Ухвала

від 14.01.2025 по справі 460/13495/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів

14 січня 2025 року м. Рівне №460/13495/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) до Сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період з січня по грудень 2019, січня по грудень 2020, січня по грудень 2021, січня по грудень 2022, січня по грудень 2023, січня по вересень 2024 у загальному розмірі 43239 грн 26 коп.

Ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 01.01.2025 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про збільшення розміру позовних вимог - повернуто без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що пенсійним органом сформовані Розрахунки фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У спірному випадку розрахунки фактичних витрат не стосуються Списків №1 та №2, а сформовані до пунктів "б"-"з" статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 Закону.

Зазначена вище норма містить виняток «стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України».

Натомість, позивачем не надано суду доказів того, до відповідач не включений до переліку четвертої групи платників єдиного податку.

За правилами частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Виходячи із закріпленого статтею 9 КАС України принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів у позивача з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 9, 72, 77, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Борисенка Олександра 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 30207742) докази того, до Сільськогосподарське приватне підприємство «Дружба» (код ЄДРПОУ 30207742) не включений до переліку четвертої групи платників єдиного податку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надати витребувані докази безпосередньо до Рівненського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що відповідно до частини п`ятої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя К.М. Недашківська