Рішення

від 14.01.2025 по справі 520/29001/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 р. справа № 520/29001/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфпак НТ Плюс" до Харківської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфпак НТ Плюс» (далі - позивача, ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

1. визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024 №UA807000/2024/000568/2;

2. визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 15.10.2024 №UA807000/2024/000600/2.

3. стягнути з Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфпак НТ Плюс» сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Обґрунтовуючи ці вимоги, зазначив, що правильно визначив митну вартість предмету імпорту партії товару: картону, за основним методом (ціною договору). Стверджував, що усі документи складені належно та повно підтверджували митну вартість товару, заперечував правомірність виникнення підстав для сумнівів у правильності розрахунків. Наголошував на відсутності підстав для збільшення митної вартості товару.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Відповідач, Харківська митниця (далі за текстом - владний суб`єкт, орган публічної адміністрації, Митниця) з поданим позовом не погодився.

Надав відзив на позов, у якому зазначив, що подані до митного оформлення документи викликали сумнів у правильності самостійного визначення платником митної вартості. Стверджував, що ненадання платником витребуваних Митницею документів зумовило винесення власних рішень про збільшення митної вартості товару-предмету імпорту та відмову в оформленні поданих платником ВМД через заниження показника митної вартості товару. Наполягав, що показники митної вартості товару обчислені Митницею правильно.

У відповіді на відзив позивач підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, зазначивши, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов та докладної інформації, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, вивчивши процесуальні документи сторін по справі, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статус юридичної особи приватного права, є резидентом України.

Основний КВЕД, за якими позивач здійснює діяльність є: друкування іншої продукції (18.12).

Між ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс» (покупець) та компанією J.W. Cappelen GmbH, Австрія (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 03.12.2019 №03/12-2019 на поставку картону.

Відповідно до умов контракту поставка відбувається на умовах DAP м. Харків.

26.09.2024 року до митного поста «Харків-товарний» Харківської митниці ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс» подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація №24UA807180001240U9 на товар: №1« 1.Картон тришаровий, всі шари -100% целюлоза, одержана хімічним способом. Верхній шар вибілений, решта шарів невибілені…» код товару 4810923000, що надійшов на адресу ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс» за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2019 №03/12-2019.

На підтвердження митної вартості товару Позивачем подані документи, в тому числі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, зазначені у графі 44 ЕМД №24UA807180001240U9 від 26.09.2024:

- контракт від 03.12.2019 №03/12-2019,

- додаткові угоди №1 та №2 до контракту від 03.12.2019 №03/12-2019,

- інвойс від 17.09.2024 №26024,

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 17.09.2024 №26024,

- комерційна пропозиція від 02.09.2024,

- платіжна інструкція в іноземній валюті від 11.09.2024 №22,

- звіт про оцінку майна від 23.09.2024 №Б-19/09/24/05,

- повідомлення в митні органи про опис картону,

- експортна декларація від 18.09.2024 №ATEOS1000034482.

Під час контролю митної вартості товару за ЕМД №24UA807180001240U9 від 26.09.2024 Відповідач оформив два запити від 26.09.2024 з посиланням на недостатність та надання недостовірних документів щодо складової митної вартості та спрацювання системи АСАУР Позивачу запропоновано надати подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на запит Відповідача Позивач надав лист від 26.09.2024 №01/09, в якому повідомив, що на даний час додаткові документи (окрім вже наданих) надати не вважається можливим. З метою уникнення простою транспорту просимо митницю прийняти самостійне рішення стосовно підтвердження митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10-денного терміну розгляду документів, передбаченого Митним кодексом України.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024 №UA807000/2024/000568/2.

Також, на підставі прийнятого рішення про коригування Відповідачем оформлена картка відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2024 №UA807180/2024/000015.

Щоб уникнути простою транспорту декларантом подано електронну митну декларацію від 26.09.2024 №24UA807180001243U6, у якій зазначено митну вартість згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024 №UA807000/2024/000568/2, та сплачено митні платежі за скоригованою ціною та випущено Товар у обіг під гарантію (платіжні інструкції від 20.09.2024 №262 на суму 151 481,39 грн., від 26.09.2024 №284 на суму 95 106,00 грн., різниця митних платежів складає 95 063,38 грн.).

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024 №UA807000/2024/000568/2 у графі 33 зазначено, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-64 Митного кодексу України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

- відсутні транспортно-експедиційні рахунки, заявки на перевезення, договори про надання транспортних послуг;

- відсутня митна декларація країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ);

- відсутній договір з перевізником та заявка, що зазначений у CMR №26024 від 17.09.2024 (Makariv LLC);

- у гр.23 CMR від 17.09.2024 № 26024 відсутній підпис та реквізити перевізника;

- у платіжній інструкції № 22 від 11.09.2024 відсутній підпис платника;

- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару;

- наданий до митного оформлення висновок експерта від 23.09.2024 № Б-19/09/24/05 щодо вартості товару взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація, що наявна: №24UA100230516111U5 від 13.08.2024 (UA100230/2024/516111) (тов. 1, країна походження товару Швеція, умови поставки DAP, Торгівельна марка: BILLERUD.). При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари товар 1) 1,45 USD/кг.

14.10.2024 року до митного поста «Харків-товарний» Харківської митниці ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс» подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація №24UA807180001291U0 на товар: №1« 1.Картон тришаровий, всі шари -100% целюлоза, одержана хімічним способом. Верхній шар вибілений, решта шарів невибілені…» код товару 4810923000, що надійшов на адресу ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс» за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2019 №03/12-2019.

На підтвердження митної вартості товару Позивачем подані документи, в тому числі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, зазначені у графі 44 ЕМД №24UA807180001291U0 від 14.10.2024:

- контракт від 03.12.2019 №03/12-2019,

- додаткові угоди №1 та №2 до контракту від 03.12.2019 №03/12-2019,

- інвойс від 03.10.2024 №26081,

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 03.10.2024 №26081,

- пакувальний лист від 03.10.2024 №26081,

- прайс лист від 26.09.2024,

- заявка LPB 2 від 24.09.2024,

- платіжна інструкція в іноземній валюті від 26.09.2024 №25,

- акт звірки,

- Debitor Kontoblatt (виписка із банківського рахунку J.W. Cappelen GmbH),

- виписка із банківського рахунку ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс»,

- лист від 10.10.2024 №10-10/24 щодо оплати за товар,

- звіт про оцінку майна від 08.10.2024 №Б-08/10/24/05,

- експортна декларація від 04.10.2024 №24SEEE9M8DO4VB2RR6 з перекладом на українську мову.

Під час контролю митної вартості товару за ЕМД №24UA807180001291U0 від 14.10.2024 Відповідач оформив запит від 14.10.2024 з посиланням на недостатність та надання недостовірних документів щодо складової митної вартості та спрацювання системи АСАУР Позивачу запропоновано надати достовірні відомості, а саме документи за визначеному в запиті переліку.

У відповідь на запит Відповідача Позивач надав лист від 14.10.2024 №11-10/24 разом із додатковими документами: оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.03.2024 по 14.10.2024, заявка-договір від 01.10.2024 №45, довідка про транспортні витрати від 10.10.2024 №466.

Також, листом Позивача від 15.10.2024 №01/10 повідомлено, що на даний час додаткові документи (окрім вже наданих) надати не вважається можливим. З метою уникнення простою транспорту Позивач просив митницю прийняти самостійне рішення стосовно підтвердження митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10-денного терміну розгляду документів, передбаченого Митним кодексом України.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2024 №UA807000/2024/000600/2.

Також, на підставі прийнятого рішення про коригування Відповідачем оформлена картка відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.10.2024 №UA807180/2024/000017.

Щоб уникнути простою транспорту декларантом подано електронну митну декларацію від 15.10.2024 №24UA807180001297U5, у якій зазначено митну вартість згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2024 №UA807000/2024/000600/2, та сплачено митні платежі за скоригованою ціною та випущено Товар у обіг під гарантію (платіжні інструкції від 10.10.2024 №4147 на суму 146 829,85 грн., від 15.10.2024 №347 на суму 470 721,73 грн., різниця митних платежів складає 97 057,47 грн.).

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 15.10.2024 №UA807000/2024/000600/2 у графі 33 зазначено, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-63 Митного кодексу України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

- відсутня 100% передоплата згідно п. 5.1 зовнішньоекономічного договору від 03.12.2024 №03/12-2019;

- відсутня 100% передоплата що зазначена в прайс-листі від 24.09.2024;

- в комерційному рахунку від 03.10.2024 №26081 відсутні умови оплати, що не відповідає п. 3.6 зовнішньоекономічного договору від 03.12.2024 №03/12-2019;

- в комерційному рахунку від 03.10.2024 №26081 зазначено, що товар являється власністю продавця до отримання повної оплати, що суперечить інформації в наданому від покупця листу №10-10/24 від 10.10.2024;

- декларантом надано за кодом 9610 товаротранспортний документ №24SEEE9M8D04V82RR6, митну декларацію країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ) не надано;

- в додатково наданому листі роз`яснення від ТОВ "ПОЛІГРАФПАК НТ ПЛЮС" зазначено що перевезення по CMR №26081 від 03.10.2024 від Virkesvagen 5 521 36 Falkoping Sweden до кордону України здійснював перевізник P.W. Markus, але згідно довідки від 10.10.2024 №466 про транспортні витрати перевізник P.W. Markus здійснював перевезення до Rzeszow (Польща), а з Польщі ФОП ОСОБА_1 , тобто можливо не враховані всі складові митної вартості;

- згідно наданої заявки-договору від 01.10.2024 №45 зазначено, що маршрут перевезення відбувається з Falkoping Germany - Kharkiv UA, що не відповідає наданим товаросупровідним документам;

- відсутній договір з перевізником та заявка, що зазначений у CMR №26081 від 03.10.2024;

- у наданому висновку експерта від 08.10.2024 №Б-08/10/24/05 в розділі 3, та в п. 5.1.2 експерт використовував прайс-лист від 01.10.2024, якій не надано до митного оформлення, в графі 44 митної декларації зазначено прайс-листі від 24.09.2024;

- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару;

- наданий до митного оформлення висновок експерта від 08.10.2024 №Б-08/10/24/05, щодо вартості товару взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація: №24UA100230516111U5 від 13.08.2024 (UA100230/2024/516111) (тов. 1, країна походження, відправлення товару Швеція, умови поставки DAP, Торгівельна марка: BILLERUD.). При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари товар 1) 1,45 USD/кг. (1,327 EUR/кг).

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.

Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару контролюючий орган вказав:

- спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР та наявність у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше;

- невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та/або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

1) наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; відсутні транспортно-експедиційні рахунки, заявки на перевезення, договори про надання транспортних послуг; відсутня митна декларація країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); відсутній договір з перевізником та заявка, що зазначений у CMR №26024 від 17.09.2024 (Makariv LLC); у гр.23 CMR від 17.09.2024 № 26024 відсутній підпис та реквізити перевізника; у платіжній інструкції № 22 від 11.09.2024 відсутній підпис платника; відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; наданий до митного оформлення висновок експерта від 23.09.2024 № Б-19/09/24/05 щодо вартості товару взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару;

2) наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; відсутня 100% передоплата згідно п. 5.1 зовнішньоекономічного договору від 03.12.2024 №03/12-2019; відсутня 100% передоплата що зазначена в прайс-листі від 24.09.2024; в комерційному рахунку від 03.10.2024 №26081 відсутні умови оплати, що не відповідає п. 3.6 зовнішньоекономічного договору від 03.12.2024 №03/12-2019; в комерційному рахунку від 03.10.2024 №26081 зазначено, що товар являється власністю продавця до отримання повної оплати, що суперечить інформації в наданому від покупця листу №10-10/24 від 10.10.2024; декларантом надано за кодом 9610 товаротранспортний документ №24SEEE9M8D04V82RR6, митну декларацію країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ) не надано; в додатково наданому листі роз`яснення від ТОВ "ПОЛІГРАФПАК НТ ПЛЮС" зазначено що перевезення по CMR №26081 від 03.10.2024 від Virkesvagen 5 521 36 Falkoping Sweden до кордону України здійснював перевізник P.W. Markus, але згідно довідки від 10.10.2024 №466 про транспортні витрати перевізник P.W. Markus здійснював перевезення до Rzeszow (Польща), а з Польщі ФОП ОСОБА_1 , тобто можливо не враховані всі складові митної вартості; згідно наданої заявки-договору від 01.10.2024 №45 зазначено, що маршрут перевезення відбувається з Falkoping Germany - Kharkiv UA, що не відповідає наданим товаросупровідним документам; відсутній договір з перевізником та заявка, що зазначений у CMR №26081 від 03.10.2024; у наданому висновку експерта від 08.10.2024 №Б-08/10/24/05 в розділі 3, та в п. 5.1.2 експерт використовував прайс-лист від 01.10.2024, якій не надано до митного оформлення, в графі 44 митної декларації зазначено прайс-листі від 24.09.2024; відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; наданий до митного оформлення висновок експерта від 08.10.2024 №Б-08/10/24/05, щодо вартості товару взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару;

- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація; щодо угод на ідентичні товари, на подібні товари; щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Так, щодо спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР та наявність у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, суд зазначає, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією, обов`язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.

Таким чином, на думку сторони Відповідача у Харківської митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.

Судом встановлено, що при прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Щодо відсутності транспортно-експедиційних рахунків, заявок на перевезення, договорів про надання транспортних послуг, суд зазначає, що за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2019 №03/12-2019, Товар поставляється на умовах згідно з базисом DAP (Delivered At Place Поставка в місце призначення). Продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Отже, у даному випадку усі транспортні витрати несе постачальник J.W. Cappelen GmbH, Австрія.

Згідно з підпунктом 6, 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Тому, ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс» не зобов`язаний надавати документи на перевезення, оскільки транспортування включено у вартість товару.

Щодо відсутності митної декларації країни відправлення з перекладом, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України вказаний документ не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості.

В даному випадку Митницею не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення та її переклад, а також які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

В свою чергу, матеріали справи не містять жодних доказів того, що вказані обставини впливають на митну вартість імпортованого позивачем товару.

А тому, вказані доводи відповідача не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару.

Щодо відсутності каталогів, прейскурантів (прайс-листів) від виробника товару, суд зазначає, що відомості, зазначені у каталогах, прайс-листі компанії-виробника жодним чином не можуть вплинути на складові вартості товарів, що постачаються на територію України. Також законодавством не встановлено обов`язкової умови для каталогів та прайс-листа.

Прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може зважаться первинним документом. Прайс-лист не є обов`язковим документом, який повинен надаватися декларантом до митного органу, такий прайс-лист має інформаційне обґрунтування при поданні митної декларації.

Отже, вказані документи не є основними документами, які підтверджують митну вартість, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, тому відповідач не може посилатися на відсутність вказаних документів, як на підставу для коригування митної вартості товару.

До того ж, позивачем надано митному органу комерційну пропозицію від 02.09.2024, інвойс від 17.09.2024 №26024, з яких вбачається ціна товару, та разом з митною декларацією 24UA807180001291U0 Позивачем надано прайс-лист від 24.09.2024, який наявний в матеріалах справи.

Щодо відсутності 100% передоплати, відсутності умов оплати в комерційному рахунку від 17.09.2024 №26024, відсутності у CMR від 17.09.2024№26024 усіх числових значень складових митної вартості, відсутності транспортних документів, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, Позивачем надано платіжну інструкцію від 11.09.2024 №22 на суму 16 800 євро.

Як вказує Позивач, він з компанією J.W. Cappelen GmbH, Австрія співпрацює з 2024 року, постійно придбає різний товар та сплачує за нього відповідні суми як передоплата.

В підтвердження цього надано акт звірки та Debitor Kontoblatt (виписка із банківського рахунку J.W. Cappelen GmbH).

В призначенні платежу платіжної інструкції від 11.09.2024 №22 зазначено «Prepayment for pure board, contr.03/12-2019 date 03.12.19», що з перекладу означає «передоплата».

Сума в інвойсі та сума в митній декларації зазначена одна і та ж сама 16 380,05 євро, в платіжній інструкції від 11.09.2024 №22 16 800 євро.

Суми не співпадають, що не заперечується Позивачем, який зазначає, що з компанією J.W. Cappelen GmbH останній співпрацює з 2024 року, постійно придбає різний товар та сплачує за нього відповідні суми як передоплату в більшій сумі, чим зазначено в інвойсі, з метою постійної наявності передплати.

Щодо відсутності у CMR від 17.09.2024 №26024 заповнення деяких граф, вказані обставини ніяких чином не впливають на митну вартість товару, оскільки вся інформація зазначена в інвойсі.

Щодо відсутності умов оплати в комерційному рахунку від 17.09.2024 №26024 то суд зазначає, що він містить умови оплати «Payment terms: Prepayment», що перекладається як «Умови оплати: Передоплата».

Щодо відсутності 100% передоплати згідно п. 5.1 зовнішньоекономічного договору від 03.12.2024 №03/12-2019, відсутності 100% передоплати, що зазначена в прайс-листі від 24.09.2024, суд зазначає наступне.

Позивачем надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 26.09.2024 №25 на суму 15 496,05 євро, виписку із банківського рахунку ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс», оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.03.2024 по 14.10.2024.

Як зазначено вище, Позивач з компанією J.W. Cappelen GmbH, Австрія співпрацює з 2024 року, постійно придбає різний товар та сплачує за нього відповідні суми як передоплата.

В призначенні платежу платіжної інструкції від 26.09.2024 №25 зазначено «Prepayment for pure board, contr.03/12-2019 date 03.12.19», що з перекладу означає «передоплата».

Сума в інвойсі та сума в митній декларації зазначена одна і та ж сама 16 268,37 євро, в платіжній інструкції від 11.09.2024 №22 15 496,05 євро.

Суми не співпадають, оскільки, як зазначалося вище, позивач у компанії J.W. Cappelen GmbH в межаї співпраці, постійно придбає різний товар та сплачує за нього відповідні суми як передоплата і за попередньою поставкою товару вже існувала передоплата.

Щодо відсутності в комерційному рахунку від 03.10.2024 №26081 умов оплати, що не відповідає п. 3.6 зовнішньоекономічного договору від 03.12.2024 №03/12-2019, суперечить інформації в наданому від покупця листі №10-10/24 від 10.10.2024, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, комерційний рахунок від 03.10.2024 №26081 містить умови оплати «Payment terms: Prepayment», що перекладається як «Умови оплати: Передоплата».

В листі від 10.10.2024 №10-10/24 Позивачем надано пояснення щодо умов оплати за товар. Зокрема, зазначено, що станом на 03.10.2024 (ще до моменту поставки) позивач мав передоплату за контрактом у сумі 16 737 євро.

Отже, вказані доводи відповідача не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару.

Щодо ненадання декларантом за кодом 9610 товаротранспортного документу №24SEEE9M8D04V82RR6, митної декларації країни відправлення з перекладом, суд зазначає, що Позивачем надано митному органу експортну декларацію від 04.10.2024 №24SEEE9M8DO4VB2RR6 з перекладом на українську мову, яка також наявна в матеріалах справи.

А тому, вказані доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо перевезення товару, відсутності договору з перевізником та заявки, що зазначений у CMR від 17.09.2024 №26024 (Makariv LLC), суд зазначає, що у спірних правовідносинах Товар поставляється на умовах згідно з базисом DAP, а отже, договір з перевізником - Makariv LLC, укладено постачальником - J.W. Cappelen GmbH, Австрія.

Як встановлено судом, Позивач звертався до компанії J.W. Cappelen GmbH з проханням надати документи щодо перевезення товару, на що J.W. Cappelen GmbH надав Позивачу заявку-договір від 01.10.2024 №45, довідку про транспортні витрати від 10.10.2024 №466, які, в свою чергу, Позивач надав митному органу листом від 14.10.2024 №11-10/24.

Щодо відсутності підпису та реквізитів перевізника у гр.23 CMR від 17.09.2024 №26024, підпису платника у платіжній інструкції від 11.09.2024 №22, суд зазначає, що вказані недоліки не впливають на митну вартість товару.

А тому, вказані доводи відповідача не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару.

Щодо висновків експерта, суд зазначає, що у висновку визначена ринкова вартість товару, а не митна. Митна вартість являє собою ціну на ввезену з-за кордону продукцію, яка встановлюється для подальшого розрахунку митних платежів.

У даному випадку, це витрати на: завантаження/вивантаження, тару, послуги з пакування, послуги перевезення, ціна самого товару.

Позивачем надано прайс-лист від 24.09.2024, в якому зазначено актуальні ціни на картон.

Із висновків експерта від 23.09.2024 №Б-19/09/24/05 та від 08.10.2024 №Б-08/10/24/05 вбачається, що розрахунок вартості товару зроблений з урахуванням ціни товару та його транспортування.

Також, висновок експерта не є обов`язковим документом для подачі на митницю.

Щодо ненадання декларантом інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналізуючи вказані норми суд приходить до висновку, що позивач не має обов`язку надавати інформацію щодо угод на ідентичні товари.

Посилання митниці на те, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, суд визнає необґрунтованим, адже даний факт не є самостійною підставою для підтвердження недостовірності задекларованих платником даних.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору.

Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 21.01.2020 у справі №812/2336/14 та від 13.02.2020 у справі №810/1175/16.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Щодо ненадання декларантом інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару, на матеріал та витрати, понесені виробником у зв`язку з виробництвом товарів, то суд зазначає, що, така інформація знаходиться в розпорядженні виробника.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якими закріплено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Разом з тим, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. рант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відтак, частина третя статті 53 Митного кодексу України передбачає перелік додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наявність у митного органу саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи митного контролю мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що такі рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларацій, які стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості в цій частині.

Стосовно доводів відповідача, викладених у спірних у даній справі рішень щодо непідтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та надання документів, які містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч. 3 cт.53 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.

Крім того, Позивач листом від 14.10.2024 №11-10/24 надавав відповідь на запит (повідомлення) митного органу разом із додатковими документами: оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.03.2024 по 14.10.2024, заявка-договір від 01.10.2024 №45, довідка про транспортні витрати від 10.10.2024 №466.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірних у даній справі рішень, не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того, які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.

У відзиві на позов суд не встановив вищевказаних доводів та обставин.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими та прийнятими без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024 №UA807000/2024/000568/2 та від 15.10.2024 №UA807000/2024/000600/2, прийняті Харківською митницею, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс».

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «Поліграфпак НТ Плюс» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем до суду не надано жодних доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд при вирішенні даної справи не здійснює розподіл судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024 №UA807000/2024/000568/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.10.2024 №UA807000/2024/000600/2.

Стягнути з Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфпак НТ Плюс" (вул. Залютинська, 4, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 43298095) судовий збір у сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 14.01.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко