Рішення

від 14.01.2025 по справі 520/31157/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 січня 2025 року № 520/31157/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" (вул. Нетіченська, буд. 25, офіс 21,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61010, код ЄДРПОУ38982285) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2024 року № UA100250/2024/000016/1, прийняте Київською митницею Державної митної служби України.

-визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.10.2024 року № UA100250/2024/000198, прийняту Київською митницею Державної митної служби України.

-стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ НЕРТУС (код ЄДРПОУ: 38982285, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61010, Харківська обл., місто Харків, вул. Нетіченська, буд. 25, офіс 21) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 968 (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 56 копійок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ:43997555, місцезнаходження юридичної особи: 03124, Україна, Київська область, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А).

-стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ НЕРТУС (код ЄДРПОУ: 38982285, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61010, Харківська обл., місто Харків, вул. Нетіченська, буд. 25, офіс 21) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 43997555, місцезнаходження юридичної особи: 03124, Україна, Київська область, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для звернення до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою стало прийняття Київською митницею Державної митної служби України Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2024 року № UA100250/2024/000016/1 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.10.2024 року № UA100250/2024/000198, за відсутності належного обгрунтування та з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

09.12.2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НЕРТУС» (Україна, покупець) та Peters Burg Kft (Угорщина, продавець) укладений контракт № 52 купівлі-продажу товару (далі - «контракт»).

Згідно з додатковою угодою № 7 від 31.01.2022р. до контракту № 52 від 09.12.2019р. купівлі-продажу товару виходить, що п.1.1 розділу 1 контракту викладено в наступній редакції: «Продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти від продавця на умовах CFR-Одеса (Україна) та/або FCA - Cegled (Hungary), FCA-Szolnok (Hungary) Інкотермс 2010 товар з найменуванням відповідно до Специфікації (Додатку) до Контракту, яка є невід`ємною частиною контракту».

Також, відповідно до додаткової угоди № 7 від 31.01.2022р. до контракту № 52 від 09.12.2019р. купівлі-продажу товару виходить, що п.3.1 розділу 3 контракту викладено в наступній редакції: «Транспортування партій товару здійснюється за рахунок покупця наземним видом транспортування на умовах поставки CFR-Одеса (Україна) та/або FCA - Cegled (Hungary), FCA-Szolnok (Hungary) Інкотермс 2010. У кожному випадку умови поставки указуються в інвойсі. Поставка товару здійснюється партіями на підставі письмової заявки покупця переданої по факсу».

Від 15.01.2024р. між ТОВ «ТД «НЕРТУС» (Україна, покупець) та Peters Burg Kft (Угорщина, продавець) було укладено додаткову угоду № 15 до контракту купівлі- продажу № 52 від 09.12.2019 року, якою було викладено розділ 3, п.3.6 Контракту у наступній редакції:«покупець при необхідності через економічну доцільність реалізації на внутрішньому ринку може розміщувати і переміщати Товар, який знаходиться у режимі митного складу - ТОВ «Склад М» (юр. адреса: 61123, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 40Д, кв. 62; адреси митних складів: - 62495, Харківська обл.( Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 22; - 57113, Миколаївська обл., Миколаївський район, смт. Ольшанське, вул. Промислова, 12; - Львівська обл., Стрійський район, с. Добряни, вул. Зелена, 8; - 09001, Київська обл., Білоцерківський район, м. Сквіра, вул. Київська, буд. 33.

Продавець надіслав на адресу покупця прайс - лист від 16.09.2024р., згідно якого фірма Peters Burg Kft пропонує до поставки протягом 2024 року наступні препарати: Гербіцид Мотор, ціна 3,97 л/дол. США, Фунгіцид Фаер ТН, ціна 9,53 л/дол. США, вказані ціни діють на умовах поставки FCA - Цеглед/Солнок/Шеле.

На виконання вказаного контракту та відповідно до отриманого прайс - листа сторонами підписано додаток № 77 від 23.09.2024 року «Специфікація» до контракту купівлі-продажу товару Ns 52 від 09.12.2019р. згідно якого виходить, що загальна кількість Товару, який поставляється, складає: 20 000л., з яких Гербіциду Мотор РК - 17 000л., ціна 3,97 л/дол. США, Фунгіциду Фаер ТН - 3 000л., ціна 9,53 л/дол. США, загальна вартість всього - 96 080,00 (дев`яносто шість тисяч вісімдесят) доларів США та продавцем було виставлено ТОВ «ТД «НЕРТУС» інвойс № PET8-SZ-1179982 від 25.09.2024 року.

У вказаному інвойсі визначено строк оплати за товар та умови поставки FCA - Cegled (Hungary). На виконання вказаного контракту на митну територію України автомобільним транспортом на адресу ТОВ «ТД «НЕРТУС» було здійснено поставку товару.

Факт відвантаження продавцем товару покупцю на виконання додатку № 77 від 23.09.2024 року «Специфікація» до контракту купівлі-продажу товару Ns 52 від 09.12.2019р. та вказаного вище інвойсу підтверджується експортними деклараціями країни відправлення та міжнародною автотранспортною накладною формою (CMR) № 24092682 від 26.09.2024 року.

На підставі вищевикладеного, продавцем були зроблені покупцю калькуляції від 11.06.2024 року б/н на гербіцид Мотор РК, від 03.10.2024 року б/н на фунгіцид Фаер ТН.

З метою митного оформлення товару, імпортованого на підставі вищевказаного Контракту, Позивач надав до Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 43997555, місцезнаходження юридичної особи: 03124, Україна, Київська область, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А) (далі - Відповідач) електронну митну декларацію Ns 24UA100250604284U9 від 01.10.2024 року з документами на підтвердження заявленої митної вартості.

01.10.2024 року Позивач надав до Відповідача електронну митну декларацію № 24UA100250604284U9 на товар: засоби захисту рослин, у вигляді готового препарату, гербіцид Мотор РК, фунгіцид Фаер ТН, та наступні документи: сертифікат якості без номеру від 24.09.2024 року, пакувальний лист від 25.09.2024 року № PET-ML1179177, інвойс № PET8-SZ-1179982 від 25.09.2024 року, міжнародна автотранспортна накладна формою (CMR) № 24092682 від 26.09.2024 року, сертифікат Ns 456139 від 26.09.2024 року, рахунок-фактура № 9 від 26.09.2024 року, довідка про транспортно- експедиторські витрати при перевезенні вантажу згідно замовлення ТОВ «ТВ «НЕРТУС» № 46 від 26.09.2024 року, додаток № 77 від 23.09.2024 року «Специфікація» до контракту купівлі-продажу товару № 52 від 09.12.2019р., додаткова угода № 7 від 31.01.2022р. до контракту № 52 від 09.12.2019р., додаткова угода № 15 від 15.01.2024р. до контракту купівлі-продажу № 52 від 09.12.2019р., контракт купівлі-продажу № 52 від 09.12.2019р., договір № 05/08 ШПН/ТДН -екс. на надання транспортних послуг під час перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 05.08.2024р., посвідчення А09991 від 25.04.2023- 31.12.2032, заявка № 48 ТДН на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 26.09.2024 року до договору № 05/08 - ШПН/ТДН -екс. на надання транспортних послуг під час перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 05.08.2024 року.

У цій декларації митну вартість було заявлено за першим (основним) методом визначення вартості у розмірі 2 817 401 грн. 59 коп., яка вираховується при додаванні вартості товару за інвойсом 67813,60 доларів СІЛА за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення та витрат на транспортування товару до кордону України в розмірі 22125 грн. 00 коп.

За результатами митного контролю, керуючись вимогами ч.2, ч. З, ч.4 ст.53, ст.ст. 54, 57 МК України, Відповідачем надісланий запит від 01.10.2024р. про надання додаткових документів у в зв`язку з встановленням того, що надані документи містять розбіжності або не містять достовірних та об`єктивних відомостей для визначення складових митної вартості товарів, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Митний орган зобов`язав надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) згідно п.5 контракту від 09.12.2019р. № 52 банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару,- 2) експортну декларацію, оформлену в країні-виробника з урахуванням вимог статті 254 МКУ; 3) прайс-лист виробника товару; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На запит митного органу Позивач листом № 01/10-01 від 01.10.2024 року, листом № 04/10-01 від 04.10.2024р. надав Відповідачу додаткові документи для підтвердження митної вартості по ЕМД № № 24UА100250604284и9 від 01.10.2024р. на товар гербіцид Мотор РК, фунгіцид Фаер ТН, а саме: Висновок (Фаер) № 1808 ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 27.09.2024р.; - Висновок (Мотор) № ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 27.09.2024р.;- експортна декларація № 24НU3210101Б0Е99ВЗ від 26.09.2024р.; - калькуляція (розрахунок ціни) б/н від 11.06.2024р.;- прайс Постачальника б/н від 16.09.2024р.; - рахунок від Перевізника № 9 від 26.09.2024р.; - Заявка Перевізнику № 48 ТДН від 26.09.2024р; - Лист постачальника б/н від 03.10.2024р. стосовно пояснення ціни.

У листі № 04/10-01 від 04.10.2024р. позивач надав детальну відповідь на кожен аргумент відповідача у запиті від 01.10.2024 року, зокрема на питання: 1) 3 приводу «відповідно до п.4.1 Договору від 09.12.2019р. № 52, ціна товару визначається у доларах США та включає: вартість Товару, тари, упаковки, маркірування, а у специфікації додаток № 24 від 31.01.2022 року не зазначені відомості щодо вартості тари, упаковки, маркірування; 2) 3 приводу того, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, декларантом не надані; 3) 3 приводу того, декларантом не надано платіжні документи, що підтверджують факт оплати за надані транспортні послуги,- 4) 3 приводу того, що у митного органу наявна інформація про факт значного зниження фактурної вартості товару «Гербіцид Мотор, РК», «Фунгіцид Фаер».

Однак, відповідно до прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості від 09.10.2024 р. N° UA100250/2024/000016/1, отриманого Позивачем виходить наступне:

1) Відповідно до п 4.1 Договору від 09.12.2019 №52, ціна товару визначається у доларах США та включає: вартість Товару, тари, упаковки, маркірування. Усі цінові показники за Контрактом зазначаються у Специфікації. Однак, у додатку до контракту №52 від 09.12.2019 (специфікація додаток №24 від 31.01.2022) не зазначені відомості щодо вартості тари, упаковки та маркування;

2) Відповідно до п. 5 Договору від 09.12.2019 №52 платежі за товар здійснюються шляхом банківського переказу шляхом попередньої оплати або післяплата протягом 9 місяців з моменту реалізації товару, але не пізніше 31.12.2020 року (додаткові угоди щодо пролонгації терміну відсутні).

Відповідно до наданого інвойсу від 25.09.2024 № PET8-SZ-1179982 датою банківського переказу зазначено виконання 25.09.2024 р. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, декларантом не надані.

У митного органу наявна інформація про митне оформлення ідентичного товару ТОВ "Торговий Дім "Нертус" товару «Гербіцид Мотор, РК», виробник ""Peters Burg Kft".", Угорщина (HU), за МД від 11.04.2024 №24UA209120009967U4, тобто митне оформлення зазначеного товару здійснилось за фактурною ціною 12,35 USD/л ,а митна вартість становить - 11.9466 USD/кг що підтверджує факт значного заниження фактурної вартості поданого до митного оформлення товару «Гербіцид Мотор, РК» за ЕМД від 01.10.2024 № 24UA100250604284U9, а також заявленого ТОВ "Торговий Дім "Нертус" товару «Гербіцид Мотор, РК», виробник ""Peters Burg Kft".", Угорщина (HU) за митною декларацією ТОВ "Торговий Дім "Нертус" , контракт від 09.12.2019 №52, фактурна вартість оформленого товару «Гербіцид Мотор, РК», по МД від 14.06.2024 № 24UA209120016635U1 фактурна вартість оформленого товару становить - 3,97 USD /л, а митна вартість - 11,95USD/Kг, контракт від 09.12.2019 №52.

За митною декларацією ТОВ "Торговий Дім "Нертус" від 01.10.2024 №24UA100250604284U9, контракт від 09.12.2019 №52, фактурна вартість заявленого товару «Гербіцид Мотор, РК», становить 3,97 USD /л а митна вартість - 3,856 USD/кг без обґрунтування заниження фактурної вартості товару. Також по товару №2 у митного органу наявна інформація про факт значного заниження фактурної вартості заявленого ТОВ "Торговий Дім "Нертус" товару Фунгіцид Фаер, ТН виробник ""Peters Burg Kft".", Угорщина (HU).

Так, за митною декларацією ТОВ "Торговий Дім "Нертус" від 24.01.2024 № 24UA209120002032U4, контракт від 09.12.2019 №52, фактурна вартість оформленого товару Фунгіцид Фаер, ТН становить - 18,55 USD /л, а митна вартість - 15,7346 USD/ кг. За митною декларацією ТОВ "Торговий Дім "Нертус" від 01.10.2024 № 24UA100250604284U9 , контракт від 09.12.2019 №52, фактурна вартість заявленого товару Фунгіцид Фаер, ТН становить 9,53 USD /л, а митна вартість - 8,08 USD/кг без обґрунтування заниження фактурної вартості товару.

За результатом опрацювання запиту митниці декларант надав наступні додаткові документи: - документ контролю доставки «транспортувальний супровідний документ про маршрут та безпеку» типу TIR, MRN №24HU3210101D0E99D3 в якому відсутні відомості (не заповнені графи які повинні свідчити про оформлення документу, дату оформлення та митний орган оформлення ), замість ЕК МД країни відправлення / експорту без врахування вимог статті 254 Митного кодексу України, яка була витребувана митним органом при запиті додаткових документів по митній вартості, прайс-лист б/н від 16.09.2024; висновок Укрпромзовнішекспертизи від 27.09.2024 №1808; висновок Укрпромзовнішекспертизи від 02.10.2024 №1841.

Додатково надані документи такі як калькуляції від виробника б/н від 11.06.2024 та б/ н від 03.10.2024 не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості так як ці документи адресовано ТОВ "Торговий Дім "Нертус", та не містять відомості про прибуток підприємства; відсутні відомості щодо собівартості товару згідно загальноприйнятої світової практики калькуляція має містити відомості, собівартості одиниці продукції, виконаних робіт і послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат.

Разом з тим, для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, митним органом запитуються у декларанта каталоги, специфікації, калькуляції, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу; Додатково надані висновки Укрпромзовнішекспертизи від 27.09.2024 №1808; висновок Укрпромзовнішекспертизи від 02.10.2024 №1841 прийнято до уваги митницею, але не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості. У додатково наданих експертних висновках, експертом взята інформація про аналіз цін товарів та реалізації на внутрішньому ринку України та не здійснено аналіз цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари оскільки не зазначена інформація щодо технічних характеристик: відсутня інформація щодо хімічної формули, відсутнє посилання на CAS, тощо.

Додатково наданий декларантом лист виробника від 03.10.2024 б/н прийнятий до уваги та не може бути використаний для підтвердження митної вартості оскільки не містить обґрунтованих пояснень, які піддаються обчисленню щодо причин значного падіння фактурної вартості товарів.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових та професійну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів). Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 № 1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.

Декларантом не надано: - виписки з бухгалтерської документації. - оплату за попередні поставки. - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- декларантом не надано жодних підтверджуючих документів та обґрунтувань щодо факту значного зниження фактурної вартості товару, (за митною декларацією від 11.04.2024 № 24UA209120009967U4, тобто митне оформлення зазначеного товару «Гербіцид Мотор, РК», здійснилось за фактурною ціною 12,35 USD/л ,а митна вартість становить - 11.9466 USD/кг, та за митною декларацією ТОВ "Торговий Дім "Нертус" від 24.01.2024 № 24UA209120002032U4, контракт від 09.12.2019 №52, фактурна вартість оформленого товару Фунгіцид Фаер, ТН. становить - 18,55 USD /л, а митна вартість - 15,7346 USD/кг. за тим самим контрактом від 09.12.2019 N° 52 ).

У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються визнати неможливо.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: №1 - митна декларація від 11.04.2024 № 24UA209120009967U4 де відправником (продавцем) виступає Peters Burg Kft" (Угорщина) одержувачем (покупцем) ТОВ "Торговий Дім "Нертус" (Україна) (товар - «Гербіцид Мотор,РК», із вмістом діючих речовин: форма розчинний концентрат, з вмістом діючої речовини - імазамокс, 40 г/л (відноситься до похідних імідазолу) /CAS номер: 114311-32-9, всього - 9340 літрів, Країна походження - Угорщина, торговельна марка - Мотор Нертус, Виробник: "Peters Burg Kft",Угорщина, вага брутто - 10843,95 кг, вага нетто - 9713,6 кг) контракт від 09.12.2019 № 52 фактурна вартість оформленого товару «Гербіцид Мотор, РК» - 12,35USD/n. митна вартість згідно джерел інформації 11.9466USD/Kr, слід зауважити що товари поставляються за одним і тим самим контрактом, що і дана поставка, товару: №2- митна декларація від 24.01.2024 №24UA209120002032U4 де відправником (продавцем) виступає Peters Burg Kft" (Угорщина) одержувачем (покупцем) ТОВ "Торговий Дім "Нертус" (Україна) (товар - "Фунгіцид Фаер, ТН" із вмістом діючих речовин: тирам 400г/л,(відноситься до дитіокарбонатівна основі тіураму; CAS номер 137-26-8)Ттіабендазол 20 г/л,(відноситься до бензімідазолів; CAS номер 148-79-8)+металаксил-М 116 г/л (відноситься до похідних амінокислот; CAS номер 70630-17-0 40 г/л(відноситься до похідних імідазолу) /CAS номер: 114311-32-9, всього - 2580 літрів, Країна походження - Угорщина, торговельна марка - Фаер, ТН/ Нертус , Виробник: "Peters Burg Kft",Угорщина, вага брутто - 4030,23 кг, вага нетто - 3596,48 кг) контракт від 09.12.2019 № 52 фактурна вартість оформленого товару "Фунгіцид Фаер, ТН" - 18,55 USD/л, митна вартість згідно джерел інформації 15.7346 USD/кг, слід зауважити що товари поставляються за одним і тим самим контрактом, що і дана поставка...».

09.10.2024р. Позивачу було відмовлено у митному оформленні товару, видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. транспортних засобів комерційного призначення від 09.10.2024 № UA100250/2024/000198 та пояснено, що відповідно до пункту 6 статті 54 та статті 256 МКУ в зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості від 09.10.2024№ UA100250/2024/000016/1. Відмова в митному оформленні може бути оскарження у порядку, встановленому главою 4 МКУ...».

Таким чином, при здійсненні митного оформлення ТОВ "Торговий Дім "Нертус" для підтвердження митної вартості кожної конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Митну вартість було заявлено за ціною договору (контракту).

Однак, як встановлено судом, незважаючи на надані документи, Відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, якими визначено більшу митну вартість товару, ніж заявлена Позивачем.

З метою уникнення простою транспорту та необхідністю подальшої реалізації товару Позивач вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом, під гарантію за ст.55 МКУ у строк до 06.01.2025 за ЕМД № 24иА100250604409Ш.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару, прийняте Відповідачем, є протиправним та підлягає скасуванню , а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

Прийняттю Відповідачем рішень про коригування митної вартості товару передувала процедура проведення консультацій шляхом направлення декларанту електронних повідомлень.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявления митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана.

Однак, як встановлено судом, в електронних повідомленнях митного органу відсутні обґрунтовані відомості про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості Позивачем, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей.

Щодо тверджень відповідача, що відповідно до п.4.1 Договору від 09.12.2019р. N° 52, ціна товару визначається у доларах США та включає: вартість Товару, тари, упаковки, маркірування, а у специфікації додаток N° 24 від 31.01.2022 року не зазначені відомості щодо вартості тари, упаковки, маркірування.

Відповідно до п.4.1 Контракту ціна товару визначається в доларах США (ІШО) та включає: вартість товару, тари, упаковки, маркірування. Усі цінові показники за Контрактом зазначаються у Специфікації.

Відповідно до п.8.1 Контракту, пакування, в якому відвантажується товар повинно забезпечувати, за умови належного поводження з вантажем, цілісність товарів при транспортуванні та зберіганні.

Згідно з п.8.2 Контракту, товар поставляється в оригінальній упаковці, а саме, у пластмасових каністрах ємністю 1л, 5л, 10л, 20л, 100л, 200л, пакетах, а також у картонних коробках. Згідно з п.8.3 Контракту, тара та пакування входить до вартості товару та не повертається.

Тобто, продавець і покупець в Контракті чітко узгодили між собою, шо вартість тари (упаковки), а також маркування товару включається до ціни товару, яка підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 685 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов`язання. Обов`язок передання товару у тарі та (або) в упаковці не поширюється на товари, які за своїм характером не потребують застосування тари та (або) упакування. Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частина 5 статті 242 КАС України вказує, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду в Постанові від 01 квітня 2021 року по справі № 910/5447/20 виходить, що за відсутності законодавчої вказівки щодо оплати тари та (або) упаковки товару слід виходити з того, що обов`язок продавця щодо належного затарювання та (або) упаковки товару встановлено диспозитивною нормою. А відтак, якщо інше не передбачено умовами договору , продавець зобов`язаний відповідно до законодавчих приписів затапювати та (або) упаковувати товар без стягнення будь-якої додаткової плати. Його витрати на тару та (або) упаковку товару включаються до ціни договору купівлі- продажу. Диспозитивний характер норми частини 1 статті 685 Цивільного кодексу України дозволяє на умовах конкретного договору встановлювати інший порядок, у тому числі й оплату витрат продавця на затарювання та (або) упакування товару.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 01 березня 2023 року в справі N° 420/18880/21 (адміністративне провадження № К/990/36541/22) дійшов обґрунтованого висновку, що за умовами Договору, пакування не оплачувалося покупцем окремо від піни товару, з огляду на що посилання Відповідача на відсутність у поданих Позивачем до митного оформлення документах будь-якої інформації щодо включення/не включення вартості упаковки (пакування) до складових митної вартості до ціни, що була Фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів е безпідставними.

Такий підхід щодо застосування положень МК України демонструвався Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 09 листопада 2022 року у справі N° 815/2162/17, від 17 січня 2023 року у справі №160/7901/18 та від 18 грудня 2019 року у справі N»160/8775/18.

Також, у Постанові від 23.10.2018р. по справі № 826/19038/13-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вірно зазначив те, що вартість упаковки та вартість пакувальних матеріалів включена у вартість товару, що виключає необхідність у її підтвердженні позивачем під час митного оформлення товару в контексті положень пункту "в" частини десятої статті 58 Митного кодексу України.

Таким чином, суд робить висновок, що висновки відповідача про те, що декларантом, всупереч ч. 10 ст. 58 МКУ, не надано митному органу відомостей про включення пакування та маркування товару до митної вартості, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки включення таких складових до ціни (вартості) товару передбачено самим Контрактом.

Щодо тверджень відповідача, що відповідно до п. 5Договору від 09.12.2019 №52 платежі за товар здійснюються шляхом банківського переказу шляхом попередньої оплати або післяплата протягом 9 місяців з моменту реалізації товару, але не пізніше 31.12.2020 року (додаткові угоди щодо пролонгації терміну відсутні).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Як вбачається з п.5.1 Контракту, платежі за товар, визначені цим Контрактом мають бути здійснені у доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця за поставлену партію товару на протязі 9 місяців з моменту реалізації товару Продавцем, або шляхом передплати, але не пізніше 31.12,2020.

Відповідно до п.5.2 Контракту, у випадку попередньої оплати за товар терміни поставки такого товару не повинні перевищувати 120 календарних днів з дати передоплати. Відповідно до п.5.3 Контракту, у випадку якщо товар буде поставлено пізніше 31.12.2020, платежі за нього мають бути здійснені протягом 180 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до п.6.2 Контракту, прийняття - здавання товару здійснюється протягом 24 годин з моменту поставки товару на склад покупця. Відповідно до п.6.3 Контракту, к товаросупроводжувальним документам по контракту відносяться:інвойс,

пакувальний лист, CMR, CARNET TIR та коносамент, якщо такі є.

Наведене свідчить про фактичну наявність двох способів оплати за товар: шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця за поставлену партію товару протягом 9 місяців з моменту реалізації товару Продавцем, або шляхом передплати.

Тобто, передплата за товар не є обов`язковою умовою згідно зазначеного пункту Контракту, що в свою чергу, фактично спростовує аргументи митного органу в частині не надання декларантом відомостей про здійснення/нездійснення передплати за товар на виконання вимог п.4 ч. 2 ст. 53 МКУ, оскільки оплата за товар на момент подання митної декларації не здійснювалась.

Згідно правил Інкотермс - 2010 за умов FCA (FREE CARRIER (... named place)) A9 виходить, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Враховуючи, що умовами поставки обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару, а під час митного оформлення документів не встановлено додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару). Витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в Постанові від 30.07.2024 року у справі № 420/32440/23 (провадження № К/990/22352/24).

Суд звертає увагу на те, що умовами п.7.1 Контракту передбачено,що товар повинен поставлятися протягом 14 календарних днів після отримання Продавцем по факсу письмової заявки від покупця. Датою поставки товару є дата прибуття товару на склад згідно п.3.1 Контракту. Товари поставляються завчасно погодженими партіями.

Відповідно до п.13.4 Контракту, цей Контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання зобов`язань у повному обсязі. Тобто, сторони Контракту передбачили строк дії Контракту - до моменту виконання зобов`язань з поставки товару, який здійснюється партіями за письмовими заявками від покупця.

Згідно з п.13.8 Контракту, усі правовідносини, що виникають у зв`язку із цим Контрактом, які їм не врегульовані регулюються положеннями Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу Товарів від 11 квітня 1980 року. Усі питання, що входять до сфери застосування названої Конвенції і які врегульовані в цьому контракті інакше, ніж це визначено Конвенцією, мають регламентуватися виключно положеннями цього Контракту, а не названою Конвенцією. У разі, якщо при застосуванні вищевикладених правил якесь питання залишається неврегульованим, то застосовуються норми чинного в Україні національного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ЗО Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу Товарів від 11 квітня 1980 року (далі - Конвенція), продавець зобов`язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.

Відповідно до вимог ст. 53 Конвенції, покупець зобов`язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

Згідно з ч.7 ст.180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, шо виникли на основі цього договору.

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У Постанові від 29.11.2023р. по справі № 466/4066/20 Верховний Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що: «...Частинами першою та другою статті 662, частиною першою статті 663 ЦК України передбачено зобов`язання продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу...».

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Таким чином, зобов`язання за Контрактом ще не були виконані в повному обсязі, оскільки партії товару за Контрактом продовжують поставлятися Покупцю відповідно до умов Контракту (п.13.4), а тому твердження митного органу про обов`язковість надання додаткових угод щодо пролонгації Контракту при поданні вищезазначених митних декларацій є безпідставними та необґрунтованими, а Контракт є діючим.

Твердження митного органу про нібито те, що відповідно до наданого інвойсу № PET8-SZ-1179982 від 25.09.2024 року датою банківського переказу є 25.09.2024р. спростовується тим, що інвойс № PET8-SZ-1179982 від 25.09.2024 року був укладений відповідно до вимог п.5.1 Контракту, в якому зазначено наступне Payment method: bank transfer (у пер. укр. мову «Метод оплати - банківський переказ»), з періоду (терміну) - Fulfilment (у пер. укр. мову: «Виконання»): 25.09.2024, по Deadline: 22.06.2025 (у пер. укр. мову: «Крайній термін виконання»), Issue date: 25.09.2024 (у пер. укр. мову: «Дата випуску інвойсу» (видачі)), що означає якраз термін платежу за товар, який має бути здійсненим протягом 9 місяців з моменту реалізації товару Продавцем.

Відповідно до п.5.1 Контракту, платежі за товар, визначені цим Контрактом мають бути здійснені у доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця за поставлену партію товару протягом 9 місяців з моменту реалізації товару Продавцем.

Відповідно до правил "Інкотермс-2010" затверджених Міжнародною торговою палатою від 01.01.2011р., а саме умов поставки FCA «Франко-перевізник» обов`язок Продавця А.1: «Продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком- фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовамидоговору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, серед яких рахунок-фактура (інвойс).

Відповідно до вимог Розділу III Правил заповнення митної декларації затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599, документальним підтвердженням заявленої вартості товару є рахунок-фактура (інвойс), зазначений у графі 4 ДМВ, або рахунок-проформа, який також зазначається в графі 4 ДМВ, банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено, договір (контракт) купівлі- продажу товару, а також інші документи, перелік яких наведено в статті 53 Кодексу.

Передусім треба зазначити, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості митний орган має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Щодо твердження відповідача про те, що у митного органу наявна інформація про факт значного зниження фактурної вартості товару «Гербіцид Мотор, РК», «Фунгіцид Фаер».

На думку суду, доводи митного органу щодо наявної інформації про факт зниження фактурної вартості заявленого ТОВ "Торговий Дім "Нертус" товару гербіцид Мотор, РК та Фунгіцид Фаер, ТН, виробник "Peters Burg Kft",Угорщина, HU за джерелами інформації, якими користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митні декларації від 03.04.2024 № 209120/2024/030424 та від 14.06.2024 № 24UA209120016635U1 та інші аргументи митного органу з приводу цього, є необґрунтованими та невиправданими та такими, що не узгоджуються з положеннями Митного кодексу України.

На запит митного органу декларантом було надано Лист постачальника б/н від 03.10.2024р. стосовно пояснення ціни. У вказаному листі продавець наводить пояснення про те, що на території України має двох дистриб`юторів - ТОВ «ТД «НЕРТУС», ТОВ «ТД «СОКІЛ», виключно з якими укладає зовнішньо-економічні контракти із застосуванням програм лояльності. На даний час у декількох виробників агрохімічної продукції Європи на певні позиції пестицидів склалася ситуація з труднощами реалізації. Протягом тривалого часу, виготовлена продукція на наших складах не знаходить Покупця, тому ми вимушені надати таку ціну, враховуючи таку ж саму ситуацію у конкурентів виробників. Ці обставини співпали із зменшенням цін на діючі речовини як сировину Китайських Постачальників з яких наш комбінат виготовляє продукцію.

Саме тому продавець має можливість встановити рівень цін у тому числі на гербіцид Мотор, РК - 3,97 дол./л та фунгіцид Фаер, ТН - 9,53 дол./л (контракт N° 52 від 09.12.2019р.) і вдячні українському партнеру ТОВ «ТД «НЕРТУС» за можливість придбати партію вантажу не в період сезону.

Аналіз вищенаведених норм у цьому позові дає підстави для висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Однак, чинним митним законодавством України не передбачено обов`язку декларанту надавати митному органу роз`яснення з технологічних процесів виробництва по фактурній ціні розмитненого товару за минулі роки, поданих ним митних декларацій, оскільки основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у запиті орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо,- також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, слід звернути на обґрунтований правовий висновок, викладений у Постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 (адміністративне провадження № К/9901/8839/19) Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, згідно якого (далі - цитування із Постанови): «...Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В той же час судами встановлено, що митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що декларантом у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої декларантом за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за резервним методом.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував декларант, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну, і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати спірні товарні партії та містять достатні відомості про складові їх митної вартості, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими...».

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16., №804/1755/17 від 21.08.2018, а також в Постанові від 10.06.2021 року по справі № 815/6854/17 Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду.

Також суд вказує, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений Наказом Мінфіну України № 651 від 30.05.2012 року, в графі 33 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД - Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Так, експортна декларація країни виробника - це документ, оформлений в країні експорту товару - в Угорщині у відповідності до законодавства Угорщини, без застосувань норм українського законодавства.

Водночас правильність оформлення митних документів продавцем- експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості.

Експортна митна декларація містить достатньо відомостей, які дозволяють її ідентифікувати як товаросупровідний документ конкретної поставки товару - номер інвойсу № РЕТ8-SZ-1179982 від 25.09.2024 року збігається з номером інвойсу, поданим до митного оформлення, тощо.

Відповідно до приписів ст. 53 МК України експортна декларація не є документом, що підтверджує числові значення митної вартості товарів. Надана експортна декларація не може бути використана для підтвердження митної вартості товару, це лише додатковий товаросупровідний документ конкретної поставки товару, що містить інформацію про товар та шлях його прямування.

Надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів. Утім, з переліку витребуваних відповідачем документів не можливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Водночас, надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення МRN № 24НU3210101Б0Е99ОЗ має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення (зокрема штрих-кодовий ідентифікатор), що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов`язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналіз положень ч. З ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Сумніви митного органу у числових складових митної вартості товарів спростовані наданими до митного оформлення документами, а також проведеним судовим розглядом, що свідчить про необґрунтованість спірних рішень про коригування митної вартості, що має наслідком його скасування, так само як і спірних карток відмови як похідних позовних вимог.

Зазначення відповідачем додаткових документів, що передбачені частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2024 року по справі № 815/762/18 вказано, що: «...Експортна декларація - це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн, законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну- імпортер.

Судовими інстанціями установлено, що виявлені митним органом розбіжності по суті є Формальними, несуттєвими та жодним чином не впливають на рівень заявленої митної вартості, відтак, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, є необгрунтованими та не відповідають встановленим фактичним обставинам справи...».

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі N 820/2014/17, в якій суд касаційної інстанції також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.77 Про захист особи відносно актів адміністративних органів.

З урахуванням приписів ч. З ст. 53 Митного кодексу України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни відправлення й, до того лі, не впливає на митну вартість як таку.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі N 804/5143/16.

У Постанові від 16.04.2021 року у справі № 140/2000/19 Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем документи, зокрема експортна декларація за відсутності обґрунтованих доводів з боку Митниці про зворотне, дають підстави для висновку про підтвердження позивачем усіх складових задекларованої митної вартості, а тому у Митниці не було підстав для витребування у позивача додаткових документів.

3 приводу аргументу митного органу про те, що калькуляція від виробника б/н від 11.06.2024 та б/н від 03.10.2024 адресовані ТОВ "Торговий Дім "Нертус" та не містять відомості про прибуток підприємства, щодо собівартості товару згідно загальноприйнятої світової практики, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат.

Суд зазначає, що аргумент митного органу про те, що калькуляція від виробника б/н від 11.06.2024 та б/н від 03.10.2024 адресовані ТОВ "Торговий Дім "Нертус" та не містять відомості про прибуток підприємства, щодо собівартості товару згідно загальноприйнятої світової практики, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат, є необґрунтованим та не відповідає закону, бо форма розрахунку ціни на законодавчому рівні не затверджена, а правильність розрахунку виробником ціни товару відповідачем жодними документальними доказами спростована не була.

Встановлено, при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору (контракту) та не містять числових розбіжностей.

У відповідності до ч. 1, 2 статті 53 МКУ Позивачем разом з митними деклараціями були подані всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Факт надання Позивачем повного пакету документів разом з митними деклараціями підтверджується картками відмови в прийнятті митних декларацій, виданими Відповідачем, в яких наведено перелік цих документів.

Відповідач витребував додаткові документи без належних на те підстав та за відсутності обґрунтування своїх дій.

У Постанові від 25.08.2023 року по справі № 826/3098/16 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов правильного висновку про те, що «...Суди зауважили про необґрунтованість сумнівів митного органу щодо змісту наданого розрахунку ціни (калькуляції) виробника товару, оскільки Форма розрахунку піни на законодавчому рівні не затверджена, а правильність розрахунку виробником ціни товару відповідачем жодними документальними доказами спростована не була...».

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в Постанові від 16.09.2022 року у справі № 200/6506/20-а (адміністративне провадження N К/9901/36393/20) дійшов висновку, що митниця дійшла помилкового висновку про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, оскільки частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності. Крім цього, витребувана відповідачем калькуляція надавалася позивачем разом і декларацією, у прийнятті якої відповідач відмовив.

Отже, надана позивачем калькуляція (розрахунок ціни) б/н від 11.06.2024 року дозволяє додатково підтвердити правильність визначення митної вартості товару Декларантом та включення витрат, пов`язаних з їх транспортуванням, так і з іншими наданими позивачем та вже наявними у відповідача документами, а тому коригування митної вартості товарів здійснено всупереч нормам чинного законодавства та усталеній практиці Верховного Суду.

Щодо твердження відповідача, що додатково надані висновок Укрпромзовнішекспертизи від 27.09.2024 № 1808; висновок Укрпромзовнішекспертизи від 02.10.2024 № 1841 прийнято до уваги митницею, але не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості».

У висновку ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 27.09.2024 року № 1808 та у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 02.10.2024 року № 1841 зазначено, що Гербіцид Мотор, ціна 3,97 л/дол. США, Фунгіцид Фаер ТН, ціна 9,53 л/дол. США, на умовах поставки FCA - Цеглед, повністю відповідають поточній кон`юнктурі ринку.

Експертний висновок носить консультаційний характер та по своїй суті є результатом практичної діяльності Фахівця оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару, з урахуванням того, що розбіжностей з іншими документами, наданими при розмитненні висновки експерта не містять.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в складі Касаційного адміністративного суду в Постанові від 31.07.2024 року у справі N° 815/2564/18 (касаційне провадження N К/9901/25881/19).

Митний кодекс України не передбачає обов`язкового проведення оцінки товару суб`єктом оціночної діяльності з метою підтвердження заявленої митної вартості. Митним законодавством України не передбачено надання декларантом митниці будь- яких копій/витягів інформаційних джерел, що використовуються спеціалізованою експертною організацією при наданні експертного висновку.

Також, Митний кодекс України не передбачає надання декларантом висновків про здійснення аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари.

Документи подані декларантом за переліком, передбаченим частиною другою статті 53 МК України, а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових (кількісні та якісні характеристики товару, його ціни) не містить розбіжностей, піддається обчисленню і підтверджує ціну товару.

Згідно ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Колений наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, декларант зауважує на тому, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі N 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Державне підприємство «УКРГІРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» не є суб`єктом оціночної діяльності, не здійснює діяльність з оцінки майна та не здійснює рецензування звітів про оцінку майна, тому не зобов`язане у своїй діяльності керуватися вищевказаним Стандартом.

Відповідно, Висновок N° 586 ДП Укрпромзовнішекспертиза від 19.03.2024 року та Висновок N° 250 ДП Укрпромзовнішекспертиза від 05.02.2024 не є результатом оцінки майна у розумінні ст. З Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. N° 2658-ІІІ, тому не повинен відповідати вимогам Національного стандарту N° 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440.

Такі поняття як «оцінка майна і майнових прав» та «цінова експертиза» не є тотожними.

Відповідно до п. З ч. З ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти. Відповідно до п. 8 ч. З ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Митний кодекс України не передбачає обов`язкового проведення оцінки товару суб`єктом оціночної діяльності з метою підтвердження заявленої митної вартості. Митним законодавством України не передбачено надання декларантом митниці будь-яких копій/витягів інформаційних джерел, що використовуються спеціалізованою експертною організацією при наданні експертного висновку.

Також Митний кодекс України не передбачає надання декларантом висновків про здійснення аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари.

Документи подані декларантом за переліком, передбаченим частиною другою статті 53 МК України, а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових (кількісні та якісні характеристики товару, його ціни) не містила розбіжностей, піддавалась обчисленню і підтверджувала ціну товару.

З рішень про коригування митної вартості слідує, що підставою для визначення митної вартості товару за резервним методом була інформація наявна в митному органі за фактами митних оформлень. Проте, у рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні відомості про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі N 825/648/17.

Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі N 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Щодо твердження відповідача,що декларантом не надано - виписки з бухгалтерської документації.

Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.

Судом встановлено,що позивачем надано митному органу разом із листом № 01/10-01 від 01.10.2024 року, листом № 04/10-01 від 04.10.2024р. - калькуляції від 11.06.2024 року б/н на гербіцид Мотор РК, від 03.10.2024 року б/н на фунгіцид Фаер ТН.

За умови не підтвердження належними і допустимими доказами наявності у поданих на підтвердження митної вартості товарів документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари, суб`єкт владних повноважень, приймаючи відповідні рішення, діє не в межах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому положеннями чинного законодавства.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Вищевказані доводи містяться, у тому числі, у правовій позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в Постанові від 28.02.2024р. по справі № 815/1460/18 (провадження № К/9901/60812/18).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в Постанові від 16.09.2022 року у справі № 200/6506/20-а (адміністративне провадження № К/9901/36393/20) дійшов висновку, що митниця дійшла помилкового висновку про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, оскільки частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності. Крім цього, витребувана відповідачем калькуляція надавалася позивачем разом і декларацією, у прийнятті якої відповідач відмовив.

В свою чергу, як встановлено судом, при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору (контракту) та не містять числових розбіжностей.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16., №804/1755/17 від 21.08.2018.

У постанові від 31.05.2019 у справі N 804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові від 07.07.2023р. по справі № 803/718/17 Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду.

Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Суд зазначає, що згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що для захисту своїх прав позивачем укладено договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом АО «СПРАВАР», відповідно до чого укладено договір № 2301/23-ПД-01 від 23.01.2023.

На підтвердження факту надання правничої допомоги у зв`язку з підготовкою та розглядом справи в суді адміністративної юрисдикції та обсягу наданих послуг долучено:

- копія Договору про надання правничої допомоги Позивачу,

- додаткова угода №7 від 06.11.2024;

-акт надання послуг №175 від 07.11.2024;

-попередншй розрахунок витрат на правничу допомогу;

-копія платіжної інструкції 07.11.2024 р. №14628.

Однак, проаналізувавши наведене та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню в сумі 10000,00 грн.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог підприємства позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" (вул. Нетіченська, буд. 25, офіс 21,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61010, код ЄДРПОУ38982285) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2024 року № UA100250/2024/000016/1, прийняте Київською митницею Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.10.2024 року № UA100250/2024/000198, прийняту Київською митницею Державної митної служби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ:43997555, місцезнаходження юридичної особи: 03124, Україна, Київська область, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ НЕРТУС (код ЄДРПОУ: 38982285, 61010, Харківська обл., місто Харків, вул. Нетіченська, буд. 25, офіс 21) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 968 (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 56 копійок. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.