Рішення

від 14.01.2025 по справі 560/15202/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/15202/24

РІШЕННЯ

іменем України

14 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-рейзен Біс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (код в ЄДРПОУ 39816845) про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 070624 від 28.08.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 серпня 2024 року відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області винесено оскаржувану Постанову № ПШ 070624 про застосування адміністративно-господарського штрафу в якій зазначається, що ТОВ «Люкс-Рейзен Біс» 01.08.2024 о 20 год. 50 хв. Тернопільська область, м. Тернопіль, АС №1 допущено порушення вимог ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке зафіксоване в Акті перевірки від 01.08.2024 АР № 025333. Позивач вважає, що ця Постанова не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, а відтак має бути визнана протиправною та скасована.

Ухвалою від 21.10.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченим статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (і резидентів, і нерезидентів) та видів перевезень (і пасажирських, і вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Тобто, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом, інші документи, наведені в частинах 3, 4, 5, 6 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент). Стверджує, що позивач жодними доказами не підтвердив наявність у водіїв транспортного засобу, що перевірявся, роздруківок на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 .З цифрового тахографа на маршруті «Київ-Щецин», як того вимагає стаття 53 Закону України «Про автомобільний транспорт». Враховуючи вищенаведене, Державна служба України з безпеки на транспорті діяла відповідно до вимог Закону, тому вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується. Вказує, що всі документи, передбачені ч. 4 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», в тому числі роздруківку на паперовому носії із прив`язкою до номера та марки автобуса VAN HOOL д.н.з НОМЕР_1 водієм ОСОБА_1 було надано. Наполягає на тому, що відсутність роздруківки з цифрового тахографа слід кваліфікувати за абз. 11 статті 60 Закону України « Про автомобільний транспорт».

Представник відповідача подала до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких вказує, що на час проведення перевірки, а саме 20:50 год. 01.08.2024, водій не надав роздруківку на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія для пред`явлення інспектору безпосередньо під час перевірки, що в свою чергу свідчить про підставність винесення оскаржуваної постанови. Наявність у водія особистої картки або ж вставлення її лише під час перевірки не є тотожним використанню водієм особистої картки кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, та, відповідно, наявності роздруківки режиму праці та відпочинку водія за вказаний період. Просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «Люкс-рейзен Біс» до Державної служби України з безпеки на транспорті відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

01 серпня 2024 року посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , та складено Акт АР № 025333 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В Акті перевірки зазначено: «місце перевірки: м. Тернопіль АС№1, дата і час перевірки: 01.08.2024 р, о 20 год. 50 хв. (автор: 20 год. 50 хв. за київським часом (часовий пояс: UTC+3 ) та відповідно 17 год. 50 хв. за часом Ґрінвіча (часовий пояс: UTC+0)) марка VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .

Під час перевірки виявлено порушення: надавались послуги з перевезення пасажирів в міжнародному сполученні по маршруту Київ-Щецин, де на момент перевірки водій не використовував особисту карту водія не надав роздруківку на паперовому носії режиму праці та відпочинку водія. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.6 ч.1 - виконання резидентом або нерезидентом України міжнародних автомобільних перевезень пасажирів чи вантажів без документів передбачених статтею 53 цього Закону».

У графі «Пояснення водія про причини порушень» Акту перевірки зазначено: «Із вказаним в акті незгідний, виконував міжнародні перевезення у відповідності до законодавства, роздруківку водія ОСОБА_1 додаю».

28 серпня 2024 року відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на підставі Акту перевірки винесено оскаржувану Постанову № ПШ 070624 про застосування адміністративно-господарського штрафу, в якій зазначено: «.. ураховуючи те, що ТОВ «Люкс-Рейзен Біс» 01.08.2024 о 20 год. 50 хв. Тернопільська область, м. Тернопіль, АС №1 допущено порушення вимог ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт, яке зафіксоване в Акті від 01.08.2024 АР № 025333, відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановляю: стягнути з ТОВ «Люкс-Рейзен Біс» адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 гривень».

Вважаючи постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі Закон №2344-ІІІ).

Статтею 2 Закону №2344-ІІІ передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону №2344-ІІІ, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Положення №103).

Відповідно до п.1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п.1, 3 п.4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у п.8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567; в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п.12.Порядку №1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).

Згідно з п.14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до про абз.абз.4, 10 п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода), додержання водієм режиму праці та відпочинку.

З матеріалів справи суд встановив, що позивача притягнуто до відповідальності згідно з абз.6 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за допущення порушення вимог ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення пасажирів в міжнародному сполученні по маршруту Київ-Щецин, де на момент перевірки водій не використовував особисту карту водія, не надав роздруківку на паперовому носії режиму праці та відпочинку водія.

Відповідно до ч.3 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (ч.7 ст.53 цього Закону).

Згідно з ч.8 ст.53 вказаного Закону водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010р., картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Окрім цього, 11.10.2005 р набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005р. «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

20.12.2010 р набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Частиною 8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Суд встановив, що належний позивачу транспортний засіб, який був об`єктом перевірки, обладнаний працюючим та повіреним цифровим тахографом, що визнається сторонами.

Разом з тим, на момент проведення перевірки та складання акту рейдової перевірки о 20 год 50 хв., 01.08.2024 посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено відсутність роздруківки даних роботи водія транспортного засобу ОСОБА_1 .

Як свідчить акт перевірки № АР 025333 перевірка розпочалась 20 год. 50 хв. 01.08.2024, в наданій роздруківці позивачем зазначено час 17:51 год. Формат часу-UTC.

Всесвітній координований час (англ. Coordinated Universal Time, UTC) - стандарт за яким суспільство регулює годинники й час.

Часові пояси навколо зимної кулі описуються як додатне або від`ємне зміщення від UTC.

Однак UTC не змінюється взимку або влітку. Київський час від UTC більший на +3 години влітку та на +2 години взимку.

Оскільки станом на 01.08.2024 (дата проведення перевірки) в Україні був літній час, то час наданого роздруку з тахографа позивачем 01.08.2024 о 20:50 потрібно обчислювати з урахуванням того, що київський час більший від UTC на +3 години в зимовий час.

У наданих роздруківках з цифрового тахографа "Stoneridge", що містяться в матеріалах справи видно, що початок використання карти водія відбувся о 17:51 (Формат часу-UTC, київський часс - 20:51), а друк - о 17:53 та 17:56.

З огляду на вказане слід констатувати, що водій вставив карту у слот тахографа та почав її використовувати вже під час проведення перевірки, оскільки до 17:51 інформація про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 відсутня, що підтверджується вказаними роздруківками. А отже, на момент початку перевірки 01.08.2024 (о 17:50 часу UTC та о 20:50 за київським часом) водій не використовував особисту карту водія та не надав роздруківку на паперовому носії режиму праці та відпочинку водія.

Вищенаведене свідчить про недотримання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Стаття 60 Закону визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий частини першої);

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац одинадцятий частини першої).

Суд зауважує, що указані порушення є за своєю суттю різними.

Так, контролюючий орган у цій справі притягнув перевізника до відповідальності саме за абзацом шостим частини першої статті 60 Закону, тобто за виконання міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.

Суд нагадує, що частиною третьою статті 53 Закону установлено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: 1) дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; 2) дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; 3) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; 4) сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документи на вантаж.

Поряд із цим, законодавець виклав статтю 53 Закону таким чином, що включив у її зміст на ряду із іншими документами також вимогу роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв. Тобто, ця вимога - роздруковувати на паперових носіях відповідної інформації з цифрового тахографа також передбачена статтю 53 Закону.

Положеннями статті 60 Закону передбачено різні за своїм складом порушень: відсутність документів, передбачених статтею 53 Закону (абзац шостий), та порушення вимог використання тахографа, у тому числі без щоденних даних режимів праці та відпочинку (абзац одинадцятий). У першому випадку порушення за умови його доведеності тягне за собою накладення адміністративно-господарського штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в другому - штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проаналізувавши законодавчі положення, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у цій справі контролюючий орган правильно кваліфікував порушення перевізника саме за абзацом шостим частини першої статті 60 вказаного Закону.

Цей висновок випливає з того, що абзац шостий частини першої статті 60 вказаного Закону визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Своєю чергою, вимога роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв чітко визначена саме статтею 53 Закону.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 01.10.2024 у справі №140/5466/23.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що спірна постанова відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, прийнята з урахуванням усіх обставин, а тому є правомірною та скасуванню не підлягає.

Вищенаведене є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат суд не вирішує.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-рейзен Біс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови №ПШ 070624 від 28.08.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс-рейзен Біс" (вул. Вінницьке шосе, 12/2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29011 , код ЄДРПОУ - 42759248) Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області (вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя В.К. Блонський