Ухвала

від 13.01.2025 по справі 580/120/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2025 року справа № 580/120/25

м. Черкаси

Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Головного державного інспектора Головного управління ДПС у Черкаській області Душки Г.І. про скасування результатів перевірки,

встановив:

07 січня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Главшляхбуд» з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Головного державного інспектора Головного управління ДПС у Черкаській області Душки Г.І., в якій просить скасувати результати перевірки, оформлені актом № 12884/23-00-07-01-01/39699671 від 17.10.2024 про результати перевірки ТОВ "Главшляхбуд" із питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, з урахуванням п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу, з питань правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 18.03.2015 по 31.03.2021.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В позовній заяві позивач в якості відповідача зазначив Головного державного інспектора Головного управління ДПС у Черкаській області Душки Г.І., проте позовних вимог до нього не зазначено.

Таким чином позивачу необхідно визначитися з відповідачами у даній справі та заявити до них відповідні позовні вимоги.

Крім того, суддя зазначає таке.

Акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається відповідне рішення (податкове повідомлення рішення, рішення про анулювання ліцензії тощо).

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають рішення за наслідками розгляду акту, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків або інші наслідки.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

За змістом частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суддя зазначає, що предметом судового оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, припис, постанова про накладення штрафних санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень.

Оформлення результатів перевірки актом з викладенням фактів порушення особою законодавства, встановлених під час здійснення такої перевірки, відноситься до повноважень органу, що проводить перевірку. Дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації перевіряючим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки.

А тому, акт перевірки сам по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке тягне для позивача негативні наслідки, а тому правові наслідки можуть створювати рішення прийняті за результатами проведеної перевірки.

У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог та відповідно сплати судовий збір з врахуванням таких уточнень.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, а саме:

визначитися із суб`єктним складом відповідачів, привести прохальну частину позову у відповідність та сплатити судовий збір.

Керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА