Постанова

від 14.01.2025 по справі 440/11627/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 р.Справа № 440/11627/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представник позивача Клопута О.В.

представник позивача Гвоздік Е.В.

представник відповідача Казмерчук М.М.

представник третьої особи Тимкович І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЄДНІСТЬ» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.09.24 року по справі № 440/11627/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЄДНІСТЬ»

до Полтавської обласної державної (військової) адміністрації треті особи Громадська організація «Збережемо Полтаву» , Міністерство культури та стратегічних комунікацій України

про визнання дій протиправними та часткове скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЄДІНСТВО" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної військової адміністрації, відповідно до якої просив суд:

- визнати протиправними дії Полтавської обласної військової адміністрацій щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області Будинок лікаря Василя Товстолужського, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7.;

- визнано протиправним та скасовано п. 34.1. Розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 року Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020р. № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

28 серпня 2023 року до суду надійшов уточнений адміністративний позов разом з його копією, відповідно до якого позовні вимоги викладені у наступній редакції:

- визнати протиправними дії Полтавської обласної військової адміністрації щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області Будинок лікаря Василя Товстолужського, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

- визнати протиправним та скасувати внесені зміни від 30 січня 2023 року до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області за пунктом 34.1 будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Також, до вказаного позову долучено документи на підтвердження перейменування позивача , а саме - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЄДНІСТЬ" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "ФПК "Єдність"), та зміну його місцезнаходження - вул. Гоголя, буд.7, м. Полтава, 36000.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до листа Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації від 02.03.2023 року, за вих. № 01-20/464, за зверненням Громадської організації Збережемо Полтаву, на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини 23.01.2023 року розглянута документація (історична довідка, матеріали фотофіксації) на будівлю за адресою: місто Полтава, вулиця Гоголя, 7 для занесення її до Переліку об`єктів культурної спадщини. В історичній довідці зазначено, що у 1906 році лікар ОСОБА_1 придбав (або побудував) власний будинок на вулиці Іванівській (тепер Гоголя, 7) у якому він відкрив лікарню, а з 1909 року приватний водо-світло-електролікувальний заклад санаторій Маруся з лабораторією для хімічний, мікроскопічних і бактеріологічних досліджень, що працював аж до 1916 року, проте довідка не містить жодного посилання на архівні та історичні матеріали відповідно до яких зроблено такий висновок. В історичній довідці, підготовленій кандидатом наук О.Ю. Бєлявською відсутній зв`язок між лікарем В. Товстолужським та будинком на вулиці Іванівській (тепер Гоголя, 7), що свідчить про надуманий характер історичної довідки, яка стала підставою для віднесення будівлі до Переліку. Згідно листа, отриманого позивачем від Державного архіву Полтавської області від 19.06.2023 року № 04-18/11-130, у Державному архіві Полтавської області не виявлено відомостей стосовно будинку № 7 по вулиці Гоголя м. Полтави, у зв`язку з цим державний архів не має можливості документально підтвердити рік побудови будинку та надати інші відомості про нього. Історична довідка на об`єкт культурної спадщини за видом архітектури у межах центрального історичного ареалу міста Полтава для занесення до Перелік об`єктів культурної спадщини щодо об`єкту Будинок лікаря Василя Товстолужського, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7 не містить інформацію щодо соціального, економічного, наукового чи культурного внеску лікаря Товстолужського до розвитку м. Полтава.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЄДНІСТЬ" до Полтавської обласної військової, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація "Збережемо Полтаву", Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про визнання дій протиправними та часткове скасування розпорядження - відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що наявні дві самостійні підстави відмови у занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку, а саме неподання документів або відсутність в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

При цьому, у Порядку №158 законодавець чітко зазначає саме про відсутність в історичній довідці обґрунтувань, а не інформації. Натомість в матеріалах справи наявний висновок експерта Соць В.М. №784 від 20.11.2023 року згідно якого будівля на світлинах відрізняється від досліджуваної будівлі, у порівнянні із світлиною 3.1. Вигляд на будинок від вулиці Пилипа Орлика. ОСОБА_2 , 1994 рік вказаний об`єкт на світлині 3.1. відрізняється від досліджуваного об`єкту. Історична довідка також не містить обґрунтувань внеску у розвиток Полтавщини лікаря ОСОБА_3 (чітких фактів, підкріплених доказами). Перебуваючи на адміністративних посадах, що впроваджували російську імперську політику в Україні Василь Товстолужський мав цивільний чин (титул) російської імперії - колезький асесор та перебував у VШ рангу в Табелі про ранги державних службовців. Старанна служба на російську імперію була винагороджена та в 1900, 1901 рік він мав вже цивільний чин (титул) Колезький радник, що відноситься до VI рангу в табелі про ранги російської імперії. Найменування у 2023 році будинку позивача іменем Василя Товстолужського (службовця, який впроваджував російську імперську політику в Україні) є ніщо іншим як відкритою пропагандою політики російської імперії.

Враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв`язала і веде проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людяності, найменування пам`ятки архітектури на честь службовця, який впроваджував російську імперську політику в Україні суперечить консолідації та розвиткові української нації та її історичної свідомості.

Представник позивача зазначає, що з моменту направлення звернення щодо занесення будинку до Переліку до моменту прийняття оскаржуваного розпорядження та його опублікування мала місце велика кількість грубих порушень процедури прийняття такого рішення.

Зокрема, звернення ГО ЗБЕРЕЖЕМО ПОЛТАВУ щодо розгляду питання про занесення будинку АДРЕСА_1 до Переліку об`єктів культурної спадщини взагалі не містило адресата (найменування та адресу куди направляється) та направлялося на електронну адресу фізичної особи ОСОБА_4 . Тобто з самого початку, документи щодо розгляду питання про занесення будинку АДРЕСА_1 подавалися у приватному порядку фізичній особі, однак із незрозумілих причин були прийняті Департаментом.

Відповідно до п. ІІ розділу ІІ Порядку №158 уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.

Враховуючи те, що як із оскаржуваного розпорядження, так із протоколу Консультативної ради вбачається що питання розглядається саме за зверненням ГО ЗБЕРЕЖЕМО ПОЛТАВУ, позивач вважає, що суд першої інстанції повинен був встановити чи мало місце таке звернення до уповноваженого органу.

Фізична особа ОСОБА_4 , на особисту адресу якої надійшло звернення із відповідною документацією, у розумінні Порядку № 158 не є уповноваженим органом що розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини.

На переконання представника позивача, суд першої інстанції неповно з`ясував обставинисправи, залишивши поза увагою той факт, що Відповідач вирішив питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку на підставі звернення, яке йому не направлялося.

Одним із доводів позивача щодо незаконності розпорядження було те, що Консультативною радою була грубо порушена процедура розгляду питання занесення будинку до Переліку, а саме: учасниками Консультативної ради не забезпечено принцип об`єктивності при вирішенні такого питання (особа яка розробляла документацію та ініціювала розгляд питання ( ОСОБА_5 ), брала участь у голосуванні Консультативної ради). Із витягу з протоколу №2 від 23.01.2023 року вбачається, що на засіданні Консультативної ради присутні члени ради в кількості 8 чоловік, з яких: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .Пю, ОСОБА_12 . Голосувало - 8 чоловік, рішення прийнято одноголосно.

Відповідно до Типового положення про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини місцевих органів охорони культурної спадщини, затвердженого Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Міністерства культури і мистецтв України від 26 лютого 2001 №42/94 Члени Консультативної ради зобов`язані: дотримуватися принципів наукової сумлінності й об`єктивності при розв`язанні всіх питань (пункт 4.2 розділу 4 Типового положення).

Члени Консультативної ради грубо порушили принцип об`єктивності при прийнятті рішень, оскільки в голосуванні брала участь ОСОБА_5 , яка розробляла документацію на будинок та виступала ініціатором внесення його до Переліку. Законодавець чітко передбачив що для вирішення питань щодо занесення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини до Переліку створюється Консультативна рада, члени якої зобов`язані: дотримуватися принципів наукової сумлінності й об`єктивності при розв 'язанні всіх питань.

Представник позивача зазначає, що відповідач замість того, щоб прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку (який вже затверджений та функціонує), вніс зміни до розпорядження 3-х річної давності "Про затвердження Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області.

Згідно п. 4 Порядку №158 (у ред. чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини. Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. (ч. 2 ст. 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини).

Тобто, із положень ЗУ "Про охорону культурної спадщини та Порядку №158 чітко вбачається, що у формі розпорядження приймається саме рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку (існуючого та затвердженого у встановленому законом порядку, який ведеться органами охорони культурної спадщини), а не шляхом внесення змін до розпорядження про затвердження Переліку.

Сам факт внесення змін до розпорядження 2020 року про затвердження переліку нівелює статус щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, який згідно вищевказаного Порядку №158 та ЗУ Про охорону культурної спадщини заноситься до Переліку, як щойно виявлений об`єкт в режимі реального часу (одночасно із включенням об`єкта до Переліку), а не шляхом внесення змін до розпорядчих документів трирічної давності.

Проте, на переконання представника позивача, суд першої інстанції залишив поза увагою такі доводи позивача, зазначаючи про те, що розпорядження начальника обласної військової адміністрації №65 від 30.01.2023 Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590 позивачем не оскаржується.

Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому представник відповідача, наполягаючи на відсутності підстав для задоволення позовних вимог, посилався на те, що 23.01.2023 на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської облдержадміністрації розглядалася документація на об`єкт - Будинок лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя 7, для занесення його до переліку об`єктів культурної спадщини. Відповідно до науково-проектної документації Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава та Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава, розробленими Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом УкрНДІпроектреставрація, затвердженої наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.10.2020 № 2209 будівля віднесена до Переліку об`єктів, які пропонується взяти на облік. За зверненням до Департаменту ГО Збережемо Полтаву, на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини 23.01.2023 розглянута представлена документація (історична довідка, матеріали фотофіксації) на будівлю за адресою: місто Полтава, вулиця Гоголя 7 для занесення її до Переліку об`єктів культурної спадщини. Документація представлена у повному обсязі відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501. На засіданні Консультативної ради члени консультативної ради одноголосно прийняли рішення про внесення Будинку лікаря Василя Товстолужського до Переліку об`єктів культурної спадщини за видом архітектури. Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590 доповнено перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. Серед об`єктів є будинок лікаря Василя Товстолужського за адресою м. Полтава, вул. Гоголя 7, власником якого ТОВ ФПК ЄДНІСТЬ. Задля збереження об`єктів культурної спадщини будинок по вул. Гоголя 7 і був занесений до Переліку об`єктів культурної спадщини за видом архітектура. Також в розділі 4 історичної довідки чітко зазначені всі ознаки об`єкта культурної спадщини за видом архітектури, що в свою чергу ще раз підтверджує вплив на розвиток населеного пункту чи регіону.

Представник третьої особи, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, теж подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому зазначає, що єдиним компетентним органом, який надає оцінку відповідності змісту історичної довідки, викладеній у ній інформації щодо історичної, архітектурної, культурної тощо цінності об`єкта є Експертна комісії Міністерства, яка здійснює таке повноваження при вирішенні питання про занесення чи незанесення об`єкта до Реєстру.

Профільне законодавство передбачає розгляд подання на занесення об`єктів до переліку як безальтернативне, за результатами якого може бути прийняте рішення про занесення об`єкта, або про відмову в занесенні, а пункт 6 розділу ІІ Порядку №158 визначає вичерпний перелік підстав, з яких може бути відмовлено у занесенні об`єкта до Переліку, і серед таких підстав направлення документації на іншу електронну адресу, ніж офіційна, не зазначене.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються перш за все профільними нормативно-правовими актами, зокрема, Законом України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ) та Порядком №158, і як уже зазначалося, ці акти не містять норм, які б дозволяли чи зобов`язували уповноважені органи культурної спадщини повертати подання, не розглядати їх чи відмовляти у занесенні до Переліку на підставі надіслання документації не на офіційні електронні адреси.

Щодо порушення Консультативною радою процедури розгляду питання щодо занесення об`єкта до Переліку у зв`язку із тим, що в засіданні Консультативної ради брала участь особа, яка розробляла облікову документацію на об`єкт культурної спадщини, то слід зауважити, що Позивач при цьому не навів фактів та не надав доказів особистої зацікавленості цієї особи у результатах розгляду облікової документації, а також і не навів нормативно-правового обґрунтування, яке б містило заборону особам, які є членами Консультативної ради, брати участь у розробці облікової документації об`єктів культурної спадщини, адже саме такі особи в силу їх наукових знань та компетенції найкраще обізнані щодо історико-культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Крім того, як обґрунтовано зазначив у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, дії як Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації так і окремих членів Консультативної ради при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації не підлягають оцінці судом, оскільки не є предметом спору у цій справі.

Щодо тверджень скаржника про невідповідність оскаржуваного Розпорядження Полтавської ОВА від 30.01.2023 №65 пункту 4 розділу ІІ Порядку №158, оскільки воно неналежно оприлюднене на офіційному сайті Полтавської ОВА, то слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі №826/10888/18 зазначив таке: Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне також звернути увагу, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Оскільки за змістом, процедурою прийняття та формою вираження оскаржуваний акт відповідає вимогам наведених вище норм пам`яткоохоронного законодавства, то вказаний позивачем недолік не можна вважати суттєвим, чи таким, що впливає на законність оскаржуваного в частині Розпорядження.

Щодо решти доводів апеляційної скарги, зокрема, тверджень позивача про домовленості та співпрацю представників Відповідача та Громадської організації Збережемо Полтаву, то Відповідач не пояснив та не надав доказів на підтвердження таких пояснень, у чому полягають такі домовленості та співпраця та яким чином вони стосуються предмету спору.

З огляду на викладене, представник Міністерства культури та стратегічних комунікацій України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог ТОВ Фінансово- промислова компанія Єдність.

Крім того, представником відповідача були подані до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення в яких зазначено, що протокол Експертної комісії є підставою для прийняття рішення щодо занесення (незанесення) щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або об`єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, до Реєстру, з урахуванням рекомендацій Інституту. Інститут надає зазначені рекомендації протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення (п. 5.5.) Якщо відомостей в поданих документах недостатньо для надання висновків. Експертна комісія рекомендує доопрацювати документи з врахуванням зауважень її членів, висловлених під час засідання (п. 5.6.) МКІП у строк, що не перевищує 14 календарних днів з дня оформлення протоколу Експертної комісії та з врахуванням її рішень, здійснює одну з таких дій, про що повідомляє Ініціатора: приймає рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення; готує проект постанови Кабінету Міністрів України про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення; відмовляє у занесенні об`єкта до Реєстру в зв`язку із невідповідністю його критеріям; надсилає подані документи на доопрацювання з метою уточнення позицій разом із відповідним протоколом Експертної комісії; направляє облікову документацію в електронній формі разом із відповідним протоколом Експертної комісії до уповноваженого органу для прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку ( п. 5.7.)

Отже, 17.09.2024 на засіданні Експертної комісії з питань обліку об`єктів культурної спадщини було розглянуто облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини будинок лікаря Василя Товстолужського за адресою м. Полтава, вул. Гоголя 7 та прийнято рішення про занесення даного об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення, а отже будинок лікаря Василя Товстолужського за адресою м. Полтава, вул. Гоголя 7 набуває статусу пам`ятки. Тобто документація на оспорюваний об`єкт повністю пройшла вже дві процедури та перевірки, спочатку як на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, тепер як на пам`ятку архітектури та історії. Всі вимоги були дотримані відповідачем в повному обсязі, а отже жодні маніпуляції з боку позивача щодо необґрунтованості, невідповідності, некомпетентності, необ`єктивності з приводу предмету спору не заслуговують на увагу.

На підтвердження цього позивачем надано лист Міністерства культури та стратегічних комунікацій України № 06/15/10149-24 від 15.11.2024, витяг з Протоколу засідання Експертної комісії з питань обліку культурної спадщини МКІП № 6/24 від 17.09.2024, лист Українського інституту національної пам`яті № 2658/2.2-07-24 від 08.10.2024.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача та третьої особи, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за зверненням ГО Збережемо Полтаву, на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської облдержадміністрації 23.01.2023 року розглянута документація (історична довідка, матеріали фотофіксації) на будівлю за адресою: місто Полтава, вул. Гоголя, 7 для занесення її до Переліку об`єктів культурної спадщини /а.с. 140-142, 147-166, т.1/.

На засіданні Консультативної ради підтримана представлена на розгляд документація і запропоновано занести об`єкт до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавської області /а.с. 140-142, т.1/.

Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590 доповнено перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, серед яких, зокрема, будинок лікаря Василя Товстолужського за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7, власником якого є ТОВ ФПК ЄДНІСТЬ /а.с. 15-19, т.1/.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, не погоджуючись з діями Полтавської обласної військової адміністрації щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області Будинок лікаря Василя Товстолужського, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 7, а також вважаючи протиправним та такими, що підлягає скасуванню внесені зміни від 30 січня 2023 року до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області за пунктом 34.1 будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЄДНІСТЬ" до Полтавської обласної військової (державної) адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація "Збережемо Полтаву", Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про визнання дій протиправними та часткове скасування розпорядження необхідно відмовити повністю, оскільки вони є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами четвертою та п`ятою статті 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Держава в особі її органів влади та громад зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.

Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року N 1805-III /надалі Закон N 1805-III/ регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону N 1805-III:

культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини;

щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону;

облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Частинами першою та другою статті 3 Закону N 1805-III передбачено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частин четвертої п`ятої та сьомої вказаної статті орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини, в межах, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону N 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: 1) здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць; 4) визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; 5) встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; 6) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження; 8) організація розроблення та погодження відповідних програм охорони культурної спадщини; 9) погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; 10) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України; 11) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 12) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; 13) надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; 14) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; 15) надання відповідних дозволів на відновлення земляних робіт; 16) погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; 17) укладення охоронних договорів на пам`ятки; 18) управління в порядку, встановленому законом, історико-культурними заповідниками державного чи місцевого значення; 19) подання пропозиції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 20) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону; 21) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій; 22) інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території; 23) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

В силу положень статті 22 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-XIV місцева державна адміністрація, зокрема: 1) реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді, утвердження української національної та громадянської ідентичності; 2) сприяє розвитку науки і техніки, реалізації регіональних науково-технічних програм, впровадженню нових екологічно безпечних технологій, підвищенню технічного рівня виробництва та якості продукції, вирішенню науково-технічних проблем, що мають першочергове значення для підвищення її ефективності та конкурентоспроможності; забезпечує охорону прав винахідників і раціоналізаторів, створення територіальних інноваційних центрів і технопарків; 9) сприяє роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, фондів, асоціацій, жіночих, молодіжних, дитячих та інших громадських організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону N 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 14 Закону N 1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 14 Закону N 1805-III Положення про Міністерство культури України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N 388, затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини N 158, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 р. за№ 528/23060 (в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №158, ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №158 виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Відповідно до розділу II "Взяття на облік об`єкта культурної спадщини" Порядку №158, взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Якщо об`єкт розміщений на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, взяття на облік забезпечується спільним рішенням відповідних уповноважених органів /п.1/.

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань /п.2/.

Питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини /п.3/.

Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду /п.4/.

Завірена належним чином копія рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку направляється Мінкультури невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня його прийняття /п.5/.

В занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу /п.6/.

Об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку /п.7/.

Про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта уповноважений орган у десятиденний строк з дня прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку надсилає власнику цього об`єкта або уповноваженому(ній) ним органу (особі) відповідне повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення /п.8/.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу /п.9/.

Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку /п.10/.

Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації /п.11/.

Вилучення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з Переліку допускається лише у разі прийняття Мінкультури рішення про відмову в занесенні об`єкта культурної спадщини до Реєстру у зв`язку із невідповідністю його критеріям, якщо уповноваженим органом протягом шести місяців з дня отримання відмови не подано документи, визначені пунктом 1 розділу IV, для занесення цього об`єкта культурної спадщини до Реєстру.

Рішення про виключення об`єкта культурної спадщини з Переліку з підстав, визначених абзацом першим цього пункту, приймається у формі розпорядчого документа уповноваженого органу, яке в день прийняття рішення оприлюднюється на його веб-сайті та направляється Мінкультури.

Питання про взяття на облік об`єкта культурної спадщини, вилученого із Переліку, розглядається за умови подання доопрацьованих документів з додатковим обґрунтуванням його автентичності та цінності /п.12/.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Єдність" належить на праві власності будинок АДРЕСА_1 , що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи /а.с. 9, 17-18 т.1/. Також позивач орендує в Полтавської міської ради земельну ділянку за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7, кадастровий номер земельної ділянки: 5310137000:15:007:0261, згідно договору оренди землі від 28.01.2020 року, який зареєстрований 04.02.20220 року №38-П /а.с. 10-14 т.1/.

12 січня 2023 року Громадська організація Збережемо Полтаву звернулася до заступника директора Департаменту начальника управління розвитку туризму, музейної справи та охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, голови Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації Інни Шерстюк, надіславши лист-звернення електронною поштою на електронну скриньку ОСОБА_4 , з ініціативою взяття на облік об`єкта культурної спадщини, розташованого за адресою: вул. Гоголя, 7, м. Полтава шляхом занесення його до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини /а.с. 41-42, т.8/.

Відповідно ч.2. ст.7 Закону України Про охоронну культурної спадщини № 1805-ІІІ від 08.06.2000 (далі - Закон № 1805-ІІІ) для погодженого вирішення питань щодо охорони культурної спадщини на територіях областей, міст Києва та Севастополя, інших населених пунктів органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій можуть створювати консультативні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.

В силу вимог частини 1 статті 42 Закону України від 09.04.1999 № 586-XIV Про місцеві державні адміністрації структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток.

Згідно з пунктом 5 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 № 887, основним завданням структурного підрозділу є забезпечення реалізації державної політики у визначеній одній чи кількох галузях на відповідній території.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що, Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, як структурний підрозділ, створений з метою реалізації функцій Полтавської обласної державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, наділений повноваженнями щодо прийняття відповідних рішень щодо об`єктів культурної спадщини на території Полтавської області.

Уповноваженим органом в єдиний системі обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів, згідно Порядку №158, зокрема є обласна державна адміністрація.

Наказом директора Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 30.04.2021 № 76 затверджений склад Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації /а.с. 31-35, т.8/.

Розділ II Порядку № 158 регламентує механізм взяття на облік об`єкта культурної спадщини, згідно із пунктом 1 якого взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Якщо об`єкт розміщений на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, взяття на облік забезпечується спільним рішенням відповідних уповноважених органів.

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 158).

Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації 16.01.2023 була направлена телефонограма всім учасникам Консультативної ради з проханням взяти участь у засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації 23.01.2023 о 13:30 /а.с. 30, т.8/.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку №158 питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

- фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

- історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

На засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, яке відбулося 23.01.2023, було розглянуто Документацію для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини, яка складається із матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта культурної спадщини; історичної довідки на об`єкт культурної спадщини; додатки, зокрема копії дипломів кандидата наук ОСОБА_5 та ОСОБА_13 в галузі науки архітектура.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 158 історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.

Таким чином, підставою для прийняття оскарженого рішення відповідача була документація, яка передбачена в п. 3 розділу ІІ Порядку №158 (в редакції станом на час спірних правовідносин).

Вказана документація підписана уповноваженими особами, зокрема особами, які мають науковий ступніть кандидата наук в галузі науки архітектура.

За наслідками розгляду вказаної документації в повному обсязі прийняте одноголосне рішення про занесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Будинок лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя 7 за видом архітектури.

Дане рішення було оформлено витягом з протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації № 2 від 23.01.2023 /а.с. 140-142, т.1/. В резолютивній частині даного протоколу, крім іншого зазначено про рішення щодо необхідності Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації після отримання матеріалів підготувати розпорядження голови облдержадміністрації щодо занесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Будинок лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя 7 за видом архітектури. Завірену належним чином копію розпорядження про занесення об`єкту до Переліку та пакет документів, визначених Наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 направити до Міністерства культури та інформаційної політики України.

Верховний Суд розглядав справу №460/1864/20, спірні правовідносини у якій є подібними з цією справою та у постанові від 02.05.2023 сформував правовий висновок, відповідно до якого …питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об`єкта; історичної довідки або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

При цьому, обов`язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або архітектури - для об`єктів архітектури та загальні вимоги щодо її змісту стосовно інформації, яка має міститись у ній в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 розділу II Порядку №158 в занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу.

У справі №460/1864/20 Верховний Суд також виклав правовий висновок про те, що оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватись на стадії вирішення питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру. Оцінюючи правомірність рішення про включення об`єкта до Переліку, суд має перевірити чи вчинені такі дії уповноваженим органом, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто виключно щодо дотримання уповноваженим органом процедури занесення об`єкту до Переліку.

Отже, при наданні оцінки рішенню уповноваженого органу про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, перевірці підлягали: 1) повнота та відповідність документів, передбачених пунктом 3 цього розділу; 2) наявність в історичній довідці інформації про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, даних історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань; 3) підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за відповідною спеціальністю в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що документація для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини складається із фотофіксації об`єкта та історичної довідки, тобто повнота документації відповідає вимогам п. 3 Розділу ІІ Порядку №158.

В історичній довідці є інформація про автентичність об`єкта, його цінність з архітектурного погляду. В той же час, суд в межах розгляду даної справи, з урахуванням правових висновків Верховного суду, не надає оцінку такій інформації в частині її автентичності та цінності об`єкта зокрема з архітектурного погляду.

Вказана документація підписана особами, що мають науковий ступінь кандидата наук за відповідною спеціальністю в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини, зокрема в галузі архітектури з огляду на зазначення в історичній довідці інформації про автентичність об`єкта, його цінність саме з архітектурного погляду.

Отже, вказана вище документація є повною та достатньою і містить в собі інформацію, яка вимагається на такій стадії Порядком №158, була підписана уповноваженими особами, розглянута у порядку та спосіб, який був врегульований на той час Порядком №158 та відповідним уповноваженим органом, згідно вимог Порядку №158.

Вказана Документація для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини та рішення Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської облдержадміністрації у формі витягу з протоколу №2 від 23.01.2023 з врахуванням вимог Положення №158 є належною та допустимою для прийняття уповноваженим органом, тобто Полтавською обласною військовою адміністрацією відповідного розпорядження.

Оскаржуване розпорядження №65 від 30.01.2023 року, відповідно до вимог п. 4 Розділу ІІ Порядку №158 було опубліковане на веб-сайті Полтавської ОВА /https://poda.gov.ua/documents/142117/.

Надаючи оцінку твердженням представників позивача про відсутній зв`язок між лікарем В. Товстолужським та будинком на вулиці Іванівській (тепер Гоголя, 7), колегія суддів зауважує, що питання про внесення відповідного об`єкта до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області, внесення відповідного подання на розгляд Міністерства є дискреційним повноваженням суб`єкта владних повноважень, відтак суд не уповноважений втручатись в його діяльність.

Отже, оцінка відповідності такого об`єкта критеріям щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, його архітектурної та історичної цінності буде вирішуватись саме в межах розгляду відповідного подання.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.05.2023 у справі №460/1864/20, де зазначено наступне:

26. Отже, питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об`єкта; історичної довідки або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

27. При цьому, обов`язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю музеєзнавство, пам`яткознавство або архітектури - для об`єктів архітектури та загальні вимоги щодо її змісту стосовно інформації, яка має міститись у ній в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.

28. Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 158).

29. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку № 158 в занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

33. Аналіз наведених норм права, в контексті спірних відносин, свідчить про те, що вирішення питання про занесення об`єкта архітектури до Переліку як виду об`єкта культурної спадщини здійснюється уповноваженим органом на підставі історичної довідки, яка має містити інформацію щодо його автентичності та загальні характеристики історичної та архітектурної цінності, підписаної уповноваженої особою.

34. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про невідповідність пункту 3 Розділу ІІ Порядку №158 змісту історичної довідки, на підставі якої оспорюваним розпорядженням відповідача вирішувалось питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, зокрема, щодо автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, не ґрунтується на правильному розумінні закону, у зв`язку із чим його постанова підлягає скасуванню.

35. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, при розгляді цієї справи, в порушення статті 2 КАС України, надав оцінку історичним та архітектурним цінностям вказаного будинку, критерії щодо яких перевіряються під час вирішення питання щодо занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, тобто на іншому етапі державної реєстрації об`єкта культурної спадщини з метою його охорони, та дійшов до передчасного висновку про відсутність у нього ознак притаманних об`єктам культурної спадщини у розумінні статей 1, 2 Закону № 1805-III, оскільки у спірному випадку суд має перевірити чи вчинені уповноваженим органом дії щодо занесення спірного будинку до Переліку, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто виключно щодо дотримання Рівненською ОДА процедури занесення зазначеного вище будинку до вказаного Переліку..

Отже оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватись на стадії вирішення питання занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку відповідним уповноваженим органом на підставі історичної довідки, через що такі обставини та факти не підлягають судовій перевірці при оскарженні рішення щодо включення об`єкту культурної спадини до Переліку.

У відповідності до пункту 6 Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452 (далі - Порядок №452) відповідність об`єктів культурної спадщини ознакам, передбаченим пунктами 3 і 4 цього Порядку, встановлюється під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, у суду відсутні спеціальні знання, а, відтак, і повноважень для встановлення факту відповідності чи невідповідності будинку критеріям, визначеним у Порядку № 452.

Більше того, відповідність чи невідповідності критеріям, визначеним у Порядку № 452, а отже і оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватись на стадії вирішення питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, через що такі обставини та факти не підлягають і судовій перевірці при оскарженні рішення щодо включення об`єкту культурної спадини до Переліку.

Вказані правові висновки зазначені в Постанові КАС ВС від 08.05.2023 у справі № 640/28045/20.

Щодо доводів позивача про невідповідність особи лікаря Василя Товстолужського вимогам Закону України від 21.03.2023 № 3005-IX "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", колегія суддів зазначає, що Розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації № 65 Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020р. № 590 прийнято 31.01.2023, тобто до дати прийняття вказаного Закону, що набирав чинності через три місяці з дня його опублікування, відтак не міг бути врахований при прийнятті такого розпорядження.

Також, колегія суддів звертає увагу, що Положення про Експертну комісію Українського інституту національної пам`яті з питань реалізації норм Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" від 25.07.2023 № 399, затвердженого Наказом МКІП, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2023 р. за N 1359/40415 основним завданням Експертної комісії є надання фахових висновків з питань реалізації норм Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", зокрема щодо належності об`єктів до символіки російської імперської політики.

Експертна комісія відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, надає фахові висновки з питань реалізації норм Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", зокрема щодо належності об`єктів до символіки російської імперської політики (далі - фаховий висновок).

Проте позивачем не надано доказів наявності фахового висновку Експертної комісії Українського інституту національної пам`яті з питань реалізації норм Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" стосовно особи лікаря Василя Товстолужського, як станом на час прийняття оскарженого рішення, так і станом на час розгляду справи.

Також, позивач наголошує, що звернення ГО ЗБЕРЕЖЕМО ПОЛТАВУ разом із документацією направлялося на електронну адресу Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА на електронну адресу фізичної особи Інни Шерстюк, а не на офіційну електронну адресу Департаменту, а також без накладення кваліфікованого електронного підпису /зв.а.с. 61, т.8/.

На думку представника позивача, Департамент всупереч вимогам закону прийняв та взяв в роботу звернення, яке: надійшло на особисту електронну адресу людини (ймовірно працівника Департаменту, проте не на адресу Департаменту як органу уповноваженого розглядати таке питання); не містило інформації про адресата (кому воно адресоване); не містило накладений кваліфікований електронний підпис.

Колегія суддів наголошує, що в межах даної справи не є предметом розгляду дії Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, а останній не є учасником справи, відтак його дії не підлягають оцінці судом.

В свою чергу, всупереч твердженню позивача, статтею 12 Закону України Про звернення громадян від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) визначено дію цього Закону, яка не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України Про судоустрій і статус суддів та Про доступ до судових рішень, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України Про засади запобігання і протидії корупції, Про виконавче провадження, відтак зазначена норма не містить обмежень щодо поширення дії цього закону на звернення громадських організацій та їх керівників.

Вказане свідчить про можливість розгляду звернення громадської організації в рамках Закону України Про звернення громадян, оскільки Конституція України наділяє всіх правом на звернення.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд, враховуючи відсутність у чинному законодавстві нормативно-правового акту, який би регулював питання щодо розгляду звернень громадських організацій, а також з огляду на те, що громадська організація є інституцією, яка діє від імені та в інтересах своїх членів (зокрема, громадян України), реалізує їхні права, сприяє захисту прав громадян України та відновленню таких прав у разі їх порушення (справа № 813/1960/18, постанова від 31 жовтня 2019 року).

Відтак, такі твердження представника позивача в якості аргументів щодо протиправності оскарженого рішення є безпідставними.

Відповідно до пояснень позивача зауважено, що з витягу з протоколу №2 від 23.01.2023 року вбачається, що на засіданні Консультативної ради присутні члени ради в кількості 8 чоловік, з яких: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 . Водночас, виконавцем документації на об`єкт Будинок лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою: місто Полтава, вулиця Гоголя, 7 виступала сама ж ОСОБА_5 , яка і надавала на засіданні Консультативної ради загальні відомості про будинок і розповідала чому необхідно його занести до Переліку. Відповідно до Типового положення про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини місцевих органів охорони культурної спадщини, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Міністерства культури і мистецтв України від 26 лютого 2001 №42/94 Члени Консультативної ради зобов`язані: дотримуватися принципів наукової сумлінності й об`єктивності при розв`язанні всіх питань (пункт 4.2 розділу 4 Типового положення).

Проте, відповідно до позиції представника позивача, члени Консультативної ради грубо порушили принцип об`єктивності при прийнятті рішень, оскільки в голосуванні брала участь ОСОБА_5 , яка розробляла документацію на будинок та виступала ініціатором внесення його до Переліку.

З пояснень представника третьої особи ГО "Збережемо Полтаву" наданих у суді першої інстанції встановлено, що в ОСОБА_5 повністю відсутні матеріальний або будь-який інший інтерес у збереженні будинку в межах центрального історичного ареалу міста Полтави, та внесенні його у Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, адже документація виконана науковцями ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , які є членами ГО Збережемо Полтаву, безоплатно (у Проколі №2 засідання Консультативної ради допущено помилку, і виконавцями вказано ТОВ НВП Спадщина), клопотання подано ГО Збережемо Полтаву, робота у Консультативній раді ОСОБА_5 здійснюється також на громадських засадах починаючи з 2013 року, а ОСОБА_13 з 2019 року. Відповідно до Положення про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого наказом Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації № 19 від 28 січня 2019 року, у п.3 вказано, що члени Консультативної ради беруть участь в її роботі на громадських засадах.

Крім того, згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 02 травня 2023 року в справі №460/1864/20, …питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об`єкта; історичної довідки або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини. При цьому, обов`язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або архітектури - для об`єктів архітектури та загальні вимоги щодо її змісту стосовно інформації, яка має міститись у ній в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.

Отже, незважаючи на те, що позивачем не було належно обґрунтовано порушення один із членів Консультативної ради принципу об`єктивності, колегія суддів звертає увагу позивача, що він оскаржуючи рішення відповідача має обґрунтовувати свої вимоги обставинами, які підлягають перевірці судом, зокрема чи було складено вичерпний перелік документів для вирішення питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку та чи підписана історична довідка особами, які мають на це право.

Проте, дії окремих членів Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації при розгляді звернення ГО "Збережемо Полтаву" не є предметом розгляду у даній справі.

Слід зазначити, що позивачем наголошується щодо протиправності оскарженого рішення виходячи з того, що на думку, позивача воно прийнято не у формі розпорядження про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, а у формі розпорядження від 30 січня 2023 року про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області за пунктом 34.1 будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Разом з тим, Розпорядження начальника обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590 позивачем не оскаржується.

Колегія суддів не бере до уваги доводи представника позивача, що розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590 вичерпало дію фактом свого прийняття, оскільки оцінка такого розпорядження не є предметом розгляду у даній справі.

Також, колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 жовтня 2023 року у справі № 826/15864/17 стосовно відступлення від раніше сформульованих Верховним Судом висновків у постановах від 20.05.2022 у справі № 160/9717/21 та від 15.11.2022 у справі № 580/2472/21 і формулювання нового правового висновку про те, що накази органів місцевого самоврядування про занесення об`єктів до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та накази Міністерства культури України про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є індивідуальними актами, з підстав їх нерелевантність із правовідносинами справи, яка розглядається.

Предметом спору в цій справі не є розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590 "Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини", а відтак в межах підстав даної справи не надається оцінка вказаному розпорядженню в частині віднесення чи не віднесення його актів індивідуальної дії.

Також, варто зауважити, що таким рішенням касаційної інстанції відмовлено у задоволенні позову, відтак визнання рішень органів місцевого самоврядування про занесення об`єктів до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини індивідуальними актами виключає їх визнання протиправними та скасування.

Щодо обрання текстового оформлення відповідного Розпорядження начальника обласної військової адміністрації № 65 від 30.01.2023 шляхом викладення його у формі внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590, колегія суддів зазначає, що надані як позивачем так і відповідачем приклади інших розпоряджень та рішень уповноважених органів cвідчать про можливість використання декількох їх форм, у тому числі на доповнення вже існуючого і затвердженого Переліку з підстав виявлення об`єкта після затвердження такого Переліку.

Колегія суддів зауважує про безпідставність доводів позивача щодо протиправності оскарженого розпорядження виходячи із того, що відповідачем відносно будинку по вул. Гоголя, 7 не було прийнято "розпорядження про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку", якого вимагає Порядок №158, а було внесено зміни до розпорядження яким затверджено Перелік, з огляду на наступне.

Позивачем не вірно тлумачиться п. 4 Порядку №158 про те, що включення будинку по вул. Гоголя, 7 до Переліку мало бути прийняте у формі розпорядження саме із назвою "Про включення ....", а не у формі розпорядження "Про внесення змін до розпорядження". Суд звертає увагу позивача, що ключовим в п. 4 визначено те, що вказане питання має бути вирішено уповноваженим органом у формі конкретного документу, а саме - розпорядження, тобто не у формі наказу, постанови та/або іншого розпорядчого документу. Крім того, суд звертає увагу позивача, що оскарженим розпорядженням № 65 від 30.01.2023 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 №590", виходячи із його змісту було саме вирішено доповнити Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області пунктом 34 у якому підпунктом 34.1. визначено Будинок лікаря Василя Товстолужського в м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Відтак, відповідачем вирішення питання щодо включення до Переліку вказаного будинку було вчинено саме у вигляді "розпорядження", як того вимагає п.4 Порядку №158 і, виходячи із його змісту рішення відповідача, полягає саме щодо занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, зокрема шляхом доповнення переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини пунктом 34, що включає, зокрема п.34.1, будинок лікаря Василя Товстолужського за адресою м. Полтава, вул. Гоголя 7, власником якого є ТОВ ФПК ЄДНІСТЬ, за видом "об`єкт архітектури" /а.с. 15-16, т.1/.

Тобто, має місце доповнення вже існуючого Переліку у формі внесення змін до розпорядження, яким такий перелік затверджено.

Надаючи оцінку твердження позивача щодо відсутності у розпорядженні Полтавської обласної військової адміністрації від 30 січня 2023 року про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 року № 590 щодо внесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області за пунктом 34.1 будинку лікаря Василя Товстолужського, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, 7 інформації стосовно цінності об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, колегія суддів погоджується з позивачем та зауважує, що попри такий недолік варто враховувати, що висновок про цінність такого об`єкта викладений у документації для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Крім того, такий формальний недолік розпорядження не є вирішальним і не може бути підставою для оцінки рішення як протиправного, оскільки це не узгоджується із конституційним обов`язком держави забезпечувати правову охорону культурної спадщини.

Вказаний недолік в частині не зазначення безпосередньо в розпорядження інформації про цінність об`єкта не може бути безумовною підставою для визнання вказаного розпорядження про внесення такого об`єкту до Переліку протиправним, оскільки вказана інформація зазначена в документації для включення такого об`єкту до Переліку і вказаній інформації судом не може надаватися оцінка, оскільки наявність підстав для визначення конкретної цінності об`єкта може бути предметом розгляду Експертною комісією МКІП під час вирішення питання щодо достатності обґрунтувань для включення того чи іншого об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Щодо доводів позивача про недоліки документації для взяття на облік об`єкта культурної спадщини із занесенням до Переліку об`єктів культурної спадщини в частині не заповнення граф про погодження такої документації попри зазначення таких граф, колегія суддів зауважує, що Порядком №158 у редакції станом на дату прийняття оскарженого розпорядження не передбачалось внесення такого реквізиту, як погодження із зазначенням в них дат та підписів.

Крім того, колегія суддів визнає безпідставними доводи позивача про домовленості та співпрацю представників відповідача та третіх осіб, зокрема представників ГО "Збережемо Полтаву" в частині так званого прискорення процесу включення об`єкту до відповідного Переліку, оскільки останні є лише припущеннями представника, а також не стосуються питання дотримання порядку винесення відповідного оскарженого розпорядження, яке є предметом спору.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ЄДНІСТЬ" до Полтавської обласної військової (державної) адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація "Збережемо Полтаву", Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про визнання дій протиправними та часткове скасування розпорядження необхідно відмовити повністю, оскільки вони є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року по справі № 440/11627/23 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЄДНІСТЬ» залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 440/11627/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 14.01.2025 року