Ухвала

від 14.01.2025 по справі 320/35005/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/35005/23

У Х В А Л А

14 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Мельничука В.П., Кобаля М.І., розглянувши клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-БУД ЛТД" до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.02.2023 №UA100380/2023/000022/2.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ-БУД ЛТД» судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.

Апеляційним судом Київській митниці встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання документа про сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, з довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Київської митниці 25.12.2024 12:12. Отже, останній день для усунення недоліків апеляційної скарги - 06 січня 2025 року.

30 грудня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Київської митниці надійшло клопотання, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору у зв`язку з обмеженим фінансуванням або продовжити строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Вказане клопотання передано головуючому судді 13 січня 2025 року.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент подання апеляційної скарги, суб`єкти владних повноважень зобов`язані сплачувати судовий збір.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» передбачено, обов`язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

До того ж, у розрізі наведених вище мотивів апелянтом не надано доказів того, що станом на дату розгляду та вирішення справи судом апеляційної інстанції його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена. Так само будь-яких доказів на підтвердження неможливості своєчасної сплати судового збору відповідачем не надано.

Додана до клопотання виписка з рахунку за 19.05.2024 не свідчить про те, що апелянт матиме змогу забезпечити сплату судового збору у подальшому за умови його відстрочення.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Враховуючи норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 133, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, 328-331 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Київській митниці у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Бужак Н.П.

Судді Мельничук В.П.

Кобаль М.І.