Постанова

від 13.01.2025 по справі 120/5220/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/5220/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

13 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Центр - Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2024 року приватне підприємство "Центр - Скло" (далі ПП «Центр-Скло, позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000101/2 від 24.10.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/001645.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000101/2 від 24.10.2023.

Визнано протиправною та скасованокартку відмови Вінницької митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001645.

Стягнуто на користь приватного підприємства «Центр-Скло» сплачений судовий збір в сумі 6056 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Вказує, що за результатамивиконання митних процедурзаМДвстановлено,щонадані документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: згідно п.3. зовнішньоекономічного Договору № 13/06/23від13.06.2023зазначено,що«уплатіжному дорученні Покупецьвказує назвуПокупцяіномеррахунку/рахунку-проформи,на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) від при цьому у призначенні платежу поданих до митного оформлення платіжних інструкцій №17від23.06.2023та№ 42 від03.10.2023зазначенопосиланнявиключнона зовнішньоекономічний Договір №13/06/23 від 13.06.2023р. Загальна сплачена сума за даними платіжнимиінструкціямистановить53905,09 USD,при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає13545,48 USD.Також,уподаному декларантом до митногооформленнярахунку№ FS 44/MSZ/10/2023від 20.10.2023 наявне посилання на попередні фактури залікові № FS 28/MSZ/07/2023 від13.07.2023 та№FS 9/MSZ/10/2023 від05.10.2023на загальну суму13545,48USD,прицьомувідомості продані документивідсутніугр.44 МД, відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дані платіжні інструкції як такі, що стосуються даної партії товару. Окрім того, в наданому висновку ДП «Держзовнішінформу» №113/752 від 17.10.2023, назапитотриманолиствід відправникатовару, проаналізованомережуІнтернет, однаксайти,наведеніекспертом,українських компанійітовар не аналогічний,аз схожимитехнічнимихарактеристиками.Експертому вищезгаданому висновку зазначено, що ціна «може становити…».

13 грудня 2024 року від Приватного підприємства "Центр - Скло" надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві представник позивача заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що між ПП «ЦЕНТР-СКЛО» (далі Покупець або Позивач) та «Q-Glasstech Sp. Z o.o.» (Польща) (далі - Продавець) 13 червня 2023р. було укладено контракт № 13/06/23, згідно якого, Продавець здійснив продаж листового скла та дзеркала, яке виготовляється методом флотації на загальну суму 500 000 доларів США.

Одиницею продажу є квадратний метр. Згідно п. 2 контракту ціни на окремі товари визначаються у рахунках-проформах.

Навиконанняконтрактубуловиставлено рахунок-проформу №36/MSZ/06/2023від 16.06.2023р.,згідно якої підтверджено замовлення товару, а саме «дзеркала скляніулистах, без оптичної обробки,безрам,одна сторона непрозора (зподвійним нанесеннямнапилення),анадругій спостерігається чітке відображення:ALUMINUM MIRROR (DOUBLE)3mm,розміром 3300х2140 мм, 432 шт/3050,784 м2,призначене для виробництвамеблівта декору»,усього на суму 13 545,48 доларів США.

Пунктом 3контракту передбачено100% передоплату товару. Покупцем здійснено передоплату на суму13545,48доларівСШАзгідно проформи-інвойсу№36/MSZ/06/2023від16.06.2023р.,асаме: 4 063,64доларівСША згідноплатіжної інструкції в іноземній валюті № 17 від 23.06.2023р., та 9 481,84 доларів США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 42 від 03.10.2023р.

Післяоплати Продавецьвідвантаживтовар,надавши інвойс № FS 44/MSZ/10/2023 від 20.10.2023р. на товар, а саме «дзеркала скляні у листах, без оптичноїобробки,безрам,однасторона непрозора(зподвійнимнанесенням напилення),анадругійпостерігаєтьсячітке відображення: ALUMINUM MIRROR (DOUBLE) 3mm, 3300 х 2140 мм, 324 шт/2288,088 м2, призначене для виробництва вікон та декору», усього на суму 13 545,48 доларів США. Валюта контракту долар США, цінатоваруза домовленістю сторін складає 13 545,48 доларів США.

В подальшому, для здійснення митного оформлення отриманого товару, позивач звернувся до відповідача з митною декларацією 23UA401020056967U8, до якої були додані наступні документи: контракт від 13.06.2023; Рахунок-проформа 36MSZ/06/2023 від 16.06.2023; Платіжний документ про оплату товару №17 від 23.06.2023 та №42 від 03.10.2023; Рахунок-фактура (інвойс) FS 44/MSZ/10/2023 від 20.10.2023, пакувальний лист від 20.10.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.10.2023; супровідний документ Т1 23PL322010NS688HB0 від 20.10.2023, декларація походження товару FS 44/MSZ/10/2023 від 20.10.2023.

24.10.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000101/2, яким були збільшені суми митних платежів. У вказаному рішенні зазначено: «За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: згідно п.3 зовнішньоекономічного Договору №13/06/23 від 13.06.2023 зазначено, що «у платіжному дорученні Покупець вказує назву Покупця і номер рахунку/рахунку-преформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) призначенні платежу поданих до митного оформлення платіжних інструкцій № 17 від 23.06.2023 та № 42 від 03.10.2023 зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023. Загальна сплачена сума за даними платіжними інструкціями становить 53905,09 USD, при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 13545.48 USD, також, у поданому декларантом до митного оформлення рахунку № FS 44/М52710/2023від 20.10.2023 наявне посилання на попередні фактури залікові № FS 28/MSZ/07/2023 від 13.07.2023 та № FS 9/MSZ/10/2023 від 05.10.2023 на загальну суму 13545,48USD, при цьому відомості про дані документи відсутні у гр.44 МД. відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дані платіжні інструкції як такі, що стосуються даної партії товару.

В наданому висновку ДП «Держзовнішінформу" № 113/752 від 17.10.2023, на запит отримано лист від відправника товару, проаналізовано мережу Інтернет, однак сайти, наведені експертом, українських компаній і товар не аналогічний а з схожими технічними характеристиками. Також експертом у вищезгаданому висновку зазначено, що ціна «може становити...». За посиланням https://sferaglass.eom/storage//fles/fRejqOF6aY.pdf міститься прайс Дніпровської компанії «Сфера Гласс» на українському ринку а не в країні придбання. Аналогічна ситуація з сайтами https://losk.ua, https://busel.ua та https://spekt- glass.com.ua. На всіх сайтах вказана ціна українських компаній на подібний товар на українському ринку, яка в рази перевищує ціну ввезеного товару і ніяк не може підтвердити ціну продажу в країні придбання - Польщі. Враховуючи, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст.53 МКУ.

Листом №1 від 24.10.2023 декларантом надано наступні документи:- прейскурант постачальника від 16.06.2023р.; - транспортні документи: а) заявка на перевезення №29193 від 18.10.2023р.,б) заявка на перевезення №29193 від 20.10.2023р..в) договір на транспортне перевезення №03/10 від 01.02.2022р.,г) рахунок на оплату транспортних послуг №UR2311976 від 23.10.2023р. Листом №2 від 24.10.2023 декларантом роз`яснено порядок заповнення графи 70 платіжних доручень, та наголошено, що в заявці на закупівлю іноземної валюти зазначено призначення та підстава, а саме «Передплата за скло, (код 7009)», однак до митного оформлення подається не скло а дзеркало.

Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2023 № UA100380/2023/609914 за якою оформлено товар «1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.:-дзеркала скляні без рам 3300x2140 мм ,товщ.4 мм-536,712метр.упаковані в 2 уп. по 38 шт.Виробник :RIDER GLASS СО.ЬТО. Торговельна марка немає даних; Країна виробництва : CN;» та складає 1,01 дол. США за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. З ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби».

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/001645.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями МК України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною 6 ст. 257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Положеннями частини 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно зі ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 справа № 380/1197/20.

Колегія суддів зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню про коригування №UA401000/2023/000101/2 від 24.10.2023, колегія суддів зважує на таке.

ТАК, за результатами виконання митних процедур відповідачем встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, а саме:

- згідно з п.3. зовнішньоекономічного Договору № 13/06/23від13.06.2023зазначено,що«у платіжномудорученніПокупецьвказує назвуПокупцяі номеррахунку/рахунку-проформи,напідставі якихздійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) від при цьому у призначенні платежу поданих до митного оформлення платіжних інструкцій № 17 від 23.06.2023 та №42 від 03.10.2023зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023.

- загальна сплачена сума за даними платіжнимиінструкціями становить 53905,09USD,притомущо фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 13545,48 USD.

- у поданому декларантом до митного оформлення рахунку № FS 44/MSZ/10/2023від 20.10.2023 наявне посилання на попередні фактури залікові № FS 28/MSZ/07/2023від13.07.2023та№FS 9/MSZ/10/2023від05.10.2023 назагальну суму 13545,48USD,прицьомувідомості про дані документи відсутніугр.44 МД, відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дані платіжні інструкції як такі, що стосуються даної партії товару.

Щодо розбіжностей зазначених в першому та другому пунктах позивач пояснив, що до митного органу під час декларування було подано відповідну заявку на купівлю іноземної валюти № 16 від 23.06.2023, згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 17 від 23.06.2023 (на суму 4 063,64 доларів США), та заявку на купівлю іноземної валюти № 41 від 03.10.2023 згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 42 від 03.10.2023 (на суму 9 481,84доларівСША).У призначенні платежів вказано «проформа № 36/MSZ/06/2023 від 16.06.2023».

Так, позивач в поясненнях митному органу вказав, щов платіжній інструкції (дорученні) від 23.06.2023 № 17 та від 03.10.2023 № 42 зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний договір № 13/06/23 від 13.06.2023р., оскільки технічні можливості графи 70 для заповнення призначення платежу обмежені в кількості введених символів, але в додаток до платіжної інструкції була надана заявка на купівлю іноземної валюти №16 від 23.06.2023, де в графі «підстава для купівлі іноземної валюти» зазначено призначення та підстава на оплату, а саме «Передоплата за скло, (код7009), контракт № 13/06/23 від 13.06.2023, інвойс 36/MSZ/06/2023, 37/MSZ/06/2023 від 16.06.2023, 43/MSZ/06/2023, 44/MSZ/06/2023, 45/MSZ/06/2023 від 19.06.2023» та № 41 від 03.10.2023, де в графі «підстава для купівлі іноземної валюти» зазначено призначення та підстава на оплату, а саме «Передоплата за скло, (код 7009), контракт № 13/06/23 від 13.06.2023, інвойс 9/МС/07/2023 від 27.07.2023, 37/MSZ/06/2023 від 16.06.2023, 36/MSZ/06/2023 від 16.06.2023, 33/MSZ/06/2023 від 16.06.2023».

Також, в матеріалах справи міститься лист продавця товару - «Q - Glasstech Sp. Z o.o.», яким останній підтвердив, що ним було отримано кошти в сумі 13545,48 доларів США згідно проформи № 36/MSZ/06/2023 від 16.06.2023 (4,063,64 дол. США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №17 від 23.06.2023, та у сумі 9,481,84 дол. США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №42 від 03.10.2023).

При цьому, умовами рахунку-проформи № 36/MSZ/06/2023 від 16.06.2023 року на суму 13545,48 доларів США передбачено сплату авансу в розмірі 30%, тобто 4063,64 доларів США та 70% залишок вартості товару в сумі 9481,84 доларів США підлягав сплаті протягом 20 днів після відвантаження товару.

Щодо третьої розбіжності, то позивач в мотивувальній частині позовну пояснив, що рахунки-фактури № FS 28/MSZ/07/2023 від 13.07.2023 та № FS 9/MSZ/10/2023 від 05.10.2023 є попередніми, а рахунок-фактура №FS 44/MSZ/10/2023від20.10.2023єфінальним, який посилається на проформу №36/MSZ/06/2023 від 16.06.2023, містить аналогічну суму та вказує такий же товар.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» відсутня вимога зазначення попередніх інвойсів у п. 44 митної декларації. Декларант зобов`язаний вказати рахунок-фактуру (інвойс), або рахунок-проформу, що підтверджують відомості про заявлену митну вартість. Даний обов`язок виконаний позивачем.

Таким чином, з наданих представником позивача пояснень, судом встановлено, що фінальний рахунок-фактура (інвойс) № FS 44/MSZ/10/2023 від 20.10.2023 виданий взамін попередніх інвойсів № FS 28/MSZ/07/2023 від 13.07.2023 та № FS 9/MSZ/10/2023 від 05.10.2023, а тому саме він є чинним та підлягав зазначенню у п. 44 митної декларації.

Враховуючи зазначене вище в сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Крім того, відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

Митним Кодексом України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, а саме: «дзеркала скляніулистах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора (з подвійним нанесеннямнапилення), а на другій спостерігається чітке відображення: ALUMINUM MIRROR (DOUBLE)3mm,розміром3300х2140 мм,432 шт/3050,784м2, стала інформація, яка містилася в електронній митній декларації від11.07.2023№ UA100380/2023/609914за якоюоформленотовар«1.Дзеркала скляні, безрам в листах розміромтовщиною4мм.:-дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ.4 мм-536,712метр.; упакованів2 уп. по 38 шт. виробник: RIDER GLASS CO.LTD; торговельна марка: немає даних; країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.

Апеляційний суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Наведене також доводить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем разом із митною декларацією №23UA401020058615U2 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару, а відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

Таким чином у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення №UA401000/2023/000101/2 від 24.10.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/001645.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.