Постанова

від 14.01.2025 по справі 600/2127/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2127/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

14 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління поліції охорони в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління поліції охорони в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300,304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 листопада 2024 року, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач працював в органах МВС України та з 02.02.2010 р. був звільнений з посади начальника Відділу ДСО при УМВС України в Чернівецькій області.

Згідно свідоцтва про хворобу №383 від 30.11.2009 р. зазначено про захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

23.10.2023 р. позивачу встановлено 3 групу інвалідності безтерміново, що підтверджується довідкою МСЕК Серія 12 ААГ №354349. Причина інвалідності вказано: пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно довідки Серія 12ААА №090527 вставлено позивачу ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 40%.

22.11.2023 р. Управління поліції охорони в Чернівецькій області підготувало Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в сумі 402600 грн та надіслала матеріали до Міністерства внутрішніх справ України.

05.01.2024 р. Міністерство внутрішніх справ України повернуло документи до Управління поліції охорони в Чернівецькій області для надсилання за належністю до Національної поліції України.

30.01.2024 р. Управління поліції охорони в Чернівецькій області надіслало до Національної поліції України документи для призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Однак, 15.02.2024 р. Департамент поліції охорони НП України повернув Управлінню пакет документів, вказавши про необхідність звернення з вказаним питанням до Міністерства внутрішніх справ України.

29.02.2024 р. Управління поліції охорони в Чернівецькій області повторно надіслало до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Однак, 19.03.2024 р. Міністерство внутрішніх справ України повторно повернуло документи до Управління поліції охорони в Чернівецькій області для надсилання за належністю до Національної поліції України.

22.03.2024 р. Управління поліції охорони в Чернівецькій області повернуло позивачу пакет документів для призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із неприйняттям МВС України відповідного рішення.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію", держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно з п. 5 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Відповідно абз. 2 і 3 п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію".

Так, ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).

Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку №850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п. 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

З матеріалів справи встановлено, що 22.11.2023 р. Управління поліції охорони в Чернівецькій області підготувало Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 №565 «Про міліцію» (зі змінами), в сумі 402600 грн та надіслала матеріали до Міністерства внутрішніх справ України.

Однак, 05.01.2024 р. Міністерство внутрішніх справ України повернуло документи до Управління поліції охорони в Чернівецькій області для надсилання за належністю до Національної поліції України.

З вказаних підстав, 30.01.2024 р. Управління поліції охорони в Чернівецькій області надіслало до Національної поліції України документи для призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Однак, 15.02.2024 р. Департамент поліції охорони НП України повернув Управлінню пакет документів, вказавши про необхідність звернення з вказаним питанням до Міністерства внутрішніх справ України.

29.02.2024 р. Управління поліції охорони в Чернівецькій області повторно надіслало до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Однак, 19.03.2024 р. Міністерство внутрішніх справ України потворно повернуло документи до Управління поліції охорони в Чернівецькій області для надсилання за належністю до Національної поліції України.

22.03.2024 р. Управління поліції охорони в Чернівецькій області повернуло позивачу пакет документів для призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із неприйняттям МВС України відповідного рішення.

Згідно з п. 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Порядок № 850 регламентує чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов призначення і виплати відповідної одноразової грошової допомоги, а також повноваження Міністерства внутрішніх справ України за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, а саме: прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої допомоги.

Повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги Порядком №850 не передбачено.

При цьому, законодавством не визначено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень Порядку №850.

За змістом п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відтак, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого, обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Таким чином, МВС України як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був прийняти рішення за результатом розгляду матеріалів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно позивача, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13.02.2018 року у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 року у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 року у справах № 361/7249/17 та № 361/7249/17.

Доводи апелянта про те, що вирішення питання призначення позивачеві одноразової грошової допомоги не належить до його компетенції, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на те, що Порядком №850, у сукупності із іншими наведеними законодавчими актами чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги має бути прийнято саме Міністерством внутрішніх справ України, і відповідно, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ України.

Суд наголошує, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо прийняття в місячний строк після надходження від Управління поліції охорони в Чернівецькій області матеріалів щодо позивача відповідного рішення, свідчить про порушення ним вимог п. 9 вищезазначеного Порядку.

При цьому, варто звернути увагу на те, що можливість повернення документів Порядком №850 не передбачена, а тому неодноразове повернення відповідачем документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить процитованим вище нормам.

Крім того, суд зауважує, що листи відповідача від 05.01.2024 р. та 19.03.2024 р. не містять чіткого та однозначного рішення по суті про призначення чи про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, а отже, не може вважатися «відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги» в розумінні Порядку №850.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про призначення чи про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги після спливу встановленого законом місячного строку розгляду документів, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити відповідно до законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем в даному випадку допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті на підставі висновку Управлінням поліції охорони у Чернівецькій області та наданого пакету документів рішення з питань призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

При цьому апелянтом не доведено правомірність дій щодо неприйняття жодного рішення відповідно до висновку Управління поліції охорони в Чернівецькій області про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 №565 «Про міліцію» (зі змінами).

Таким чином, на переконання колегії суддів, відповідачем в даному випадку допущено протиправну бездіяльність, а тому для належного захисту порушеного права необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправну бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення відповідно до висновку Управління поліції охорони в Чернівецькій області про призначенні та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правильним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача розглянути питання щодо призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти одне із рішень, передбачених п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Також суд звертає увагу відповідача, що для прийняття одного із рішень, передбачених п. 9 Порядку №850, йому необхідно отримати (витребувати) від Управління поліції охорони в Чернівецькій області (або позивача) пакет документів, який надсилався Управлінням поліції охорони в Чернівецькій області 22.11.2023 р. та 29.02.2024 р. Управлінням поліції охорони в Чернівецькій області з Висновком від 22.11.2023 р. про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в сумі 402600 гривень.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи позицію апелянтів, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційних скаргах, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.