Постанова

від 14.01.2025 по справі 380/23793/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/23793/23 пров. № А/857/25297/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року (головуючий суддя Коморний О.І., м. Львів) у справі № 380/23793/23 за позовом Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ "ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ" про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації звернулося з позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-06-014137-а від 21 вересня 2023 року.

Позов обгрунтовує тим, що позивачем (замовником) було перевірено тендерну пропозицію ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ на предмет відповідності поданих документів у складі пропозиції вимогам тендерної документації та встановлено, що пропозиція відповідає всім вимогам тендерної документації. Зазначає, що обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі не було розміщене на власному веб-сайті у зв`язку з відсутністю такого сайту. Вважає, що норми п.п. 1 п. 4 постанови КМУ від 11.10.2016 року № 710 Про ефективне використання державних коштів носять рекомендаційний характер, тобто не є імперативними і не зобов`язують Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації здійснювати відповідні дії. Також вказує, що в складі пропозиції присутня антикорупційна програма та інформаційна довідка № 02/06-23/1 від 08.06.2023 про підтвердження відсутності підстав відмови участі в процедурі закупівлі, визначених п. 47 Особливостей.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації є розпорядником бюджетних коштів, а пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року № 710 Про ефективне використання державних коштів (зі змінами) чітко визначає, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів необхідно забезпечити здійснення заходів, зокрема, щодо оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі. Зазначає, що відповідно до підпункту 10 пункту 47 Особливостей (в редакції від 20.05.2023) встановлено, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом) Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми. Наголошує, що надана учасником ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ антикорупційна програма складена на основі Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 березня 2017 року № 75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 березня 2017 року за № 326/30194, яке втратило чинність. Вважає, що учасник торгів ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ не підтвердив відсутність підстави, зазначеної у підпункті 10 пункту 47 Особливостей (в редакції від 20.05.2023).

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач та третя особа до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу не подали.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (далі - позивач/УКБ ЛОДА) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 23948842, що підтверджується випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

УКБ ЛОДА оголошена процедура відкритих торгів на закупівлю робіт по об`єкту: Реконструкція системи опалення у приміщенні Державного архіву Львівської області за адресою вул. проф. Буйка, 4. Коригування. (ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи).

За результатами проведення відкритих торгів на закупівлю UA-2023-06-06-014137-a було визначено переможця процедури закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ та 20.06.2023 позивачем в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем.

29.06.2023 між управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ (Підрядник) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 1, відповідно до якого Підрядник зобов`язується власними силами і засобами, або із залученням субпідрядників, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об`єкті Реконструкція системи опалення у приміщенні Державного архіву Львівської області за адресою вул. проф. Буйка, 4. Коригування. (ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Додатковими угодами до Договору про закупівлю робіт за державні кошти № 1 від 29.06.2023 року № 1/23 від 11.07.2023, № 2/23 від 02.08.2023, № 3/23 від 23.08.2023, № 4/23 від 12.12.2023 вносилися зміни до п. 3.1. та п. 3.2. розділу 3 Ціна договору Договору про закупівлю робіт за державні кошти № 1 від 29.06.2023 року і викладалися у новій редакції.

Договір про закупівлю робіт за державні кошти № 1 від 29.06.2023 та додаткові угоди до Договору оприлюднені в електронній системі закупівель Prozorro.

Наказом Північно-Східного офісу Держаудитслужби управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 07.09.2023 № 39-3 Про початок моніторингу процедур закупівель, який оприлюднений в електронній системі закупівель, вирішено розпочати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку, серед яких UA-2023-06-06-014137-a.

Моніторинг проводився з 07.09.2023 по 21.09.2023.

За результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок від 21.09.2023.

Відповідно до констатуючої частини висновку (ІІ): «Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України Про публічні закупівлі (далі - Закон) та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, в редакції 20.05.2023 (далі - Особливості (в редакції від 20.05.2023)), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору про закупівлю умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (далі - Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 06.06.2023, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій від 14.06.2023, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ (далі - ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ), вимогу про усунення невідповідностей до 20.06.2023, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою Замовника від 20.06.2023 № 446/1-1, повідомлення про намір укласти договір від 20.06.2023, договір від 29.06.2023 № 1, додаткові угоди від 11.07.2023 № 1/23, від 02.08.2023 № 2/23, від 23.08.2023 № 3/23, пояснення Замовника, отримані через електронну систему закупівель від 12.09.2023 року.

В ході моніторингу встановлено наступне.

Відповідно до інформації щодо розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розміщеної на офіційному сайті Державної казначейської служби України (https:// www.treasury.gov.ua/diyalnist/yedynyi-reiestr-rozporiadnykiv- ta-oderzhuvachiv-biudzhetnykh-koshtiv) Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації є розпорядником бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 Про ефективне використання державних коштів (зі змінами) (далі - Постанова № 710) головні розпорядники бюджетних коштів (розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єкти господарювання державного сектору економіки повинні забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб- сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель.

Згідно пояснень Замовника, наданих ним на відповідний запит Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, установлено, що Замовник не розміщував на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів) обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, чим порушив вимоги пункту 4-1 Постанови № 710.

Відповідно до підпункту 10 пункту 47 Особливостей (в редакції від 20.05.2023) якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом) Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.

Відповідно до частини другої статті 62 Закону України Про запобігання корупції в обов`язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.12.2021 №794/21 Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2021 року за № 1702/37324, затверджено Типову антикорупційну програму юридичної особи та визнано таким, що втратило чинність, рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 березня 2017 року № 75 Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 09 березня 2017 року за № 326/30194 та установлено, що юридичні особи, зазначені у частині другій статті 62 Закону України Про запобігання корупції, затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої пунктом 1 цього наказу.

У складі тендерної пропозиції учасника ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ, якого визначено переможцем торгів, міститься копія антикорупційної програми, затвердженої наказом ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ від 01.07.2022 № 1/07-22 (наказ про призначення уповноваженого з реалізації антикорупційної програми у складі тендерної пропозиції відсутній).

При цьому, надана учасником ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ антикорупційна програма складена на основі Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 березня 2017 року № 75, яке втратило чинність. Отже, ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ у складі тендерної пропозиції не надано антикорупційної програми, складеної на основі Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.12.2021 №794/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2021 року за № 1702/37324, та не надано інформацію про уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.

Таким чином, учасник торгів ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ не підтвердив відсутність підстави, зазначеної у підпункті 10 пункту 47 Особливостей (в редакції від 20.05.2023).

Однак, на порушення абзацу другого підпункту 1 пункту 44 Особливостей (в редакції від 20.05.2023), Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ через те, що учасник підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 Особливостей (в редакції від 20.05.2023), визначив його переможцем торгів та уклав з ним договір від 29.06.2023 № 1.

Згідно спірного висновку про результати моніторингу процедури UA-2023-06-06-014137-a Північно-Східним офісом Держаудитслужби встановлено:

- за результатами аналізу оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог п. 4-1 постанови КМУ № 710;

- за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абзацу 2 підпункту 1 пункту 44 Особливостей (в редакції від 20.05.2023).

За результатами аналізу питань дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостям (в редакції від 20.05.2023), своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору про закупівлю умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору - порушень не встановлено.

Зобов`язано Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного за результатами торгів договору, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень).»

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не заперечується той факт, що ним, як Замовником, не оприлюднено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів), відтак суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення вимог пункту 4-1 Постанови № 710.

Однак, суд першої інстанції вказав, що інші виявлені відповідачем порушення під час здійснення моніторингу є формальними, а тому не можуть мати наслідком розірвання вже укладеного договору, так як це не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, не пов`язано з запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-ХІІ).

Згідно ст. 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 якого моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлено статтею 8 вказаного Закону, згідно з положеннями якої моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником і підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з абзацом 2 частини восьмої цієї ж статті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Висновком про результати моніторингу закупівлі UA-2023-06-06-014137-а від 21 вересня 2023 року за результатами аналізу оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог п. 4-1 постанови КМУ № 710, а за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абзацу 2 підпункту 1 пункту 44 Особливостей (в редакції від 20.05.2023).

З метою ефективного використання державних коштів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11 жовтня 2016 року № 710 № «Про ефективне використання державних коштів», якою затвердив заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (далі - Постанова №710).

Відповідно до пункту 1 Постанови №710 затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Постанови № 710 рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Пунктом 4-1 Постанови №710 визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: -обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; -оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Отже, розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов`язковим.

Відповідно до п.47 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Сторонами не заперечується факт неоприлюднення Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, який є розпорядником бюджетних коштів, на власному веб-сайті або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів (Львівська обласна державна адміністрація) відповідної інформації.

Позивач вважає, що оскаржуваний висновок, яким встановлено порушення пункту 4-1 Постанови №710, є протиправним, оскільки розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту для нього не є обов`язковим, а рекомендованим.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 4-1 постанови №710 зобов`язано, зокрема, головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Таким чином, вказаною нормою встановлений обов`язок щодо розміщення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а проведення перевірки дотримання такої вимоги покладено на Державну аудиторську службу України.

До подібного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 30.03.2023 у справі №420/11945/21.

Колегія суддів висновує, що вказаний пункт носить імперативний, обов`язковий, а не рекомендаційний характер.

Таким чином, відповідачем обґрунтовано встановлено порушення вимоги пункту 4-1 Постанови КМУ №710.

Щодо покликання позивача на відсутність офіційного веб-сайту, то колегія суддів зазначає, що Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації, зокрема, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) на офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань.

Законодавством покладений обов`язок на позивача оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет, а відсутність такого у позивача не може бути підставою для звільнення його від обов`язку оприлюднити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, як це передбачено Постановою №710.

Щодо оцінки порушення вимог абзацу 2 підпункту 1 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції від 20.05.2023).

Відповідно до п.п. 1 п. 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих Особливостей.

Підпунктом 10 п. 47 Особливостей визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом).

Відповідно до ст. 62 Закону України Про запобігання корупції в обов`язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України Про публічні закупівлі, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.12.2021 № 794/21 затверджено Типову антикорупційну програму юридичної особи, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 31.12.2021 № 1702/37324.

Відповідно до п. 2 Наказу від 10.12.2021 № 794/21 встановлено, що юридичні особи, зазначені у ч. 2 ст. 62 Закону України Про запобігання корупції, затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої пунктом 1 цього наказу.

Таким чином, встановлено обов`язок керівників юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі, затвердити антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми.

Сторонами не заперечується, що переможцем закупівлі визнано ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ, яким у складі тендерної пропозиції надано антикорупційну програму, яка затверджена наказом ТОВ ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ № 1/07-22 від 01.07.2022, однак надана антикорупційна програма складена не на основі Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.12.2021 № 794/21, а отже не приведена у відповідність до даного наказу.

Тобто, надана учасником ТОВ «ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ» антикорупційна програма складена на основі Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 березня 2017 року № 75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 березня 2017 року за № 326/30194, яке втратило чинність.

Отже, колегія суддів приймає доводи апелянта про те, що ТОВ «ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ» у складі тендерної пропозиції не надано антикорупційної програми, складеної на основі Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.12.2021 №794/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2021 року за № 1702/37324, та не надано інформацію про уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.

Крім того, як визнається сторонами, юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (ТОВ «ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ»), не має уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.

Таким чином, учасник торгів ТОВ «ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ» не підтвердив відсутність підстави, зазначеної у підпункті 10 пункту 47 Особливостей (в редакції від 20.05.2023).

На порушення абзацу другого підпункту 1 пункту 44 Особливостей (в редакції від 20.05.2023) замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ВБК БУД ІНТЕРНЕШНЛ» через те, що учасник підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 Особливостей (в редакції від 20.05.2023), визначив його переможцем торгів та уклав з ним договір від 29.06.2023 № 1.

Суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи апелянта про врахування принципу пропорційності та розірвання договору в оскаржуваному висновку, і зазначає, що у пункті 3 частини ІІ "Констатуюча частина" оскаржуваного висновку (зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)) зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень).

Отже, спірний висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель, також контролюючим органом запропоновано шлях усунення порушень, а саме, зазначено дії, які повинен вчинити замовник.

Колегія суддів вважає такий Висновок відповідача конкретизованим.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Колегія суддів зауважує, що усунення порушення шляхом розірвання договору є варіантом правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Тобто, у разі дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договору не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04 травня 2023 року у справі № 640/17543/20.

Враховуючи наведене, колегія суддів наголошує, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягають виконанню.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-06-014137-а від 21 вересня 2023 року є обґрунтованим та прийнятий правомірно і підстави для його скасування відсутні.

За встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а відтак рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, ст.315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі № 380/23793/23 скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар