Ухвала

від 14.01.2025 по справі 439/1113/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 439/1113/24

Провадження № 4-с/202/6/2025

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2024 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі судді - Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на дії в.о. начальника Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач Акціонерне товариство Комерціний банк «ПриватБанк», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернулася в інтересах ОСОБА_1 до суду з цієї скаргою на дії в.о. начальника Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 06.12.2024 року прийнято до провадження скаргу ОСОБА_1 на дії в.о. начальника Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач АТ КБ «ПриватБанк», та зобов`язання вчинити певні дії, призначено скаргудо розгляду.

В обґрунтування скарги заявник зазначила, що в провадженні Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №33537134, відкрите на підставі виконавчого листа №2/0417/4559/2012, виданого 08.06.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпрпопетровська про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 1084825,74 грн., заборгованості 10000,00 грн. та 3219,00 грн. судових витрат. Всього 1098044,74 грн.

Вказане виконавче провадження було завершене 13.03.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 18.01.2013 (відсутність у боржника майна), виконавчий документ з постановою про повернення відправлено стягувачу на адресу, вказану у виконавчому документі.

Після отримання довідкової інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 369522228 від 12.03.2024 року, заявниці ОСОБА_1 стало відомо про наявність відносно неї, в тому числі, запису про арешт нерухомого майна (невизначене майно, все рухоме майно): реєстраційний номер обтяження 12996335, яке зареєстроване 14.09.2012 року реєстратором: Львівська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП№33537134 від 23.07.2012 року, ВДВС Бродівського РУЮ Пондор Р.В. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все рухоме майно. Обтяжувач та заявник: Відділ державної виконавчої служби Бродівського районного управління управління юстиції.

Для усунення порушення законних прав щодо володіння майном ОСОБА_1 , звернулась із відповідною заявою до Бродівського ВДВС про скасування наявних щодо неї арештів, в тому числі за ВП33537134.

На таке звернення було отримано відповідь від 13.05.2024 року №25.4-32/25595, відновідно до котрої в.о. начальника Бродівського ВДВС відмовила у знятті такого арешту із зазначенням, що згідно ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) боржника може бути знятий за рішенням суду.

Така безпідставна відмова, на думку представника заявника, свідчить про незаконність дій в.о. начальника Бродівського ВДВС при розгляді звернення ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного на її все не визначене майно, все нерухоме майно.

Після цього заявниця ОСОБА_1 22.05.2024 року звернулася до Бродівського районного суду Львівської області зі скаргою про визнання дій .о. начальника Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними та зобов`язання скасувати арешт, накладений на все її невизначене майно, все нерухоме майно, в тому числі ВП№33537134.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 27.05.2024 року у справі №439/1113/21 скаргу ОСОБА_1 на дії дії в.о. начальника Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято до провадження Бродівським районним судом Львівської області та призначено до розгляду.

З ухвали Бродівського районного суду Львівської області у справі №439/1113/21 від 28.06.2024, повний текст котрої виданий 20.11.2024, вбачається, що скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження дій в.о. начальника Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №33537134 повернуто заявнику. Судом зазначено, що виконавче провадження №33537134, відкрите 23.07.2012 року державним виконавцем Бродівського ВДВС на підставі виконавчого листа №2/0417/4559/2012, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська 08.06.2012, про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1098 044,74 грн. Тому скарга щодо дій державного виконавця в даному виконавчому провадженні підсудна Індустріальному районному суду м.Дніпропетровська.

Після цього заявниця звернулася до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з даною скаргою.

З часу закінчення виконавчого провадження №33537134 пройшло більше 11 років.

Станом на теперішній час будь-які інші виконавчі провадження за виконавчим листом №2/0417/4559/2012, виданим 08.06.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, відносно ОСОБА_1 відсутні.

Підставою завершення виконавчого провадження ВП№33537134 відносно заявниці ОСОБА_1 у постанові державного виконавця від 13.03.2013 зазначено відсутність майна боржника, що було передбачено п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції 1999 року, чинній на час вчинення виконавчих дій.

Згідно п.2 ч.1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Щодо незаконності дій в.о. начальника Бродівського ВДВС представник заявника зазначила наступне.

Посилаючись на вимоги частин 1-3 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних виконавчих дій, представник заявника зазначає, що у постанові від 13.03.2013 про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем Бродівського ВДВС повинно бути зазначено про скасування арешту, накладеного на все майно боржниці ОСОБА_1 . Однак таких дій державним виконавцем вчинено не було. Також при безпосередньому зверненні ОСОБА_1 до в.о. начальника Бродівського ВДВС про скасування наявного до теперішнього часу арешту в межах виконавчого провадження ВП№33537134, такий арешт майна ОСОБА_1 не був скасований, що свідчить про незаконність дій.

Представник заявника зазначає, що наявність тривалий час записів про арешт всього нерухомого майна заявниці ОСОБА_1 при відсутності відносно неї виконавчих проваджень порушує її законні права щодо вільного володіння належним їй майном.

З урахуванням наведеного, представник скаржника, адвокат Жуган Л.В., просила: визнати протиправними дії в.о. начальника Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у скасуванні арешту, накладеного на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП№33537134; зобов`язати державного виконавця Бродівського ВДВС у Злочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт, накладений на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 та внести відповідну інформацію до державного реєстру речових прав.

У судове засідання заявник та її представник не з`явилися. 18.12.2024 представник заявника, адвокат Жуган Л.В., через систему «Електронний суд» представник заявника подала заяву з проханням розглядати дану скаргу за її та заявника відсутності.

Представник Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився. Через систему «Електронний суд» подано відзив на скаргу, в котрого вбачається, що представник ВДВС не визнає скаргу, виходячи з такого.

У відзиві зазначено, що на підставі пошуку через Автоматизовану систему виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП33537134 щодо виконання виконавчого листа №2/0417/4559/2012, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 1 098 044,74 грн. боргу на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

13.03.2013 року державним виконавцем по ВП33537134 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі ст.47 п.2 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент ухвалення постанови. На даний час виконавче провадження не перебуває на виконанні у державних виконавців відділу.

У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає про зняття арешту з майна боржника, але не додає жодних доказів: ні довідки від ПАТ КБ «ПриватБанк» про сплату боргу, ні квитанції про сплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, або ж сплату боргу іншим боржниками оскільки стягнення боргу є солідарним. Тому представник ВДВС вважає, що підстави для зняття арешту з майна заявника відсутні.

Зазначено, що відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби (наказ №1829/5 від 07.06.2017) виконавче провадження ВП33537134 знищено.

Враховуючи наведене вище, представник Бродівського ДВС зазначила, що ОСОБА_1 , не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в скарзі, у зв`язку з чим відсутні підстави визнавати протиправними дії в.о. начальника Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасувати постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 .

Разом із відзивом представником Бродівського ДВС подано клопотання про розгляд скарги без участі їх представника (а.с.44).

Представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений.

Суд, дослідивши матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено,що навиконанні вБродівському відділідержавної виконавчоїслужби уЗолочівському районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції перебувало виконавче провадження №33537134 з виконання виконавчого листа №2/0417/4559/2012, виданого 08.06.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 1 098 044,74 грн. боргу на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції від 13.03.2013 року виконавчий лист №2/0417/4559/2012, виданий 08.06.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, повернутио стягувачу, зазначено, що припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 43).

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.03.2024 року вбачається, що відносно майна ОСОБА_1 зареєстровано арешт нерухомого майна 20.09.2011 року за №11627968 реєстратором Львівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Підставою обтяження є постанова про відкриття виконавчого провадження, 28612690, 09.09.2011 року, ВДВС Бродівського РУЮ Головний державний виконавець Дитюк О.Р., згідно в/листа Бродівського районного суду по справі №2-258 від 26.08.2011 року. Арешт нерухомого майна, зареєстровано 14.09.2012 року за №12996335 реєстратором Львівська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП№33537134, ВДВС Бродівського РУЮ Пондор Р.В.; об`єкт обяження: невизначене майно, все рухоме немайно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції (а.с.11-12).

29.04.2024 року представником заявника, адвокатом Жуган Л.В., до Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було направлено заяву, у відповідь на котру 13.05.2024 за №26.3-31/16273 в.о. начальника Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було надано відповідь про відсутність підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з положеннями ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

У пункті п`ятому постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016 року зазначено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VIIЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимогстатті 181Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченостаттею 60Закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 року при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннямиКонституції України,пункту 1 статті 6,статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), статті 1Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК), законами України:від 23 лютого 2006 року № 3477-IV"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини",від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР"Про державну виконавчу службу",від 21 квітня 1999 року № 606-XIV"Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Під час розгляду цієї скарги суд, у тому числі, керується положеннями Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 18.01.2013, чинного на момент вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 18.01.2013, виконавчепровадженняякзавершальнастадіясудовогопровадженнятапримусовевиконаннярішеньіншихорганів(посадовихосіб)цесукупністьдійорганівіпосадовихосіб,визначениху

цьомуЗаконі,щоспрямованінапримусовевиконаннярішеньсудівтаіншихорганів(посадовихосіб),якіпровадятьсянапідставах,вмежахповноваженьтауспосіб,визначенихцимЗаконом,іншиминормативно-правовимиактами, прийнятимивідповіднодоцьогоЗаконута інших законів, а такожрішеннями,щовідповіднодоцьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню .

Згідно пунктівч.1ст.30Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 18.01.2013,державнийвиконавецьпровадитьвиконавчідіїзвиконаннярішеннядозавершеннявиконавчогопровадженняувстановленомуцимЗаконом порядку, а саме: зокрема, до закінчення виконавчого провадженнязгідноізстаттею49цьогоЗакону;до повернення виконавчого документастягувачузгідноіз статтею 47 цього Закону (п.п.1,2).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 47 даного Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернутостягнення,аздійсненідержавнимвиконавцемвідповіднодоцьогоЗаконузаходи щодорозшукутакогомайнавиявилисябезрезультатними.

Відповідно доч.5ст.47Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 18.01.2013 повернення виконавчогодокументастягувачузпідстав,передбачених цією статтею, не позбавляє його праваповторнопред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 18.01.2013, у разі закінченнявиконавчогопровадження(крімнаправлення виконавчого документа за належністю іншомуорганудержавної виконавчої служби, офіційного оприлюдненняповідомленняпровизнанняборжникабанкрутомівідкриттяліквідаційноїпроцедури, закінчення виконавчого провадженнязарішеннямсуду,винесеним у порядку забезпечення позовучивжиттязапобіжнихзаходів,атакожкрімвипадківнестягненнявиконавчогозборуабовитрат,пов`язанихзорганізацієютапроведеннямвиконавчихдій),повернення виконавчого документа досудуабоіншогооргану(посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майноборжника,знімається,скасовуютьсяіншівжитідержавнимвиконавцемзаходипримусовоговиконаннярішення,атакожпровадятьсяіншідії,необхідніузв`язкуіззавершеннямвиконавчогопровадження.Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крімвипадків, передбачених цим Законом.

Як встановлено під час розгляду справи, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції, повернувши постановою від 13.03.2013 виконавчий лист №2/0417/4559/2012, виданий 08.06.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, стягувачу АТ КБ «ПриватБанк», зазначив про припинення чинності арешту майна боржника. Проте у тексті цієї постанові не зазначив про скасування арешту.

У постанові КЦС ВС від 18.01.2023 у справі №127/1547/14-ц відзначено, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача,є невиправденим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Матеріали цивільної справи, що розглядається судом, не містять даних за те, що на примусовому виконанні є виконавче проводження відносно майна боржника ОСОБА_1 . Не містять матеріали справи і даних щодо майнових претензій АТ КБ «ПриватБанк» відносно боржника ОСОБА_1 (представник стягувача обізнаний про розгляд скарги судом).

У статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції визначені підстави, за котрих виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника.

У частині 5 цієї статті Закону зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За таких обставин, враховуючи, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції від 13.03.2013 виконавчий лист №2/0417/4559/2012, виданий 08.06.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, повернуто стягувачу; відсутні дані за те, що на примусовому виконанні наявне виконавче проводження відносно майна боржника ОСОБА_1 ; матеріали справи не містять даних щодо майнових претензій стягувача АТ КБ «ПриватБанк» відносно боржника, суд, задля захисту прав заявника ОСОБА_1 , вважає за можливе скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця ВДВС Бродівського РУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП№33537134 від 23.07.2012, про що внести відомості до державного реєстру речових прав, задовольнивши скаргу ОСОБА_1 частково.

Керуючись ст.ст.4,5,12,81,259,260 450-452 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений державним виконавцем ВДВС Бродівського РУЮ, на майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , постановою про відкриття виконавчого провадження ВП№33537134 від 23.07.2012, про що внести відомості до державного реєстру речових прав.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.