Ухвала

від 13.01.2025 по справі 214/10948/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/10948/24

2/214/613/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного судум. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернова Н.В., дослідивши матеріалицивільної справиза позовноюзаявою ОСОБА_1 інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною,визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

23.12.2024 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд Зобов`язати матір, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити перешкоди у вихованні дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її спілкуванні з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визначити спосіб участі батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкуванні з нею, наступним шляхом:

- шляхом надання необмеженого особистого спілкування дитини з батьком засобами телефонного, електронного та іншого засобу зв`язку, у тому числі відео-зв`язку через месенджери зв`язку;

- не менше 14 діб на рік у період щорічної відпустки позивача батько забирає дитину до свого місця проживання без супроводу матері з можливим виїздом на відпочином за межі місця проживання батька;

- половину кількості днів із щорічних літніх та зимових канікул з урахуванням тривалості навчального процесу;

- на період військового стану в Україні: у вихідні дні батька, надані йому командиром військової частини, де він проходить військову службу, за місцем проживання батька, з 08:00 год. початку вихідних і до 20:00 год останнього вихідного дня , за попереднім повідомленням матері дитини про такі вихідні;

- з 09:00 год 14 лютого день народження батька , 09:00 год. наступного дня або у інший найближчий день за домовленістю сторонами;

- з 09:00 год. 9 листопада, день народження доньки, до 09:00 год. наступного дня або у інший найближчий день за домовленістю між сторонами;

- додаткові побачення протягом 1 доби з початком у день побачення з 09:00 по 12:00 наступного дня, що слідує за днем початку побачення на загальнодержавні свята: Новий рік, Різдво, Пасха відповідно до дня на який припадає свято.

Однак позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України.

Так,відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору визначеностаттею 6 Закону України «Про судовий збір» від8 липня 2011 року № 3674-VI.На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Статтею 4 Закону № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду позовної заяви: майнового характеру, поданого фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, поданою фізичною особою або фізичною особою-підприємцем у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем доказів сплати судового збору за подання даного позову до суду не надано, до матеріалів позову долучено посвідчення учасника бойових дій серії та заявлено про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 вказаного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).

За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед яких права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі немає.

Аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV «Про судовий збір» в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, які стосуються пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 справі №240/934/20.

Отже, навіть сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір" суд має врахувати предмет та підстави позову, а також перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 листопада 2023 року у справі № 520/10453/23 (адміністративне провадження № К/990/29530/23) зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 20.01.2021 у справі №9901/258/20.

Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIз урахуванням вимог статей12та22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Оскільки, позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, що навіть при наявності у позивача статусу учасника бойових дій, не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи із таким статусом,тому він не звільняється від сплати судового збору на підставі викладеного.

Ураховуючи викладене, позивачу слід надати належні та допустимі докази на підтвердження звільнення його від сплати судового збору або сплатити судовий збір у порядку та розмірі, встановленіЗаконом України «Про судовий збір», а саме у розмірі 1% ціни позову з врахуванням коефіцієнту 0,8 у разі подання позову через систему «Електронний Суд», за вимогу немайнового характеру, за наступними реквізитами:

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 607/23244/21 (провадження № 14-116цс22) зробила правовий висновок щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви (заяви) без руху в частині визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Такожне підлягають апеляційному оскарженнюокремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. В такому випадку заявник може реалізувати своє право на апеляційне оскарження такого судового рішення шляхом включення заперечень на нього до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України (у випадку постановлення такого рішення місцевим судом).

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способівучасті увихованні таспілкуванні здитиною залишити без руху надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали направити позивачу на адресу, вказану в позовній заявідля виконання у встановлений судом строк.

У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Чернова