Постанова

від 18.12.2024 по справі 911/1569/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Справа№ 911/1569/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Мазуренко Т.С.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2024 (повний текст складено 25.06.2024)

за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" б/н (вх. № суду 55/24 від 18.06.2024) про забезпечення доказів шляхом їх витребування

у справі № 911/1569/24 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денари"

про стягнення 1 688 677,35 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" про забезпечення доказів шляхом їх витребування відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що заява про забезпечення доказів не містить обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, не зазначено та не надано доказів на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом.

При цьому в заяві немає жодного посилання заявника, які б давали підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або ж збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими вимоги чинного законодавства пов`язують можливість забезпечення доказів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятою ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення доказів задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що у позовній заяві ним зазначалось, що оригінал договору на виконання проектних робіт №1/2306/ПР від 23.06.2021, укладений між ним та відповідачем було втрачено. Другий примірник оригіналу договору знаходиться у відповідача. Апелянт вважає, що зазначений договір є важливим доказом у справі, оскільки підтверджує факт договірних відносин між позивачем та відповідачем. Також позивач зазначає, що зі сторони відповідача відбувається тривале невиконання умов договору, між сторонами відсутня конструктивна комунікація, тому у апелянта є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідачсвоїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 справу №911/1569/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі №911/1569/24.

24.07.2024 матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі №911/1569/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі №911/1569/24. Справу № 911/1569/24 призначено до розгляду на 27.08.2024.

Судове засідання, призначене на 27.08.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі № 911/1569/24 призначено на 15.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі № 911/1569/24 призначено на 12.11.2024, у зв`язку з відрядженням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 12.10.2024 по 20.04.2024.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024, вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів: Коротун О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 розгляд прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі №911/1569/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів: Коротун О.М., Суліма В.В. та призначено на 18.12.2024.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 18.12.2024, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 18.12.2024 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення доказів задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денари» про стягнення 1 688 677,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору на виконання проектних робіт №1/2306/ПР від 23.06.2021, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості у розмірі 1 143 180,00 грн. Крім того, за прострочку виконання зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 448 185,18 грн та 3% річних у розмірі 97 312,17 грн.

Разом з позовною заявою, 18.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю Культ-Хорсес подано заяву б/н (вх. № суду 55/24 від 18.06.2024) про забезпечення доказів.

За змістом поданої заяви, останній просить суд вжити заходи забезпечення доказів шляхом: витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Денари» (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 42527157) оригіналу договору на виконання проектних робіт №1/2306/ПР від 23.06.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денари».

Заява мотивована тим, що 23.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денари» укладений договір на виконання проектних робіт № 1/2306/ПР. Як зазначає заявник, оригінал договору був втрачений заявником. При цьому, заявник вказує на те, що останній позбавлений можливості самостійного витребувати договір у ТОВ «Денари» зважаючи на тривале невиконання умов договору, відсутність належної та конструктивної комунікації між товариствами.

На думку ТОВ «Культ-Хорсес», невжиття заходу забезпечення доказів значно ускладнить відновлення порушених прав заявника, оскільки договір на виконання проектних робіт №1/2306/ПР від 23.06.2021 є важливим доказом у справі та підтверджує факт договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денари».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" про забезпечення доказів шляхом їх витребування відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що заява про забезпечення доказів не містить обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, не зазначено та не надано доказів на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом.

При цьому, в заяві немає жодного посилання заявника, які б давали підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або ж збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими вимоги чинного законодавства пов`язують можливість забезпечення доказів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частинами 1-2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно з частинами 3-4 статті 110 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Відтак, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.

Аналізуючи норми статті 110 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити, що суд має забезпечити докази, якщо:

1) є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений;

2) збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Інститут забезпечення доказів спрямований не лише на здобуття доказів, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед має на меті одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та від 11.03.2020 у справі №9901/608/19.

Звертаючись із заявою про забезпечення доказів, заявник зазначає, що аргументом ТОВ "Культ-Хорсес» щодо необхідності забезпечення доказів, є підтвердження факту договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денари». На думку заявника, необхідність забезпечення доказів у справі зумовлена ризиком порушення забезпечення принципу змагальності сторін у господарському процесі.

Здійснюючи розгляд такої заяви по суті, суд досліджує, зокрема, зміст наведеного обґрунтування необхідності забезпечення доказів, встановлює наявність або відсутність підстав для забезпечення доказів.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Дослідивши заяву про забезпечення доказів, суд першої інстанції вірно вказав, що заявником не обґрунтовано та не доведено наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Слід зазначити, що за свою правовою природою подана позивачем заява по суті є заявою про витребування доказів.

Так, відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, в якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Забезпечення доказів способом їх витребування хоча і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від витребування доказів у порядку ст.ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Натомість, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" про забезпечення доказів не містить обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, не зазначено та не надано доказів на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом. Проте, доводи заявника зводяться лише до неможливості отримання доказів (запитуваної інформації/документів) самостійно.

Водночас, саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення доказів може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення доказів, не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення доказів.

Беручи до уваги вказане вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відсутність, як обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, так і обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення доказів є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

За таких обставин, ухвала місцевого суду про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" про забезпечення доказів у справі № 910/1596/24 є законною, прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі № 911/1569/24 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі № 911/1569/24 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Культ-Хорсес" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі № 911/1569/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі № 911/1569/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4.Матеріали оскарження у справі №911/1569/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 13.01.2025 у зв"язку з перебуванням у відпустці: судді Суліма В.В. з 23.12.2024 по 10.01.2025, судді Майданевича А.Г. з 30.12.2024 по 12.01.2025, судді Коротун О.М. з 01.01.2025 по 10.01.2025.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім