Постанова

від 13.01.2025 по справі 911/1690/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р. Справа№ 911/1690/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін-1»

на рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2024

у справі № 911/1690/24 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ароматика»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін-1»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

28.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ароматика» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін-1» про стягнення 131 651,65 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Ароматика» (постачальник) та ТОВ «Вітамін-1» (покупець) було укладено договір поставки від 01.10.2018 № 01/10/2018В1, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцеві товари, згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, зазначеним у прайс-листі та вказаним у видаткових накладних, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Між сторонами у справі підписано протокол узгодження розбіжностей до договору, що виникли при укладенні договору поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 131762,76 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку за видатковими накладними в повному обсязі, позивач надіслав відповідачу претензію від 18.04.2024 № 44, в якій вимагав від відповідача сплатити борг у розмірі 165 496,87 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем претензії і повної оплати, позивач просив стягнути заборгованість в розмірі 131 651,65 грн в судовому порядку.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позов вказував, що сплата за поставлений товар, відповідно до імперативних умов договору (п. 4.1) поставлена у залежність від реалізації товару відповідачем.

Відповідач не заперечував отримання товару від позивача в період 09.10.2023 по 08.04.2024 по видатковим накладним, які зазначені у позовній заяві. За твердженнями відповідача, загальний залишок заборгованості перед позивачем складає 120 476,11 грн, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків на 31.05.2024, з урахуванням платежів в червні та липні місяці в сумі 25 644,30 грн.

Крім того відповідач посилався на умови договору, за яким сторонами погоджено, що товар поверненню не підлягає, але, як виключення, відповідач має право повернути до 5 % конкретного найменування товару та право повернути нереалізований товар за 3 місяці до закінчення терміну придатності такого товару. Листом № 15/04-1 від 15.04.2024 відповідач звернувся з пропозицією до позивача повернути товар у відповідності до умов договору (п. 3.7 в редакції протоколу розбіжностей). Разом з тим, замість погодження пропозиції відповідача, позивач безпідставно склав претензію щодо повернення повної суми заборгованості, оминаючи умови договору поставки, та звернувся до суду.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач двічі подавав до суду заяви про зменшення позовних вимог. Заявою від 19.09.2024 про зменшення позовних вимог, позивач, у зв`язку з здійсненням відповідачем часткових оплат, просив суд стягнути з відповідача на свою користь 38 656,44 грн основного боргу, яка прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2024 у справі № 911/1690/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Вітамін-1» на користь ТОВ «Ароматика» 38 656,44 грн основного боргу, 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про наявність у нього права повернути неоплачений товар на суму 38 656,44 грн, тому вимоги про стягнення вказаної суми з відповідача задовольнив.

Не погоджуючись із висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції під час прийняття рішення, ТОВ «Вітамін-1» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.10.2024, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2024 по справі № 911/1690/24 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ароматика» відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права.

За доводами скаржника, суд першої інстанції не надав оцінки та мотивів відхилення доказів надсилання та прийняття звітів щодо реалізованого товару, самостійно перекваліфікувавши звіти в оборотні відомості, які складені не на виконання умов договору, в той час, як у самому договорі ані форма, ані зміст звітів не встановлено.

Скаржник вказував, що суд у своєму рішенні застосував ч. 2 ст. 530 ЦК України, що стало наслідком не тільки змін умов самого договору в частині оплати отриманого товару від позивача, а й неможливість повернути частину не реалізованого товару у відповідності до п. 3.7 договору поставки (в редакції протоколу розбіжностей).

На переконання скаржника, поведінка позивача не може вважатися добросовісною, оскільки він спочатку приймає рішення (шляхом підписання договору поставки) про сплату грошових коштів по факту реалізації товару, а потім приймає рішення по суті про відмову в такий спосіб приймати оплату та бажаючи отримати грошові кошти одразу.

Отже, у ТОВ «Вітамін-1» фактично виникли права та «правомірні очікування» на саме таку модель щодо виконання зобов`язання за договором поставки, а тому дії ТОВ «Ароматика» з дострокового стягнення усієї суми заборгованості були непослідовними, суперечливими та такими, що зумовили порушення прав скаржника.

Також скаржник на невідповідність обраного позивачем способу захисту його прав способом, визначеним законом, що є підставою для відмови у позові.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1690/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін-1» на рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2024. Постановлено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін-1» на рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2024 у справі № 911/1690/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

05.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Ароматика» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач вказував, що надані відповідачем в якості доказів по справі звіти щодо реалізованого товару не мають прямого стосунку до суті спору; суд при прийнятті рішення по справі дослідив правовідносини сторін та надав їм належну оцінку.

На переконання позивача саме відповідач в односторонньому порядку змінив умови Договору поставки № 01/10/2018B1 від 01.10.2018 встановивши нові умови та підстави для здійснення повернення замовленого та отриманого товару, які не були передбачені в договорі поставки, фактично скасувавши в односторонньому порядку можливість настання відкладальної обставини, настання якої зобов`язувало його здійснити оплату поставленого товару, та фактично зобов`язав позивача укласти з ним договір поставки на придбання належного йому на праві власності товару.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, 18.04.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією № 45 та на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України запропонував відповідачу оплатити весь отриманий ним у власність товар на протязі 7 днів з моменту отримання.

Проте відповідач поставлений позивачем товар не оплатив та жодної відповіді чи заперечень не надав, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Позивач наголошував на тому, що в результаті дій відповідача позивач мав всі підстави вимагати оплати за поставлений товар, і, як наслідок, у разі не виконання цієї вимоги, звернутись до суду для вирішення даного спору.

26.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Вітамін-1» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач наголошував на тому, що відзивом на апеляційну скаргу ТОВ «Ароматика» по суті нівелює звіти, які надавались на виконання умов договору, що, на переконання відповідача, свідчить про безпідставне стягнення зі скаржника заборгованості та має на меті передчасне отримання грошових коштів за весь поставлений товар усупереч умовам договору поставки та законодавству.

Також відповідач вказував, що позивачем не надано суду доказів та інформацію стосовно добросовісного виконання обов`язку щодо сплати грошових коштів відповідачем після подання апеляційної скарги, адже після подання апеляційної скарги відповідачем на користь ТОВ «Ароматика» було сплачено 22 091,40 грн (3 392,64 грн сплачено у жовтні за реалізований товар у вересні та 18 698,76 грн сплачено у листопаді за реалізований товар у жовтні 2024 року).

Крім того відповідач зазначав, що між сторонами були підписані акти звірки взаєморозрахунків у жовтні та листопаді 2024 року, які засвідчують, що залишок суми заборгованості по договору становить 16 565,04 грн (станом на 14 листопада 2024 року).

На переконання відповідача, вищенаведене свідчить, що скаржник продовжує у повному обсязі та у строки, які встановлені у договорі поставки, виконувати свої зобов`язання щодо сплати поставленого товару.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ «Ароматика» (постачальник) та ТОВ «Вітамін-1» (покупець) було укладено договір поставки від 01.10.2018 № 01/10/2018В1 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцеві товари (далі - товар) згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, зазначеним у прайс-листі та вказаним у видаткових накладних, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Сторонами був підписаний протокол узгодження розбіжностей до договору, яким сторони узгодили редакцію умов договору. Зокрема, пунктом 3.2 договору в узгодженій сторонами редакції передбачено, що датою продажу товару і переходу права власності на цей товар, а також усіх ризиків по збереженню, неушкодженості та його реалізації вважається дата передачі товару покупцю, вказана у видатковій накладній чи інших двосторонніх документах на поставлений товар. Постачальник гарантує, що дата, яка вказана в видатковій накладній співпадає з фактичною датою отримання товару покупцем.

Згідно до п. 3.7 договору в узгодженій сторонами редакції протоколу розбіжностей товар, поставлений згідно з замовленням покупця та дотриманням вимог розділу 2, 3 та 5 цього договору, поверненню не підлягає, але, як виключення, покупець має право повернути до 5% від конкретно закупленого найменування. Також покупець залишає за собою право повернути нереалізований товар постачальнику за 3 місяці до закінчення терміну придатності такого товару.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу товар на суму 131 762,76 грн, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач листом від 15.04.2024 № 15/04-1 повідомив позивача і про закриття аптек, у зв`язку з чим просив прийняти залишки товару, який не був ним реалізований.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що сторонами в п. 3.7 договору поставки (в редакції протоколу розбіжностей) погоджено, що поставлений товар поверненню не підлягає. Також вказаним пунктом 3.7 договору поставки (в редакції протоколу розбіжностей) сторони погодили виключні випадки повернення товару, а саме: до 5% від конкретно закупленого найменування, а також нереалізований товар постачальнику за 3 місяці до закінчення терміну придатності такого товару.

Утім надавши покупцю таке право, сторони не установили обов`язку постачальника прийняти проданий ним товар у власність.

У зв`язку з чим колегія суддів відхиляє доводи скаржника про помилкове застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про ненадання оцінки наданим відповідачем звітам щодо реалізованого товару та здійсненої судом перекваліфікації звітів в оборотні відомості, оскільки висновки суду не суперечать умовам укладеного між сторонами договору.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника щодо недобросовісної поведінки позивача, оскільки ці доводи суперечать правовідносинам сторін, які склалися внаслідок укладення та виконання договору поставки.

Під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2024 у справі № 911/1690/24, судом апеляційної інстанції не встановлено невідповідності обраного позивачем способу захисту свого права способам визначеним законом, у зв`язку з чим доводи скаржника в цій частині є неспроможними.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Щодо тверджень скаржника про приховування позивачем інформації добросовісного виконання обов`язку щодо сплати грошових коштів відповідачем, після звернення останнього з апеляційною скаргою, що викладені у додаткових поясненнях, колегія суддів зазначає таке.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відтак інформування суду апеляційної інстанції про сплату грошових коштів не впливає на обов`язок апеляційного господарського суду перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін-1» на рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2024 у справі № 911/1690/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2024 у справі № 911/1690/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/1690/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук