Постанова

від 02.01.2025 по справі 520/28784/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Харків Справа № 520/28784/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Поліщук О.В. (поза межами приміщення суду) - самопредставництво, посвідчення ЦА №002379 від 17.06.2022, Власенко Ю.О. (в залі суду) - посвідчення ХР №001287 від 07.11.2023, самопредставництво

1-го відповідача, 2-го відповідача - Гончаренко В.В. (в залі суду) - ордер АХ №1224195 від 03.12.2024, ордер АХ №1224189 від 03.12.2024, свідоцтво ПТ №3030 від 08.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Первомагро" (вх.№2497Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024

у справі №520/28784/23 (суддя Пономаренко Т.О., повний текст рішення підписано 30.09.2024)

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотейд Пром", м. Харків,

2. Фермерського господарства "Первомагро", м.Первомайський, Харківська область

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотейд Пром", Фермерського господарства "Первомагро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд", у якій просило суд: визнати недійсними договори поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ФГ "Первомагро";№0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ТОВ "Конопляр";№02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ТОВ "Агро Грін Ленд". Застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнути з ТОВ "Зернотейд Пром" (ЄДРПОУ 40673756) на користь ФГ "Первомагро" (ЄДРПОУ 43316873) 7.509.202,80 грн. Застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнути з ФГ "Первомагро" (ЄДРПОУ 43316873) на користь держави 7.509.202,80 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №520/28784/23 адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області задоволено в повному обсязі. Визнано недійсними договори поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ФГ "Первомагро", №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ТОВ "Конопляр", №02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ТОВ "Агро Грін Ленд". Застосовано наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнуто з ТОВ "Зернотейд Пром" на користь ФГ "Первомагро" 7.509.202,80 грн. Застосовано наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнуто з ФГ "Первомагро" на користь держави 7.509.202,80 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Зернотейд Пром" задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №520/28784/23 скасовано. Провадження у адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ТОВ "Зернотейд Пром", ФГ "Первомагро", ТОВ "Конопляр", ТОВ "Агро Грін Ленд" про визнання договорів недійсними закрито.

27.05.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про передачу даної адміністративної справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області, виходячи з того, що провадження було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, яке задоволено відповідною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №520/28784/23 та передано справу №520/28784/23 до Господарського суду Харківської області.

15.07.2024 матеріали справи №520/28784/23 надійшли до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 позовну заяву Головного управління ДПС у Харківській області до ТОВ "Зернотейд Пром", ФГ "Первомагро", ТОВ "Конопляр", ТОВ "Агро Грін Ленд" про визнання недійсними договорів поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ФГ "Первомагро";№0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ТОВ "Конопляр";№02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ТОВ "Агро Грін Ленд" та застосування наслідків недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України разом із та стягненням з ТОВ "Зернотейд Пром" (ЄДРПОУ 40673756) на користь ФГ "Первомагро" (ЄДРПОУ 43316873) 7.509.202,80 грн, а також застосування наслідків недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнути з ФГ "Первомагро" (ЄДРПОУ 43316873) на користь держави 7.509.202,80 грн. ЦК України разом із стягненням з ФГ "Первомагро" на користь держави 7.509.202,80 грн, - залишено без руху.

23.07.2024 позивач направив заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд вважати прохальну частину вірною у такій редакції:

- визнати договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" (ЄДРПОУ 40673756) та ФГ "Первомагро" (ЄДРПОУ 43316873), недійсним;

- визнати договір поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "Конопляр" (ЄДРПОУ 44330258), недійсним;

- визнати договір поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "Агро Грін Ленд" (ЄДРПОУ 44255031), недійсним.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.07.2024 роз`єднано позовні вимоги Головного управління ДПС у Харківській області до ТОВ "Зернотейд Пром", ФГ "Первомагро", ТОВ "Конопляр", ТОВ "Агро Грін Ленд". Позовну вимогу ГУ ДПС у Харківській області до ТОВ "Зернотейд Пром" та ТОВ "Конопляр" про визнання договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 недійсним вирішено виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера справи. Позовну вимогу ГУ ДПС у Харківській області до ТОВ "Зернотейд Пром" та ТОВ "Агро Грін Ленд" про визнання договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023 також виділено в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2024 прийнято позовну заяву №520/28784/23 Головного управління ДПС у Харківській області до ТОВ "Зернотейд Пром" та ФГ "Первомагро" про визнання недійсним договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 до розгляду та відкрито провадження у справі №520/28784/23.

Позов позивач обґрунтовує безтоварністю господарських операцій та не здійсненням розрахунків за нібито поставлений товар за договором поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, який було укладено між ТОВ "Зернотейд Пром" та ФГ "Первомагро", що суперечить інтересам держави та суспільства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 у справі №520/28784/23 позов ГУ ДПС у Харківській області до ТОВ "Зернотрейд Пром", Фермерського господарства "Первомагро" про визнання недійсним договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 - задоволено. Визнано договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотрейд Пром" та ФГ "Первомагро" недійсним. Присуджено до стягнення солідарно з ТОВ "Зернотрейд Пром" та ФГ "Первомагро" на користь ГУ ДПС у Харківській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 2.684,00 грн.

Другий відповідач, ФГ "Первомагро", з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу другий відповідач посилається на те, що на його думку висновки суду не відповідають обставинам, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом першої інстанції не було досліджено та не надано оцінки доводам відповідачів, викладеним у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, а оскаржуване рішення прийнято судом лише за наслідком дослідження договору, який не було укладено, а отже і за відсутності предмету позову та за відсутності правових наслідків для позивача. Так, апелянт зазначає, що оскільки вищевказаний договір не укладався, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не відбулась, отже їх взагалі не існує. Предметом даного позову є договір, який укладено не було, а отже, за наслідком якого не відбулися ні постачання товару, а ні його оплата, а тому відсутні будь-які правові наслідки, як для відповідачів, так і для позивача, а отже, і будь-який умисел з метою порушення норм чинного законодавства відсутній. А тому, у позивача відсутні належні та обґрунтовані підстави для подання даного позову та визнання недійсним договору, який взагалі не було укладено;

- суд першої інстанції дійшов протиправного та необґрунтованого висновку про те, що Головне управління ДПС у Харківській області наділене законним правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, який уклали відповідачі, оскільки мова йде про безпідставне включення ТОВ "Зернотрейд Пром" суми податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість, який може вплинути на сплату податкового зобов`язання до Державного бюджету України або на право вимагати бюджетне відшкодування сплаченої суми податку з огляду на те, що матеріали справи містять зворотну інформацію, зокрема і позивачем не заперечується та зазначено ним в позові та у заяві про зміну предмету позову, і судом першої інстанції також встановлено в рішенні суду, про те, що відповідачами було відкореговано відповідні податкові декларації;

- позивачем не надано жодних належних доказів того, що при укладенні оспорюваних правочинів відповідачі керувались умислом щодо отримання безпідставної податкової вигоди, тоді як відповідачі ще раз наголошують про те, що операції з поставки товару між сторонами не відбувалися; переміщення ТМЦ не здійснювалося, товар не відвантажувався, кошти за нього не отримувалися, зміни в матеріальному стані відповідачів не відбувалися, спірний договір не було укладено, а за ним помилково було складено та надіслано на реєстрацію податкові накладні, які на даний час не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, за якими не виникло жодних правових зобов`язань та, внаслідок, не було сформовано податковий кредит, а отже відсутні будь-які правові наслідки для податкового органу;

- помилкове врахування судом тверджень позивача про наявне досудове розслідування, зокрема в частині укладання вищевказаних спірних договорів поставок, які є предметом даного позову;

- судом першої інстанції не було надано належної оцінки рішенню Харківського окружного адміністративного суду віл 05.06.2024, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024. Вказує, що за наслідком розгляду даної справи судом було зроблено висновок про те, що «документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідачем не надано. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства, не подано»;

- судом першої інстанції не було досліджено та надано оцінки заяві позивача про зміну предмету позову, зокрема в частині позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів. В цій частині вказує про те, що обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові;

- отже, предметом даного позову є договір, який укладено не було, за наслідком якого не відбулись: ані постачання товару, ані його оплата, що зокрема було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами у справі та, зокрема підтверджено позивачем у позові, а тому й відсутні правові наслідки, як для відповідачів, так і для позивача, та будь-який умисел з метою порушення норм чинного законодавства також відсутній.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.10.2024 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Істоміна О.А., тоді як іншими членами колегії є суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Первомагро"; встановлено строк до 18.11.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 18.11.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 03.12.2024. Явку учасників справи визнано не обов`язковою. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №520/28784/23.

01.11.2024 на виконання ухвали від 28.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №520/28784/23.

06.11.2024 через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Харківській області на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ФГ "Первомагро" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 - без змін. Обгрунтовуючи свою позицію по справі позивач посилається на те, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 укладений між ТОВ «Зернотрейд Пром» (ЄДРПОУ 40673756) та ФГ "Первомагро" (ЄДРПОУ 43316873) не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними, натомість складені з метою безпідставного заволодіння майновими активами держави у вигляді податкового кредиту з податку на додану вартість, всупереч інтересам держави і суспільства, що обумовлює їх недійсність. Оскільки, на підтвердження виконання спірних операцій за договором поставки: №0304/2023-1 від 03.04.2023 укладений між ТОВ «Зернотрейд Пром» (ЄДРПОУ 40673756) та ФГ "Первомагро" (ЄДРПОУ 43316873), надано документи які містять завідомо неправдиві відомості які не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження реальності спірних операцій, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди. Вказані вище факти у сукупності та взаємозв`язку свідчать про відсутність реальних правовідносин між ТОВ «Зернотрейд Пром» та ФГ "Первомагро". Відтак, надані документи ТОВ «Зернотрейд Пром» не відповідають дійсним обставинам та не підтверджують здійснення господарської операції з поставки товару від ФГ "Первомагро".

15.11.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Зернотрейд Пром" на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив, в яких перший відповідач підтримує доводи апеляційної скарги ФГ "Первомагро" в повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не було досліджено та не надано оцінки доводам відповідачів, викладеним у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, а оскаржуване рішення прийнято судом лише за наслідком дослідження договорів, які не було укладено, а отже і за відсутності предмету позову та за відсутності правових наслідків позивача.

15.11.2024 через систему "Електронний суд" від Фермерського господарства "Первомагро" на адресу Східного апеляційного господарського суду також надійшла відповідь на відзив, в якій другий відповідач підтримує доводи своєї апеляційної скарги та зазначає, що доводи викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу є необгрунтованими, такими що грунтуються на припущеннях, не підтверджуються долученими до позову доказами, та суперечать нормам чинного законодавства.

03.12.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.12.2024, про що постановлено протокольну ухвалу яка занесена до протоколу судового засідання 03.12.2024.

04.12.2024 через систему "Електронний суд" від Фермерського господарства "Первомагро" на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли уточнення до апеляційної скарги, в якій апелянт просить вступну частину апеляційної скарги вважати вірною в наступній редакції: «АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 по справі №520/28784/23». Пункт 2 резолютивної частини апеляційної скарги вважати вірним в наступній редакції: «Рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 по справі №520/28784/23 - скасувати». Інші вимоги апеляційної скарги просить залишити без змін.

09.12.2024 ухвалою Східного апеляційного господарського суду оголошено перерву в судовому засіданні до 02.01.2025, враховуючи необхідність додаткового часу судової колегії для дослідження наявних матеріалів справи в контексті наданих учасниками справи пояснень.

В судовому засіданні 02.01.2025 приймають участь представник обох відповідачів - Гончаренко В.В., яка підтримала вимоги апеляційної скарги та висловила непогодження із рішенням суду першої інстанції; представники позивача - Поліщук О.В. і Власенко Ю.О., які підтримали відзив на апеляційну скаргу та рішення Господарського суду Харківської області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Зернотрейд Пром" (код ЄДРПОУ: 40673756) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - Реєстр) з 20.07.2016 за адресою: 61001, Харківська область, м.Харків, майдан Захисників України, буд.7/8 і з 20.07.2016 взято на облік в Головному управлінні ДПС у Харківській області та зареєстровано як платника ПДВ.

Фермерське господарство "Первомагро" (код ЄДРПОУ: 43316873) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 29.10.2019 за адресою: 64107, Харківська область, м.Первомайський, вул.Миру, буд.48-А і з 31.10.2019 взято на облік в Головному управлінні ДПС у Харківській області та зареєстровано як платника ПДВ.

В квітні 2023 року ТОВ "Зернотрейд Пром" подало до Головного управління ДПС у Харківській області шляхом телекомунікаційного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Реєстр) наступні податкові накладні:

№1 від 03.04.2023 на загальну суму 978.051,60 грн (у т.ч. ПДВ 120.111,60 грн,

№2 від 05.04.2023 на загальну суму 988.858,80 грн (у т.ч. ПДВ 121.438,80 грн),

№3 від 08.04.2023 на загальну суму 994.262,40 грн (у т.ч. ПДВ 122.102,40 грн),

№4 від 11.04.2023 на загальну суму 983.455,20 грн (у т.ч. ПДВ 120.775,20 грн),

№5 від 14.04.2023 на загальну суму 996.964,20 грн (у т.ч. ПДВ 122.434,20 грн),

№6 від 17.04.2023 на загальну суму 987.057,60 грн (у т.ч. ПДВ 121.217,60 грн),

№7 від 19.04.2023 на загальну суму 993.361,80 грн (у т.ч. ПДВ 121.991,80 грн),

№8 від 21.04.2023 на загальну суму 587.191,20 грн (у т.ч. ПДВ 72.111,20 грн).

Означені податкові накладні №1 - №5 були направлені до Реєстру 28.04.2023, а податкові накладні №6 - №8 направлені до Реєстру 03.05.2023 та прийняті із одночасним зупиненням реєстрації з причини відповідності п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відповідно до складених адміністратором Реєстру квитанцій, - ДПС України.

Відповідними повідомленнями Головного управління Державної податкової служби України в областях, місті Києві та Офісу великих платників податків ДПС від 14.06.2023 №8994203/40673756, №8994225/40673756, №8994220/40673756, №8994251/40673756, №8994281/40673756, №8994266/40673756, №8994260/40673756 та №8994228/40673756 ТОВ "Зернотрейд Пром" було запропоновано надати додаткові пояснення або документи, необхідні для розгляду комісією регіонального рівня питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних чи розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідь для продовження процедури реєстрації ТОВ "Зернотрейд Пром" надіслало до контролюючого органу письмові пояснення та документи в їх підтвердження вих.№0606/23-1 від 06.06.2023 та від 19.06.2023 додаткові письмові пояснення вих.№1906/23-1, вих.№1906/23-2, вих.№1906/23-3, вих.№1906/23-4, вих.№1906/23-5, вих.№1906/23-6, вих.№1906/23-7, вих.1906/23-8.

У вказаних письмових поясненнях 1-й відповідач зазначив, що факт реальності придбання, отримання та оплати товару за договором поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 підтверджується належними первинними документами, а саме податковими накладними №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023, видатковими накладними №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023.

Факт перевезення підтверджується в тому числі наступними товарно-транспортними накладними: №030401 від 03.04.2023, №030402 від 03.04.2023, №030403 від 03.04.2023, №050401 від 05.04.2023, №050402 від 05.04.2023, №050403 від 05.04.2023, №080401 від 08.04.2023, №080402 від 08.04.2023, №080403 від 08.04.2023, №110401 від 11.04.2023, №110402 від 11.04.2023, №110403 від 11.04.2023, №140401 від 14.04.2023, №140402 від 14.04.2023, №140403 від 14.04.2023, №170401 від 17.04.2023, №170402 від 17.04.2023, №170403 від 17.04.2023, №190401 від 19.04.2023, №190402 від 19.04.2023, №190403 від 19.04.2023, №210401 від 21.04.2023, №210402 від 21.04.2023, де замовником виступає ФГ "Первомагро", вантажовідправник - ТОВ "Зернотрейд Пром", вантажоодержувач - ФГ "Первомагро", пункт навантаження Харківська область, м.Первомайський, вул.Залізнична, 76, пункт розвантаження Одеська область, м.Ізмаїл, Болградське шосе, 14.

За твердженням ТОВ "Зернотрейд Пром" на підтвердження реальності вчинення правочинів з вказаним контрагентом у 1-го відповідача наявні всі належні первинні документи, які за формою та змістом не містять жодних недоліків, що підтверджують факт отримання товарів, їх використання у власній господарській діяльності. Зазначену сільськогосподарську продукцію ТОВ "Зернотрейд Пром" було придбано, зокрема, у ТОВ "Конопляр" на підставі договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 та у ТОВ "Агро Грін Ленд" на підставі договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023.

Крім того, ТОВ "Зернотрейд Пром" зазначило, що підприємство має матеріально-технічну базу, достатню для здійснення обраних видів господарської діяльності. Згідно з договором оренди №0201-23 від 02.01.2023 ТОВ "Зернотрейд Пром" орендує у ТОВ "Кедрова дача" нерухоме майно - офісне приміщення, що розташоване за адресою: 61001, м.Харків, майдан Захисників України, буд.7/8, а за адресою: Харківська область, м.Первомайський, вул.Залізнична, 76, Т - орендує складські приміщення для зберігання сільськогосподарської продукції; місця стоянки сільськогосподарської техніки у ПВП "Квадро" згідно з договором оренди об`єкта нерухомості №01/23 від 02.01.2023.

В той же час, 22.06.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації, були прийняті наступні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування: №9045104/40673756 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.04.2023; №9045107/40673756 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 05.04.2023; №9045105/40673756 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.04.2023; №9045110/40673756 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 11.04.2023; №9045106/40673756 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 14.04.2023; №9045108/40673756 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 17.04.2023; №9045111/40673756 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 19.04.2023; №9045109/40673756 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 21.04.2023.

Не погоджуючись із означеними відмовами з боку органів ДПС, ТОВ "Зернотрейд Пром" у липні 2023 року звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про: 1) скасування рішень комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі відповідних податкових податкової накладної №9045104/40673756 від 22.06.2023 року; 2) зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.04.2023 на загальну суму - 978.051,60 грн, в тому числі ПДВ 120 111,60 грн, датою її надсилання 28.04.2023; 3) скасування рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №9045107/40673756 від 22.06.2023; 4) зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 05.04.2023 на загальну суму - 988.858,80 грн, в тому числі ПДВ 121.438,80 грн, датою її надсилання 28.04.2023; 5) скасування рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №9045105/40673756 від 22.06.2023; 6) зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 08.04.2023 на загальну суму - 994.262,40 грн, в тому числі ПДВ 122.102,40 грн, датою її надсилання 28.04.2023; 7) скасування рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №9045110/40673756 від 22.06.2023; 8) визнання зобов`язання Державної "Зернотрейд Пром" та ТОВ "Агро Грін Ленд" недійсним. Також Товариство просило застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнути з ТОВ "Зкрнотрейд Пром" на користь ФГ "Первомагро" 7.509.202,80 грн. Застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнути з ФГ "Первомагро" на користь держави 7.509.202,80 грн (справа №520/17623/23). Обгрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Зернотрейд Пром" послався на відсутність підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

?Roman CE ItalicРішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №520/17623/23 позов залишено без задоволення і вказане рішення набрало законної сили 21.09.2023 (згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень).

В межах справі №520/17623/23 було встановлено факт укладення між ФГ "Первомагро" як покупцем, та ТОВ "Зернотрейд Пром" як постачальником договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 на постачання власної сільськогосподарської продукції - пшениці. А в свою чергу означений товар було попередньо придбано заявником у ТОВ "Конопляр" на підставі договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 та у ТОВ "Агро Грін Ленд" на підставі договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань директором заявника - ТОВ "Зернотрейд Пром" є ОСОБА_1. Також гр. ОСОБА_1 є засновником і головою Фермерського господарства "Первомагро".

Договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 як від імені покупця - ФГ "Первомагро", так і від імені продавця - ТОВ "Зернотрейд Пром" підписаний саме ОСОБА_1 .

За викладеними у позові твердженнями, у межах згаданого правочину відбулася низка епізодів відвантаження товару, оформлених відповідними видатковими накладними, оплата за товар була проведена за платіжними дорученнями, перевезення товару відбувалося з м.Первомайський Харківської області, вул.Залізнична, 76, де ТОВ "Зернотрейд Пром" орендує складські приміщення.

Заявником були складені спірні податкові накладні: №1 від 03.04.2023 на загальну суму 978.051,60 грн (у т.ч. ПДВ 120.111,60 грн; № 2 від 05.04.2023 на загальну суму 988.858,80 грн (у т.ч. ПДВ 121.438,80 грн); №3 від 08.04.2023 на загальну суму 994.262,40 грн (у т.ч. ПДВ 122.102,40 грн); №4 від 11.04.2023 на загальну суму 983.455,20 грн (у т.ч. ПДВ 120.775,20 грн); №5 від 14.04.2023 на загальну суму 996.964,20 грн (у т.ч. ПДВ 122.434,20 грн); №6 від 17.04.2023 на загальну суму 987.057,60 грн (у т.ч. ПДВ 121.217,60 грн); №7 від 19.04.2023 на загальну суму 993.361,80 грн (у т.ч. ПДВ 121.991,80 грн); №8 від 21.04.2023 на загальну суму 587.191,20 грн, в тому числі ПДВ 72.111,20 грн.), які направлені заявником засобами телекомунікаційного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр): №1 - направлена до Реєстру 28.04.2023; №2 - направлена 28.04.2023; №3 - направлена 28.04.2023; №4 - направлена 28.04.2023; №5 - направлена 28.04.2023; №6 від - направлена 03.05.2023; №7 - направлена 03.05.2023; №8 - направлена 03.05.2023.

Перелічені податкові накладні були прийняті до Реєстру із одночасним зупиненням реєстрації з причини відповідності п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідними повідомленнями ТОВ "Зернотрейд Пром" було запропоновано надати додаткові пояснення та/або документи для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідь на що заявник надіслав до контролюючого органу письмові пояснення та документи в їх підтвердження.

За твердженням заявника, документи були подані, проте, ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії 22.06.2023 були прийняті рішення про відмову, а саме: рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045104/40673756, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.04.2023; рішення №9045107/40673756, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 05.04.2023; рішення №9045105/40673756, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 08.04.2023; рішення №9045110/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 11.04.2023; рішення №9045106/40673756, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 14.04.2023; рішення №9045108/40673756, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 17.04.2023; рішення №9045111/40673756, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №7 від 19.04.2023; рішення №9045109/40673756, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 21.04.2023. Перелічені "рішення про відмову" мотивовані ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Отже, стверджуючи про невідповідність закону управлінських волевиявлень суб`єкта владних повноважень з приводу відмови у реєстрації спірних податкових накладних в Реєстрі, заявник ініціював спір в межах судової справи №520/17623/23.

Також ТОВ "Зернотрейд Пром" зверталось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України з позовом про: 1) скасування рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №9061249/40673756 від 26.06.2023; 2) зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 23.04.2023 на загальну суму - 409.989,60 грн, в тому числі ПДВ 50.349,60 грн, датою її надсилання 03.05.2023 в межах справи №520/17624/23, проте ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 у справі №520/17624/23 даний позов було залишено без розгляду.

В підсумку, з пояснень та документів, що були надані ТОВ "Зернотрейд Пром" до комісії ГУ ДПС у Харківській області для підтвердження реальності здійснення операцій по вказаним вище податковим накладним, а також з матеріалів судових справ №520/17623/23, №520/17624/23, Головним управлінням ДПС у Харківській області було сформовано матеріали цієї позовної заяви та пред`явлено позов до суду.

З матеріалів даної справи №520/28784/23 вбачається, що 03.04.2023 між ФГ "Первомагро" (Покупець, 2-й відповідач по справі) та ТОВ "Зернотрейд Пром" (Постачальник, 1-й відповідач) було укладено договір поставки №0304/2023-1, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність Покупця власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019 "Пшениця. Технічні умови" (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Іншими умовами Договору сторони визначили наступне:

- загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, загальна ціна товару, інші умови поставки товару узгоджується сторонами та визначаються в Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (п.1.2.Договору);

- Постачальник засвідчує відсутність будь-яких прав та/або претензій третіх осіб та/або держави на товар, а також гарантує те, що на момент підписання видаткової накладної, товар належить йому на основі права власності, не знаходиться під арештом або забороною відчуження, не перебуває у заставі, не є засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними (юридичними) особами або державою, не є обтяженим відповідно до чинного законодавства, не виступає предметом будь-якого іншого договору, з приводу товару відсутні будь-які судові чи інші спори (п.1.3.Договору);

- у випадку, якщо постачальник не повідомив покупця про всі права третіх осіб на товар, покупець має право вимагати зниження ціни (вартості) товару, або розірвати (припинити) в односторонньому порядку цей договір (письмово повідомивши про це постачальника) та вимагати від постачальника відшкодування збитків (п.1.4.Договору);

- поставка товару здійснюється на умовах та в строк, визначений в Специфікації. Сторони погоджуються при визначенні умов поставки застосувати Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, в редакції 2020 року. Факт здійснення поставки засвідчується видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін в момент передачі товару. Місце поставки товару вказується у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною Договору (п.2.1. Договору);

- постачальник зобов`язується передати покупцю документи, що стосуються товару та підлягають передаванню разом із товаром, а саме, видаткову накладну, рахунок-фактуру, інші документи, які стосуються поставки товару. Податкова накладна підлягає реєстрації в електронному режимі, відповідно до вимог Податкового кодексу України (п.2.2.Договору);

- поставка товару може здійснюватися партіями. Під партією сторони погодили вважати ту кількість товару, яка вказана у Специфікації (п.2.3.Договору);

- датою поставки товару (партії товару) є дата підписання сторонами видаткової накладної (партії товару). З моменту підписання видаткової накладної до покупця переходить право власності на товар (п.2.4.Договору);

- кількість товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначено у Специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною (п.3.1.Договору);

- одиниця виміру товару - тонна (п.3.2.Договору);

- якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 3768:2019 "Пшениця. Технічні умови", а також вимогам, які звичайно ставляться до такого виду товару (п.3.3.Договору);

- товар має відповідати вимогам ДСТУ 3768:2019 "Пшениця. Технічні умови" в момент його передання покупцеві (п.3.4.Договору).

- приймання-передача товару за якістю і кількістю здійснюється уповноваженими представниками покупця та постачальника. Приймання товару по кількості здійснюється згідно з вагою товару, що зазначена у видатковій накладній. Приймання товару по якості відбувається відповідно до ДСТУ 3768:2019 "Пшениця. Технічні умови" та показникам якості, зазначеним в п.3.4 (п.3.5. Договору);

- у разі виявлення покупцем під час приймання (зважуванні) товару на власній території та/або під час інших операцій (дій) з отриманим товаром, розбіжностей по кількості (вазі), покупець повинен повідомити про такий випадок постачальника, скласти відповідний акт, а постачальник зобов`язується вжити заходи щодо термінової (не пізніше трьох днів з моменту отримання повідомлення покупця) допоставки кількості товару, якого не вистачає покупцю, в узгодженому з покупцем порядку (3.9.Договору).

- постачальник поставляє товар покупцю за цінами, що визначені у Специфікації. Ціна договору визначається як сума вартості товару, поставленого відповідно до Специфікацій, що підписані уповноваженими представниками сторін, та яка зазначена у видаткових накладних. Ціна на товар може бути змінена лише за згодою обох сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору (п.4.1.Договору);

- покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Строки та порядок розрахунків за кожну партію товару визначаються в Специфікації (п.4.3.Договору);

- цей Договір набуває чинності (є укладеним) з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором (п.9.2.Договору).

Вказаний договір зі сторони Постачальника підписано директором ТОВ "Зернотрейд Пром" ОСОБА_1. та скріплено печаткою Товариства. Аналогічний підпис та відбиток печатки ТОВ "Зернотрейд Пром" міститься на кожній сторінці Договору. Зі сторони Покупця Договір підписано головою ФГ "Первомагро" ОСОБА_1. та скріплено печаткою Господарства.

В той же день ФГ "Первомагро" в особі голови ОСОБА_1. та ТОВ "Зернотрейд Пром" в особі директора ОСОБА_1. дійшли взаємної згоди і уклали Специфікацію №1 від 03.04.2023 до Договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 (надалі - Специфікація), згідно якої продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (пшеницю) у кількості (партія товару) 725,00 т+-10%. Згідно даних Специфікації, ціна за 1 тонну товару, складає 7.900,00 грн без ПДВ. Загальна вартість партії товару складає 5.727.500,00 грн. без. ПДВ +-10%. Договірна вартість товару відповідає рівню звичайних цін. Продавець зобов`язаний передати, а покупець прийняти вказаний товар не пізніше 25.04.2023, на умовах FСА Харківська область, м.Первомайський, вул.Залізнична, 76, згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року. Постачальник, повинен забезпечити необхідні умови зберігання товару. В вартість товару входить доставка. Оплата партії товару здійснюється протягом 10 днів з моменту передачі товару покупцю.

По аналогії з Договором, Специфікацію зі сторони Постачальника підписано директором ТОВ "Зернотрейд Пром" ОСОБА_1 та скріплено печаткою Товариства, а зі сторони покупця - головою ФГ "Первомагро" ОСОБА_1 та скріплено печаткою господарства.

Крім того, мало місце укладення ще двох договорів поставки ТОВ "Зернотрейд Пром" як Покупцем, а саме:

- 27.02.2023 договір поставки №02-2023/1-23 з Постачальником ТОВ "Агро Грін Ленд", відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити (передати) у власність покупця власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. При цьому, в рамках даного договору ТОВ "Зернотрейд Пром" в особі директора ОСОБА_1 , та ТОВ "Агро Грін Ленд" в особі директора ОСОБА_2 уклали Специфікацію №1 від 27.02.2023, згідно якої продавець зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити товар (пшеницю) у кількості (партія товару) 185,00 т+-10%.

- 07.04.2023 договір поставки №0704-2023/1-23 з Постачальником ТОВ "Конопляр", відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити (передати) у власність покупця власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. При цьому, в рамках даного договору ТОВ "Зернотрейд Пром" в особі директора ОСОБА_1 , та ТОВ "Конопляр" в особі директора Шкурупія Ю.В. уклали Специфікацію №1 від 07.04.2023, згідно якої продавець зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити товар (пшеницю) у кількості (партія товару) 180,00 т+-10%.

Як вже зазначалося, на підтвердження факту перевезення товару першим відповідачем було надано товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що згідно товарно-транспортних накладних №030401 від 03.04.2023, №030402 від 03.04.2023, №030403 від 03.04.2023, перевезення товару відбувалося з м.Первомайський Харківської області, вул.Миру, 48-А до м.Ізмаїл Одеської області, Болградське шосе, 14. Вантажовідправник: ТОВ "Бріллет". Вантажоодержувач і він же автомобільний перевізник: ФГ "Первомагро". В графі "здав (відповідальна особа вантажовідправника)" міститься підпис директора Айобамі Еммаануель Абіодун та відтиск печатки ТОВ "Бріллет". В графі "прийняв водій/експедитор" та "здав водій/експедитор" міститься підпис водія. В графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" міститься підпис невідомої особи, подібний підпису голови ФГ "Первомагро" ОСОБА_1., та відтиск печатки Господарства.

Згідно копій товарно-транспортних накладних №050401 від 05.04.2023, №050402 від 05.04.2023, №050403 від 05.04.2023, №080401 від 08.04.2023, №080402 від 08.04.2023, №080403 від 08.04.2023, №110401 від 11.04.2023, №110402 від 11.04.2023, №110403 від 11.04.2023, №140401 від 14.04.2023, №140402 від 14.04.2023, №140403 від 14.04.2023, №170401 від 17.04.2023, №170402 від 17.04.2023, №170403 від 17.04.2023, №190401 від 19.04.2023, №190402 від 19.04.2023, №190403 від 19.04.2023, №210401 від 21.04.2023, №210402 від 21.04.2023 перевезення товару відбувалося з м.Первомайський Харківської області, вул.Залізнична, 76 до м. Ізмаїл Одеської області, Болградське шосе, 14. Вантажовідправник: ТОВ "Зернотрейд Пром". Вантажоодержувач і він же автомобільний перевізник: ФГ "Первомагро". В графі "здав (відповідальна особа вантажовідправника)" міститься підпис директора ОСОБА_1. та відтиск печатки ТОВ "Зернотрейд Пром". В графі "прийняв водій/експедитор" та "здав водій/експедитор" міститься підпис водія. В графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" міститься підпис невідомої особи, подібний підпису голови ФГ "Первомагро" ОСОБА_1., та відтиск печатки Господарства.

На підтвердження здійснення господарських операцій на виконання договору поставки, перший відповідач надав копії платіжних доручень, які підтверджують перерахування ФГ "Первомагро" на рахунок ТОВ "Зернотрейд Пром" грошових коштів з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0304/2023-1 від 03.04.2023 (банк платника: АТ "Мотор-Банк"; банк одержувача: АТ "Укрбудінвестбанк", а саме:

№412 від 03.04.2023 на суму 978.051,60 грн, в т.ч. ПДВ 120.111,60 грн,

№418 від 05.04.2023 на суму 988.858,80 грн, в т.ч. ПДВ 121.438,80 грн,

№429 від 08.04.2023 на суму 994.262,40 грн, в т.ч. ПДВ 122.102,40 грн,

№442 від 11.04.2023 на суму 983.455,20 грн, в т.ч. ПДВ 120.775,20 грн,

№451 від 14.04.2023 на суму 996.964,20 грн, в т.ч. ПДВ 122.434,20 грн,

№465 від 17.04.2023 на суму 987.057,60 грн, в т.ч. ПДВ 121.217,60 грн,

№478 від 19.04.2023 на суму 993.361,80 грн, в т.ч. ПДВ 121.991,80 грн,

№485 від 21.04.2023 на суму 587.191,20 грн, в т.ч. ПДВ 72.111,20 грн.

Слід відмітити, що всі вищевказані наявні в матеріалах справи платіжні доручення не містять відтиску печатки банку та підпису відповідальної особи.

Основним видом діяльності ФГ "Первомагро" за КВЕД є 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур". Проте, згідно інформації з витягу з ІКС "Податковий блок" відомості про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням відсутні в інформаційних базах даних ДПС щодо наявності у ТОВ "Зернотрейд Пром" основних засобів, які необхідні для вирощування пшениці, що була поставлена на адресу ФГ "Первомагро".

Водночас основним видом економічної діяльності ТОВ "Зернотрейд Пром" є 46.90 "Неспеціалізована оптова торгівля", серед неосновних видів економічної діяльності 1-го відповідача відсутній КВЕД 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур".

З метою підтвердження чи спростування інформації про наявність чи відсутність сільськогосподарської техніки, що належить ТОВ "Зернотрейд Пром" Головним управлінням ДПС у Харківській області в межах адміністративних справ №520/17623/23, №520/17624/23, що перебували в провадженні Харківського окружного адміністративного суду надсилалися відповідні запити до уповноважених органів.

Зокрема, було надіслано запит до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, на який отримано відповідь про те, що в ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області не обліковується сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми що належать ТОВ "Зернотрейд Пром" (лист за вх.№30667/5/СЕВ від 10.08.2023).

ГУ ДПС у Харківській області звернулось до ГУ національної поліції в Одеській області із запитом від 17.07.2023 №12587/5/20-40-05-07-09 щодо надання інформації про пересування автомобілів з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у період з 02.04.2023 по 02.05.2023 якими нібито здійснювалося перевезення пшениці на адресу ФГ "Первомагро", на який у відповідь надано інформацію, що ГУ національної поліції в Одеській області відомостями про пересування транспортних засобів у період вказаний у запиті не володіє (лист відповідь, вх.№29846/507.08.2023).

ГУ ДПС у Харківській області направлено лист до Головного сервісного центру МВС щодо надання відомостей про транспортні засоби, якими здійснювались перевезення згідно товарно-транспортних накладних що фігурують у даній справі, наданих на підтвердження транспортування пшениці за договором поставки. У відповідь повідомлено інформацію, що згідно Єдиного реєстру транспортних засобів за ФГ "Первомагро", яке виступає автомобільним перевізником згідно вказаних товарно-транспортних накладних, не зареєстровано транспортних засобів з державними номерними знаками НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 . В свою чергу транспортний засіб "Камаз 5511" з державним номерним знаком НОМЕР_4 зареєстровано за ТОВ "Квадро" на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2016. Транспортний засіб "Камаз 5511" з державним номерним знаком НОМЕР_1 зареєстровано за ТОВ "Агрофірма" Лани Слобожанщини на підставі договору від 14.07.2021. Транспортний засіб "DAF 95 XF" з державним номерним знаком НОМЕР_3 зареєстровано за ТОВ "Бріллет" на підставі договору від 21.01.2021.

Згідно з даними ІКС "Єдине вікно подання електронної звітності" Єдиний реєстр податкових накладних послуги оренди транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ФГ "Первомагро" у ТОВ "Бріллет" та ТОВ "Квадро" за весь період діяльності не придбавалися. Будь-яких доказів того, що ФГ "Первомагро" мало право користуватися вказаними транспортними засобами матеріали справи не містять.

Разом з тим, ТОВ "Лани Слобожанщини" (код ЄДРПОУ 44275393), котре є власником транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не зареєстрований ні платником податку на додану вартість, ні платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, що підтверджується витягом з ІКС "Податковий блок".

Головним управлінням ДПС у Харківській області було скеровано запит на адресу АТ "Мотор-Банк" щодо надання інформації стосовно автентичності, справжності платіжних доручень, наданих ТОВ "Зернотрейд Пром", та повідомлення чи здійснювалися платежі ФГ "Первомагро" (покупцем) на користь ТОВ "Зернотрейд Пром" (продавця), у відповідь на що Банк зазначив, що по рахунку № НОМЕР_5 , який належить ФГ "Первомагро" (код ЄДРПОУ 43316873) платіжні доручення №412 від 03.04.2023, №418 від 05.04.2023, №429 від 08.04.2023, №442 від 11.04.2023, №451 від 14.04.2023, №465 від 17.04.2023, №478 від 19.04.2023, №485 від 21.04.2023 відсутні, в зв`язку з чим АТ "Мотор-Банк" не може підтвердити справжність (оригінальність, автентичність) вищезазначених платіжних доручень (відповідь за вх.№67816/6 від 26.09.2023).

За твердженням позивача, посадові особи ТОВ "Зернотрейд Пром", усвідомлюючи протиправність своїх дій, надали підроблені платіжні доручення з метою введення контролюючого органу та суду в оману та доведення злочинного умислу щодо формування безпідставної податкової вигоди до кінця. Першим відповідачем наданими первинними документами не підтверджено настання першої події на складання (виписування) податкових накладних №1-№8 (в кількості 8 шт.) на загальну суму 7.509.202,80 грн (з ПДВ) у зв`язку з отриманою інформацією від ГУ Національної поліції в Одеській області, яка спростовує відвантаження товару за видатковими накладними. Крім цього, як наслідок не здійснення фактичного перерахунку коштів (передплати) згідно платіжних доручень за товар - пшеницю, ТОВ "Зернотрейд Пром" не було дотримано правила першої події - за зарахуванням коштів. Таким чином, у Товариства відсутня перша подія для складання (виписування) податкових накладних як таких.

Разом з цим, відомо, що перший відповідач провадив свою діяльність у Харківській області (офіс, автостоянка, склад). З метою реєстрації податкових накладних, ним було подано до ГУ ДПС у Харківській області письмові пояснення в порядку пп.201.16.1 п. 201.16 Податкового кодексу України з додатками. Зокрема, на підтвердження наявності достатньої матеріально-технічної бази ТОВ "Зернотрейд Пром" надано договір оренди об`єкта нерухомості від 02.01.2023 №01/23 укладеного з ПВП "Квадро" (код ЄДРПОУ 24126303).

В свою чергу, податковим органом було здійснено запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за наслідками яких, встановлено відсутність права користування у ТОВ "Зернотрейд Пром" об`єктами нерухомого майна за договором оренди від 02.01.2023 №01/23, укладеного з ПВП "Квадро" (орендодавець) та ТОВ "Зернотрейд Пром" (орендар), у зв`язку з відсутністю даних об`єктів нерухомості на праві власності чи користування у ТОВ "Зернотрейд Пром".

Згідно витягів з Державного реєстру нерухомого майна за ТОВ "Зернотрейд Пром" не зареєстровано прав на нерухоме майно, а саме: офіс, автостоянку. Водночас, Товариство має зареєстровані права на нерухоме майно (нежитлові приміщення) виключно за адресою: Харківська область, м.Харків, Захисників України майдан, будинок 7/8, що не відповідає істотним умовам договору оренди об`єкта нерухомості № 01/23 від 02.01.2023.

З огляду на сукупність перелічених фактів, ГУ ДПС у Харківській області вважає, що ТОВ "Зернотрейд Пром" не підтверджено документально факт розумної економічної причини (ділової мети) з приводу придбання пшениці і її подальшого продажу ФГ "Первомагро" (від імені якого також діяла ОСОБА_1 ) та, як наслідок, відсутність об`єкту справляння ПДВ. В даному випадку мають місце безтоварні господарські операції з формальним складенням первинних документів з метою формування безпідставних податкових вигод іншим суб`єктам господарювання. Відтак, договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотрейд Пром" та ФГ' "Первомагро" підлягає визнанню судом недійсним, як такий що суперечить інтересам держави і суспільства.

Водночас, в матеріалах справи наявний лист директора ТОВ "Зернотрейд Пром" ОСОБА_1 вих.№22/23 від 22.05.2023 "Про надання інформації", в якому остання повідомляє ГУ ДПС у Харківській області, що спірні податкові накладні було виписано помилково, фактично господарська операція не відбулася, отже податкове зобов`язання не виникло. Крім того, зазначено, що ТОВ "Зернотрейд Пром" не буде відображено у податковій декларації за квітень 2023 року податкове зобов`язання з ПДВ, яке виникло на підставі направлених на реєстрацію спірних податкових накладних №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023, №9 від 23.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023, які були подані помилково та реєстрація яких фактично не була завершена.

Також, в матеріалах справи наявний лист голови ФГ "Первомагро" ОСОБА_1. вих.№2607/23-1 від 26.07.2023 "Про надання інформації", в якому 2-й відповідач повідомив ГУ ДПС у Харківській області про існування листа ТОВ "Зернотрейд Пром" вих.№22/23 від 22.05.2023 щодо помилкового складенні податкових накладних, в зв"язку з чим також просив позивача не приймати до відома документи, подані вказаним контрагентом.

На підтвердження направлення вказаних листів на адресу позивача, 1-й та 2-й відповідачі надали копії описів вкладення в цінний лист від 22.05.2023, реєстру №1 від 22.05.2023, нефіскального документу від 22.05.2023 та від 26.07.2023, реєстру №1 від 26.07.2023 і нефіскального документу від 26.07.2023 з відбитком печатки "Харків Спецзв`язок". При цьому, в описах вкладення в графі "Перевірив (підпис працівника ПСЗ" підписи відповідального працівника відсутні.

З матеріалів справи вбачається, лист №22/23 від 22.05.2023 було отримано ГУ ДПС в Харківській області лише 22.09.2024, тобто через значний проміжок часу і після ухвалення судових рішень по справах №520/17623/23 та №520/17624/23. А доказів вручення/не вручення листа вих.№2607/23-1 від 26.07.2023 "Про надання інформації" позивачу матеріали справи не містять.

Як стверджує позивач, ТОВ "Зернотрейд Пром" відобразило дані операції у податковій декларації за квітень 2023 року і відкоригувало дану декларацію лише 27.09.2023, коли контролюючим органом було надано беззаперечні докази нереальності господарських операцій. При цьому, з позовними заявами ТОВ "Зернотрейд Пром" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду 10.07.2023 у справі №520/17624/23 та 10.07.2023 у справі №520/17623/23, що є зовсім не послідовним.

В подальшому, ГУ ДПС у Харківській області було направлено до Головного управління Національної поліції в Харківській області заяву щодо вчинення посадовими особами ТОВ "Зернотрейд Пром" та ФГ "Первомагро" кримінального правопорушення, а саме внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів з метою формування контрагентами безпідставного податкового кредиту та зменшення ТОВ "Зернотрейд Пром" податкового зобов`язання.

ГУ ДПС у Харківській області було скеровано запит про надання інформації №6447/5/20-40-05-07-07 від 27.03.2024, у відповідь на який було отримано лист Слідчого управління ГУ Національної поліції в Харківській області від 03.04.2024 №8472/119-24/03-2024, зі змісту якого вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінальних проваджень внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань: №12023220000001224 від 23.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, №12023221120000478 від 25.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та №1223221120000479 від 26.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України та Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування по даним справам триває.

Означені обставини в їх сукупності стали підставою для звернення позивача ГУ ДПС у Харківській області до господарського суду з відповідним позовом про визнання недійсним договору №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладеного між ТОВ "Зернотейд Пром" та ФГ "Первомагро".

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що у правовідносинах, що виникли за договором поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладеним між ТОВ "Зернотрейд Пром" та ТОВ "Первомагро", мають місце безтоварні господарські операції з формальним складенням первинних документів з метою формування безпідставної податкової вигоди, що суперечить інтересам держави та суспільства, а відтак спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч.3 ст.228 ЦК України. При цьому, судом першої інстанції зауважено, що виконання відповідачами спірного правочину фактично не було і податковий кредит з податку на додану вартість, завдяки діям позивача, відповідачі не отримали, а тому наслідки за спірним правочином не настали. Водночас, встановивши наявність наміру у відповідачів щодо настання протиправних наслідків, місцевий господарський суд дійшов висновку, що даний позов про визнання договору недійсним є ефективним способом захисту.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання недійсним договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотейд Пром" та ФГ "Первомагро". Правовою підставою позивач визначив ст.ст. 203, 215, ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. Відповідно до пункту 1 частини 1 цієї статті господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

За положеннями підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2020 у справі №640/18643/18 Верховний Суд вказав, що за буквальним змістом цієї норми право контролюючого органу подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб про визнання правочинів недійсними пов`язане із застосуванням встановлених законом наслідків недійсності правочину, визначення позовних вимог, необхідних і достатніх для виконання функцій, покладених на контролюючий орган, є правом цього органу. Обрання способу захисту інтересів держави у сфері оподаткування в межах виконання встановлених законом завдань та функцій є дискреційними повноваженнями контролюючого органу. В усіх випадках, однак, звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою про визнання правочину недійсним повинно відповідати його завданням.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (пп. 41.1.1. п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України).

Отже, Головне управління ДПС у Харківській області, як контролюючий орган, наділене законним правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсним укладеного відповідачами правочину, оскільки такі вимоги обґрунтовані виявленими обставинами щодо безпідставного включення ТОВ "Зернотрейд Пром" суми податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість, що може вплинути на сплату податкового зобов`язання до Державного бюджету України або на право вимагати бюджетне відшкодування сплаченої суми податку.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 цієї ж статті).

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину. Тобто, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Загальні підстави та наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтею 208 ГК України.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину - є недодержання, в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).

Згідно з частинами 2, 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 статті 216 ЦК України).

Статтею 208 ГК України встановлено, що якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (частина перша). У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом (частина друга).

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, підпункт 5.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

В даному випадку, звертаючись до господарського суду, підставою для визнання недійсним оспорюваного договору позивач визначив його невідповідність положенням статті 228 ЦК України, оскільки вважає, що він вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до приписів частини 3 статті 228 ЦК України, на яку посилається позивач, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Верховний Суд України у постанові від 18.11.2014 у справі №21-422а14 сформулював висновки про те, що статтею 228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними (частини 1, 2 статті 228 ЦК), і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними (частина 3 статті 228 ЦК України).

У законодавстві відсутні визначення понять "інтерес" загалом та "інтерес держави і суспільства" зокрема. Законодавство України не містить ані орієнтовного переліку сфер, у яких існують державні інтереси, ані критеріїв чи способів їх визначення.

Разом із тим Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Частиною 3 статті 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

При вирішенні справ у спорах про визнання недійсними договорів відповідно до статті 228 ЦК України, зокрема частини 3 цієї норми, ознаками недійсного договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення у спорі необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави й суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін та в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Близькі за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 10.06.2021 у справі №910/10055/20, від 20.10.2021 у справі №910/4089/20, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17, від 20.07.2022 у справі №911/2961/19 тощо.

В даному випадку спір стосується правочину, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

У постанові від 29.11.2022 у справі №911/1245/21 Верховний Суд вказав, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість. Частиною 3 статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною.

Згідно наявної в матеріалах справи копії договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 ТОВ "Первомагро" (постачальник) в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується поставити (передати) у власність ТОВ "Зернотрейд Пром" (покупець) власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019 (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

У пункті 4.3 цього договору передбачено, що строки та порядок розрахунків за кожну партію товару визначаються в специфікації. Водночас, пунктом 1.9 специфікації до вказаного договору встановлено, що оплата партії товару здійснюється протягом 10 днів з моменту передачі товару покупцю (п.1.9 специфікації). Загальна вартість партії товару складає 5.727.500,00 грн без ПДВ +-10% (п.1.4 специфікації).

Матеріали справи містять копії платіжних доручень №412 від 03.04.2023, №418 від 05.04.2023, №429 від 08.04.2023, №442 від 11.04.2023, №451 від 14.04.2023, №465 від 17.04.2023, №478 від 19.04.2023, №485 від 21.04.2023, згідно яких ТОВ "Зернотрейд Пром" перерахувало на рахунок ТОВ "Первомагро" грошові кошти на загальну суму 7.509.202,8 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0304/2023-1 від 03.04.2023, тобто в межах визначеної специфікацією загальної вартості партії товару.

В свою чергу, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) зауважив на безтоварності, нереальності та фіктивності господарських операцій за спірним договором задля отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Такі твердження позивач обґрунтовував наступними обставинами:

- наданням неправдивих відомостей щодо наявності земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур;

- відсутністю необхідних основних засобів для здійснення такого об`єму господарських операцій та вирощування пшениці власними силами;

- відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарськими операціями між ТОВ "Зернотрейд Пром" та ТОВ "Первомагро";

- ненаданням документів на підтвердження виконання умов договору поставки договору №0304/2023-1 від 03.04.2023 (рахунків-фактури, документів, що посвідчують якість товару тощо);

- відсутність розрахунків ТОВ "Зернотрейд Пром" з ТОВ "Первомагро" за поставлений товар за договором поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023;

- відсутність відкритого банківського рахунку у ТОВ "Первомагро";

- неподання статистичної звітності у 2022, 2023 роках до Головного управління статистики у Харківській області.

Ці обставини виявлені позивачем під час перевірки реальності господарських операцій між ТОВ "Зернотрейд Пром" (як постачальником) та ФГ "Первомагро" (як покупцем) за договором поставки від 03.04.2024 №0304/2023-1 після складання та направлення ТОВ "Зернотрейд Пром" на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних за такими операціями та їх подальшого зупинення, оскільки для підтвердження реальності здійснення операцій останнім було надано повідомлення (пояснення) щодо придбання поставленої сільськогосподарської продукції, зокрема, у ТОВ "Конопляр" на підставі договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 та у ТОВ "Агро Грін Ленд" на підставі договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023.

З цих підстав, на думку позивача, сторони не мали на меті досягти наслідків, обумовлених спірних договором, а уклали його виключно з метою отримання в подальшому податкової вигоди.

В свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог відповідачі в суді першої інстанції та відповідно ФГ "Первомагро" в своїй апеляційній скарзі, стверджували про неукладення спірного договору, за яким не відбулося ні постачання товару, ні його оплати, а відтак жодних правових наслідків за цим договором не настало.

Судова колегія враховує, що будь-який правочин є вольовою дією, а тому перш ніж здійснювати його оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до частини 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2).

Отже, підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (учасників) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 зі справи №674/461/16-ц.)

Відповідно до частини 1 статті 639 цього Кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відтак, укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Тобто, відсутність домовленості з істотних умов та неналежність форми вираження свідчить про неукладеність договору.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків (частина 1 статті 218 ЦК України).

Враховуючи заперечення відповідачів при вирішенні спору значення має факт вчинення правочину, а саме факт укладення між ТОВ "Зернотрейд Пром" та ТОВ "Первомагро" договору поставки від 03.04.2024 №0304/2023-1.

Оскільки надана копія договору поставки договором поставки від 03.04.2024 №0304/2023-1 не має ознак електронного документа, вказаний договір не підписаний електронними цифровими підписами сторін, судом першої інстанції обґрунтовано зауважено, що такий правочин міг набрати чинності виключно після його фізичного підписання сторонами (в даному випадку від імені юридичної особи уповноваженими особами) у паперовому вигляді.

В свою чергу, в даному випадку спір ініційовано позивачем, який не є стороною оспорюваного договору, а відтак в його розпорядженні відсутній оригінал такого договору. Відповідачами, як сторонами спірного правочину, з огляду на їх позицію щодо неукладення договору поставки від 07.04.2023 №0704-2023/1-23, не надано суду оригіналу такого договору.

Однак, наявна в матеріалах справи копія договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 містить чіткі відбитки печаток та підписів, зокрема, спірний Договір зі сторони постачальника підписано директором ТОВ "Зернотрейд Пром" ОСОБА_1. та скріплено печаткою Товариства. Аналогічний підпис та відбиток печатки ТОВ "Зернотрейд Пром" міститься на кожній сторінці Договору. Зі сторони покупця Договір підписано головою Фермерського господарства "Первомагро" ОСОБА_1. та скріплено печаткою Господарства. Суд першої інстанції зробив логічний висновок, що наявна в матеріалах справи копія договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 була відкопійована з оригіналу такого Договору, який було підписано та засвідчено печатками підприємств.

В протилежному ж випадку відповідачами не спростовано наявність їх підписів та відбитків печаток на наявній в матеріалах справи копії договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023.

Як стверджує позивач, і це не спростовано відповідачами, після складання та направлення ТОВ "Зернотрейд Пром" на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних та їх подальшого зупинення, для підтвердження реальності здійснення операцій останнім було надано повідомлення, які містили пояснення та документи. Відповідно до змісту пояснень, можна констатувати, що ТОВ "Зернотрейд Пром" наполягало на реальності господарських операцій з ТОВ "Первомагро", більше того, вказувало, що господарські взаємовідносини відбулись та всі договірні зобов`язання виконані у повному обсязі, на підтвердження чого підприємством були надані первинні документи та договори (підписані посадовими особами підприємств, скріплені печатками).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначає Порядок №1165.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216; далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно із пунктами 6, 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до статті 18 четвертого розділу Закону України "Про електронні довірчі послуги" (№2155 від 07.11.2018), кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному.

Як вже було зазначено, ТОВ "Зернотрейд Пром" були подані до контролюючого органу відповідні письмові пояснення, в яких зазначено про придбання товариством сільськогосподарської продукції у ТОВ "Первомагро" на підставі договору поставки від №0304/2023-1 від 03.04.2023 (копії первинних документів надано до пояснень, в тому числі копію договору №0304/2023-1 від 03.04.2023, який скріплений підписом керівника та засвідчений мокрою печаткою підприємства, що підтверджується повідомленням №2 від 06.06.2023 та витягом з ІКС та квитанції №1 та №2).

Вказані пояснення та додані документи були засвідчені кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1. Жодних пояснень стосовно невідповідності таких пояснень та поданих до них документів, або стосовно відсутності повноважень у вказаної особи на подання цих документів від імені юридичної особи матеріали справи не містять.

Натомість, як свідчать матеріали даної справи та вбачається зі встановлених обставин в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №520/17623/23, яке набрало законної сили, звертаючись до суду з позовною заявою про скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії, ТОВ "Зернотрейд Пром" у позовній заяві наголошувало на тому, що на вимогу контролюючого органу ним було надано письмові пояснення від 06.06.2023 №0606/23-1 з відповідними додатками, у томі числі договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023.

Також, за викладеним у позові твердженням, ТОВ "Зернотрейд Пром" було придбано сільськогосподарську продукцію, зокрема, у ТОВ "Первомагро" на підставі договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023. При цьому, виходячи з переліку доданих до позовної заяви додатків вбачається, що такий договір було надано до суду.

З наявної в матеріалах справи копії позовної заяви ТОВ "Зернотрейд Пром" вбачається, що остання подана за допомогою системи "Електронний суд" 08.07.2023.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення №1845/0/15-21 (в редакції, чинній станом на 08.07.2023) підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення №1845/0/15-21 процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

За приписами пункту 16 Положення №1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Пунктом 24 Положення №1845/0/15-21 визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Пунктом 26 Положення №1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Відтак, вказані обставини свідчать про те, що ТОВ "Зернотрейд Пром" звертаючись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішень та спонукання до реєстрації податкових накладних у справі №520/17623/23 разом з позовом надав суду засвідчені копії документів, в тому числі договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "Зернотрейд Пром" та ФГ "Первомагро".

Доводів на спростування цих обставин відповідачами не наведено, доказів невідповідності змісту наданої в межах даної справи копії договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 тому договору, що було надано 1-им відповідачем до контролюючого органу та адміністративного суду, не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що наявність судового рішення у справі №520/17623/23 (за позовом ТОВ "Зернотрейд Пром" про скасування рішень та спонукання до реєстрації податкових накладних) не повинна впливати на виконання завдання господарського судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спору про визнання недійсним договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладеного між ТОВ "Зернотрейд Пром" та ФГ "Первомагро". Проте, розглядаючи такий спір, суди не можуть ігнорувати обставини, що встановлені у тій справі, позицію сторін щодо таких обставин, позаяк визнання в одній справі факту укладання договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 та реальності проведених операцій за цим договором з подальшим запереченням таких подій в іншій справі є нічим іншим як суперечливою поведінкою сторони, яка у господарських правовідносинах заборонена.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).

Верховний Суд у постанові від 20.11.2019 у справі № 705/6141/14-ц зазначив, що сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

З цих підстав, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені доводи 1-го відповідача щодо неукладеності договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 як такі, що не узгоджуються з принципом venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), оскільки така поведінка сторони є непослідовною та недобросовісною.

Додатково слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ "Первомагро" до правоохоронних органів стосовно підроблення документів (з огляду на наявність на копії договору та специфікації до нього відтиску печатки товариства та підпису директора) або ж з відповідними претензіями до ТОВ "Зернотрейд Пром" стосовно неукладення товариством цього договору. Відповідні обставини також не наведено під час розгляду даної справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Крім того у пунктах 1-3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №920/659/22.

Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування "вірогідності доказів", вирішуючи спір у цій справі, суд апеляційної інстанції враховуючи наведені вище норми процесуального закону та оцінивши належність та допустимість кожного доказу окремо і у сукупності, врахувавши стандарт доказування "вірогідності доказів", дійшов висновку про недоведеність відповідачами факту неукладення договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, оскільки більш вірогідними є обставини щодо їх укладення сторонами та їх обізнаності з таким договором.

Щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним договору поставки внаслідок недодержання сторонами вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України - платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та не основним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 №1588, шляхом повідомлення за ф.№20-ОПП.

Відомості про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням відсутні в інформаційних базах даних ДПС щодо наявності у ТОВ "Первомагро" основних засобів, які необхідні для вирощування пшениці, що була поставлені на адресу ТОВ "Зернотрейд Пром".

Як вже зазначалось, основним видом діяльності Фермерського господарства "Первомагро" за КВЕД є 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур". А основним видом економічної діяльності ТОВ "Зернотрейд Пром" є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля". Водночас, серед неосновних видів економічної діяльності ТОВ "Зернотрейд Пром" відсутній КВЕД 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур", що у свою чергу позбавляє ТТОВ "Зернотрейд Пром" можливості реалізовувати власну сільськогосподарську продукцію та вирощену власними силами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995. Пунктом 2.4 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Відтак, саме первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

В той же час, господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, при цьому на вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов`язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Так, норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити. Разом із цим, указані норми не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Отже, такі обставини можуть підтверджуватися також іншими доказами.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій особа повинна мати відповідні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.01.2020 у справі №916/922/19, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Пунктом 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерством транспорту України №363 від 14.10.1997, встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п.11.1 Правил).

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (п. 11.3 Правил).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил).

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається перевізнику (п. 11.5 Правил).

Як вже було досліджено вище, на підтвердження факту перевезення товару першим відповідачем було надано товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що згідно товарно-транспортних накладних №030401 від 03.04.2023, №030402 від 03.04.2023, №030403 від 03.04.2023, перевезення товару відбувалося з м.Первомайський Харківської області, вул.Миру, 48-А до м.Ізмаїл Одеської області, Болградське шосе, 14.

Згідно копій товарно-транспортних накладних №050401 від 05.04.2023, №050402 від 05.04.2023, №050403 від 05.04.2023, №080401 від 08.04.2023, №080402 від 08.04.2023, №080403 від 08.04.2023, №110401 від 11.04.2023, №110402 від 11.04.2023, №110403 від 11.04.2023, №140401 від 14.04.2023, №140402 від 14.04.2023, №140403 від 14.04.2023, №170401 від 17.04.2023, №170402 від 17.04.2023, №170403 від 17.04.2023, №190401 від 19.04.2023, №190402 від 19.04.2023, №190403 від 19.04.2023, №210401 від 21.04.2023, №210402 від 21.04.2023 перевезення товару відбувалося з м.Первомайський Харківської області, вул.Залізнична, 76 до м. Ізмаїл Одеської області, Болградське шосе, 14.

Як вже було досліджено вище, відповідно до вищевказаних товарно-транспортних накладних, транспортування здійснювалось у період з 03.04.2023 по 21.04.2023 автомобільним перевізником ФГ "Первомагро" транспортними засобами з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з пунктів навантаження: Харківська обл., м.Первомайський, вул.Миру, 48-А та вул.Залізнична, 76, до пункту розвантаження: Одеська обл. м. Ізмаїл, Белградське шосе, 14.

В той же час, матеріали справи свідчать, що Головне управління ДПС у Харківській області неодноразово зверталось до уповноважених органів з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, а саме:

- звернення до ГУ національної поліції в Одеській області із запитом про надання інформації про пересування автомобілів з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у період з 02.04.2023 по 02.05.2023 у відповідь на яке встановлено, що транспортні засоби з вказаними номерними знаками на території Одеської області у період з 02.04.2023 по 02.05.2023 не перебували;

- звернення до Головного сервісного центру МВС про надання відомостей про транспортні засоби, якими здійснювались перевезення згідно товарно-транспортних накладних від 03.04.2023 №030401, від 03.04.2023 №030402, від 03.04.2023 №030403, від 05.04.2023 №050401, від 05.04.2023 №050402, від 05.04.2023 №050403, від 08.04.2023 №080401, від 08.04.2023 №080402, від 08.04.2023 №080403, від 11.04.2023 №110401, від 11.04.2023 №110402, від 11.04.2023 №110403, від 14.04.2023 №140401, від 14.04.2023 №140402, від 14.04.2023 №140403, від 17.04.2023 №170401, від 17.04.2023 №170402, від 17.04.2023 №170403, від 19.04.2023 №190401, від 19.04.2023 №190402, від 19.04.2023 №190403, від 21.04.2023 №210401, від 21.04.2023 №210402, наданих на підтвердження транспортування пшениці за договором поставки, у відповідь на яке встановлено, що згідно Єдиного реєстру транспортних засобів за ФГ "Первомагро", яке виступає автомобільним перевізником по вказаних товарно-транспортних накладних, не зареєстровано транспортних засобів з державними номерними знаками НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 . Щодо транспортного засобу "Камаз 5511" з державним номерним знаком НОМЕР_4 , то встановлено що такий зареєстровано за ТОВ "Квадро" на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2016. Транспортний засіб "Камаз 5511" з державним номерним знаком НОМЕР_1 зареєстровано за ТОВ "Агрофірма" Лани Слобожанщини" на підставі договору від 14.07.2021. Транспортний засіб "DAF 95 XF" з державним номерним знаком НОМЕР_3 зареєстровано за ТОВ "Бріллет" на підставі договору від 21.01.2021;

- згідно з даними ІКС "Єдине вікно подання електронної звітності" Єдиний реєстр податкових накладних послуги оренди транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ФГ "Первомагро" у ТОВ "Бріллет" та ТОВ "Квадро" за весь період діяльності не придбавалися.

Будь-яких доказів того, що ФГ "Первомагро" мало право користуватися вказаними транспортними засобами матеріали справи не містять. ТОВ "Лани Слобожанщини", як власник транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не зареєстрований ні платником податку на додану вартість, ні платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, що підтверджується витягом з ІКС "Податковий блок", не здійснює господарську діяльність та не надавало транспортний засіб в оренду ФГ "Первомагро".

- звернення до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про підтвердження чи спростування інформації про наявність чи відсутність сільськогосподарської техніки, що належить ТОВ "Зернотрейд Пром", у відповідь на яке зазначено, що в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області не обліковується сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми що належать ТОВ "Зернотрейд Пром";

- звернення до АТ "Мотор-Банк" щодо надання інформації стосовно автентичності, справжності платіжних доручень наданих ТОВ "Зернотрейд Пром" та повідомлення чи здійснювалися платежі ФГ "Первомагро" (покупцем) на користь ТОВ "Зернотрейд Пром" (продавця), з огляду на те, що наявні в матеріалах справи платіжні доручення не містять відтиску печатки банку та підпису відповідальної особи. У відповідь на запит надійшла відповідь Банка з якої вбачається, що по рахунку № НОМЕР_5 ФГ "Первомагро" (код ЄДРПОУ 43316873) платіжні доручення №412 від 03.04.2023, №418 від 05.04.2023, №429 від 08.04.2023, №442 від 11.04.2023, №451 від 14.04.2023, №465 від 17.04.2023, №478 від 19.04.2023, №485 від 21.04.2023 відсутні, тому не можливо підтвердити справжність (оригінальність, автентичність) вищезазначених платіжних доручень.

Таким чином, підсумовуючи досліджену інформацію, колегія суддів робить висновок, що відомості, які зазначені в спірних товарно-транспортних накладних містять неправдиву інформацію, так як ці товарно-транспортні накладні складені з порушеннями вимог до їх складення, що регламентуються Законом України від 05.04.2001 "2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" та Правилами перевезень вантажним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (законодавство діяло в період складення товарно-транспортних накладних). Також з наданої відповіді фінансової установи вбачається, що ФГ "Первомагро" не здійснювало розрахунків з ТОВ "Зернотрейд Пром" за нібито поставлений товар за договором поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023.

Відповідно до статті 201 пункту 201.1. Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до правила першої події, визначеного п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), датою виникнення податкового зобов`язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В даному випадку, ТОВ "Зернотрейд Пром" наданими первинними документами не підтверджено настання першої події.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Зернотрейд Пром" провадило свою діяльність у Харківській області (офіс, автостоянка, склад). При подачі 1-м відповідачем письмових пояснень в порядку пп.201.16.1 п. 201.16 Податкового кодексу України з додатками на підтвердження наявності достатньої матеріально-технічної бази надавався договір оренди об`єкта нерухомості від 02.01.2023 №01/23 укладеного з ПВП "Квадро" (код ЄДРПОУ 24126303). Проте, у відповідь на запити зроблені позивачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за наслідками яких, встановлено відсутність права користування у ТОВ "Зернотрейд Пром" об`єктами нерухомого майна за договором оренди об`єкта нерухомості від 02.01.2023 №01/23, укладеного з ПВП "Квадро" (орендодавець) та ТОВ "Зернотрейд Пром" (орендар), у зв`язку з відсутністю даних об`єктів нерухомості на праві власності чи користування у ТОВ "Зернотрейд Пром". Згідно витягів з Державного реєстру нерухомого майна за ТОВ "Зернотрейд Пром" не зареєстровано прав на нерухоме майно, а саме: офіс, автостоянку. Водночас, згідно витягу з Державного реєстру нерухомого майна ТОВ "Зернотрейд Пром" має зареєстровані права на нерухоме майно (нежитлові приміщення) виключно за адресою: Харківська область, м.Харків, Захисників України майдан, будинок 7/8, що у свою чергу не відповідає істотним умовам договору оренди об`єкта нерухомості від 02.01.2023 №01/23.

На час розгляду цієї справи, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ "Зернотрейд Пром" значиться Бондар Анатолій Михайлович. Однак, як було встановлено у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №520/17623/23, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань директором ТОВ "Зернотрейд Пром" є ОСОБА_1.

Відтак, Харківським окружним адміністративним судом у справі №520/17623/23 було встановлено, що ОСОБА_1 на час розгляду вказаної справи була директором ТОВ "Зернотрейд Пром".

За визначенням п.п.14.1.231 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Проте з огляду на вищезазначене, судом виявлено, що у спірних правовідносинах формальне укладення відповідачами спірного правочину з придбання товару (пшениці) не має розумної економічної причини (ділової мети).

Відсутність у межах правочину у формі договору поставки (договору купівлі-продажу) розумної економічної причини (ділової мети) призводить до відсутності об`єкта справляння ПДВ.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час її апеляційного перегляду відповідачами вказані обставини не спростовувались, а натомість доводи останніх зводились до обставин невиконання договорів поставки (у тому числі оспорюваного в даній справі) та помилкового складення податкових накладних, та в результаті, відсутність будь-яких наслідків, у тому числі за договором поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023.

На підтвердження цих доводів, до матеріалів справи надано лист директора ТОВ "Зернотрейд Пром" ОСОБА_1. вих.№22/23 від 22.05.2023 "Про надання інформації", в якому 1-й відповідач повідомив позивача, що податкові спірні накладні було виписано помилково, фактично господарська операція не відбулася, отже податкове зобов`язання не виникло і що ТОВ "Зернотрейд Пром" не буде відображено у податковій декларації за квітень 2023 року податкове зобов`язання з ПДВ, яке виникло на підставі направлених на реєстрацію податкових накладних, які були подані помилково та реєстрація яких фактично не була завершена.

Вказаний лист 1-го відповідача отримано ГУ ДПС в Харківській області лише 22.09.2024 (вх. ГУ ДПС №67265/6), тобто через значний проміжок часу і після ухвалення судових рішень по справах № 520/17623/23 та №520/17624/23.

Разом з цим, ТОВ "Зернотрейд Пром" відобразило дані операції у податковій декларації за квітень 2023 року та відкоригувало дану декларацію лише 27.09.2023, коли контролюючим органом було надано докази нереальності господарських операцій. При цьому, з позовними заявами ТОВ "Зернотрейд Пром" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду 10.07.2023 (справи №520/17624/23, №520/17623/23).

В цій частині колегія суддів повторно наголошує на необхідності врахування принципу заборони суперечливої поведінки, оскільки як було встановлено вище як у письмових поясненнях від 06.06.2023 № №0606/23-1, так й процесуальних документах у справі №520/17623/23, поданих після травня 2023 року, ТОВ "Зернотрейд Пром" стверджувало про реальність господарських операцій та належне підтвердження їх первинними документами. При цьому, у справі №520/17623/23 з моменту подання позовної заяви (10.07.2023) до ухвалення судового рішення (21.08.2023) жодних клопотань про залишення позову без розгляду/відмови від позову підприємством не подавались, хоча виходячи із позиції ТОВ "Зернотрейд Пром" йому вже було достеменно відомо про помилковість складання та направлення на реєстрацію податкових накладних, що само по собі не є послідовним.

Щодо посилання скаржника на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2024, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024, у справі №520/6793/24 за позовом ФГ "Первомагро" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №2327 від 30.11.2023, яким вирішено про відповідність Фермерського господарства "Первомагро" (код ЄДРПОУ 43316873) критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Так, за твердженням апелянта в межах даного провадження досліджено взаємовідносини ФГ "Первомагро" та ТОВ "Зернотрейд Пром", у тому числі лист ТОВ "Зернотрейд Пром" до податкового органу про помилкове складання податкових накладних, та за результатами розгляду зроблено висновок згідно якого документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідачем не надано; жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до частин 4, 7 статті 75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин.

Аналізуючи положення частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

У постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №910/6355/20 зазначила, що попереднє рішення суду може бути враховано під час розгляду спору та слугувати підставою для звільнення учасників процесу від доказування певних обставин з урахуванням передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України правил, зокрема, що преюдиціальне значення надається виключно обставинам, установленим судовими рішеннями, серед яких можна виокремити обставини (факти) того, чи мали місце ці діяння та чи вчинені вони цією особою, а не правовій оцінці таких обставин, яка може полягати, зокрема, у висновках суду про те, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною.

Отже, наведені у справі №520/6793/24 висновки не мають преюдиційного характеру для справи №520/28784/23, яка розглядається, оскільки такі висновки не є обставиною справи, а є правовою оцінкою суду дій ФГ "Первомагро" та його контрагента (ТОВ "Зернотрейд Пром") в іншому спорі з іншим предметом.

Як правильно враховано судом першої інстанції, склавши первинні документи бухгалтерського обліку, в тому числі платіжні доручення, які не підтверджують рух товару та оплату такого товару, відповідачі діяли узгоджено, переслідуючи мету: створення формальних підстав виникнення права на податковий кредит з податку на додану вартість, що доводиться оформленням ТОВ "Зернотрейд Пром" відповідних податкових накладних.

Надаючи оцінку доводам апелянта та зважаючи на встановлені вище обставини, судова колегія також зазначає, що в даному випадку дії відповідачів щодо документального оформлення оспорюваних правочинів, направлення першим відповідачем податкових накладних для реєстрації в ЄРПН, направлення до ГУ ДПС у Харківській області та до суду первинних документів, що містять завідомо неправдиві відомості, свідчать про наявність у діях відповідачів мети щодо створення штучних підстав для незаконного отримання права на податковий кредит і, як наслідок, для зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Податковий кредит з податку на додану вартість дає право платнику податків на бюджетне відшкодування сплаченої суми податку або ж зменшення податкового зобов`язання. Отже, правочин, який уклали відповідачі, суперечить інтересам держави і суспільства в питаннях ведення господарської діяльності й оподаткування.

Держава, як і суспільство, зацікавлена у веденні платниками податків господарської діяльності відповідно до вимог закону та сплаті податків, оскільки від цього залежить спроможність виконувати зобов`язання перед громадянами, заради і завдяки яким вона існує.

Таким чином, ТОВ "Зернотрейд Пром" та ФГ "Первомагро" усвідомлювали протиправність укладеної угоди, суперечність її мети інтересам держави і суспільства, яка (мета) може проявлятись не лише в ухиленні від сплати податків, скоєнні злочину, а й в отриманні безпідставних преференцій з боку держави, зокрема, формування та відшкодування податку на додану вартість, незаконне заволодіння майном тощо; прагнули настання протиправних наслідків (отримання незаконної податкової вигоди).

З огляду на зазначене, у правовідносинах, що виникли за договором поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 між ТОВ "Зернотрейд Пром" і ФГ "Первомагро", мають місце безтоварні господарські операції з формальним складенням первинних документів з метою формування безпідставної податкової вигоди, що суперечить інтересам держави та суспільства, а відтак спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч.3 ст.228 ЦК України.

Разом з цим, як свідчать матеріали справи, виконання відповідачами спірного правочину фактично не відбулося і податковий кредит з податку на додану вартість не був отриманий, завдяки вжиття позивачем заходів щодо перевірки реальності господарських операцій. Відтак, наслідки за договором поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 відсутні.

Щодо доводів скаржника стосовно неефективності обраного позивачем способу захисту з огляду на відсутність доказів виконання оспорюваного договору поставки, суд апеляційної інстанції враховує таке.

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (пункт 29)).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 Цивільного кодексу України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

В даному випадку, обґрунтовуючи позовні вимоги Головне управління ДПС у Харківській області стверджувало про обставини безтоварності, нереальності та фіктивності господарських операцій за спірним договором з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Правовою підставою позивач визначив статті 203, 215, частина 3 статі 228 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Судова колегія враховує, що як було зазначено вище при вирішенні справ у спорах про визнання недійсними договорів відповідно до статті 228 ЦК України, зокрема частини 3 цієї норми, ознаками недійсного договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (див. висновки Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17, від 20.07.2022 у справі № 911/2961/19 тощо).

Отже, головною ознакою договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін.

Як було встановлено раніше у даному випадку наслідки за спірним правочином не настали (договір не був повністю чи частково виконаний, застосування двосторонньої реституції є неможливим), однак враховуючи наявність у відповідачів мети направленої на настання протиправних наслідків щодо отримання необґрунтованої податкової вигоди, даний позов про визнання договору недійсним є ефективним способом захисту.

Крім того, колегія суддів враховує, що фактично твердження позивача також стосувались того, що договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, проте позивач не визначив підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину його фіктивність у відповідності до приписів статті 234 ЦК України.

Частинами 1, 2 статті 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає її зовнішньому прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Водночас стаття 234 ЦК України визначає інший склад правопорушення, ніж частина 3 статті 228 ЦК України, що зумовлює й інший предмет доказування у справі, а отже, вказане не є питаннями виключно кваліфікації, а тому судом апеляційної інстанції не досліджувалась ця підстава для визнання недійсним правочину. Оскільки сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків.

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду. Відтак, доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 у справі №520/28784/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Первомагро" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 у справі №520/28784/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України

У судовому засіданні 02.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частину постанови, але через обставини запровадження воєнного стану та фізичної небезпеки для звичайного функціонування Східного апеляційного господарського суду, повний текст постанови складено та підписано 13.01.2025

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова