Ухвала

від 14.01.2025 по справі 353/28/25

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/28/25

Провадження № 2-н/353/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Сервіс-Житло» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в:

Заявник ТзОВ «ЖЕО Сервіс-Житло» звернулось до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області з заявою про видачу судового наказу, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги з утримання будинку по АДРЕСА_1 , яка станом на 01.12.2024 року становить 13048,29 грн.

Тобто спір у даній справі виник з приводу оплати житлово-комунальних послуг, які надавалися заявником за місцем знаходження нерухомого майна.

Згідност.162ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини. Згідно з положеннями ст.181ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17.

У постанові від 09.09.2020 року (справа №910/6644/18) Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Крім того, у своїй постанові від 16.02.2021 року (справа 911/2390/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна»у ч. 3ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3ст. 30 ГПК України.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у ст.ст. 27-29 ЦПК України.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно положень ч. 1ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Частиною 2 ст.22Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» визначено, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Оскільки ж об`єкт нерухомого майна, заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг щодо якого виникла у ОСОБА_1 , перебуває на території Івано-Франківської міської ради, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області не наділений повноваженнями на видачу відповідного судового наказу.

Також відповіднодо ч.ч.1-3ст.163ЦПК Українизаява провидачу судовогонаказу подаєтьсядо судуу письмовійформі тапідписується заявникомабо йогопредставником. У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст.18Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що відповідно до укладеного між ТзОВ «ЖЕО Сервіс-Житло» та ОСОБА_1 договору на надання житлово-комунальних послуг, Камінський зобов`язався щомісяця в повному обсязі та вчасно сплачувати кошти за житлово-комунальні послуги та станом на 01.12.2024 року допустив заборгованість в сумі 13048,29 грн. з утримання будинку по АДРЕСА_1 .

Проте, як встановлено судом з долученої до матеріалів справи копії договору № б/н про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вказаний договір було укладено 31.01.2022 року. Отже, моментом виникнення відносин між споживачем та управителем у сфері житлово-комунальних послуг слід вважати день виникнення договірних відносин, а саме укладення вищевказаного договору 31.01.2022 року.

Однак, як вбачається з долученого до матеріалів справи архіву нарахувань, заборгованість споживача ОСОБА_1 станом на 01.02.2022 року, тобто на наступний день після укладення договору, вже становила 4901,04 грн. Тобто вказана заборгованість виникла до моменту укладення договору на надання житлово-комунальних послуг.

Доказів на підтвердження користування ОСОБА_1 житлово-комунальними послугами за період, який виник до моменту укладення договору, за який нараховано частину заборгованості та яку заявник просить стягнути, суду не надано. До цього ж, до заяви про видачу судового наказу не додано доказів направлення та вручення рахунків за надані житлово-комунальні послуги та доказів сплати саме ОСОБА_1 вказаних рахунків.

Дані обставини свідчить про відсутність безспірної заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «ЖЕО Сервіс-Житло».

Також, в порушення ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу не зазначено відомостей про наявність або відсутність у заявника та боржника електронного кабінету.

Згідно п.п. 1, 9 ч. 1ст. 165 ЦПК Українисуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності та якщо заява подана з порушеннями вимогст. 163цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, з урахуванням порушення правил підсудності та того, що заява про видачу судового наказу подана з порушеннями вимогст. 163ЦПК України, у видачі судового наказу слід відмовити.

Керуючись ст. ст.30,161, 162, 163, 164, 165,166, 260,261,353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Сервіс-Житло» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихпунктами 1,2,2-1,8,9частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини 2статті 164 ЦПК Україниу разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення, через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА