Ухвала

від 14.01.2025 по справі 363/6750/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"14" січня 2025 р. Справа № 363/6750/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2024 до Вишгородського районного суду Київської області, позивачем подано вказану вище позовну заяву, у якій просить прийняти дану позовну заяву без сплати судового збору на підставі пунктів 2, 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір», надавши позивачці відстрочку з його сплати до дати ухвалення судового рішення за позовом; позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносільське Великоолександрівського району Херсонської області, батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, судом встановлено що відповідач зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , що не відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Так, статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 ЦПК України документи, що додаються до позовної заяви.

Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а також повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Позивач, звернулася до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , просить прийняти позовну заяву без сплати судового збору на підставі пунктів 2, 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір», надавши відстрочку з його сплати до дати ухвалення судового рішення за позовом.

Так, відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно частини третьої статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахуваннясудом майновогостану сторониза певнихумов, проякі зазначеноу пунктах1-3статті 8Закону України«Про судовийзбір».

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, особа, яка заявляє клопотання про відстрочку сплати судового збору, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відстрочка сплати судового збору здійснюється на розсуд суду та не є його обов`язком.

Положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 ЦПК України, якими розкривається зміст однієї із засад цивільного судочинства, а саме, рівності всіх учасників цивільного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники цивільного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників цивільного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас,позивачем ненадано судужодних документів,що містилиб інформаціюпро їїмайновий стан,яка можебути підставоюдля вирішенняпитання провідстрочку сплатисудового збору,а окремовиділене жирнимшрифтом упозовній заявіпосилання наположення пункти2та 3статті 8Закону України«Про судовийзбір» -особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осіб; предметом позову є захист сімейних прав, а також зазначення, що у суду є всі підстави для надання відстрочки позивачу у сплаті судового збору, оскільки позов подається саме в інтересах неповнолітньої дитини, батько якого всіляко ухиляється від її утримання і позов стосується захисту сімейних прав цієї дитини, не може бути, у даному випадку, підставою для ухвалення судом рішення про відстрочку сплати судового рішення.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Натомість питання, порушене позивачем у позові про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є вимогою щодо захисту прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Звернення позивача до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав відповідача, не вирішує питання про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, а стосується лише прав та обов`язків сторін у справі, як батьків дитини, відповідач яких може бути позбавлений, у разі ухвалення рішення про задоволення позову, правові наслідки чого визначені у статті 166 СК України.

Також Закон України «Про судовий збір» не відносить малолітніх (неповнолітніх) дітей та батьків, інших осіб, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 13.06.2018 у справі № 367/5983/16-ц, від 27.07.2021 у справі №461/5125/20.

Таким чином, підстав для відстрочки сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відповідача щодо їх сина, судом не встановлено, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У відповідностііз статтею17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини»,суди застосовуютьпри розглядісправ Конвенціюта практикусуду якджерело права.Так,у рішенніЄвропейського судуз правлюдини «Креузпроти Польщі»(CASEOFKREUZv.POLAND)(Заява№28249/95)від 19.06.2001,суд констатував,що вінніколи невиключав можливостітого,що інтересисправедливого здійсненняправосуддя можутьвиправдовувати накладенняфінансових обмеженьна доступособи досуду.Проте уцьому жрішенні судтакож наголошує,що положенняпункту 1статті 6про виконаннязобов`язаннязабезпечити ефективнеправо доступудо судуне означаєпросто відсутністьвтручання,але йможе вимагативчинення позитивнихдій урізноманітних формахз бокудержави;не означаєвоно йбеззастережного правана отриманнябезкоштовної правовоїдопомоги збоку державиу цивільнихспорах ітак самоце положенняне означаєнадання правана безкоштовніпровадження уцивільних справах.Відповідно Судпостановляє,що вимогасплати зборівцивільними судамиу зв`язкуз поданнямпозовів,які вонимають розглянути,не можевважатися обмеженнямправа доступудо суду,яке єсаме пособі таким,що суперечитьпункту 1статті 6Конвенції (п.60).

Також,зокрема,у пунктах50,52рішення Європейськогосуду зправ людини«Станков протиБолгарії» («STANKOVv.BULGARIA»)від 12.07.2007(заява№68490/01),вказано проте,що цілі,які переслідуютьсяпри стягненнісудових витрат,зокрема судовогозбору слідвважати прийнятнимивраховуючи загаломпитання відправленняправосуддя,зокрема,що стосуєтьсяфінансування судовоїсистеми,крім цього,такі діютьстримуючим факторомдля легковажнихпретензій,однак такіне повиннібути надмірнимтягарем,тобто значнефінансове навантаженняможе виступатияк фактор,що обмежуєдоступ доправосуддя,право насуд.

Оцінюючи фінансовестановище особи,яка звертаєтьсядо судуз вимогоюпро звільненняїї відсплати судовогозбору,зменшення йогорозміру,надання відстрочкичи розстрочкив йогосплаті,національні судиповинні встановлюватинаявність утакої особиреального доходу(розмірзаробітної плати,стипендії,пенсії,прибутку тощо),рухомого чинерухомого майна,цінних паперів,можливості розпорядженняними беззначного погіршенняфінансового становища(РішенняЄСПЛ «Kniatv.Poland»від 26.07.2005,пункт 44;Рішення ЄСПЛ«JedamskiandJedamskav.Poland»від 26.07.2005.

Водночас,відповідно достатті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,судові процедуриповинні бутисправедливими длявсіх учасниківпроцесу.

Таким чином позивачу слід надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру у розмірі 1211, 20 грн, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» становить 3028,00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З оглядуна викладене,суд вважаєза необхіднезалишити позовнузаяву ОСОБА_1 , без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом сплати позивачем судового збору та подання до суду відповідної квитанції, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про позбавлення батьківських прав, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач