Ухвала

від 13.01.2025 по справі 906/1308/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"13" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1308/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,

розглядаючи справу

за позовом: ОСОБА_1

ОСОБА_2

до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради

про визнання нечинними у відомостях ЄДР юридичних і фізичних осіб-підприємців записів про склад учасників та його кінцевого бенефіціарного власника,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання нечинним і зобов`язання Департаменту реєстрації Житомирської міської ради шляхом скасування реєстраційної дії № 1003051070074002597 вилучити з відомостей ЄДР записи про кінцевого бенефіціара власника ОСОБА_3 та неправомірно внесених до ЄДР вибулих у 1999-2010 р.р. юридичну особу СМБП (ПП "Оксамит""), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Бєздєнєжних, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Також позивачі просять на час розгляду позову зобов`язати відповідача утриматись від вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.12.2024 позовну заяву залишено без руху; позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано строк (протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду) для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- зазначення ідентифікаційного коду Департаменту реєстрації Житомирської міської ради згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

- зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- доказів сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн., сплачений ОСОБА_2 за подачу даного позову.

Разом з тим, судом відзначено, що вимога про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення будь-яких реєстраційних дій на час розгляду позову може бути розглянута судом в разі дотримання вимог, визначених главою 10 Розділу І ГПК України.

06.01.2025 від позивачів до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено наступні відомості:

- ідентифікаційний код Департаменту реєстрації Житомирської міської ради згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40418650;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 3028,00 грн., а також 450,00 грн. за виготовлення витягу з Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

06.01.2025 від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилалася на скрутне фінансове становище, оскільки за віком (69 років) не працює, її щомісячна пенсія складає 3 658,78 грн. Також зазначила, що інших джерел доходу не має. До заяви додано довідку про доходи № 3001 8108 3231 2022, видану Житомирським об`єднаним управлінням ПФУ в Житомирській області щодо суми пенсії з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R(81)7.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 162,164,172цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За змістом частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Судом встановлено, що копію ухвали Господарського суду Житомирської області від 24.12.2024 про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 отримано 27.12.2024, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Примірник ухвали Господарського суду Житомирської області від 24.12.2024, що надсилався ОСОБА_2 повернувся до суду з відміткою працівника пошти від 31.12.2024 "адресат відсутній за вказаною адресою". Отже згідно приписів п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України датою отримання ухвали є 31.12.2024.

Водночас, як зазначалося раніше, 06.01.2025 від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилалася на скрутне фінансове становище, оскільки за віком (69 років) не працює, її щомісячна пенсія складає 3 658,78 грн. Також зазначила, що інших джерел доходу не має. До заяви додано довідку про доходи № 3001 8108 3231 2022, видану Житомирським об`єднаним управлінням ПФУ в Житомирській області щодо суми пенсії з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (стаття 2 цього Закону).

Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та від 18 травня 2023 року у справі №160/19572/21 і підстави для відступлення від них відсутні.

Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд наголошує, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем разом з позовною заявою до суду першої інстанції надано лише довідку про доходи № 3001 8108 3231 2022 ГУ ПФУ в Житомирській області стосовно отримання пенсії за період з січня 2024 року по грудень 2024 року.

Проте вказана довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації тощо).

Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого майнового стану (довідки органу доходів і зборів Державної фіскальної служби України про отриманий дохід, тощо).

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 520/497/23.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, оскільки згадане клопотання не обґрунтоване належними та достатніми доказами.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки ОСОБА_2 не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк в частині подання доказів сплати судового збору, подана позовна заява підлягає поверненню.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про визнання нечинними у відомостях ЄДР юридичних і фізичних осіб-підприємців записів про склад учасників та його кінцевого бенефіціарного власника повернути позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255, 257 ГПК України.

Ухвалу суду підписано: 13.01.2025.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу ОСОБА_1 (+ матеріали позовної заяви з додатками на 59 арк., в тому числі квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4079977582.1 від19.12.2024) (рек.)

2 - позивачу ОСОБА_2 (рек.)