Рішення

від 14.01.2025 по справі 907/911/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/911/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

за участю секретаря судового засідання Іваниш Д.П.

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, м. Рівне Рівненської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна універсальна біржа», м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 2840 грн,

Представники:

Позивача без виклику

Відповідача без виклику

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, м. Рівне Рівненської області звернулось із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна універсальна біржа», м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 2840 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/911/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2024 відкрито провадження у справі №907/911/24 в порядку спрощеного провадження без виклику уповноважених представників сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвала суду від 08.11.2024 про відкриття провадження у справі №907/911/24) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання.

У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.

Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).

Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема Електронний кабінет ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі позивач покликається на порушення відповідачем п. 112 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №432 від 10.05.2018, а також пункту 3 розділу ІІ укладеного між сторонами Договору про проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації між організатором аукціону та оператором електронного майданчика б/н від 01.12.2022 в частині своєчасного перерахування сплаченого учасником електронного аукціону гарантійного внеску на казначейський рахунок органу приватизації, внаслідок чого відповідачу в порядку пункту 4 розділу V Договору б/н від 01.12.2022 нараховано заявлену до стягнення неустойку в розмірі 2840 грн.

Позиція відповідача

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (організатором аукціону, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна універсальна біржа» (оператором електронного майданчика, відповідачем у справі) було укладено Договір про проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації між організатором аукціону та оператором електронного майданчика б/н від 01.12.2022 (далі Договір), пунктом 1 розділу І якого визначено, що за цим Договором оператор електронного майданчика та організатор аукціону співпрацюють в напрямку забезпечення приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах способами, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року №432 «Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу» (зі змінами), об`єктів малої приватизації, інформаційне повідомлення про продаж яких опубліковано в електронній торговій системі, відповідно до законодавства України та цього Договору.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Договору, оператор електронного майданчика зобов`язується забезпечити, зокрема, перерахування сплаченого гарантійного внеску переможця електронного аукціону на казначейський рахунок органу приватизації, зазначений в інформаційному повідомленні та розділі VII цього Договору, протягом п`яти робочих днів з дня опублікування в ETC договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками і діє до 30.11.2023.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 4. Договору)

У пункті 4 розділу V Договору зазначено, що у разі неперерахування або несвоєчасного перерахування оператором електронного майданчика реєстраційного та/або гарантійного внеску на казначейські рахунки органу приватизації, зазначені в інформаційному повідомленні та розділі VII цього Договору, оператор електронного майданчика сплачує неустойку в подвійному розмірі неперерахованої суми реєстраційного та/або гарантійного внеску.

За матеріалами справи судом встановлено, що 29.03.2024 відбувся електронний аукціон №SPE001-UA-20240309-89084 із продажу вбудованого приміщення загальною площею 62,9 кв.м з індивідуально визначеним майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , участь у якому взяв, зокрема, ОСОБА_1 .

В подальшому, 12.04.2024 оператор електронного майданчика Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна універсальна біржа» перерахувало гарантійний внесок учасника аукціону ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в розмірі 1420 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2041 від 12.04.2024, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку в частині своєчасного перерахування на користь позивача відповідної суми гарантійного внеску, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях зверталося до останнього з листами за вих. №11-04-531 від 29.04.2024 та №11-04-648 від 28.05.2024, за змістом яких, відповідно, повідомило про нарахування відповідачу на підставі пункту 4 розділу V Договору неустойку в розмірі 2840 грн та просило виконати взяті на себе договірні зобов`язання в означеній частині, стягнення якої у примусовому порядку і виступає предметом заявленого позову в даній справі.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Відповідно до п. 10, 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», гарантійний внесок сума коштів, яка вноситься потенційним покупцем об`єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії; приватизація державного або комунального майна (далі приватизація) платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Відповідно до ч. 9 ст. 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», орган приватизації з продажу об`єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який, зокрема, відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу щодо того самого об`єкта приватизації, що підтверджується відповідним актом.

За змістом ч. 11 ст. 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», для участі в аукціоні гарантійний та реєстраційний внески сплачуються на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації. Оператор електронного майданчика перераховує на рахунки відповідних бюджетів суми сплачених потенційними покупцями реєстраційних внесків протягом п`яти календарних днів з дня затвердження протоколу аукціону.

Абзацом 1 частини 1 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що електронний аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між організатором аукціону з операторами електронних майданчиків. Типовий договір між організатором аукціону та операторами електронних майданчиків затверджується Фондом державного майна України.

Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. Протокол про результати електронного аукціону підписується шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, крім випадків, якщо на підписанні протоколу в письмовій формі наполягає переможець електронного аукціону. У випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 цього Закону, або у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, або не сплатив ціну продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта (ч. 6 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Постановою Кабінету Міністрів України №432 від 10.05.2018 затверджено Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (далі Порядок), який визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Пунктами 28, 29 Порядку визначено, що особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачує реєстраційний та гарантійний внески для набуття статусу учасника. Реєстраційний та гарантійний внески для участі в електронному аукціоні вважаються сплаченими з моменту їх зарахування на банківський рахунок оператора електронного майданчика не пізніше ніж за одну годину до закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій.

За приписами п. 95 Порядку, переможець електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, серед іншого, підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію/найбільшу закриту цінову пропозицію/ставку, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.

У випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову в укладенні договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, не сплатив ціну продажу об`єкта приватизації у встановлений строк, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронній торговій системі (абз. 1 п. 96 Порядку).

Як стверджує позивач та встановлено судом за матеріалами справи, відповідач, як оператор електронного майданчика, був зобов`язаний перерахувати на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, як організатора торгів, гарантійний внесок у сумі 1420 грн, сплачений учасником торгів ОСОБА_1 у строк до 05.04.2024 включно.

Водночас останнім відповідне зарахування на користь позивача здійснено лише 12.04.2024, свідченням чого є наявна в матеріалах справи копія платіжної інструкції №2041 від 12.04.2024.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За положеннями ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 розділу V укладеного між сторонами Договору визначено, що у разі неперерахування або несвоєчасного перерахування оператором електронного майданчика реєстраційного та/або гарантійного внеску на казначейські рахунки органу приватизації, зазначені в інформаційному повідомленні та розділі VII цього Договору, оператор електронного майданчика сплачує неустойку в подвійному розмірі неперерахованої суми реєстраційного та/або гарантійного внеску.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки в розмірі 2840 грн, суд встановив, що така обчислена вірно та у відповідності з умовами Договору, а відтак, підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 2840 грн, є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна універсальна біржа», вул. Собранецька, будинок 60, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ 32996161) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, вулиця Могили Петра, будинок 24, м. Рівне, Рівненська область, 33001 (код ЄДРПОУ 42956062) неустойку в розмірі 2840 грн (Дві тисячі вісімсот сорок гривень), а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку із перебуванням судді у щорічній відпустці повне судове рішення складено та підписано 14.01.2024

Суддя А.А. Худенко