Ухвала

від 14.01.2025 по справі 907/1064/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" січня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/1064/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ДИСТРИБУЦІЇ", м. Дніпро

про забезпечення позову до подання позовної заяви

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ДИСТРИБУЦІЇ", м. Дніпро - (позивач)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет Рітейл Плюс", м. Мукачево (відповідач)

Суддя Ремецькі О.Ф.

Представники: без повідомлення учасників справи

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ДИСТРИБУЦІЇ", м. Дніпро звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, якою просить суд, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача ТОВ "МАРКЕТ РІТЕЙЛ ПЛЮС" в межах суми 506 758,71 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 р. заяву про забезпечення позову №907/1064/24 передано на розгляд головуючій судді Ремецькі О.Ф.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку про повернення заявнику заяви про забезпечення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно частини 1 статті 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Заявником не дотримано вимог п. 7 ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки у заяві про забезпечення позову відсутні відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так в обґрунтування поданої заяви представник заявника вказує на те, між ТОВ «АВАНГАРД ДИСТРИБУЦІЇ» і ТОВ «МАРКЕТ РІТЕЙЛ ПЛЮС» укладено Договір поставки №152 від 01.04.2024р. з додатками. На виконання умов Договору поставки Постачальник передав Покупцю Товар на загальну суму 922 403,64 (дев`ятсот двадцять дві тисячі чотириста три гривень 64 коп.) гривень що підтверджується видатковими накладними у кількості 119 шт. Остання поставка відбулася 11.09.2024 року. Станом на 17.12.2024р. контрагентом залишається неоплаченою сума поставленого товару в розмірі 497 778,04 грн., що підтверджується видатковими накладними у кількості 75 шт., підписаними представниками Відповідача. Факт поставки товару також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 26.11.2024р. та прийнятим Покупцем податковим кредитом згідно зареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригувань, що підтверджується зведеним реєстром ПН та РК з кабінету програми M.E.DOC ТОВ «Авангард Дистрибуції», прийнятими ДПС за період з 11.07.2024р. по 11.09.2024р.

Частиною п`ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 р. становить 3028,00 грн.

Таким чином, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1514,00 грн.

Проте, заявником, в порушення вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України, не додано до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку одержувач зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв`язку із зазначенням необхідних реквізитів.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.

Відповідно до пункту 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Згідно з пунктом 40 Інструкції Платіжна інструкція, крім обов`язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II цієї Інструкції, повинна містити: 1) унікальний ідентифікатор фактичного платника або найменування/ прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного платника та/або 2) унікальний ідентифікатор фактичного отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного отримувача.

З додатку до Інструкції "Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі" вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог розділу IV Інструкції.

Пунктом 41. Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.12.2020 року у справі №2/118).

Отже розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua) в розділі судовий збір зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду міста Києва та приклад заповнення графи Призначення платежу в платіжному документі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до Господарського суду міста Закарпатської області заявником до заяви додано платіжну інструкцію № 7000000695 від 16.12.2024 р., в графі призначення платежу якого зазначено: « 101 39293604 Судовий збір, за позовом ТОВ «АВАНГАРД ДИСТРИБУЦІЇ», Господарський суд Закарпатської області».

Отже зазначена платіжна інструкція за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання ТОВ «АВАНГАРД ДИСТРИБУЦІЇ», до господарського суду саме позову, а не за подання до суду заявником заяви про забезпечення позову.

Таким чином, платіжна інструкція № 7000000695 від 16.12.2024 р., про сплату судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, подана заява про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись ст. 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ДИСТРИБУЦІЇ", м. Дніпро про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. №02.3.1-02/1135/24 від 18.12.2024) - повернути заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.01.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі