Рішення

від 09.01.2025 по справі 909/1041/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1041/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп",

про стягнення заборгованості в сумі 199 607,70 грн., з них: 98 807,70 грн. - 0,1 % пені, 100800,00 грн. - 7% штрафу

за участю:

від позивача: Велікова Т.В.

від відповідача: Мінченко Я.В.

установив: Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 199 607,70 грн., з них: 98 807,70 грн. - 0,1 % пені, 100 800,00 грн. - 7% штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами на підставі Договору про закупівлю №260-Р від 26.12.2023, відповідач не здійснив поставку товару на суму 1440000,00 грн та на суму 6 203 850,00 грн у строк визначений договором. За порушення строку виконання зобовязання позивач, з урахуванням п.7.2. Договору здійснив нарахування пені та штрафу. Позовні вимоги обґрунтував положеннями ст. 526, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України.

10.12.2024 відповідач через систему «Електронний суд» направив відзив на позов (вх.№19383/24 від 10.12.2024) та заяву (вх.№10910/24 від 10.12.2024), в якій просить суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву. Пропущення строку мотивує випадковим дізнанням адвокатом відповідача про відкриття провадження у справі за допомогою сайту «Судова влада» 03.12.2024. Відсутність отримання відповідачем по справі інформації про розгляд справи із підсистеми «Електронний суд» мотивує невмінням користуватись вказаною системою директором та бухгалтером товариства.

У відповіді на відзив (вх.№19477/24 від 12.12.2024) позивач заперечив щодо заяви про продовження строку на подання відзиву на позов, мотивуючи тим, що наведені відповідачем доводи є необгрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.11.2024, зокрема, відповідачу встановлено строк для подачі відзиву - протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно довідки Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2024 та з урахуванням абз.2 ч.6 ст. 242 ГПК України (відповідно до вказаної норми якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення) ухвалу суду від 05.11.2024 доставлено в електронний кабінет відповідачу 06.11.2024. За наведеного, останнім днем встановленого судом строку для подання відзиву є 21.11.2024.

Відповідач звернувся до суду з заявою про продовження строку для подання відзиву на позов 10.12.2024, тобто після його закінчення.

При цьому суд звертає увагу, що справа розглядається за правилами спрощеного провадження із викликом представників сторін і строк підготовчого провадження у ній з урахуванням правил ч.2 ст. 252 ГПК України триває до відкриття першого судового засідання, тобто до 09.01.2025.

В той же час, згідно з практикою зазначеною в рішеннях Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З огляду на викладене суд, враховуючи подану відповідачем заяву про продовження строку на подання відзиву, з метою повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин у даній справі, сприяння відповідачу у реалізації ним його процесуальних прав, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності та враховуючи завдання господарського судочинства, керуючись правом, передбаченим частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, на продовження встановленого судом строку за ініціативою суду, дійшов висновку - прийняти до розгляду поданий відповідачем 10.12.2024 відзив на позов у даній справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві та відповіді на відзив підтримав і просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо тверджень позивача, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, заперечив та вказав, що поставка товарів відбулась у період з 02.02.2024 по 09.02.2024, на підтвердження чого послався на видаткові накладні №42 від 02.02.2024 на суму 240000,00 грн, №63 від 09.02.2024 на суму 720000,00 грн, №64 від 09.02.2024 на суму 480000,00 грн, які підписані в односторонньому порядку зі сторони відповідача. Самий факт прострочення поставки товару не заперечив, про що подав контррозрахунок, відповідно до якого визнає позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 15120,00 грн. В іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що 26.12.2023 між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт (по договору - покупець/по справі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп" (по договору - постачальник/по справі - відповідач) укладено Договір про закупівлю № 260-Р (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався у визначений цим договором строк поставити виробничий одяг, 18110000-3 Формений одяг за ДК 021:2015 єдиного закупівельного словника, що іменується надалі Товар, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, ціна за одиницю, кількість (асортимент, номенклатура), технічні та інші вимоги визначені у Додатку №1 (Специфікація) до Договору.

Згідно з розділом 3 сума Договору становить 7 643 850,00 грн з ПДВ.

Розділом 5 Договору сторони визначили умови поставку Товару.

Відповідно до п.5.1 Договору постачальник протягом 20 робочих днів з дня отримання заявки покупця, поставляє покупцю товар у повній відповідності до наданої заявки. Розміри вказуються в заявці.

Місце поставки товару вул. Портова,3, м. Ізмаїл, Одеська область, Україна. Поставка товару здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника на умовах DDP. Ризик пошкодження або знищення товару несе постачальник до моменту передачі його покупцеві (п.5.2.Договору).

Згідно п. 5.3 Договору постачальник не пізніше ніж за 24 (двадцять чотири) години до моменту прибуття товару до місця поставки повідомляє про це покупця (допускається повідомлення факсом або електронною поштою). В`їзд на територію покупця із товаром , що поставляється, постачальник повинен здійснювати без транзитного вантажу.

Відповідно до п.6.3.1 Договору постачальник зобов`язався забезпечити поставку товару на умовах, установлених цим договором.

Згідно п.7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною на умовах, передбачених законодавством України та цим Договором.

Пунктом 7.2 Договору сторони обумовили, що за порушення постачальником строку виконання зобов`язання покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник має право додатково стягнути штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.7 Договору постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві суму штрафу та/або пені, визначену цим розділом Договору протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання ним відповідної письмової вимоги або в інший термін узгоджений сторонами.

Згідно розділу 10 Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.03.2024 включно, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання та відсутності претензій сторін одна до одної, що підтверджується підписанням сторонами акту звірки за результатами виконання всіх зобов`язань. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

На виконання умов Договору про закупівлю № 260-Р від 26.12.2023 позивач 03.01.2024 направив відповідачу заявку №22/04-24 (далі - заявка №1) на поставку товару (костюмів робочих літніх) у кількості 700 шт на загальну суму 1440 000,00 грн та 01.03.2024 заявку №22/448-24 (далі заявка №2) про поставку товару на загальну суму 6 203 850,00 грн з ПДВ. Докази направлення заяв містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач зобов`язання щодо поставки товарів згідно заявок №1 та №2 не здійснив.

Вимогою №22/850-24 від 07.05.2024 позивач звернувся до відповідача, в якій повідомив останнього про невиконання ним умов щодо поставки товару та необхідність сплати пені та штрафу за порушення строків поставки товарів.

Вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1,3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В спірному випадку між сторонами виникли правовідносини на підставі Договору про закупівлю товарів №260-Р від 26.12.2023, який за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві визначений ст. 662 Цивільного кодексу України.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Умовами Договору сторони обумовили порядок, місце та строк поставки товару, про що зазначалось вище. Так, строк поставки товару - протягом 20 робочих днів з дня отримання заявки покупця (п.5.1 Договору).

Приписи ст. 664 ЦК України визначають момент виконання продавцем обов`язку по передачі товару продавцю, зокрема вважається виконаним у момент: - вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; - надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

В цьому випадку, пунктом 5.5 Договору сторони чітко обумовили що товар вважається переданим та отриманим після підписання уповноважними представниками видаткової накладної з зазначенням дати фактичного приймання товару. У накладній в обов`язковому порядку постачальник зобов`язаний вказати номер й дату Договору на підставі якого поставляється товар. Моментом переходу права власності на товар є підписання видаткової накладної.

Разом з тим в пункті 5.4 цього ж Договору сторонами регламентовано, що під час поставки товару постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, 3 (три) примірники видаткової накладної із зазначенням коду товару згідно УКТ ЗЕД (не менше чотири знаків). Також постачальник забезпечує наявність та передачу покупцю оригіналів або копій документів, що підтверджують якість товару зазначених в Додатку 1 (Специфікація) до Договору. Ненадання зазначених документів є підставою для відмови покупця від прийняття товару, а товар вважатиметься не поставленим.

В порушення умов договору відповідач на підставі поданих позивачем заявок №1 та №2 поставку товару в обумовлені договором строки та у визначеному сторонами порядку- не здійснив, про що свідчить відсутність у матеріалах справи належно оформлених у відповідності до умов Договору видаткових накладних та інших супровідних документів про передачу відповідачем та отримання позивачем товару .

Твердження відповідача про те, що товар був поставлений, а невідповідність якості чи кількості поставленого товару слід здійснювати відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю та кількістю П-6, П-7, що визначено пунктом 2.6 Договору визнається судом хибним, оскільки в цьому випадку має місце відсутність належного супроводу визначених договором документів поставки , і не стосується якості товару.

Так в інформації позивача № 22/271-24 від 09.02.2024 та №22/292-24 від 13.02.2024, вказано ненадання відповідачем документів щодо якості поставленого товару, визначених в Специфікації (додаток 1),а саме декларації про відповідність, сертифікату про експертизу зразка, сертифікату відповідності та інших; не зазначення у видаткових накладних коду товарів та переконливе прохання надати їх. Крім того, в інформаціі від 13.02.2024 зазначено про направлення відповідачем документів, які не стосуються поставки визначеної договором. Тому, керуючись п. 5.4 Договору позивач 28.03.2024 повернув товар постачальнику, що не заперечується відповідачем. Повернення товару підтверджується Експрес-накладними Нової пошти за №590011 2582 0344 та №590011 2582 6420.

Наведене спростовує і інші твердження відповідача з приводу заперечення позовних вимог, викладених у відзиві на позов.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.7.2 Договору сторони обумовили, що за порушення постачальником строку виконання зобов`язання покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник має право додатково стягнути штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку пеня за прострочення виконання зобов`язання щодо поставки товару по заявці №1 складає-86400,00 грн та100800грн штрафу. За прострочення поставки товару на підставі заявки №2 пеня складає 12 407,00 грн. Загальна сума штрафних санкцій за Договором складає 199 607,70 грн., з них: 98 807,70 грн. - 0,1 % пені, 100800,00 грн. - 7% штрафу.

Суд здійснив перевірку нарахування штрафних санкцій та встановив обгрунтованість та арифметично вірне їх нарахування.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

З урахуванням ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору (позов задоволено), судовий збір у справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 252 України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп" про стягнення заборгованості в сумі 199 607,70 грн., з них: 98 807,70 грн. - 0,1 % пені, 100 800,00 грн. - 7% штрафу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп" (вул. Пасічна, буд. 14 А, м. Івано-Франківськ, 76008, код 45121090) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (вул. Портова,7, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область, 68609, код 01125815) заборгованості в сумі 199 607,70 грн, з них: 98 807,70 грн - 0,1 % пені, 100 800,00 грн - 7% штрафу та 2 422,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 13.01.2025

Суддя С. М. Кобецька