Рішення

від 10.01.2025 по справі 925/1187/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/1187/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Об`єднання співвласників 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка, 250 в м.Черкаси "Альфа", м.Черкаси, бул.Шевченка,250

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс", м.Черкаси, бул.Шевченка, 250, оф.4

про стягнення 11952,30 грн заборгованості з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Плакущий С.В. адвокат за ордером;

Васюхник І.В. керівник за посадою;

від відповідача: участі не брав.

Об`єднання співвласників 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м.Черкаси "Альфа" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс" із вимогами про стягнення заборгованості з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в сумі 11952,30 грн, зокрема:

9175,60 грн основного боргу,

2184,80 грн інфляційних втрат,

591,90 грн 3% річних,

а також відшкодування судових витрат в сумі 5528,00 грн (з них: 3028,00 грн судового збору та 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

У справу надійшли документи:

-заява позивача про зменшення розміру позовних вимог вх.суду №15718/24 від 14.10.2024 з доказами направлення учасникам; розмір вимог зменшено до 11599,14 грн та обмежено період стягнення з 01.07.2020 до 30.09.2024;

-заява представника відповідача про надання доступу до електронної справи вх.суду №16541/24 від 29.10.2024;

-заява представника відповідача про вступ у справу як представника вх.суду №16583/24 від 30.10.2024;

-заява позивача про долучення доказів щодо проведення часткового розрахунку відповідача на суму 4989,60 грн з доказами такої оплати вх.суду №16677/24 від 31.10.2024;

-відзив позивача на позов разом з клопотання про витребування доказів вх.суду №16708/24 від 01.11.2024 з доказами направлення всім учасникам;

- відповідь позивач на відзив (вх.суду №17484/24 від 14.11.2024) зі спростуванням тверджень відповідача про відсутність повноважень у голови ОСББ, про відсутність рішення про затвердження тарифів, про відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних протягом дії воєнного стану;

- доповнення до відповіді на відзив (вх.суду №92/25 від 06.01.2025) із визначенням строку на оплату спожитих послуг на утримання ОСББ, повідомлення відповідача про необхідність сплатити внесок до 20 числа і обізнаність відповідача про заборгованість, оскільки ним проведена оплата 4989,60 грн в жовтні 2024 року.

Проведення судового засідання 04.11.2024 відкладено до 09.12.2024 за клопотанням учасників для можливості опрацювання документів та спроби позасудового врегулювання спору.

09.12.2024 проведення судового засідання відкладено з-за оголошеної масштабної повітряної тривоги в Україні до 18.12.2024.

Проведення судового засідання 18.12.2024 відкладено на 06.01.2025. Ухвалою суду прийнято заяву про зменшення позовних вимог та продовжено розгляд справи з вимогами 9018,60 грн основного боргу, 1968,89 грн інфляційних втрат, 611,65 грн 3% річних з простроченої суми.

В судовому засіданні 06.01.2025 оголошена перерва до 10.01.2025.

В судовому засіданні 10.01.2025:

- додаткових документів у справу по суті позову учасниками не подано;

- представник позивача заперечує проти відкладення судового засідання за заявою адвоката відповідача, оскільки заява немотивована, без долучення доказів про неможливість прибуття відповідача в судове засідання, а сторони були належно обізнані про час і місце розгляду спору.

Суд ухвалив продовжити судовий розгляд за відсутності представника відповідача, оскільки його заява немотивована і додаткових доказів по суті спору відповідач не надав.

Представник позивача вимоги підтримує з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем (зменшення періоду стягнення основного боргу заява а.с.99-101) та просить позов задовольнити за період нарахування оплати на утримання ОСББ з 01.07.2020 по 30.09.2024.

Відповідачем в ході судового розгляду проведено перерахунок коштів на користь позивача:

- платіжна інструкція №105 від 17.10.2024 на суму 4989,60 грн з призначенням платежу "внески на утримання багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , за період з листопада 2021 року по жовтень 2024року включно (36 повних місяців) за квартиру №48 ОР№2503090, без ПДВ" (а.с.116);

У відзиві на позов від 31.10.2024 (вх.суду №16708/24 від 01.11.2024, а.с.120-125) відповідач вимоги заперечує та стверджує про відсутність щорічних затверджених кошторисів ОСББ на його утримання, відсутність повноважень у особи, яка представляється головою правління ОСББ, відсутність рішень загальних зборів чи рішень правління ОСББ на затвердження тарифу на утримання ОСББ, відсутність зафіксованого в статутних документах терміну внесення плати на обслуговування та утримання ОСББ, безпідставність нарахування інфляційних втрат та 3% річних в умовах воєнного стану, а отже право позивача не є порушеним, і в суд він звернувся передчасно. Просить застосувати строк позовної давності до відносин з січня до липня 2020 року. Просить витребувати документи у позивача на встановлення тарифів на утримання ОСББ та відмовити в позові. При відмові в позові стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн.

За результатами судового розгляду проголошена та долучена до матеріалів справи вступна та резолютивна частина рішення відповідно до приписі ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судом з`ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Статут Об`єднання співвласників 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка, 250 в м.Черкаси "Альфа" (далі ОСББ) затверджено протоколом від 01.04.2004 установчих зборів власників житлових і нежитлових приміщень (а.с.11-21).

Метою створення ОСББ визначено належне утримання та використання подільного та неподільного майна житлового комплексу та прибудинкової території. Рішення загальних зборів ОСББ є обов`язковим до виконання усіма членами ОСББ "Альфа".

29.10.2004 було проведено державну реєстрацію ОСББ 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка, 250 в м.Черкаси "Альфа", м.Черкаси, бул.Шевченка,250 (витяг з ЄДРПОУ, а.с.10).

Рішенням засідання правління ОСББ "Альфа" від 05.02.2020, що оформлено протоколом №1, - обрано голову правління ОСББ та визначено перелік осіб, які мають право діяти від імені ОСББ (а.с.141).

Рішенням зборів ОСББ від 24.06.2020, що викладене у формі протоколу №1 від 24.06.2020, затверджено розмір внесків на утримання майна в сумі 3,50 грн/кв.м загальної площі. До прийняття рішення проведено письмове опитування всіх членів ОСББ, викладене у формі таблиці (а.с.23-28).

Власником окремої квартири АДРЕСА_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кверетіс". Загальна площа квартири складає 39,6 кв.м (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.07.2024, а.с.29-31).

Виходячи з загальної площі квартири, з липня 2020 року відповідач має сплачувати по 138,60 грн щомісячно.

Відповідач не заявив про наявність претензій чи недоліків у діяльності ОСББ по утриманню житлового будинку та прилеглої території.

При зверненні з позовом позивачем нараховано відповідачеві 11952,30 грн заборгованості (з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних) за період з 01.03.2020 по 01.09.2024).

Позивач заявою зменшив період нарахування боргу з 01.07.2020 по 30.09.2024. Заяву прийнято судом.

Відповідачем проведена часткова оплата на утримання житла в ОСББ в сумі 4989,60 грн. Оплата прийнята позивачем.

Судом перевірено доводи учасників спору та встановлено, що в справі (а.с.20-21) наявна подана позивачем копія протоколу №1 загальних зборів ОСББ "Альфа" від 24.06.2020 про встановлення тарифу на утримання будинку ОСББ з 01.07.2020 (п.3 протоколу). Встановлено тариф - 3,50 грн/м2 з 01.07.2020.

В справі також наявні подані позивачем копії:

- протоколу №1 засідання правління ОСББ "Альфа" від 05.02.2020 про обрання головою ОСББ Васюхник І.В. (а.с.141);

- протоколу №3 засідання правління ОСББ "Альфа" від 23.10.2021, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Квертіс" входить в члени правління ОСББ "Альфа"; на засідання обговорювалась зміна тарифу на утримання ОСББ з 01.01.2022, з винесенням питання зміни тарифу на загальні збори членів ОСББ (а.с.102).

- копії квитанцій про сплату витрат на утримання будинку та прибудинкової території (а.с.90, 171). Позивачем в судове засідання не надано інших грошових вимог до відповідача чи актів на оплату виконаних робіт.

На вимогу суду позивачем подано детальний розрахунок позовних вимог, з урахуванням періоду прострочення з липня 2020 року по вересень 2024 року, індексів інфляції та 3% річних (а.с.59-76). Документи позивача не спростовані відповідачем у належний спосіб.

Інших доказів сторонами не надано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами з внесенням даних в ЄДРПОУ, з визначенням видів діяльності (а.с.139 та 32 відповідно). Сторони є суб`єктами господарювання на ринку послуг України. Позивач є неприбутковою організацією з основним видом діяльності: "комплексне обслуговування будинків".

Місце проведення господарської діяльності сторін станом на 2022 рік відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Застосування судом норм матеріального права до спірних відносин:

Взаємовідносини в ОСББ з членами та учасниками ОСББ врегульовані нормами ЦК України, Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Суд враховує, що всі взаємовідносини між юридичними особами та суб`єктами господарювання мають ґрунтуватися на підставі договору, укладеного в письмовій чи спрощеній формі.

Відповідно до приписів п.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні

особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. При цьому суд враховує необхідність дотримання позивачем встановленого процесуальними нормами порядку звернення до суду та наявності спору між сторонами. У суду відсутні докази направлення позивачем вимог про сплату заборгованості відповідачеві.

Відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку":

ст.1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; /.../ співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;

ст.2. Цей Закон регулює: /.../ відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні;

ч.1, 4, 5 ст.4. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання;

ст.12. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання;

ч.6 ст.13. У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду;

ст.15. Співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням;

ч.1 ст.16. Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах /.../;

ч.1 ст.17. Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: /.../ вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів;

ст.18. Об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: /.../ забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; /.../ забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна;

ч.1, 3 ст.20. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення;

ч.1 ст.21. Кошти об`єднання складаються з: /.../ внесків і платежів співвласників;

ч.1, 3, 4, 6 ст.22. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання;

ч.2, 3 ст.23. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно із Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку":

ч.1 ст.1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: 1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; 3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; 4) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; 5) співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; 6) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; 8) управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;

ч.1, 2 ст.4. Власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку;

п.1, 4, 5, 10 ч.1 та ч.2 ст.7. Співвласники зобов`язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника;

ч.1 ст.9. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками;

п.1, 2, 4 ч.1, ч.2,3 ст.12. Витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до якого:

ст.5. До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - то слуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;

ч.1, 3 ст.9. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг;

ч.5 ст.13. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої то них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

ч.1, п.1 ч.2, ч.3 ст.11. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства;

ч.1 ст.316. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

ч.2 ст.317. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна;

ч.4 ст.319. Власність зобов`язує;

ч.1 ст.322. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом;

ч.1, 4 ст.355. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно;

ч.2 ст.356. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади;

ч.1 ст.360. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ч.1 ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ст.625. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведених вище норм чинного законодавства випливає, що особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, незалежно від членства у цьому об`єднанні, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Відсутність договірних правовідносин не є підставою для відмови у стягненні з співвласників (власників квартир) коштів за надані послуги. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.10.213 у справі №6-59цс13, від 25.11.2014 у справі №3-184цс14, від 01.04.2015 у справі №916/2197/13, від 11.11.2015 у справах №914/189/14 та №3-45гс15, від 27.01.2016 у справах №904/8242/14 та №3-1028гс15, від 20.04.2016 у справі №6-295Іцсі5.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13.

Позивач не доводить наявність господарських відносин між сторонами на підставі письмового двостороннього оплатного строкового консенсуального договору між сторонами, але позивач доводить несення витрат на утримання житлового будинку та комунікацій ОСББ обстеження та ремонт ліфтового господарства (а.с.77-87), проведення внутрібудинкового поточного ремонту (а.с.88-89) тощо.

Позивач щомісячно виставляв відповідачеві квитанції на оплату внесків та інших платежів (а.с.90, 171). Відповідач частково оплатив борг в сумі 4989,60 грн як власник квартири №48 в ОСББ, тому суд не приймає до уваги твердження відповідача про необізнаність останнього з сумами на утримання майна в ОСББ. Подані позивачем документи не спростовані відповідачем у належний спосіб.

Суд критично оцінює поданий позивачем акт звірки заборгованості між ОСББ "Альфа" та ТОВ "Кверетіс" на суму 11952,30 грн на користь ОСББ, оскільки документ не підписано відповідачем (а.с.33-34). Суд не враховує цей акт при прийнятті рішення.

На вимогу суду позивачем подано детальний розрахунок стягуваних сум за період з липня 2020 року по вересень 2024 року наростаючим підсумком 9018 грн боргу (а.с.59-61), 1968,89 грн інфляційних втрат (а.с.62-73), 611,65 грн -3% річних з простроченої суми (а.с.74-76).

Суд враховує заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до 9018,60 грн основного боргу, 1968,89 грн інфляційних втрат, 611,65 грн -3% річних з простроченої суми (а.с.99-101) та часткове погашення боргу відповідачем в сумі 4989,60 грн в ході розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі в частині стягнення 4989,60 грн боргу з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань на суму 4989,60 грн.

Підлягає до задоволення сума основного боргу 4029,00 грн.

Стосовно нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення відповідачем грошового зобов`язання

Позивач обґрунтовує вимоги з посиланням на приписи ст.625 ЦК України при наявності простроченого грошового зобов`язання.

Відповідач заперечує вимоги з посиланням на постанови КМУ від 05.03.20222 №206 та Указу Президента України від 24.02.2022 №64 про введення воєнного стану та припинення нарахувань інфляційних та 3% річних.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, оскільки на території Черкаської області не ведуться бойові дії, а сама область не віднесена до прифронтових відповідно до Наказу Мінреінтеграції України №309 від 22.12.2022, тому підстав не нараховувати обтяження боргу суд не вбачає.

Вимога і розрахунок позивач перевірені за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" з урахуванням суми та періоду прострочення, індексу інфляції за спірний період. Вимоги про стягнення з відповідача 1968,89 грн інфляційних втрат, 611,65 грн - 3% річних з простроченої суми підлягають до задоволення.

Стосовно застосування судом строку позовної давності до спірних відносин за заявою відповідача.

Відповідач заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом.

Позивач вимоги заперечив та подав розгорнуте пояснення а.с.136 зворот.

Суд вважає, що відповідач не враховує приписи п.12,19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України щодо продовження строків на строк дії карантину по корона вірусу COVID-19 (Постанова КМУ від 11.03.2020 №211), а також зупинення перебігу строків у зв`язку з введенням воєнного стану на території України внаслідок неспровокованої агресії рф (ЗУ №2102-ІХ від 24.02.2022).

З цих підстав суд не вважає строк позовної давності пропущеним. Порушене право позивача підлягає захисту. Відповідно Заява відповідача про застосування строків позовної давності до спірних відносин задоволенню не підлягає.

Обґрунтування належності способу захисту у спірних правовідносинах.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Суд при прийнятті рішення також враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.

Суд враховує правові висновки постанови КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21 (61-8693св), що цивільна справа має бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів а також правдивості твердження заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

На підставі аналізу документів, застосування допустимості та вірогідності зібраних доказів у справі суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача з мотивів їх обґрунтованості, підставності та доведеності порушеного права на своєчасне та повне отримання коштів для утримання майна ОСББ.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України суд має здійснити розподіл понесених сторонами судових витрат. З огляду на задоволення позову понесені витрати в сумі судового збору покладаються повністю на відповідача.

Суд в даному засіданні не розглядає питання стягнення витрат з відповідача на правову допомогу (послуги адвоката).

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс", м.Черкаси, бул.Шевченка, 250, оф.4, код ЄДРПОУ 33585478, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача Об`єднання співвласників 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка, 250 в м.Черкаси "Альфа", м.Черкаси, бул.Шевченка,250, код ЄДРПОУ 33209480, номер рахунку в банку невідомий

4029,00 грн основного боргу, 1968,89 грн інфляційних втрат, 611,65 грн 3% річних, 3028 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення 4989,60 грн основного боргу закрити за відсутністю предмету спору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 13.01.2025

Суддя Г.М.Скиба