Рішення

від 13.01.2025 по справі 635/221/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року

Справа № 635/221/23

Провадження № 2 /635/2473/2025

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карасави І.О.,

секретаря судового засідання Дерелюк К.О.,

учасники справи:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a>, треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін справи

Позивач ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a> (далі-відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У позовній заяві просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис №32320 від 18 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. відкрите виконавче провадження №65806123. На підставі виконавчого напису № 32320, від 18.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №32320. На думку позивача, даний виконавчий напис було вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки при вчиненні виконавчого напису було порушено порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, сума заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією є по суті оспорюваною сумою та такою, що не визнана позивачем як безумовна, вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення за зобов`язаннями не вбачається можливим.

Відповідач не скористався своїм правом та подав до суду відзив на позовну заяву.

Треті особи не надали своїх письмових пояснень щодо позову або відзиву.

Будь-яких клопотань від відповідача та третьої особи не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Рух справи

Ухвалою суду від 13 лютого 2022 року було відкрито позовне провадження в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року задоволено клопотання позивача та витребувані докази від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В.

Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a>, треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було закрито, справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, застосовані норми права та мотиви суду

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ТОВ «АА ФІНАНС ГРУП», в режимі он-лайн шляхом приєднання до умов був укладений кредитний договір на отримання мною коштів на картковий рахунок. Товариство з обмеженою відповідальністю «АА ФІНАНС ГРУП» звернулось до Приватного нотаріуса Обухівського районного виконавчого округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни з, на його думку, документами, які підтверджували мою безспірну заборгованість за Договором у розмірі 29900,00 грн.

Приватним нотаріусом Обухівського районного виконавчого округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною був здійснений Виконавчий напис № 32320 від 18.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a> заборгованості у сумі 29900,00 грн.

Вказаний виконавчий документ - Виконавчий напис Приватного нотаріуса Обухівського районного виконавчого округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни №32320 від 18.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АА ФІНАНС ГРУП» заборгованості у сумі 29900,00 грн., був звернутий до примусового виконання до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Подолянко Івана Андрійовича.

Згідно постанови від 06.10.2021(а.с.14) приватним виконавцем Подолянко І.А. у ВП № 66693988 було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису №32320 від 18.03.2021на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a> заборгованості у сумі 29900,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999 року №1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Згідно зі статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п.1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з пп.1.1 п.1 гл.16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Отже, при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, не були чинними на час вчинення спірного виконавчого напису.

Тобто, на сьогоднішній день редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Договір, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП", був підписаний у простій письмовій формі - нотаріально не посвідчені, що стверджується позивачем та не заперечується відповідачем, а тому поданий стягувачем для вчинення виконавчого напису договір не відповідав вимогам Переліку.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи №916/3006/17 у постанові від 02 липня 2019 року, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В матеріалах справи відсутні дані про направлення повідомлення позивачеві ОСОБА_1 про порушення ним основного зобов`язання і про вимогу виплати заборгованості за вище зазначеним кредитним договором. Суду не надано доказів про отримання ОСОБА_1 цього повідомлення.

У спорі, який виник, заборгованість ОСОБА_1 є спірною, оскільки позивач її не визнає шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справ №361/1488/19 зазначено про те, що безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, норми матеріального права та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, порушене право ОСОБА_1 , підлягає захисту шляхом визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, суд звертає увагу, що обставини наявності або відсутності заборгованості позивачки перед відповідачем за кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях(ст. 81 ЦПК України).

Відповідач Товариства зобмеженою відповідальністю«АІА ФІНАНСГРУП» не надав суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Встановлені обставини дають підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №32320, від 18.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a>, у розмірі 29 900,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується судовий збір в розмірі 992,40 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 273 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a>, треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 32320, від 18.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a>, у розмірі 29 900,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a>, на користь держави судові витрати у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АФА ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 41184403, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михйлівська, буд. 15/1, літ. Б.

треті особи:

приватний нотаріус Обухівського районного виконавчого округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович, місцезнаходження: 61140, м. Харків, пров. Роз`їзний, 27, оф. 2.

Суддя І.О. КАРАСАВА