Рішення

від 13.01.2025 по справі 910/12085/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2025Справа №910/12085/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України

про стягнення заборгованості у розмірі 550 509,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України про стягнення заборгованості у розмірі 550 509,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" стверджує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором №25-4080/23-БО-Т постачання природного газу від 08.09.2023 протягом листопада-грудня 2023 року було передано у власність Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України природний газ на загальну суму 771 444,26 грн, в той час як відповідачем оплачено поставлений газ частково - на суму 310 733,02 грн, у зв`язку з чим у останнього виник борг перед позивачем у розмірі 460 711,24 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого природного газу позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України нарахованих за період з 16.02.2024 по 15.08.2024 пені у розмірі 63 177,87 грн, за період з 16.02.2024 по 31.08.2024 3% річних у розмірі 7 477,12 грн та за період з 01.03.2024 по 31.08.2024 інфляційних втрат у розмірі 19 143,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2024 відкрито провадження у справі №910/12085/24; визнано її малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває..

Оскільки відповідачем не було виконано свого обов`язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвала суду від 04.10.2024 була надіслана відповідачу 07.10.2024 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 27), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600294192597, ухвала суду від 04.10.2024 була вручена Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України 17.10.2024.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, керуючись приписами п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 04.10.2024 є такою, що вручена Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України 17.10.2024.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2024 у справі №910/12085/24 встановлено Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України повинна була подати відзив на позов у строк до 06.11.2024 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

08.09.2023 між Головною астрономічною обсерваторією Національної академії наук України (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) укладено Договір №25-4080/23-БО-Т постачання природного газу (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

У пункті 1.4 Договору споживач підтвердив та гарантував, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та / або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі).

У пункті 1.5 Договору вказано, що розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює Акціонерне товариство "Київгаз", з яким споживач уклав відповідний договір.

Згідно п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), в кількості 60,40876 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: у жовтні 2023 року - 10,0 тис.куб.м., у листопаді 2023 року - 22,0 тис.куб.м., у грудні 2023 року - 28,40876 тис.куб.м.

Відповідно п. 2.4 Договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 Договору).

За умовами п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1 000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн,

крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

ціна природного газу за 1 000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн;

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1 000 куб. м.

Всього ціна газу за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Відповідно п. 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та / або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 Договору).

Спір у справі виник, у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", що ним на підставі Договору у листопаді-грудні 2023 року було поставлено Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України природній газ в обсязі 46,602 тис. кум. м. вартістю 771 444,26 грн з ПДВ, в той час як відповідачем оплачено поставлений газ частково - у сумі 310 733,02 грн, у зв`язку з чим у останнього виник борг перед позивачем у розмірі 460 711,24 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договорами поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору протягом листопада-грудня 2023 року передав у власність відповідача природній газ на загальну суму 771 444,26 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за листопад 2023 року від 11.12.2023 на суму 310 733,02 грн та за грудень 2023 року від 12.01.2024 на суму 460 711,24 грн, які підписані представниками та скраплені печатками сторін без зауважень.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

При цьому, у даному випадку суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання з оплати поставленого природного газу до визначених чисел місяця, міг завчасно встановити останній робочий день, у який таке зобов`язання повинне було бути виконаним.

Відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів поставки партій товару (у разі їх припадання на вихідний / святковий / неробочий день) відсутні.

Таким чином, Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України повинна була оплати спожитий природний газ у наступні терміни:

- за спожитий у листопаді 2023 року газ вартістю 310 733,02 грн: кошти у розмірі 217 513,11 грн (70%) до 31.12.2023 включно (останнє число місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу), а кошти у розмірі 93 219,91 грн до 15.01.2024 включно (15 число місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період);

- за спожитий у грудні 2023 року газ вартістю 460 711,24 грн: кошти у розмірі 322 497,87 грн (70%) до 31.01.2024 включно (останнє число місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу), а кошти у розмірі 138 213,37 грн до 15.02.2024 включно (15 число місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Тотожні положення викладені у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із наданої позивачем інформації АТ "Ощадбанк" вих. №16/2-09/61248/2024від 22.05.2024 за період з 08.09.2023 по 21.05.2024 Головною астрономічною обсерваторією Національної академії наук України було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" кошти у розмірі 300 000,28 грн згідно платіжного документа №497 від 11.12.2023 та кошти у розмірі 10 732,74 грн згідно платіжного документа №498 від 11.12.2023, а загалом 310 733,02 грн.

Тобто Головною астрономічною обсерваторією Національної академії наук України було своєчасно та в повному обсязі оплачено спожитий у листопаді 2023 року природній газ.

Натомість доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за поставлений та спожитий у грудні 2023 року природний газ вартістю 460 711,24 грн матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виникнення у Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 460 711,24 грн з оплати спожитого у грудні 2023 року природного газу.

За таких обставин, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України боргу у розмірі 460 711,24 грн підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого природного газу позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України нарахованих за період з 16.02.2024 по 15.08.2024 пені у розмірі 63 177,87 грн, за період з 16.02.2024 по 31.08.2024 3% річних у розмірі 7 477,12 грн та за період з 01.03.2024 по 31.08.2024 інфляційних втрат у розмірі 19 143,12 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений законодавством строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням грошових зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/12604/18).

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", з урахуванням визначених позивачем періодів нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України 3% річних у розмірі 7 477,12 грн та інфляційних втрат у розмірі 19 143,12 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та / або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22, застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

Таким чином, з наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня), порядок нарахування пені (від суми простроченого платежу за кожний день прострочення), проте не встановлено строк такого нарахування, а відтак згідно приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені обмежується піврічним терміном.

Із долученого до позовної заяви розрахунку пені вбачається, що позивачем нараховується відповідачу пеня на суму боргу 460 711,24 грн за період з 16.02.2024 по 15.08.2024 пені у розмірі 63 177,87 грн, тобто з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Проте позивач не врахував того, що строк оплати 70% спірної суми боргу наступив 31.01.2024 та відповідно відповідач є таким, що просточив сплату боргу в частині суми 322 497,87 грн з 01.02.2024, а отже піврічний термін нарахування пені щодо вказаної частини боргу підлягає обрахунку із цієї дати.

Відтак є правомірним нарахування пені на частину боргу в сумі 322 497,87 грн до 31.07.2024 включно, а в частині боргу у розмірі 138 213,37 грн - до 15.08.2024 включно.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи дату, з якої позивач здійснює нарахування пені - 16.02.2024 та встановлені судом дати, до яких є правомірним нарахування пені, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України пені у розмірі 59 741,41 грн.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підлягають задоволенню частково, а з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України підлягає стягненню борг у розмірі 460 711,24 грн, пеня у розмірі 59 741,41 грн, 3% річних у розмірі 7 477,12 грн та інфляційні втрати у розмірі 19 143,12 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 27; ідентифікаційний код 05417360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 42399676) борг у розмірі 460 711 (чотириста шістдесят тисяч сімсот одинадцять) грн 24 коп., пеню у розмірі 59 741 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот сорок одну) грн 41 коп., 3% річних у розмірі 7 477 (сім тисяч чотириста сімдесят сім) грн 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 143 (дев`ятнадцять тисяч сто сорок три) грн 12 коп. та судовий збір у розмірі 6 564 (шість тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн 87 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 13.01.2025.

Суддя Р.В. Бойко