Рішення

від 13.01.2025 по справі 147/1507/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1507/24

Провадження № 2/147/92/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіМудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

25 листопада 2024 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ткач І.І. до суду подано позов до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Савинці Гайсинського району Вінницької області. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Савинецької сільської ради, площею 2,0310 га, кадастровий номер 0524184800:01:001:0001, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ВН №158001, виданого на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації №251 від 20.09.2004. При житті ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) перебувала із ОСОБА_2 у доброзичливих стосунках, допомагала йому матеріально, оскільки він проживав одиноко та не мав близьких родичів, які могли здійснювати догляд за ним. У квітні 2024 року позивачка дізналася про те, що за життя ОСОБА_2 склав заповіт. Згідно з вказаним заповітом, який посвідчений 05.09.2019 секретарем Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області Тимінською Н.В., зареєстрований за №47, померлий ОСОБА_2 заповів позивачці належну йому земельну ділянку. За життя ОСОБА_2 не розповідав нікому, у тому числі і позивачці про те, що мав намір залишити їй у спадок земельну ділянку, а також про те, що ним був складений заповіт на її користь. Тому через необізнаність позивача про існування заповіту, вона у період часу коли можливо було прийняти спадщину не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Позивач, маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, звернулася до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Хмель Н.О. з відповідною заявою, проте нотаріус відмовила їй у видачі вказаного свідоцтва, оскільки позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Відмовляючи позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщини за заповітом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , із причин пропуску строку для прийняття спадщини, нотаріусом роз`яснено їй про право на звернення до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вважає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважної причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Таким чином вона вимушена звернутись до суду з даним позовом про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 28 листопада 2024 року прийнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняу справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено цивільну справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, 13.01.2025 представником позивача - адвокатом Ткач І.І. подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Тростянецької селищної ради в судове засідання не з`явився, 13.01.2025 подав заяву про розгляд справи без їхньої участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті с. Летківка, Тростянецький район, Вінницька область, про що 29 листопада 2021 року складено відповідний актовий запис №497, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Тростянецьким відділом ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області ЦМРУМЮ (м.Київ) (а.с.6).

ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка кадастровий номер 0524184800:01:001:0001, площею 2,0310 га, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №158001 виданого 15.10.2004 (а.с.10, 11).

За життя 05.09.2019 ОСОБА_2 зробив заповітне розпорядження, яким земельну ділянку кадастровий номер 0524184800:01:001:0001, площею 2,0310 га, заповів ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області 05.09.2019. Зареєстровано в реєстрі за №47 (а.с.7).

19 квітня 2024 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Хмель Н.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.8). Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.05.2024 за №102/02-31 їй було відмовлено, оскільки вона вчасно не звернулась до нотаріуса з відповідною заявою, отже пропустила строк для прийняття спадщини (а.с.12).

Відповідно доч.1ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Виходячи із змісту ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Положеннями статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає реалізувати своє право на прийняття спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений законом строк позивач не прийняла спадщину.

У постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року (справа №592/9058/17-ц; касаційне провадження № 61-200 св 18) вказано, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Позивач в обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини посилалась на те, що їй не було відомо про існування заповіту, та оскільки вона не є спадкоємцем першої черги, тому не зверталась з відповідними заявами до нотаріуса.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20 та від 15 квітня 2021 року у справі №591/1271/18.

Згідно з ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.

Враховуючи обставини, на які посилається позивач в своєму позові, суд вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини та за можливе визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у раз і розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне ім`я сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326224, адреса: с-ще Тростянець, вул. Соборна, 77, Гайсинський район, Вінницька область.

Повний текст рішення складено 13 січня 2025 року.

Суддя А.М. Мудрак