Ухвала

від 14.01.2025 по справі 534/59/25

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/59/25

Провадження №2-о/534/2/25

У Х В А Л А

14 січня 2025 року м. Горішні Плавні

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Малюк М.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Служба у справах дітей, сім`ї та молодіжної політики Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком

в с т а н о в и в :

1. ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.01.2025 для розгляду справи №534/59/25 визначено головуючого суддю Малюк М.В.

3. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддя зазначає таке.

4. Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

5. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

6. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

7. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

8. Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, зазначивши, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, його встановлення не пов`язане із вирішенням спору про право, встановити цей факт іншим шляхом неможливо.

9. В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 та в них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Запис про батька в свідоцтві про народження дитини був вчинений за заявою матері. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_2 померла. З жовтня 2024 і на час звернення до суду дитина проживає разом з ним, він самостійно займається утриманням сину та виховує його. Встановлення факту самостійного виховання дитини заявнику необхідно для захисту прав та інтересів дитини й прав заявника, як батька, зокрема, задля призначення соціальних пільг, субсидій, допомоги, тощо.

10. Водночас суддя зауважує, що зі свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, вбачається, що батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 .

Відповідно до запису в паспорті громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданого 10.05.2002 Ленінським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, особливі відмітки зазначено, дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11. З огляду на зміст заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник прагне встановити у суді факт для захисту прав та інтересів дитини та прав заявника, як батька, зокрема, задля призначення соціальних пільг, субсидій, допомоги, тощо. Проте жодних доказів на підтвердження того, що будь-яка із заінтересованих осіб порушує, не визнає чи оспорює права заявника, як і про те, що є обґрунтовані ризики їх порушення, невизнання чи оспорювання, до вказаної заяви заявником суду не надано.

12. У постанові Верховного Суду від 18.10.2024 (справа №754/2736/24) зроблено правовий висновок, що вимога провстановлення фактутого,що заявниксамостійно виховуєдитину,не можерозглядатися усудовому порядкубезвідносно додій заінтересованоїособи щодоконкретних прав,свобод таінтересів заявника. Вказані факти можуть бути встановлені судом, зокрема, під час розгляду справ про оскарження дій чи рішень щодо відмови компетентних органів у наданні соціальної пільги або незабезпечення соціальними гарантіями, а не в окремому провадженні за правилами цивільного судочинства.

13. Оскільки в Сімейному кодексі України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану, зокрема свідоцтвом про смерть, та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

14. Тобто, у разі смерті одного з батьків факт самостійного виховання та утримання дитини іншим презюмується та не потребує підтвердження рішенням суду.

15. Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

16.За такихобставин суддоходить висновку,що вимогизаявника провстановлення фактусамостійного вихованняі утриманнябатьком дитинине підлягаютьсудовому розгляду,це єпідставою длявідмови увідкритті провадженняу справівідповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК.

17. Керуючись стст. 186, 258-261, 293, 315, 353 КПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

18. У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Служба у справах дітей, сім`ї та молодіжної політики Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком відмовити

19. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з моменту її підписання. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду

20. Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали.

Суддя М.В.Малюк