Рішення

від 19.12.2024 по справі 910/10169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2024Справа № 910/10169/24

За позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури (Рівненська обл., м. Сарни) в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненської обласної державної адміністрації) (м. Рівне)

до ОСОБА_1 (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України (Рівненська обл., смт Рокитне)

про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників справи:

Від прокуратури: Биховцова О.А.

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: Багацький Є.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненської обласної державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору №2 довгострокового тимчасового користування лісами від 18.05.2015, укладеного між Державним підприємством "Рокитнівське лісове господарство" та Фізичною особою-підприємцем Петрівським Василем Броніславовичем; зобов`язання повернути філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" за актом приймання-передачі лісову ділянку, яка розташована на території філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" у 3 кварталі (виділ 42) Масевицького лісництва площею 0,5 га (V категорія) в межах Рокитнівської селищної ради Сарненського району.

У позовній заяві прокурор також зазначив Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.10.2024. Цією ухвалою також залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

05.09.2024 третьою особою подано пояснення по справі, в яких філія "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" погоджується з доводами, на яких базується подана позовна заява, вважає, що вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у зв`язку з відрядженням та відпусткою судді Ващенко Т.М. підготовче засідання призначено на 17.10.2024.

17.10.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.11.2024.

19.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.12.2024.

09.12.2024 прокурором подано заяву, в якій він просить повернутися на стадію підготовчого провадження з метою зміни складу учасників судового процесу; перевести третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Рокитнівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у склад відповідачів та залучити Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Рокитнівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до участі у справі № 910/10169/24 як співвідповідача.

10.12.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 19.12.2024.

17.12.2024 прокурор подав уточнену заяву про залучення до участі у справі Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в якості відповідача; заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої заявив позовні вимоги про розірвання договору № 2 довгострокового тимчасового користування лісами від 18.05.2015, укладеного між Державним підприємством «Рокитнівське лісове господарство» та ФОП Петрівським Василем Броніславовичем; зобов`язання Петрівського Василя Броніславовича повернути за актом приймання-передачі лісову ділянку, яка розташована на території філії «Рокитнівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у 3 кварталі (виділ 42) Масевицького лісництва площею 0,5 гектара (V категорія) в межах Рокитнівської селищної ради Сарненського району розпоряднику - Рівненській обласній військовій адміністрації (Рівненській обласній державній адміністрації) (ЄДРПОУ 13986712) шляхом її передачі у користування постійному лісокористувачу - Філії «Рокитнівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

19.12.2024 від третьої особи надійшли пояснення щодо поданих прокурором заяв.

Розглянувши заяви прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження, залучення до участі у справі співвідповідача та зміну предмета позову, суд встановив наступне.

Прокурор вказує, що заяву про залучення співвідповідача у справі № 910/10169/24 не було подано раніше у зв`язку із поважними причинами, а саме, запровадженням воєнного стану в Україні. Поважними причинами пропуску строку на звернення до господарського суду під час дії воєнного стану із вказаною заявою є, зокрема, перебої у роботі через повітряні тривоги, оскільки на підставі наказу керівника Рівненської обласної прокуратури № 81 від 28.10.2022 «Про проведення евакуації працівників та відвідувачів Рівненської обласної прокуратури та підпорядкованих окружних прокуратур при оголошенні сигналу «Повітряна тривога» працівникам окружної прокуратури заборонено перебувати у незахищених приміщеннях прокуратур під час сигналу «Повітряна тривога», загроза ракетних обстрілів, а також подання електроенергії за графіками та постійні позапланові (аварійні) відключення електроенергії через атаки на критичну інфраструктуру, що в своїй сукупності є достатніми для поновлення строку на подання заяви про залучення співвідповідача у справі № 910/10169/24.

Суд вважає такі доводи безпідставними та необґрунтованими, оскільки питання щодо належних учасників справи має бути вирішено до подання позовної заяви. Натомість обставини, на які прокурор посилається в означеній заяві, не перешкодили прокуратурі підготувати та подати позов до суду.

Частиною 2 статті 207 ГПК України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки прокурор не наведено жодних поважних причин неподання означених заяв до закриття підготовчого провадження у справі, в судовому засіданні 19.12.2024 постановлено протокольну ухвалу про залишення без розгляду заяви прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження, залучення до участі у справі співвідповідача та зміну предмета позову, суд встановив наступне.

У судовому засіданні 19.12.2024 прокурор та представник третьої особи підтримали позовні вимоги. Представник позивача в засідання не з`явився, просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

19.12.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 14.05.2015 № 226 виділено фізичній особі - підприємцю Петрівському Василю Броніславовичу у довгострокове тимчасове користування з метою використання корисних властивостей лісів лісову ділянку на території Державного підприємства «Рокитнівське лісове господарство» у 3 кварталі (виділ 42) Масевицького лісництва площею 0,5 гектара (V категорія) для використання в культурно- оздоровчих та рекреаційних цілях на термін 15 років (на даний час філія «Рокитнівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»).

На підставі вказаного розпорядження 18.05.2024 між Державним підприємством «Рокитнівське лісове господарство» (Сторона-1) та ФОП Петрівським В.Б. (Сторона-2) укладено договір № 2 довгострокового тимчасового користування лісами (далі - Договір) та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Вказаний договір зареєстровано у Рівненському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право тимчасового довгострокового. користування лісами зроблено запис від 28.05.2015 №15.

Пунктом 22 Договору передбачено, що Сторона-2 має право здійснювати господарську діяльність на лісовій ділянці з дотриманням умов цього Договору та законодавства; за погодженням із Стороною-1 в установленому порядку зводити тимчасові будівлі, споруди, паркани та інші споруди лінійного типу, необхідні для ведення господарської діяльності; отримувати доходи від рекреаційних послуг; приступати до використання лісової ділянки у термін, визначених пунктом 9 цього Договору; отримувати від Сторони-1 необхідну усну та письмову інформацію стосовно режиму та порядку використання лісової ділянки: вносити пропозиції щодо перегляду умов цього Договору або його розірвання у випадках, передбачених цим Договором та законом; здійснювати інші права, надані законом.

Разом з тим, зазначений Договір підлягає розірванню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 Договору за користування лісовою ділянкою Сторона-2 сплачує збір за спеціальне використання лісових ресурсів, розмір якого встановлено відповідно до рішень Рівненської обласної ради від 22.04.2011 № 266 та зі змінами від 03.10.2014 № 1321 і становить 2409 грн в рік.

Пунктом 23 Договору передбачено, що Сторона-2 зобов`язана своєчасно вносити плату за користування лісовою ділянкою.

Разом з тим за відомостями філії «Рокитнівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» за весь період з 2015 року по даний час виділена лісова ділянка в вищезазначених цілях не використовувалася. Кошти на користування ділянкою на рахунок ДП «Рокитнівське лісове господарство» за період з 2015 року по 31.12.2023 не надходили.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що у порушення наведеених умов укладеного Договору та вимог законодавства ФОП Петрівський В.Б. не вносить плату за використання лісової ділянки.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного, поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не1 зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору1 сторона. Вказана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17, постанові Верховного Суду від, 03.07.2018 у справі № 908/109/17.

Прокурор зазначає, що в даному випадку наявне не лише істотне порушення договору, але й наявна шкода, завдана цим порушенням другою стороною, яка виражена у вигляді реальних збитків, а саме не сплати відповідачем плати за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, передбаченої договором, що не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Враховуючи викладене, Договір № 2 довгострокового тимчасового користування лісами від 18.05.2015, укладений між Державним підприємством «Рокитнівське лісове господарство» та ФОП Петрівським В.Б., підлягає розірванню, а лісова ділянка - поверненню за актом приймання-передачі.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами, можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

Така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22. Подібний висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Судом встановлено, що належними сторонами у спорі про розірвання договору є особи, які такий договір уклали.

Натомість Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", яке є стороною спірного правочину, приймає участь у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Оскільки сторона спірного договору не залучена до справи в якості позивача чи відповідача, відповідний позов не може бути задоволений судом по суті пред`явлених позовних вимог.

Означені обставини є самостійною підставою для відмови в позові та не вимагають додаткового встановлення обґрунтованості пред`явленого позову.

Далі, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/16 зроблено правовий висновок про те, що правом ініціювати питання про розірвання договору в судовому порядку, з огляду на зміст статті 651 ЦК України, наділені виключно сторони такого правочину.

Водночас позивач - Рівненська обласна військова адміністрація (Рівненська обласна державна адміністрація), не є стороною договору, розірвання якого є предметом позовних вимог.

Таким чином, Рівненська обласна військова адміністрація (Рівненська обласна державна адміністрація) не є належним позивачем за пред`явленим позовом, що унеможливлює задоволення таких позовних вимог.

Відповідно, за відсутності рішення суду про розірвання Договору не може бути задоволена й вимога про повернення наданого відповідачу в користування майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неможливість задоволення позову.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.01.2025.

Суддя Т.М. Ващенко