Рішення

від 14.01.2025 по справі 910/8432/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2025Справа № 910/8432/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 67380 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 67380 грн. збитків, що становить сплачену позивачем суму оренди за період перебування вагонів № 56138175, 56143415, 56433543 у ремонті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що сплата орендної плати є договірним обов`язком позивача, відтак неможливість використання майна через необхідність його ремонту є комерційним ризиком орендаря. Також відповідач наголосив на спливу строку позовної давності.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що строк позовної давності є продовженим на час дії карантину на території України, відтак позов поданий у межах такого строку. При цьому, вагони знаходились у ремонті у зв`язку з пошкодженням (розукомплектування) з вини відповідача, що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2021 у справі №910/13443/21.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2020 між позивачем (піднаймач) та ТОВ «Укрметалургтранс» (лізингоодержувач) укладено договір піднайму №03А/20, на підставі якого позивач здійснював користування та володіння вагонами, зокрема, за №56138175, 56143415, 56433543.

У липні-листопаді 2020 року відповідач здійснював перевезення вантажних залізничних вагонів №56138175, 56143415, 56433543 на підставі залізничних накладних.

Прямуючи до пункту призначення, зі станції відправлення до станції призначення у період знаходження вагонів № 56138175, 56143415, 56433543 на відповідальності відповідача, вагони були пошкоджені та відчеплені. Причина відчеплення - розукомплектування деталей, про що складені відповідні Акти загальної форми ГУ-23 та повідомлення про ремонт форми ВУ-23М.

Відповідно до повідомлень форми ВУ-36М структурним підрозділом експлуатаційного вагонного депо регіональної філії АТ «Українська залізниця» здійснено ремонт вагонів № 56138175, 56143415, 56433543.

На підставі актів виконаних робіт позивач прийняв та оплатив поточний ремонт вагонів, загальна вартість якого склала 119 640,00 грн. з ПДВ.

У подальшому, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача збитки за оплачений ремонт розукомплектованих вагонів у розмірі 229 440,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі №910/13443/21 позов задоволено, а саме: стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" збитки у розмірі 229 440,00 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 3 441,40 грн.

Як установлено в межах справи № 910/13443/21, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" при здійсненні своєї господарської діяльності використовує залізничні вагони: № 56138175, 56143415, 56433543, на підставі договору оренди вагонів №03А/20 від 01.01.2020, укладеного з ТОВ «Укрметалургтранс», №55724546, на підставі договору №4299-F1 від 04.02.2019, укладеного з ТОВ «ОТП Лізинг», № 59672758, 59672832, на підставі договору №3-МТ від 25.05.2012, укладеного з Альфа УЛК. Водночас, Акціонерне товариство "Українська залізниця" не забезпечило схоронності (збереження) вагонів під час їх курсування залізничними коліями, внаслідок чого завдано збитків майну позивача.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

За період перебування вагонів №56138175, 56143415, 56433543 у ремонті позивачем сплачено орендну плату ТОВ «Укрметалургтранс» у сумі 67 380,00 грн. з ПДВ, з якої: за вагон №56138175 за період з 26.08.2020 до 06.10.2020 у сумі 22320 грн.; за вагон № 56143415 за період з 08.07.2020 до 01.10.2020 у сумі 38460 грн.; за вагон № 56433543 за період з 23.11.2020 до 03.12.2020 у сумі 6600 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №7 від 31.07.2020, №08 від 31.08.2020, №9 від 30.09.2020, №10 від 31.10.2020, №11 від 30.11.2020, №12 від 31.12.2020 року.

Так, розмір орендної плати становить з 01.07.2020 згідно Додаткової угоди №3 від 01.06.2020 до Договору оренди №03А/20 від 01.01.2020 - 360,00 грн. з ПДВ за добу за один вагон; з 01.08.2020 згідно Додаткової угоди № 4 від 01.08.2020 до Договору оренди №03А/20 від 01.01.2020 - 420,00 грн. з ПДВ за добу за один вагон; з 01.09.2020 згідно Додаткової угоди № 5 від 01.09.2020 до Договору оренди №03А/20 від 01.01.2020 - 540,00 грн. з ПДВ за добу за один вагон; з 01.10.2020 згідно додаткової угоди №5/1 від 01.10.2020 до Договору оренди №03А/20 від 01.01.2020 - 600,00 грн. з ПДВ за добу за один вагон.

За приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання.

Згідно з абзацом 2 пункту 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Відповідно до пункту 22 Правил користування вагонами і контейнерами сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагон в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Із матеріалів справи слідує, що позивач сплатив за період знаходження вагонів у неробочому стані з вини відповідача орендну плату на користь ТОВ «Укрметалургтранс» у сумі 67 380,00 грн. з ПДВ, з якої: за вагон №56138175 за період з 26.08.2020 до 06.10.2020 у сумі 22320 грн.; за вагон № 56143415 за період з 08.07.2020 до 01.10.2020 у сумі 38460 грн.; за вагон № 56433543 за період з 23.11.2020 до 03.12.2020 у сумі 6600 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №7 від 31.07.2020, №08 від 31.08.2020, №9 від 30.09.2020, №10 від 31.10.2020, №11 від 30.11.2020, №12 від 31.12.2020 року.

Водночас, за положеннями частини 1 статті 42, частини 1 статті 44 Господарського кодексу України підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, наявність у позивача договірного зобов`язання зі сплати орендної плати за користування вагонами, незалежно від можливості фактичного використання позивачем орендованого майна, не свідчить про понесення позивачем у такий спосіб саме збитків.

Судом ураховані доводи позивача про те, що перебування вагонів у ремонті мало місце внаслідок не забезпечення відповідачем схоронності (збереження) вагонів під час їх курсування залізничними коліями, внаслідок чого завдано збитків майну позивача, що встановлено рішенням суду у справі № 910/13443/21.

У той же час, перебування вагонів у ремонті також не є причиною сплати позивачем орендної плати, оскільки внесення відповідних платежів передбачено прийнятими позивачем на себе договірними зобов`язаннями.

Крім того, суд зауважує, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів, що в період перебування вагонів у відповідача в ремонті мав місце простій на товаристві чи позивач був вимушений додатково орендувати певну кількість вагонів у цей період.

До того ж, відповідно до пункту 2.5 договору оренди №03А/20 від 01.01.2020 в разі розукомплектування або пошкодження вагонів у період знаходження вагонів у піднаймі у піднаймача, всі витрати, пов`язані з ремонтом, оплатою тарифу за перевезення в ремонт та повернення з ремонту несе піднаймач.

Отже, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю відповідача та понесеними збитками позивача, що визначені останнім у вигляді сплати орендних платежів за вагони за період їх перебування в ремонті у відповідача.

Ураховуючи викладене, правові підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків відсутні.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про наступне.

За визначенням ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

Беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова