Рішення

від 14.01.2025 по справі 910/13758/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2025Справа № 910/13758/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІС ТРАНС ПЛЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ"

про стягнення 120215,64 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІС ТРАНС ПЛЮС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ" про стягнення 120215,64 грн, з яких: 105000 грн - основний борг, 8908,19 - грн пеня, 2250 грн - штраф, 1020,49 грн - 3% річних, 3036,96 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором користування відкритим майданчиком №01-04/24 від 01.04.2024.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.11.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13758/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.11.2024 була направлена судом до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду від 14.11.2024 доставлена до електронного кабінету 15.11.2024.

Отже, згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідно до умов договору користування відкритим майданчиком №01-04/24 від 01.04.2024

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ" у період з 01.04.2024 по 01.11.2024 користувалося відкритим асфальтованим майданчиком за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181 для здійснення власної господарської діяльності.

За обґрунтуваннями позивача заборгованість відповідача за договором становить 105000,00 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 8908,19 грн пені, 2250 грн штрафу, 1020,49 грн 3% річних, 3036,96 грн інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІС ТРАНС ПЛЮС", як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ", як орендодавцем, користувачем, укладено договір користування відкритим майданчиком №01-04/24 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а користувач приймає у строкове платне користування відкритий асфальтований майданчик за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181 (далі - майданчик) для здійснення власної господарської діяльності.

Згідно з пунктом 2.1 договору розмір плати за користування майданчиком становить 15000,00 грн за місяць з врахуванням ПДВ.

Користувач до п`ятого числа місяця, перераховує плату за користування майданчиком у поточному місяці. Орендодавець до другого числа місяця направляє рахунок-фактуру на оплату послуг за цим договором за поточний місяць (п. 2.4, 2.5 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору документом, що підтверджує надання послуг за цим договором є акт надання послуг.

У п. 2.8, п. 2.9 договору сторони погодили, що орендодавець до другого числа місяця направляє користувачу два примірники акту наданих послуг за попередній місяць. Користувач протягом трьох днів з дня отримання актів наданих послуг підписує їх та повертає один примірник орендодавцю. При наявності у користувача претензій або заперечень щодо обсягу наданих послуг за цим договором, користувач зобов`язаний підписати акти наданих послуг із викладенням своїх претензій або заперечень та повернути один примірник акту орендодавцю.

Згідно з п. 3.1 договору документом, що підтверджує передачу майданчика від орендодавця користувачу, є акт приймання-передачі майданчика.

Днем передачі майданчика від орендодавця користувачу є день підписання акту приймання-передачі (п. 3.2 договору).

01.04.2024 між сторонами підписаний Акт приймання-передачі відкритого майданчика за договором, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв відкритий майданчик за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181.

У п. 11.1 договору сторони погодили, що договір починає дію з дня його підписання та діє до 31.12.2024.

Позивач зазначає, що в період х 01.04.2024 по 01.11.2024 відповідач користувався відкритим майданчиком.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем за договором користування відкритим майданчиком №01-04/24 за період з квітня 2024 року по жовтень включно становить 105000,00 грн.

Позивачем надані у матеріали справи підписані між сторонами акти надання послуг: № 12 від 30.04.2024 на суму 15000,00 грн, № 52 від 31.05.2024 на суму 15000,00 грн, № 75 від 30.06.2024 на суму 15000,00 грн, № 108 від 31.07.2024 на суму 15000,00 грн., № 192 від 31.08.2024 на суму 15000,00 грн, № 265 від 30.09.2024 на суму 15000,00 грн, № 275 від 31.10.2024 на суму 15000,00 грн.

Вказані акти підписані між сторонами шляхом накладення електронних підписів сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виставив відповідачу рахунки на оплату № 7 від 05.04.2024, № 8 від 03.05.2024, № 53 від 05.06.2024, №75 від 05.07.2024, № 129 від 05.08.2024, № 197 від 01.09.2024, № 207 від 01.10.2024.

Відповідачем оплати за користування майданчиком у період квітня 2024 року по жовтень включно здійснено не було.

Посилаючись на прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані та заявлені до стягнення 8908,19 - грн пеня, 2250 грн - штраф, 1020,49 грн - 3% річних, 3036,96 грн - інфляційні втрати.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором користування відкритим майданчиком №01-04/24.

Матеріалами справи, зокрема, Актом приймання-передачі відкритого майданчика від 01.04.2024 підтверджується факт передання позивачем відповідачу для користування майданчика за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 181.

Доказів повернення майданчика з користування у спірний період матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 2.4 договору сторони погодили, що користувач до п`ятого числа місяця, перераховує плату за користування майданчиком у поточному місяці.

У матеріалах справи містяться підписані між сторонами акти надання послуг з оренди відкритого майданчика за період з квітня 2024 по жовтень 2024 включно на суму 105000,00 грн.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Невиконане відповідачем зобов`язання за договором у сумі 105000,00 грн підтверджується матеріалами справи. Відповідач, у свою чергу, належних доказів на спростування заборгованості у сумі 105000,00 грн суду не надав.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 105000,00 грн.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо вимог про стягнення 8908,19 - грн пені та 2250 грн штрафу,суд зазначає таке.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідальність у вигляді пені погоджена сторонами у п. 6.2 договору, відповідно до якого у разі порушення користувачем строків виконання будь-якого грошового зобов`язання за цим договором, орендодавець має право вимагати від користувача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання такого грошового зобов`язання, яка нараховується на суму простроченого платежу (платежів) до моменту повного виконання відповідного грошового зобов`язання, без обмеження строку нарахування пені.

Крім того, згідно з п. 6.3 договору у разі прострочення виконання своїх зобов`язань за цим договором більше ніж на п`ятнадцять днів користувач додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 15% від розміру щомісячної плати, встановленої цим договором.

За перерахунком суду, здійсненим за періоди, визначені позивачем, суд встановив, що розмір пені становить 8854,91 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Розрахунок штрафу на суму 2250,00 грн є обґрунтованим та арифметично вірним.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що розрахунки є арифметично правильними та такими, що здійснений відповідно до умов договору та законодавства. Тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 3036,96 грн та 3% річних в сумі 1020,49 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІС ТРАНС ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ", а саме в частині стягнення 105000,00 грн основного боргу, 8854,91 грн пені, 2250,00 грн штрафу, 3036,96 грн інфляційних втрат та 1020,49 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2421,33 грн.

Також позивач просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК України).

У позовній заяві позивач зазначав, що ним понесені витрати надання правової допомоги розмірі 20000,00 грн.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії: договору про надання правової допомоги від 29.10.2024, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "МАРИНИ БОГУШ "АЛТАНА", Акту № 1 про надану правничу допомогу від 31.10.2024 на суму 20000,00 грн; банківської виписки на суму 10000,00 грн.

Так, відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги бюро зобов`язується надати правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів клієнта в судовому порядку щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ" за договором про користування відкритим майданчиком №01-04/24 від 01.04.2024.

Згідно з п. 3.1, 3.2 договору про надання правової допомоги клієнт сплачує авансово на користь бюро гонорар у розмірі 10000,00 грн. Вартість години роботи адвоката бюро становить гонорар у розмірі 2000,00 грн за годину роботи адвоката.

Згідно наявного у матеріалах справи акту № 1 про надану правничу допомогу від 31.10.2024 сторонами підтверджено, що адвокатське бюро надало за договором, а клієнт прийняв наступні види правової допомоги:

- аналіз первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ" - 1 година;

- надання усної правової консультації ТОВ "АТЛАНТІС ТРАНС ПЛЮС" - 1 година;

- підготовка позовної заяви - 6 годин;

- здійснення розрахунку пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат - 2 години.

Всього 10 годин, загальна вартість правничої допомоги - 20000,00 грн.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріали справи не містять доказів сплати позивачем вказаних витрат на всю суму, містять лише докази сплати 10000,00 грн, однак, відповідно до правових позицій Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами 5 - 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/00 щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Оцінивши докази, додані до позовної заяви, виходячи із зазначених вище критеріїв, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Проаналізувавши зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що визначений в акті час на підготовку позовної заяви без розрахунків ( 6 годин витраченого часу) не відповідає критерію розумності.

Також проаналізувавши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що визначені в акті години витраченого часу (2 години) не відповідають критерію розумності Підготовка позовної заяви та розрахунків, у цьому випадку, не вимагало стільки часу, як визначено адвокатом в акті (8 годин).

За висновками суду обґрунтованими є витрати на правову допомогу, що зазначена в акті сума в розмірі 16000,00 грн із розрахунку: аналіз первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ" - 1 година; надання усної правової консультації ТОВ "АТЛАНТІС ТРАНС ПЛЮС" - 1 година; підготовка позовної заяви - 5 годин; здійснення розрахунку пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат - 1 години. Всього 8 годин.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у цьому випадку розмір витрат на правову допомогу, визначений в акті про надану правничу допомогу не відповідає визначеним ч. 5 ст. 129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, то відповідні витрати необхідно зменшити до 16000,00 грн.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правової допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у сумі 15992,91 грн.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ" (01010, місто Київ, ПРОВУЛОК ХРЕСТОВИЙ, будинок 6, ідентифікаційний код 42828431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІС ТРАНС ПЛЮС" (02154, місто Київ, пр.Соборності, будинок 30, квартира 344, ідентифікаційний код 45153557) 105000,00 грн основного боргу, 8854,91 грн пені, 2250,00 грн штрафу, 3036,96 грн інфляційних втрат, 1020,49 грн 3% річних, 2421,33 грн судового збору та 15992,91 грн витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.01.2025.

Суддя С.О. Турчин