Рішення

від 13.01.2025 по справі 911/3014/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3014/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД МАНУФЕКЧЕР», Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н., м. Нівгород-Сіверський

до Фізичної особи-підприємця Лосінського Сергія Сергійовича, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД МАНУФЕКЧЕР» б/н від 05.11.2024 року (вх. №3986 від 05.11.2024) (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця Лосінського Сергія Сергійовича (далі відповідач) про стягнення 108641,10 грн. 3% річних та 278639,01 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання Договору купівлі-продажу №09/08/22 від 09.08.2022 року.

Ухвалою суду від 08.11.2024 року позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 11.11.2024 року (вх. №12698/24 від 11.11.2024) про усунення недоліків.

Дослідивши зміст поданої заяви, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 08.11.2024 року. Також, суд дійшов висновку, що справа №911/3014/24 підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3014/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

До суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, оскільки, згідно пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, відповідач звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, в силу прямої норми закону, викладеної в п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2022 між ТОВ «Вуд-Сервіс» (змінено назву на ТОВ «ВУД МАНУФЕКЧЕР») (за договором - Покупець) та Фізичною особою-підприємцем Лосінським Сергієм Сергійовичем (за договором - Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №09/08/22 (далі Договір), згідно з умовами п. 1.1. якого, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця обладнання: агрегат АВМ-1,5 (надалі також Майно), а Покупець зобов`язується прийняти це Майно та сплатити Продавцю його вартість, на умовах та в строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, майно повинно бути передане Покупцю протягом 20 календарних днів з моменту укладання даного Договору за Актом приймання-передачі Майна, що є невід`ємною частиною цього Договору. Календарна дата, час і місце передачі Майна Покупцю узгоджується Сторонами окремо. Поставка Майна відбувається силами і за рахунок Продавця за адресою: 16000, Україна, Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Вокзальна, 15.

Відповідно до п. 2.5 Договору, майно вважається переданим Покупцю з моменту його розвантаження з транспортного засобу Продавця та підписання Акту приймання-передачі Майна.

Згідно п. 2.7. Договору, право власності на майно переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання Акту приймання-передачі Майна згідно з умовами даного Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна вартість Майна з ангаром становить 3800000,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата за Майно здійснюється наступним шляхом: аванс в розмірі 2500000,00 грн. без ПДВ не пізніше 12.08.2022; кінцевий платіж в розмірі 1300000,00 грн. без ПДВ протягом 3 календарних днів з доставки Майна і підписання Акту приймання-передачі.

В п. 6.1 Договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання Сторонами їх обов`язків за цим Договором.

На виконання умов Договору та у встановлений строк, позивачем у серпні 2022 перераховано на рахунок відповідача аванс в розмірі 2500000,00 грн., а також, у період з березня 2023 по квітень 2023 позивачем перераховано на рахунок відповідача 1100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №293 від 10.08.2022 на суму 1700000,00 грн., платіжним дорученням №300 від 12.08.2022 на суму 800000,00 грн., платіжною інструкцією №80 від 06.03.2023 на суму 300000,00 грн., платіжною інструкцією №128 від 29.03.2023 на суму 300000,00 грн., платіжною інструкцією №135 від 13.11.2023 на суму 300000,00 грн., платіжною інструкцією №154 від 13.11.2023 на суму 200000,00 грн., наявним у матеріалах справи.

У жовтні 2023 позивач звернувся до відповідача з повідомленням б/н від 30.10.2023 про відмову від Договору купівлі-продажу №09/08/22 від 09.08.2022, в якому повідомив ФОП Лосінського С.С., про відмову від Договору купівлі-продажу №09/08/22 від 09.08.2022, укладеного між ними, а також, вимагав від відповідача у десятиденний строк з моменту отримання даного повідомлення, перерахувати сплачену попередню оплату за договором купівлі-продажу №09/08/22 від 09.08.2022 з урахуванням інфляційних втрат і 3 % річних, що разом становить 3850227,91 грн. Факт направлення даного повідомлення відповідачу та його отримання підтверджується накладною №0100112761840 від 02.11.2023, описом вкладення у цінний лист №0100112761840 від 02.11.2023, витягом трекінг-відстеження відправлення сформованого на офіційному сайті Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua/ua) від 07.11.2023.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі №911/3469/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Мануфекчер» до Фізичної особи-підприємця Лосінського С.С. про стягнення 3600000,00 грн. попередньої оплати, 192044,34 грн. інфляційних втрат, 58183,56 грн. 3% річних задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Лосінського С.С. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Мануфекчер» 3600000,00 грн. попередньої оплати, 192044,34 грн. інфляційних втрат, 58183,56 грн. 3% річних та судові витрати 57753,42 грн. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі №911/3469/23 рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2024 скасовано в частині стягненні інфляційних втрат, 3 % річних та в цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 911/3469/23 залишено без змін.

Предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 108641,10 грн. та інфляційних втрат у сумі 278639,01 грн. за період з 30.10.2023 по 31.10.2024, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 3600000,00 грн. з неповернення попередньої оплати, які не були предметом розгляду у справі №911/3469/23.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, відповідні факти, встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2024 року у справі №911/3469/23, не потребують доведення у даній справі.

Між тим, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

У зв`язку з продовженням невиконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення попередньої оплати у сумі 3600000,00 грн. позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача з вимогами щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 30.10.2023 позивач направив на адресу відповідача повідомлення б/н від 30.10.2023 про відмову від Договору купівлі-продажу №09/208.2022 від 09.08.2022 та з вимогою повернути сплачений позивачем аванс в сумі 3600000,00 грн. Тобто, обов`язок з повернення позивачеві авансу виник у відповідача після 30.10.2023.

Як зазначено позивачем, станом на день звернення до суду з даним позовом рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі №911/3469/23 відповідачем не виконано та знаходиться на виконанні.

У зв`язку із неповерненням попередньої оплати у сумі 3600000,00 грн., позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 108641,10 грн. та інфляційні втрати у сумі 278639,01 грн. нараховані за період з 30.10.2023 по 31.10.2024, відповідно до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

(Правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

(Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц).

Таким чином, правовідношення, в якому у зв`язку із зобов`язанням повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому, відповідно, на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.

Стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

(Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.09.2020 року у справі №918/631/19).

Так, враховуючи, що у відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем, розмір якого підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача з повернення суми попередньої оплати є правомірними.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 108641,10 грн. та інфляційних втрат у сумі 278639,01 грн., нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 3600000,00 грн. за період 30.10.2023 по 31.10.2024, судом встановлено, що розмір 3% річних є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Розмір інфляційних втрат є більшим, однак, оскільки, позивачем інфляційні втрати визначено у сумі 278639,01 грн., тому, задоволенню підлягають позовні вимоги позивача у зазначених сумах, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

При цьому, відповідач посилається на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Господарський суд звертає увагу, що в п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено звільнення від відповідальності в період воєнного стану позичальника саме за договором кредиту та за договором позики, які укладені, як з банком, так і з іншим кредитодавцем або позикодавцем.

Враховуючи зазначене, посилання відповідача на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України судом не приймаються, оскільки, вказаний пункт регулює правовідносини позичальника за договором, та не розповсюджуються на правовідносини, що склались між сторонами у даній справі щодо повернення передоплати за Договором купівлі-продажу №09/08/22 від 09.08.2022 у зв`язку із не поставкою товару.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД МАНУФЕКЧЕР» до Фізичної особи-підприємця Лосінського Сергія Сергійовича про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лосінського Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД МАНУФЕКЧЕР» (16000, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, місто Новгород-Сіверський, вул. Богуна І., будинок 55, код ЄДРПОУ 44258781) 278639 (двісті сімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 108641 (сто вісім тисяч шістсот сорок одну) грн. 10 коп. 3% річних та 5809 (п`ять тисяч вісімсот дев`ять) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць