Ухвала

від 13.01.2025 по справі 916/47/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" січня 2025 р.м. Одеса № 916/47/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В.,

розглянувши матеріали справи за позовною заявою Фізичної особи підприємця Єзуса Всеволода Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України» (65104, м. Одеса, просп. Академіка Галушка, буд. 29, офіс 228, код ЄДРОПУ 42163494)

про стягнення 84694,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Єзус Всеволод Анатолійович звернувся через систему «Електронний суд» до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі грн., в тому числі: 81 362,99 грн. основного боргу, та 3 % річних, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг № 1 від 08.09.2023 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає таке.

По-перше: відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Під час дослідження позовної заяви, судом встановлено, що позивачем, в якості своєї власної адреси, зазначено наступну: АДРЕСА_2 .

Проте, як вбачається з відповіді № 1027791 від 13.01.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зробленої на запит суду (за РНОКПП позивача НОМЕР_1 ), місцезнаходженням останнього є наступна адреса: АДРЕСА_1 .

По-друге: відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

Позивачем у прохальній частині позовної заяви зазначено про стягнення 3% річних, але не зазначено суму стягнення.

Крім того, Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3 028,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру, за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2422,4 грн. з урахуванням коефіцієнта 0,8 так як позовну заяву подано через електронний кабінет.

Позивачем до позову додано в якості доказу сплати судового збору квитанцію № 1215-9907-4153-8481 від "11" грудня 2024 р. на суму 3028грн.

Між тим, згідно довідки ГСОО судовий збір у розмірі 3028 грн від ФОП Єзус Всеволод Анатолійович, сплачений згідно квитанції № 1215-9907-4153-8481 від "11" грудня 2024 р. був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області. Натомість вказана квитанція вже обліковується в матеріалах позовного провадження № 916/5409/24, які ухвалою суду від 25.12.2024 були повернуті позивачу.

Як вбачається з КП Діловодство спеціалізованого суду, ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі № 916/5409/24 позовну заяву Фізичної особи підприємця Єзуса Всеволода Анатолійовича (вх. № 5548/24 від 12.12.2024) повернуто разом з доданими до неї матеріалами на підставі ст. 174 ГПК України.

Позивач не звертався до суду з заявою згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір про повернення судового збору сплаченого згідно квитанції № 1215-9907-4153-8481 від "11" грудня 2024 р.

Проте, та обставина, що позивач станом на даний момент не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/5409/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом квитанції № 1215-9907-4153-8481 від "11" грудня 2024 р. на суму 3028 грн як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі, позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №916/5409/24.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.

Згідно ч. 5. ст. 6 Закону України Про судовий збір за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України Про судовий збір передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України Про судовий збір передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин, прийняття судом квитанції № 1215-9907-4153-8481 від "11" грудня 2024 р. як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі № 916/47/25 з високою імовірністю буде мати наслідком безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання позовної заяви.

Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на ймовірності добросовісної поведінки позивача.

Відтак, у даному випадку при зверненні ФОП Єзус Всеволод Анатолійович заявник повинен був сплатити судовий збір за подачу позову на загальних підставах.

За таких обставин квитанція № 1215-9907-4153-8481 від "11" грудня 2024 р. не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви ФОП Єзус Всеволода Анатолійовича без руху.

Керуючись статтями 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ФОП Єзус Всеволода Анатолійовича залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в п`ятиденний термін з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя С.В. Літвінов