Ухвала

від 14.01.2025 по справі 916/5558/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"14" січня 2025 р. м. Одеса № 916/5558/24Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,

розглянувши матеріали за вх. № 5698/24 від 23.12.2024, вх. № 556/25 від 09.01.2025

за позовом: Селянського фермерського господарства «Круїз»

до відповідача: Кодимської міської ради Подільського району Одеської області

про визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Селянське фермерське господарство «Круїз» звернулося із позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 20.12.2024 (вх. № 5698/24 від 23.12.2024), до відповідача Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, в якій просить визнати за ним право власності на земельну ділянку (№ 9а/236 площею 1.62 гектарів, що розташована на території Олексіївської сільської ради, та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), яка належала на праві власності ОСОБА_1 , за набувальною давністю.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 вищевказану заяву залишено без руху; встановлено Селянському фермерському господарству «Круїз» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом: надання розпорядження Голови Кодимської райдержадміністрації Ради народних депутатів від 13.01.2004 (№ 17); зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); надання доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна; зазначення ціни позову; надання доказів сплати судового збору відповідно до проведеної оцінки майна, що витребовується або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначену ухвалу в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету представника позивача 30.12.2024 о 20:10, що підтверджується довідкою про доставлення.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, ухвала суду від 30.12.2024 вважається врученою позивачу 31.12.2024.

Відтак, останнім днем строку на усунення позивачем недоліків позовної заяви є 10.01.2025.

Позивач звернувся із клопотанням від 07.01.2025 (вх. № 556/25 від 09.01.2025) про надання Селянському фермерському господарству «Круїз» додаткового строку для усунення недоліків позовної заяви у справі № 916/5558/24. Позивач просив продовжити строк для усунення недоліків заяви з метою забезпечення реалізації його права на доступ до правосуддя та неможливістю усунути зазначені недоліки судом у вказаний строк. Позивач вказав про неможливість отримати на даний момент виписки з Державної кадастрової карти щодо земельної ділянки, та дані з інших реєстрів, оскільки станом на сьогоднішній день внаслідок кібератаки на державні реєстри України, є перешкодою в отриманні доступу фізичних осіб до сайтів та державних реєстрів.

В силу ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

З огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24 висловлено позицію, згідно якої за загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Правовий аналіз ч. ч. 1 та 2 ст. 119 ГПК України свідчить про те, що поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, ухвалах Верховного Суду від 07.02.2023 у справі № 905/1977/21, від 04.12.2023 у справі № 904/5119/20 та від 16.01.2024 у справі № 911/2561/22.

У ч. 2 ст. 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК, оскільки його максимальна межа визначена Законом - Господарським процесуальним кодексом України, а може бути поновлений судом лише за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

Подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 08.02.2023 у справі № 908/2087/21, від 05.10.2023 у справі № 907/20/23, від 29.02.2024 у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21.10.2024 у справі № 923/1188/21.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що процесуальний закон не надає можливості суду продовжити строк на усунення недоліків поданої позовної заяви, у зв`язку з чим з клопотання позивача за вх. № 556/25 від 09.01.2025 про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви задоволенню не підлягає.

Станом на 14.01.2025 позивач не усунув недоліків позовної заяви, зазначені в ухвалі Господарського суду Одеської області від 30.12.2024.

Відповідно до ч. 4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи те, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2024, суд дійшов висновку про її повернення на підставі ч. 4 ст.174 ГПК України.

При цьому, суд повідомляє, що згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2024 № 1445 «Про зупинення строків адміністративного провадження у зв`язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції» постановлено зупинити строки: адміністративного провадження, надання публічних (електронних публічних) послуг, що відповідно до законодавства надаються з використанням єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, до відновлення доступу до зазначених реєстрів; здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сферах державної реєстрації, розгляду Міністерством юстиції та його територіальними органами скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та виконання відповідних рішень до відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції; установлено, що датою відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, є перший робочий день, що настає за днем оприлюднення відповідного повідомлення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції.

Згідно офіційного веб-сайту https://minjust.gov.ua/m/edini-ta-derjavni-reestri Міністерство юстиції України є держателем наступних сайтів: Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів; Реєстр спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України; Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів; Єдиний реєстр нотаріусів України; Спадковий реєстр; Єдиний реєстр довіреностей; Державний реєстр обтяжень рухомого майна; Єдиний реєстр громадських формувань; Реєстр атестованих судових експертів; Реєстр методик проведення судових експертиз; Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; Єдиний державний реєстр юридичних осіб-підприємців та громадських формувань; Державний реєстр актів цивільного стану громадян; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно; Автоматизована система виконавчого провадження; Єдиний реєстр боржників.

Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр у відповідності до

ч. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Тобто, Державний земельний кадастр не входить до переліку сайтів, держателем якого є Міністерство юстиції України, та на які була здійснена кібератака.

Окрім того, слід зазначити, що ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України у ст. 129 визначено основні засади судочинства, до яких, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Отже, прийняття до розгляду позовної заяви без усунення встановлених судом недоліків позовної заяви, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об`єктивності та неупередженості суду, що є неприпустимим.

Водночас доступ до правосуддя у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене, передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

Керуючись ст. ст. 113, 119, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Селянського фермерського господарства «Круїз» за вх. № 556/24 від 09.01.2025 про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

2. Позовну заяву Селянського фермерського господарства «Круїз», сформовану в системі «Електронний суд» 20.12.2024 (вх. № 5698/24 від 23.12.2024), до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області повернути заявнику.

3. Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили 14 січня 2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя О.О. Мусієнко