Ухвала

від 14.01.2025 по справі 916/5708/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"14" січня 2025 р. м. Одеса № 916/5708/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№ 5855/24 від 27.12.2024)

за позовом: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, № 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731)

до відповідача: Ву Тхі Тхань Ча ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 5694,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2024 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи Ву Тхі Тхань Ча про стягнення боргу у сумі 5694,48 грн, який складається з пені 289,81 грн, суми інфляційних втрат 1731,50 грн, 3% річних 341,27 грн та який виник у результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № ТС-254/21 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 18.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вх.№5855/24 від 27.12.2024) залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

03.01.2025 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради надано до суду пояснення (вх. № 134/25), подані на виконання ухвали суду від 30.12.2024 в якості усунення недоліків позовної заяви, згідно яких позивачем виконані вимоги щодо надання належних доказів в підтвердження обсягу повноважень Ходжалієва А.С. на підписання позовної заяви від імені Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Водночас, під час дослідження наданих позивачем пояснень та доданих до нього документів, суд дійшов висновку, що визначені ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 недоліки позовної заяви позивачем усунуто не в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення.

Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху, судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких саме у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом - відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Так, в ухвалі Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 було зазначено про порушення вимог п.п. 3, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України стосовно визначення у прохальній частині позовних вимог вірної та остаточної ціни позову та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, а також щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Між тим, як вбачається з поданих пояснень та додатків до них, позивачем залишено поза увагою вказані недоліки позовної заяви, оскільки матеріали заяви так і не містять вищезазначених відомостей та позивач не вказав остаточну ціну позову та суми, які останній просить стягнути з відповідача.

Як вже було зазначено вище, до суду надійшли пояснення на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 30.12.2024, до яких позивачем додано лише докази направлення відповідачу вказаних пояснень, довіреність № 0123/20 від 15.01.2024, яка до того ж була чинна до 31 грудня 2024 року, та посадову інструкцію завідувача сектору правового забезпечення юридичного відділу Ходжалієва А.С.

Суд зазначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

Відтак, суд доходить до висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 30.12.2024 в частині належного виконання вимог п.п. 3, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки пояснення (вх. №134/25 від 03.01.2025) із доданими до них документами свідчать, що позивачем в першу чергу не зазначено остаточних сум, що підлягають стягненню судом, не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, а також не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не викладено чітко й безумовно, а прохальна частина позовної заяви не відповідає її змісту.

Натомість, часткове усунення недоліків, не може вважатись усуненням недоліків у розумінні ст. 174, 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі недоліки повинні бути усунуті в повному обсязі.

Відповідності з частинами 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що неусунення будь-якого з недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, має наслідком повернення вказаної позовної заяви.

Зазначене свідчить, що причиною повернення позову є не надмірний формалізм суду, а невиконання саме позивачем приписів вказаних вище нормативно-правових приписів та його відповідне відношення до підготовки документів, що надаються суду.

Суд також звертає увагу позивача на те, що:

- системний аналіз наведених вище норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.

При цьому суд звертає увагу на те, що закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов`язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.

Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.

Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.

В ухвалі від 30.12.2024 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.

Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов`язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.

Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов`язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справи не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору.

В даному випадку господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ст.174 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.

За наведених обставин, приймаючи до уваги, що визначений судом в ухвалі від 30.12.2024 строк для усунення недоліків позовної заяви позивача сплив, позивач своїм правом скористався на власний розсуд, недоліки позовної заяви усунув частково, у зв`язку з чим позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради слід вважати неподаною і повернути позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статтей 162, 164, 172 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Частинами 1, 2 статті 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.

Керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вх.№ 5855/24 від 27.12.2024) до ОСОБА_1 про стягнення 5694,48 грн, з доданими до неї документами повернути заявнику.

Ухвала набрала законної сили 14.01.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Цісельський