Рішення

від 13.01.2025 по справі 917/1925/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 Справа № 917/1925/24

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І.,

при секретарі судового засідання Голик В.М.

розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», вул. Панянка, 65 Б, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 42223804

до відповідача Комунального підприємства «Міськсвітло» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району, Полтавської області, проспект Свободи, 150, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 03338136

про стягнення 18216,52 грн

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ: 07.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до відповідача Комунального підприємства «Міськсвітло» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення 18216,52 грн за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21500199 від 12.01.2022 року, з яких: 8 345,76 грн - пеня за період з 18.02.2022 року по 22.02.2022 року, 9 870,76 грн - 3% річних за період з 18.02.2022 року по 27.12.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21500199 від 12.01.2022 року в частині порушення строків виконання зобов`язання з оплати вартості отриманої електричної енергії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024 для розгляду даної справи визначено суддю Пушка І.І.

Згідно з ухвалою від 12.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1925/24, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

26.11.2024 року до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує (вх. № 15982).

27.11.2024 року до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 16079), відповідно до якої просить задовольнити позов у повному обсязі.

Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив:

12.01.2022 між Комунальним підприємством «Міськсвітло» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району, Полтавської області (далі відповідач, споживач, КП «Міськсвітло») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» укладено Договір № 21500199 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Найменування товару: ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія (універсальна послуга). Кількість товарів Очікувані обсяги постачання електричної енергії на 2022 рік становлять 4182021 кВт/год.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.7. Договору).

Згідно з підп. 1) п. 7.2. Договору Споживач, зокрема, зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Згідно умовами обраної комерційної пропозиції №9-УП, яка є додатком до Договору, оплата електричної енергії здійснюється Споживачем за фактично спожиту електричну енергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок Постачальника.

Постачальник до 12-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію разом з Актом купівлі-продажу електричної енергії, та в цей же строк надає його Споживачу. Якщо Споживач не повернув підписаний Акт купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-ти робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу вважається погоджений сторонами.

Оплата рахунка за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання.

Датою оплати рахунка є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання.

Комерційною пропозицією № 9-УП, яка є невід`ємною частиною Договору, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості фактично спожитої електричної енергії, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання Споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Відповідно до Комерційної пропозицій №9-УП (додаток №1 до договору), Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою однієї з сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України, але в будь-якому випадку Договір діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань.

Як стверджує позивач, відповідно до договірних умов, оплату рахунків за період січень - листопад 2022 відповідач здійснював не своєчасно та в не повному обсязі, тому позивач нарахував відповідачу пеню за період з 18.02.2022 року по 22.02.2022 року в розмірі 8 345,76 грн., 3% річних за період з 18.02.2022 року по 27.12.2022 року в розмірі 9 870,76 грн.

Відповідач підтвердив несвоєчасну оплату отриманої електричної енергії за Договором, проте, не вбачає своєї вини в цьому. Так, у відзиві на позов відповідач зазначив, зокрема, про те, що КП «Міськсвітло» приймає всі необхідні заходи для вчасної оплати рахунків, проте не має змоги вплинути на здійснення своєчасного фінансування як розпорядником коштів, так і своєчасного проведення оплати Управлінням Державної казначейської служби України м. Кременчука (ДКСУ); що КП «Міськсвітло» завчасно сформувало та зареєструвало бюджетні фінансові зобов`язання для реєстрації в ДКСУ у м. Києві на оплату зазначених послуг та надало для оплати розпоряднику коштів - Департаменту житлово-комунального господарства м. Кременчука. При наявності коштів на реєстраційному рахунку КП «Міськсвітло», ДКСУ приймає платіжні доручення на оплату, та проводить їх тільки при наявності відповідного фінансового підкріплення.

Також відповідач заперечує проти нарахування пені на суму боргу посилаючись на норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», якими визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Позивач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідач сам підтвердив факт несвоєчасності оплати коштів за отриману електроенергію. Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання. Також позивач зазначив, що КП «Міськсвітло» здійснює діяльність у сфері зовнішнього освітлення та світлофорних об`єктів, а не господарську діяльність, спрямовану на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд.

Отже, на думку позивача, норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУЮ-19)» не звільняють КП «Міськсвітло» від нарахування та сплати пені за порушення умов Договору про постачання електричної енергії.

При розгляді спору по суті судом приймаються до уваги наступні обставини.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6, ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідач, порушуючи умови Договору, оплату рахунків за період січень - листопад 2022 здійснював несвоєчасно та в не повному обсязі, що підтверджується розрахунковими документами (рахунками, підписаними сторонами актами купівлі-продажу електричної енергії) за вказані періоди, випискою надходження на рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання (спецрахунок) платежів за спожиту електричну енергію, гарантійними листами Відповідача.

Сторонами по справі визнається факт існування заборгованості за період січень-листопад 2022, а також те, що 23.02.2022 року відповідачем було погашено в повному обсязі основну заборгованість за спожиту електроенергію.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов Комерційної пропозиції 9-УП, у разі несвоєчасної оплати вартості фактично спожитої електричної енергії, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання Споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Штрафні санкції сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка. Строк позовної давності по нарахуванню штрафних санкцій встановлюється відповідно до ст.266 ЦК України

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 9870,76 грн та пеня у розмірі 8 345,76 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд врахувати норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», якими визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Суд погоджується, що дійсно, підпунктом 4 пункту 3 розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» передбачено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Одночасно суд звертає увагу, що п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надане визначення житлово-комунальних послуг. Так, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Як свідчить п. 2.1. Статуту КП «Міськсвітло» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, доданого відповідачем до відзиву на позовну заяву, підприємство створюється з метою задоволення потреб Кременчуцької міської територіальної громади та інших споживачів послуг в сфері зовнішнього освітлення та використання світлофорних об`єктів шляхом здійснення виробничої, науково-дослідницької діяльності та комерційної діяльності.

Відповідачем не надано докази, що за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21500199 від 12.01.2022 року ним отримувалася електрична енергія саме як індивідуальним або колективним споживачем житлово-комунальної послуги (в розумінні п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Отже, суд прийшов до висновку, що норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУЮ-19)» не звільняють КП «Міськсвітло» від нарахування та сплати пені за порушення умов Договору про постачання електричної енергії.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 8 345, 76 грн за період 18.02.2022 року по 22.02.2022 року за зобов`язаннями січня 2022 року суд також враховує таке.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, у відповідності до положень ст. 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Розмір погодженої сторонами в Комерційній пропозиції №9-УП пені складає подвійну облікову ставку НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача, прострочення виконання за зобов`язаннями січня 2022 за Договором № 21500199 від 12.01.2022 складає 5 днів за період з 18.02.2022 року по 22.02.2022 року. Сума пені за вказаний період становить 8345,76 грн із розрахунку суми вартості електричної енергії, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання, в розмірі 3733426,33 грн, з урахуванням часткових проплат.

Суд враховує, що Рахунок № А21500199 від 31.01.2022 за січень 2022 за спожиту електричну енергію з урахуванням послуг з розподілу та передачі згідно з Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 12.01.2022 № 21500199 на суму 3 733 426,33 грн отриманий відповідачем 10.02.2022, про що свідчить відповідний підпис представника відповідача на вказаному рахунку (а.с. 68). Отже, за умовами комерційної пропозиції № 9-УП відповідач мав оплатити вказаний рахунок не пізніше 5 робочих днів з дня його отримання, а саме до 17.02.2022 включно.

Суд зазначає, що першим днем прострочення виконання відповідачем зобов`язання з є 18.02.2022 і саме з цієї дати у позивача виникло право нараховувати пеню.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені, суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір суми відповідає вимогам законодавства та договору, тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3 % річних за зобов`язаннями січня 2022 листопада 2022 в розмірі 9 870,76 грн за загальний період з 18.02.2022 по 27.12.2022.

Судом встановлено, що рахунок за січень 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 10.02.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 17.02.2022 включно; рахунок за лютий 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 16.03.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 23.03.2022 включно; рахунок за березень 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 18.04.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 25.04.2022 включно; рахунок за квітень 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 16.05.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 23.05.2022 включно; рахунок за травень 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 13.06.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 20.06.2022 включно; рахунок за червень 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 13.07.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 20.07.2022 включно; рахунок за липень 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 16.08.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 23.08.2022 включно; рахунок за серпень 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 14.09.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 21.09.2022 включно; рахунок за вересень 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 12.10.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 20.10.2022 включно; рахунок за жовтень 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 15.11.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 22.11.2022 включно; рахунок за листопад 2022 за спожиту електричну енергію отриманий відповідачем 13.12.2022, отже, відповідач мав оплатити його до 20.12.2022 включно. Отримання рахунків підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача з зазначенням дат отримання цих рахунків та не заперечується відповідачем.

Відповідач оплату рахунків здійснював несвоєчасно, що підтверджується доданою до позовної заяви випискою про надходження на рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання (спец рахунок) платежів за спожиту електричну енергію по Договору №21500199 від 12.01.2022 (а.с. 79-80), гарантійними листами відповідача (а.с. 81-84).

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення 9870,76 грн - 3% річних, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.

Перевірка правильності розрахунків пені, інфляційних витрат та 3 % річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «ЛІГА 360».

Оскільки позивач надав докази, які свідчать про виникнення грошових зобов`язань відповідача та надав обґрунтування виникнення боргу, що відповідачем не спростовано, суд вважає доведеним факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Полтаваенергозбут про стягнення пені у розмірі 8 345,76 грн, 3% річних у розмірі 9870,76 грн задовольняє у повному обсязі.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2 422,40 грн з урахуванням понижуючого коефіцієнту згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в зв`язку з поданням позову в електронній формі.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Міськсвітло» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району, Полтавської області, проспект Свободи, 150, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 03338136 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», вул. Панянка, 65 Б, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 42223804: пеню в розмірі 8 345,76 грн; 3% річних в розмірі 9 870,76 грн; витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

3.Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя І.І. Пушко