Рішення
від 14.01.2025 по справі 920/1472/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.2025м. СумиСправа № 920/1472/24

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «АРХІ-БУД»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»

про стягнення 1268 973 грн 92 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1268973,92 грн заборгованості по договору підряду №90/04 від 12.07.2022, з яких: 1148313 грн 60 коп. основного боргу, 29447 грн 17 коп. 3% річних, 91213 грн 15 коп. інфляційних втрат, а також судові витрати у справі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним на виконання умов Договору було виконано роботи по ремонту об`єкта відповідача. Відповідач роботи прийняв, акти приймання виконаних робіт підписав, проте оплату вніс не в повному обсязі. Зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, інфляційних збитків та 3% річних.

Ухвалою суду від 12.12.2024 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та за наявними у справі матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем 12.12.2024 о 13:58 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 133).

25.12.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх №4121, 7343 повторно), у якому він просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що обставини непереборної сили (форс-мажор), зокрема, введення воєнного стану в Україні, є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

02.01.2025 позивачем подано відповідь на відзив (вх №3), у якій він просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та не брати до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

12.07.2022 між ПАТ «Сумихімпром» (Замовник) та ТОВ «ІГ «АРХІ-БУД» (Підрядник) було укладено Договір підряду №90/04 (далі за текстом Договір). Вищезазначене підтверджується копією вказаного Договору та додаткової угоди (а.с.17-24).

Згідно з п. 1.1. договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного Договору роботи по ремонту будівлі складу готового продукту (інв. № 042004402) (ремонт стін в осях 20-22, В-М) ЦСМД ПАТ «Сумихімпром» та передати Замовнику результати Робіт, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити результати Робіт.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість Договору визначається на підставі договірної ціни, яка є невід`ємною частиною цього Договору, відповідно до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», і складає 5 003 995,00 грн. Крім того ПДВ 20% 1 000 799,00 грн. Всього 6 004 794,00 грн.

Згідно з умовами п. 4.2. Договору оплата здійснюється поетапно: - оплата авансу в сумі 1 800 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% 300 000,00 грн.). Аванс зараховується в рахунок вартості виконаних Робіт; - проміжні платежі за виконані Роботи протягом 30 днів відповідно до підписаних Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт по формі №КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі № КБ-3.

30.11.2022 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору підряду, відповідно до якої сторони продовжили строк виконання робіт до 31.12.2023.

Позивач зазначає, що за період з серпня 2022 по грудень 2023 ним були виконані ремонтні роботи на загальну суму 4938056,40 грн, що підтверджуються підписаними Сторонами Актами приймання виконаних робіт за вказаний період (а.с. 25-128). Зазначені Акти приймання виконаних робіт підписані з боку відповідача без заперечень та зауважень, проте оплата внесена відповідачем лише частково, в розмірі 3789742,80 грн.

Так, у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань за Договором, станом на дату подання позовної заяви у Відповідача утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі 1148313,60 грн.

Відповідач пояснень чи заперечень щодо виконаних робіт позивачу не надав, за виконані роботи розрахувався частково. Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.

Щодо стягнення основної суми боргу.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони при виконанні договорів повинні діяти добросовісно і справедливо по відношенню до іншої сторони договору, повинні фактично виконувати умови договору, а не ухилятись від виконання обов`язків з формальних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини, а саме відносини підряду, які регулюються Главою 61 ЦК України, з урахуванням особливостей, які встановлені ГК України.

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт належного виконання зобов`язань по Договору з боку позивача; відповідач, у свою чергу, прийняв виконані позивачем роботи без заперечень, підписавши Акти приймання виконаних будівельних робіт.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1148313,60 грн. основного боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 29447,17 грн 3% річних, нарахованих за загальний період з 30.01.2024 по 06.12.2024, та 91213,15 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період лютий-жовтень 2024.

Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти застосування відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання Відповідач посилається на:

- пункти 12.1 та 12.2 Договору підряду №90/04 від 12.07.2022 щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань внаслідок випадку або дії обставин непереборної сили;

- обставини введення в Україні воєнного стану відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022;

- обставини знаходження території міста Суми, де розташоване ПАТ «Сумихімпром» під постійними ворожими обстрілами;

- неодноразові пошкодження виробничих та допоміжних приміщень Відповідача внаслідок артилерійських, авіаційних та ракетних обстрілів ПАТ «Сумихімпром».

Суд критично оцінює заперечення відповідача у цій частині, враховуючи наступне:

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Тому сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Судом встановлено, що договір підряду №90/04 був укладений Сторонами 12.07.2022, тобто вже після введення на території України воєнного стану. Таким чином, укладаючи вказаний договір, сторони усвідомлювали наявність військових ризиків, які могли вплинути на виконання ними договірних зобов`язань. Більше того, жодна з наведених Відповідачем обставин не перешкодила Позивачу належним чином виконати роботи на об`єкті Відповідача.

За весь період виконання Позивачем робіт на об`єкті Відповідача (серпень 2022 року грудень 2023 року) Відповідач жодного разу не заявляв про наявність обставин непереборної сили / випадку, які здатні перешкодити виконанню ним своїх договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Відповідачем не надано належним чином оформленого сертифікату про форс-мажорні обставини.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Відповідач не надав доказів того, що підприємство повністю зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина) тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Крім того, суд зазначає, що нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК та ст.217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Згідно зі ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само, як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків виконано в тексті позовної заяви, а також викладено у вигляді додатку до позову (а.с. 3-4, 9).

Враховуючи те, що судом вище було встановлено факт порушення з боку відповідача грошового зобов`язання, позовні вимоги в частині стягнення 29447,17 грн 3% річних, нарахованих за загальний період з 30.01.2024 по 06.12.2024, та 91213,15 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період лютий-жовтень 2024, є правомірними та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 19034 грн 61 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «АРХІ-БУД» до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення 1268973 грн 92 коп. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 05766356 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «АРХІ-БУД» (вул. Ризька, буд. 12, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 42628532) 1148313 грн 60 коп. основного боргу, 29447 грн 17 коп. 3% річних, 91213 грн 15 коп. інфляційних втрат, 19034 грн 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «АРХІ-БУД» наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 14.01.2025.

СуддяО.Ю. Резніченко

СудГосподарський суд Сумської області
Дата ухвалення рішення14.01.2025
Оприлюднено16.01.2025
Номер документу124407733
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них

Судовий реєстр по справі —920/1472/24

Рішення від 14.01.2025

Господарське

Господарський суд Сумської області

Резніченко Олена Юріївна

Ухвала від 12.12.2024

Господарське

Господарський суд Сумської області

Резніченко Олена Юріївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні