Рішення

від 14.01.2025 по справі 922/4038/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4038/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління №127", м. Харків до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м. Харків про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Харківське спеціалізоване управління №127", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, відповідач, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки, понесені Дочірнім підприємством "Харківське спеціалізоване управління № 127", що утворилися за рішеннями Господарського суду Харківської області у справі №922/4738/23 та у справі №922/1040/24, в результаті несвоєчасного відшкодування відповідачем витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за договорами спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 03.03.2023 №61 та від 06.11.2023 №395 у розмірі 40 552, 92 грн. Витрати по оплаті судового збору позивач просив суд покласти на відповідача. Справу просив розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.11.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

28.11.2024 відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач, зокрема, вказує на те, що позивач звертався до відповідача за відшкодуванням витрат за спожиту військовими частинами електроенергію поза межами року в якому електрична енергія споживалася. Усі витрати Харківського КЕУ відбуваються на підставі і в межах затвердженого кошторису. Так як, Харківське КЕУ є бюджетною установою, яка у своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. Таким чином Харківське КЕУ не мало установленої законом можливості сплатити заборгованість за жовтень, листопад, грудень 2022 року у 2023 році та заборгованість за листопад, грудень 2023 року у 2024 році, інакше як на підставі рішення суду. Вина за несвоєчасно сплачену заборгованість є повністю виною Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління №127" яке не звернулося за відшкодуванням витрат за спожиту електричну енергію вчасно з відповідним пакетом документів до Харківського КЕУ. Збитки, які просить стягнути позивач виникли в останнього через порушення умов договорів між позивачем та ПрАТ "Харківенергозбут". Харківське КЕУ не є стороною договорів між ПрАТ "Харківенергозбут" та позивачем. Таким чином підстав для стягнення з Харківського КЕУ 40 552, 92 грн. не має а позовна заява, що розглядається у Господарському суді Харківської області справа №922/4038/24 не підлягає задоволенню.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Харківське спеціалізоване управління № 127" є балансоутримувачем комплексу будівель бази відпочинку "Будівельник", розташованих за адресою: Харківська область, Чугуївський район (землі Есхарівської селищної ради).

01.10.2022 між Дочірнім підприємством "Харківське спеціалізоване управління №127" (балансоутримувач, який за договором визначений Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (користувач, який за договором визначений Сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (платник, який за договором визначений Сторона 3) укладено договір спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном № 61 (письмова форма від 03.03.2023 ).

29.10.2023 між Дочірнім підприємством "Харківське спеціалізоване управління №127" (балансоутримувач, який за договором визначений Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_2 (користувач, який за договором визначений Сторона 2) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (платник, який за договором визначений Сторона 3) укладено договір спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном (письмова форма від 06.11.2023 №395).

Вказані договори є аналогічними за своїм змістом.

Згідно з умовами пунктів 1.1. та 1.2. за укладеними договорами спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном Сторона 1 надала Стороні 2 можливість на спільне безоплатне користування нерухомим майном за адресою: Харківська область, Чугуївський район (землі Есхарівської селищної ради), база відпочинку "Будівельник".

Відповідно до п. 3.2 договорів, Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороною 2 за час дії цих договорів.

Пунктом 3.3 договорів сторони передбачили, що відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг за відповідним пакетом документів до них.

Відповідно до п. 3.4 договорів, Сторона 3 не відповідає за зобов`язаннями Сторони 2, крім тих зобов`язань, що визначені у цих договорах.

Згідно з п. 4.7 та 4.8 договорів, Сторона 2 зобов`язується укласти із Стороною 1 та Стороною 3 договори відшкодування спожитих комунальних послуг окремо за кожним видом комунальних послуг.

За умовами п. 6.4 договорів, Сторона 1 зобов`язується укласти із Стороною 2 та Стороною 3 договори відшкодування спожитих комунальних послуг окремо за кожним видом комунальних послуг.

Відповідно до п. 8.1 договорів, Сторона 3 має право вимагати від Сторони 1 та Сторони 2 надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов цих договорів. У разі не надання таких документів Сторона 3 звільняється від взятих зобов`язань згідно п. 8.2 цих договорів.

Згідно з п. 8.2 Договору, Сторона 3 зобов`язується відшкодувати Стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті Стороною 2 у процесі виконання цього Договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/5086/23 від 09.02.2024 задоволено частково позовні вимоги Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління № 127" та стягнуто з Харківського квартирно-експлуатаційного управління на користь Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління № 127" заборгованість з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії у сумі 161 160,24 грн, а також суму судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/1172/24 від 09.05.2024 задоволено повністю позовні вимоги Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління № 127" та стягнуто з Харківського квартирно-експлуатаційного управління на користь Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління № 127" заборгованість з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 270 781,12 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 030,86 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/5086/23 від 09.02.2024 встановлено наступне: на виконання п. 4.8., 4.9., 6.4. договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 03.03.2023 № 61, за період з 01.10.2022 по 31.12.2022 Стороною 2 кожного місяця готувалися та передавалися Стороні 3 підписані Стороною 2 та Стороною 1 проекти договорів про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії (окремо за жовтень 2022 року, листопад 2022 року та грудень 2022 року) разом з актами фіксації показників лічильника електричної енергії, актами наданих послуг про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії та документами, що підтверджують суми витрат (копіями рахунків за спожиту електричну енергію за жовтень, листопад та грудень 2022 року; копіями актів приймання - передачі електричної енергії за жовтень, листопад та грудень 2022 року; копіями актів про обсяги розподіленої електричної енергії за жовтень, листопад та грудень 2022 року). Однак, підписувати направлені проекти договорів про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії (окремо за жовтень 2022 року, листопад 2022 року та грудень 2022 року) разом з актами фіксації показників лічильника електричної енергії, актами наданих послуг про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію і за послуги з розподілу електричної енергії та виконувати свої зобов`язання з відшкодування вартості комунальних витрат Харківське КЕУ безпідставно відмовилося. Станом на 15.09.2023 заборгованість за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії складала 161 160,24 грн. В подальшому, Дочірнє підприємство "Харківське спеціалізоване управління №127" направило до Харківського квартирно - експлуатаційного управління лист від 15.09.2023 про невідкладне вирішення питанням з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію з копіями документів, що підтверджують суми витрат. 20.09.2023 Харківським КЕУ на адресу позивача надано відповідь, якою фактично визнано дію договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном № 61 від 01.10.2022 та існуючу заборгованість з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію. При цьому відповідач у відповіді на лист повідомив про неможливість передати до органу Казначейства України доручення на здійснення відшкодування згідно зі зверненням директора ДП "ХСУ № 127" Ю. Сторожко від 15.09.2023 у зв`язку з тим, що Харківське КЕУ є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету України, і є розпорядником бюджетних коштів виключно в межах взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів заборгованості у загальному розмірі 161 160,24 грн за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.10.2022 по 31.12.2022. Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої обов`язки за договором спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 03.03.2023 № 61.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/1172/24 від 09.05.2024 встановлено наступне: на виконання п.п. 4.8, 6.4 договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 06.11.2023 № 395, за період з 29.10.2023 по 31.12.2023 Стороною 2 кожного місяця готувалися та передавалися Стороні 3 підписані Стороною 2 та Стороною 1 проекти договорів про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії (окремо за листопад 2023 року та грудень 2023 року) разом з актами фіксації показників лічильника електричної енергії, актами наданих послуг про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії та документами, що підтверджують суми витрат (копіями рахунків за спожиту електричну енергію за листопад та грудень 2023 року; копіями актів приймання - передачі електричної енергії за листопад та грудень 2023 року; копіями актів про обсяги розподіленої електричної енергії за листопад та грудень 2023 року). Однак, підписувати направлені проекти договорів про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії (окремо за листопад 2023 року та грудень 2023 року) разом з актами фіксації показників лічильника електричної енергії, актами наданих послуг про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію і за послуги з розподілу електричної енергії та виконувати свої зобов`язання з відшкодування вартості комунальних витрат Харківське КЕУ безпідставно відмовилося. Заборгованість за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії складає 270 781,12 грн. Дочірнє підприємство "Харківське спеціалізоване управління № 127" направило до Харківського квартирно-експлуатаційного управління лист-вимогу від 29.01.2024 № 1/01 про невідкладне вирішення питання з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію з копіями документів, що підтверджують суми витрат. 05.02.2024 Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням на адресу позивача надано відповідь на звернення про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за договором спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 06.11.2023 № 395, в якій повідомляється про неможливість передати до органу Казначейства України доручення на здійснення відшкодування згідно зі зверненням директора ДП "ХСУ № 127" Ю. Сторожко від 29.01.2024 у зв`язку з тим, що Харківське квартирно-експлуатаційне управління є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету України, і є розпорядником бюджетних коштів виключно в межах взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

У зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням витрат Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії по об`єкту за адресою: Харківська область, Чугуївський район (землі Есхарівської селищної ради), база відпочинку "Будівельник", Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовами до Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління № 127".

Рішенням Господарського суду Харківської області по справі у справі №922/4738/23 від 20.03.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задоволено частково та стягнуто з Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління № 127" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 159 626 грн. 89 коп., 3% річні у розмірі 8 401 грн. 57 коп., інфляційні втрати у розмірі 20 457 грн. 10 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 827 грн. 29 коп. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що Дочірнє підприємство "Харківське спеціалізоване управління № 127", в порушення умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №14481 від 01.01.2019 та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату за спожиту електричну енергію у період з березня 2022 по грудень 2022 та з червня 2023 по серпень 2023.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/1040/24 від 27.05.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задоволено частково та стягнуто з Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління № 127" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 270 781 грн. 12 коп., 3% річні у розмірі 2 184 грн. 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 366 грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3315 грн. 99 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 14481 від 01.01.2019 року та приписів чинного законодавства, не здійснив своєчасну та належну оплату за спожиту електричну енергію за період з листопада 2023 року по грудень 2023 року.

Вказані рішення набрали законної сили.

Позивач вказує на те, що несвоєчасне відшкодуванням витрат Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії по об`єкту за адресою: Харківська область, Чугуївський район (землі Есхарівської селищної ради), база відпочинку "Будівельник" за договорами спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном № 61 та № 395 призвели до додаткових витрат балансоутримувача на суму 40 552 грн. 92 коп., а саме: за рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/4738/23 від 20.03.2024 на суму 3% річних 8401 грн. 57 коп., інфляційних втрат 20 457 грн. 10 коп. та витрат по сплаті судового збору 2 827 грн. 29 коп, всього на суму 31 685 грн. 96 коп. та за рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/1040/24 від 27.05.2024 на суму 3% річних 2 184 грн. 79 коп., інфляційних втрат 3 366 грн. 18 коп. та витрат по сплаті судового збору 3315 грн. 99 коп., всього на суму 8 866 грн. 96 коп.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України", фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пп. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до Конституції України, бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

За приписами ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Довгострокове зобов`язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов`язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.

Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Водночас, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані послуги критично оцінюється судом, оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права. Наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16).

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. За приписами ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого відповідними доказами та не спростованими відповідачем.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Дочірнього підприємства "Харківське спеціалізоване управління №127" (61106, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 283, код ЄДРПОУ 01413862) збитки у розмірі 40 552,92 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Видати наказ пісня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Дочірнє підприємство "Харківське спеціалізоване управління №127" (61106, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 283, код ЄДРПОУ 01413862).

Відповідач - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280).

Рішення підписано 14 січня 2025 року.

СуддяО.В. Погорелова