Рішення

від 14.01.2025 по справі 922/3955/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3955/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-МОДА», м.Харків про стягнення коштів 4625,70 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-МОДА" про стягнення заборгованості 2 710,61 грн, пені 468,36 грн, штрафу за прострочення понад місяць у розмірі 7 % від суми заборгованості 189,74 грн , інфляційних втрат 1 037,82 грн , 3 % річних 219, 17 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконаний обов`язок по оплаті вартості поставленого природного газу за Договором про постачання природного газу № Х/2019/27 від 15.05.2019 та додатковими угодами до нього.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2024 позовну заяву залишено без руху; надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви.

13.11.2024 позивачем поданою до судузаявою (вх.№28621) усунуто недоліки, які були зазначені в ухвалі суду від 11.11.2024.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, наданими сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом. При цьому, суд зазначає, що копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 18.11.2024, яку було надіслано на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було повернуто на адресу суду з довідкою відділення оператора поштового зв`язку Ф.20, в якій значиться причина повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.11.2024 по справі №922/3955/24 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (далі Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-МОДА» (далі Споживач, Відповідач) укладено Договір про постачання природного газу № Х/2019/27 від 15.05.2019.

Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що постачальник зобов`язується передати у власність споживача природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Постачальник передає Споживачу газ в обсязі 4 250 м3. Обсяги постачання природного газу на кожну добу визначаються в Додатку № 1 до Договору, що визначено у Додатку № 1 до цього Договору.

Вказані обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися в порядку, передбаченому п. 1.5 Договору (пункт 1.2.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.4 Договору постачання/споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється нерівномірно. Допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, визначених пунктом 1.2 Договору.

Відповідно до пункту 1.5 Договору, зменшення/збільшення/анулювання обсягу природного газу здійснюється на підставі письмових заявок Споживача, які надаються електронною поштою не пізніше ніж до 08:00 UTC (10:00 за київським часом) години доби, що передує газовій добі постачання, на яку подається заявка.

Якщо Споживач надає більше ніж одну заявку по одній і тій самій точці виходу у визначений цим пунктом строк, до опрацювання приймається заявка, яка була одержана останньою.

Заявка Споживача про зміну обсягів транспортування природного газу для газової доби надаються з 14:00 UTC (16:00 за київським часом) газової доби постачання. Заявка на зміну надається не менше ніж за три години до початку зміни обсягів транспортування, які були визначені номінацією до початку зміни обсягів транспортування, визначених номінацією. Подання заявки, коригування заявлених обсягів здійснюється шляхом внесення даних в особистому кабінеті Споживача або направлення електронного повідомлення з електронної пошти Споживача на електронну пошту Постачальника.

Відповідно до п.1.5.1 Договору у разі відсутності письмової заявки споживача відповідно до пункту 1.5. договору, постачальник здійснює постачання природного газу споживачу в обсягах, відповідно до пункту 1.2. договору.

Згідно з пунктом 1.7 Договору у випадку неподання Споживачем заявки у строк та у порядку, встановлених п.1.2.2, 1.3, 1.5 Договору, обсяг природного газу, що поставлений Постачальником, підтверджується щомісячними актами прийманняпередачі газу, оформленими згідно з розділом 4 даного Договору, та підлягає оплаті Споживачем в порядку встановленому Договором.

Відповідно до пункту 2.2 Договору ціна газу природного газу за 1 000 м3 визначається сторонами Договору у Додатковій угоді до Договору та включає в себе вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується Постачальником Оператору ГТС.

За умовами пункту 2.3 Договору ціна природного газу за 1 000 м3 може змінюватися протягом строку дії Договору. Зміна ціни природного газу за 1000 м3 узгоджується сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору. У випадку зміни ціни природного газу за 1 000 м3 Постачальник направляє Споживачу підписаний з його сторони та завірений печаткою проект Додаткової угоди у двох оригінальних примірниках. Споживач повинен протягом трьох робочих днів з дати отримання проекту додаткової угоди підписати і завірити печаткою цю додаткову угоду та повернути Постачальнику її оригінальний примірник. (п. 2.4Договору)

У разі незгоди Споживача з встановленою ці з встановленою ціною, крім випадків, передбачених п. 2.8 Договору, додаткова угода не підписується, а Споживач зобов`язується надати Постачальнику листа, погодженого з газорозподільним підприємством про зняття обсягів газу в даному періоді постачання, погодженого з оператором Єдиної газотранспортної системи станом на перше число місяця, в якому змінилася ціна. В такому разі, Договір вважається призупиненим в частині поставки газу на період щодо якого сторонами не досягнуто згоди про нову ціну природного газу за 1 000 м3.

Відповідно до пункту 3.1 Договору Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а за відсутності заявки Споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п.1.2 Договору, на рахунок Постачальника у такому порядку:

-30 % вартості до 10 числа місяця поставки природного газу;

-30 % вартості до 20 числа місяця поставки природного газу;

-30 % вартості до 30/31 числа місяця поставки природного газу;

-остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту

приймання-передачі природного газу (за звітний місяць) до 5-го числа місяця,

наступного за звітним (місяцем поставки).

Згідно пункту 4.1. договору, кількість поставленого споживачем газу визначається за показниками, встановленого у споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується оператором ГРМ та /або оператором ГТС.

Пунктом 4.3. договору визначено, що приймання передача газу, поставленого постачальником та спожитого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання передачі, які є невід`ємними частинами цього договору, і які є підставою для проведення споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Для складання Актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 03 числа місяця наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою Споживача копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ та Оператором ГТС. (п. 4.3.1 Договору)

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газу та направляє їх Споживачу (п. 4.3.2 Договору).

Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання актів приймання передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання передачі (пункт 4.4 договору).

У випадку невиконання обов`язку, передбаченого пунктом 4.4. договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим споживачем від постачальника у відповідному звітному місяці на підставах постачальника та /або інформації, які складаються та /або надаються оператором ГТС та /або оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до договору або у судовому порядку (пункт 4.5 договору).

Відповідно до пп. 5.1.2. Договору Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 10.1. Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2019 року включно, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде направлено іншій стороні письмове повідомлення.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

24.12.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 2022/01/01 до Договору, якою узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатися з 01 січня 2022 року за 1 000 м3 встановлюється в національній валюті України гривні і складає без урахування вартості податку на додану вартість 55 136,58 грн. Крім того ПДВ 11 027,32 грн. Разом за 1 000 м3 з ПДВ 66 163,90 грн.

Як зазначає позивач, у січні 2022 року Постачальником направлено Споживачу проект Додаткової угоди № 2022/02/01 щодо узгодження ціни на природний газ, що постачатиметься з 01 лютого 2022 року, яка становитиме за 1 000 м3 без ПДВ 37 306,58 грн, ПДВ 7 461,32 грн, а разом 44 767,90 грн з ПДВ.

Зазначена Додаткова угода № 2022/02/01 Споживачем не підписана та Постачальнику не повернута, листа про зняття обсягів газу не надано.

Як зазначає позивач, останній на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ, а саме відповідно до актів приймання передачі природного газу:

№ 00000003021 від 31.01.2022 в об`ємі 0,01255 тис. м3 на суму 830,35 грн;

№00000005328 від 28.02.2022 в об`ємі 0,04200 тис.м3 на суму 1 880,26 грн.

Акт № 00000003021 від 31.01.2022 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Акт №00000005328 від 28.02.2022 направлено споживачу, утім вмотивованої відмови від його підписання не надходило, підписаний споживачем примірник акту постачальнику не повернуто.

Постачальник 22.10.2024 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» повторно направив Споживачу Акт приймання-передачі № 00000005328 від 28.02.2022 та проект Додаткової угоди № 2022/02/01 від 28.02.2022, проте відповіді на день звернення до суду із цим позовом, не надходило, борг не погашено.

Факт постачання природного газу відповідачу підтверджується також наданою позивачем інформацією оператора ГТС (лист №03.1/469 від 24.10.2024).

Відповідач в порушення умов договору, за поставлений у період січень лютий 2022 року позивачем природний газ не розрахувався у зв`язку із чим заборгованість відповідача за спожитий природній газ складає 2 710,61 грн.

Крім того, внаслідок прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-МОДА" виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховно і заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 468,36 грн., 3% річних в розмірі 219,17 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 037,82 грн. та штраф в розмірі 189,74 грн. Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" до господарського суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України та ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань відповідно до ст. 692 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закону), права та обов`язки постачальників і споживачів природного газу визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 4 Закону, правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 (зі змінами) затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила).

Пунктом 2 Розділу 2 Правил (в редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) встановлено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил, підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2 Розділу 7 Правил, у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені щодо відшкодування шкоди.

Пунктом 10 Розділу 2 Правил передбачено, що постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між ТОВ «Енерджі Трейд Групп» (позивачем) та ТОВ "ЕЛІТ-МОДА" (відповідачем) на підставі укладеного між ними договору постачання природного газу №Х/2019/27 від 15.05.2019, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором постачання природного газу та відповідає вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, отже, з огляду на положення ст. 629 ЦК Україниу, зазначений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено обсяги природного газу, поставленого відповідачу на підставі договору постачання природного газу № Х/2019/27 від 15.05.2019 у період з січня 2022 року по лютий 2022 року на загальну суму 2 710,61 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Станом на дату ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази підтвердження сплати заборгованості ТОВ "ЕЛІТ-МОДА", за природний газ по договору постачання природного газу №Х/2019/27 від 15.05.201 за січень-лютий 2022 року на суму 2 710,61 грн.

Внаслідок прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-МОДА виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховно і заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 468,36 грн., 3% річних в розмірі 219, 17 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 037,82 грн., та штраф у розмірі 189,74 грн.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку порушення Споживачем розміру або строку оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу (п. 7.3 Договору).

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

За умовами ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що за наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір ( п.6.13 постанови ВПВС від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).

Таким чином, пеня може бути встановлена для забезпечення будь-якого договірного зобов`язання (як грошового, так і негрошового), оскільки вона належить до штрафних санкцій.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи вказане, за прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної поставки товару на підставі пункту 7.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення у сумі 468,36 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначена сума пені та період прострочення.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України (п.7.38 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі №910/12876/19).

Позивач розрахував 7% штрафу у розмірі 189,74 грн. на підставі п. 7.3. Договору. Розмір останнього є арифметично правильним.

Враховуючи неналежне виконання ТОВ "ЕЛІТ-МОДА" зобов`язань з оплати за постачання природного газу за Договором №Х/2019/27 від 15.05.2019, господарський суд доходить висновку про правомірність позовних вимог в частині застосування штрафних санкцій.

Крім того, згідно частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, зробленого позивачем та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначена сума 3% річних та інфляційних втрат та період прострочення.

З урахуванням викладеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем всупереч вимог ст. 73, 74 ГПК України не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем за вказаним Договором, а також доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за природний газ за січень-лютий 2022 року на суму 2 710,61 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 2 710,61 грн., пені у розмірі 468,36 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 037,82 грн., 3 % річних у розмірі 219, 17 грн., штрафу у розмірі 189,74 грн. є обґрунтованими та доведені належними і допустимими доказами, тому суд задовольняє вказані позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" задоволено в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-МОДА» (31103, Харківська область, місто Харків, вул. Дерев`янка, будинок 8;код ЄДРПОУ 32949478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 6; код ЄДРПОУ: 36716332) заборгованість в розмірі 2 710 грн. 61 коп., пеню 468 грн. 36 коп., штраф 189 грн. 74 коп., інфляційні втрати 1 037 грн. 82 коп., 3 % річних 219 грн. 17 коп. та витрати зі сплати судового у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "14" січня 2025 р.

СуддяС.Ч. Жельне