Рішення

від 14.01.2025 по справі 922/4020/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4020/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місто Харків,

до Приватного підприємства «Гриль №2», місто Харків,

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства «Гриль №2», про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за договором № 24101307 від 13.10.2021 року про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди № 7018 від 23.11.2018 року в сумі 19 908,57 грн., за період: жовтень 2021 року; листопад 2021 року; грудень 2021 року; січень 2022 року; лютий 2022 року; липень 2022 року; вересень 2022 року; грудень 2022 року; лютий 2023 року; березень 2023 року; квітень 2023 року; травень 2023 року; червень 2023 року; липень 2023 року; серпень 2023 року; вересень 2023 року; жовтень 2023 року; листопад 2023 року; грудень 2023 року та пеню за невиконання зобов`язань за договором № 24101307 від 13.10.2021 року про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди № 7018 від 23.11.2018 року в сумі 1 739,55 грн., за період: серпень 2023 року листопад 2023 року.

Крім того, позивачем зазначено у вступній частині позову Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 14095412) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

15 листопада 2024 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/4020/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Дозволено позивачу до 22.11.2024 року надати суду додаткові пояснення щодо окремого питання обґрунтування для залучення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради щодо однієї із сторін по справі до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Зобов`язано Приватне підприємство «Гриль №2» зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС.

Як свідчать матеріали справи, в строк до 22.11.2024 року від позивача не надійшло обгрунтованих пояснень щодо окремого питання - залучення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а відтак у суду відсутні будь-які підстави для вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач правом на формування заперечень з приводу доводів викладених у позовній заяві не скористався, про рух справи (зокрема, про відкриття провадження у справі) повідомлявся у відповідності до норм чинного процесуального законодавства. Так, оскільки відповідач не зареєстрований в системі «Електронний Суд», з метою повідомлення останнього про розглядсправи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника,у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частин 1, 2 статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/4020/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9статті 165 Господарського процесуального кодексу Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставічастини 4статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справіОсіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на формування заперечень з приводу доводів викладених у позові не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи стислі процесуальні строки, встановлені для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив позицію позивача, які ґрунтуються на наступному.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ПП «Гриль № 2» укладено договір оренди нежитлового приміщення № 7018 від 23.11.2018 року (далі Договір - 7018).

Відповідно до пункту 1.1. Договору - 7018, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову одноповерхову будівлю літ. «А-1» загальною площею 28,4, яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та розташована за адресою м. Харків, Салтівське шосе, 141-Г та знаходиться на балансі комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (балансоутримувач).

Фактичне передання приміщення в користування Відповідачу підтверджує акт приймання-передачі від 23.11.2018 року, який підписано сторонами договору та погоджено з позивачем.

Відповідно до пункту 4.10 Договору -7018 між позивачем та відповідачем 13 жовтня 2021 року укладено договір № 24101307 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди № 7018 від 23.11.2018 року (далі договір № 24101307).

Згідно розділу 6 Договору № 24101307, він набуває чинності з 01.10.2021 року до 01.10.2022 року. Дія Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; дострокового припинення за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду; припинення або розірвання Договору-7018; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Позивач у позові зазначає, що у відповідності до Наказу орендодавця № 622 від 08.08.2024 року "Про припинення договору оренди № 7018 від 23.11.2018" договір № 7018 припиненно 18.12.2023 року.

За твердженнями позивача, відповідач своє грошове зобов`язання за Договором № 24101307 не виконав, не відшкодував йому витрати на утримання орендованого нерухомого майна та не сплатив витрати наданих комунальних послуг, в зв`язку з чим станом на подання позовної заяви утворилась заборгованість за період: жовтень 2021 року; листопад 2021 року; грудень 2021 року; січень 2022 року; лютий 2022 року; липень 2022 року; вересень 2022 року; грудень 2022 року; лютий 2023 року; березень 2023 року; квітень 2023 року; травень 2023 року; червень 2023 року; липень 2023 року; серпень 2023 року; вересень 2023 року; жовтень 2023 року; листопад 2023 року; грудень 2023 року в загальному розмірі 19 908,57 грн., на яку нарахована пеня в розмірі 1 739,55 грн. за період: серпень 2023 року листопад 2023 року.

В порядку досудового врегулювання спору, 16.08.2024 року позивач звернувся до відповідача із листом про сплату заборгованості з орендної плати та інших платежів № 07-27/7109 в якому просить останнього погасити заборгованість за договором № 24101307 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди № 7018 від 23.11.2018 року у сумі 21 622,34 грн. у тому числі пеня 1 739,55 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на формування відзиву.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як свідчать матеріали справи, між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі орендодавець/позивач у справі) та ПП «Гриль № 2» (далі орендар/відповідач у справі) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 7018 від 23.11.2018 року (далі Договір - 7018).

Відповідно до пункту 1.1. Договору - 7018, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову одноповерхову будівлю літ. «А-1» загальною площею 28,4, яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та розташована за адресою м. Харків, Салтівське шосе, 141-Г та знаходиться на балансі комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (балансоутримувач).

За умовами пункту 10.1. договору 7018, договір діє з 23.11.2018 року до 23.10.2021 року. У разі відсутності заяви орендаря, орендодавця та Балансоутримувача про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Додатками цього договору слугують акт приймання передачі орендованого майна від 23.11.2018 року та розрахунок орендної плати за базовий місяць жовтень 2018 року.

Фактичне передання приміщення в користування відповідачу підтверджує акт приймання-передачі від 23.11.2018 року, який підписано сторонами договору та погоджено з позивачем, як з Балансоутримувачем.

На підставі звернень ПП «Гриль № 2» вх. № 7054 від 24.10.2023 року, КП «Харківські теплові мережі» вх. № 1139 від 15.02.2024 року та акту приймання передачі нежитлової будівлі від 18.12.2023 року Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради видано наказ № 622 від 08.08.2024 року про припинення договору оренди № 7018 від 23.11.2018 року та з 18.12.2023 року припинено нарахування орендної плати та пені по цьому договору.

При цьому, предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором № 24101307 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди № 7018 від 23.11.2018 року.

Так, 13.10.2021 між позивачем (далі - балансоутримувач) та відповідачем (далі - орендар) укладено договір № 24101307 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди № 7018 від 23.11.2018 року (далі договір).

Згідно розділу 6 договору, він набуває чинності з 01.10.2021 року до 01.10.2022 року. Дія Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; дострокового припинення за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду; припинення або розірвання Договору-7018; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

16.08.2024 року позивач звернувся до відповідача із листом № 07-27/7109 про сплату заборгованості з орендної плати та інших платежів в якому повідомляє про те, що договір № 24101307 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди № 7018 від 23.11.2018 року є припиненим з 18.12.2023 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору № 24101307, Балансоутримувач зобов`язується забезпечити орендарю можливість користування комунальними послугами у нежитловій одноповерховій будівлі загальною площею 28, 4 кв. м., вартістю відповідно до експертної оцінки 86540,00 грн. станом на 23.08.2018 року, які розташовані за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 141-Г «літ. А-1» та знаходяться на балансі КП «Харківські теплові мережі» (далі майно), а орендар зобов`язується щомісячно відшкодовувати Балансоутримувачу витрати за спожиті комунальні послуги відповідно умов п. 4.1. договору, за тарифами, що діють у розрахунковий період, за який проводиться відшкодування.

Згідно пункту 2.1 підпункту 2.1.3 договору № 24101307, Балансоутримувач зобов`язується відповідно до умов договору надавати орендарю акти виконаних послуг та податкові накладні в строк до 12 числа місяця, наступного за звітнім.

За пунктом 2.2 підпунктом 2.2.2. договору № 24101307 орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати відшкодування витрат Балансоутримувачу за фактично отримані комунальні послуги та земельний податок пропорційно до площі, яку займає орендар, на умовах, визначених договором.

Також за умовами пункту 4.6. договору № 24101307 нарахування за комунальні послуги відбувається за їх фактичне споживання орендарем на підставі акту виконаних послуг.

Пунктом 4.8. договору, передбачено, що розрахунковим періодом оплати послуг та відшкодування витрат є один календарний місяць.

Відповідно до пункту 4.9. договору, оплата послуг та відшкодування витрат Балансоутримувачу здійснюється щомісячно у відповідності з затвердженими тарифами на підставі актів виконаних послуг. Акти виконаних послуг надаються орендарю не пізніше 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

З огляду на правову природу, укладений між сторонами договір, є договором про надання послуг, який у розумінні статей 11,509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Істотною умовою договорів про надання послугє предмет, яким є послуга. Статтею 177 ЦК послуга закріплена як самостійний об`єкт цивільних прав.

Позивачем на виконання умов Договору № 24101307 були складені наступні акти виконаних послуг:

від 31.10.2021 року акт № 421 відшкодування витрат на утримання орендованого майна на суму 979,85 грн. з ПДВ; по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року

від 31.11.2021 року акт № 460 відшкодування витрат на утримання орендованого майна на суму 979,85 грн. з ПДВ; по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року

від 31.12.2021 року акт № 500 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1030,97 грн. з ПДВ;

від 31.01.2022 року акт № 31 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1077,83 грн. з ПДВ;

від 28.02.2022 року акт № 76 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1077,83 грн. з ПДВ;

від 31.07.2022 року акт № 205 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 110,76 грн. з ПДВ;

від 30.09.2022 року акт № 279 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 55,38 грн. з ПДВ;

від 31.12.2022 року акт № 383 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 55,38 грн. з ПДВ;

від 28.02.2023 року акт № 74 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 2478,67 грн. з ПДВ;

від 31.03.2023 року акт № 118 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1296,42 грн. з ПДВ;

від 30.04.2023 року акт № 162 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1239,34 грн. з ПДВ;

від 31.05.2023 року акт № 208 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1239,34 грн. з ПДВ;

від 30.06.2023 року акт № 250 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1296,42 грн. з ПДВ;

від 31.07.2023 року акт № 290 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1239,34 грн. з ПДВ;

від 30.08.2023 року акт № 331 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1239,34 грн. з ПДВ;

від 30.09.2023 року акт № 372 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1296,42 грн. з ПДВ;

від 31.10.2023 року акт № 414 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1239,34 грн. з ПДВ;

від 30.11.2023 року акт № 456 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 1239,34 грн. з ПДВ;

від 314.12.2023 року акт № 279 відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по дог. № 24101307 від 13.10.2021 року на суму 736,75 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що відповідно до вимог пунктів 4.6, 4.8, 4.9 договору № 24101307 від 13.10.2021 року про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, акт від 31.10.2021 року № 421 відшкодування витрат на утримання орендованого майна на суму 979,85 грн. з ПДВ та акт від 31.11.2021 року № 460 відшкодування витрат на утримання орендованого майна на суму 979,85 грн. з ПДВ, підписані з боку двох учасників господарського правовідношення (позивачем та відповідачем), що в свою чергу має доказову силу для встановлення факту обізнаності та згоди відповідача із розміром сум на відшкодування витрат за комунальні послуги за жовтень та листопад 2021 року.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до пункту 4.10. договору, щомісячні платежі за цим договором здійснюються орендарем на поточний рахунок Балансоутримувача не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

А відтак, відповідач мав обов`язок не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім, відшкодувати позивачу комунальні витрати на утримання орендованого майна в загальному розмірі 1 959,70 грн за актом від 31.10.2021 року № 421 на суму 979,85 грн. з ПДВ та за актом від 31.11.2021 року № 460 на суму 979,85 грн. з ПДВ. Втім, доказів виконання відповідачем цього обов`язку матеріали справи не містять.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 11 статті 526 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частини 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання за жовтень та листопад 2021 року, а відтак порушив договірні зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), що є поведінкою, яка суперечить добросовісній та чесній діловій практиці в сфері господарських відносин, а відтак в сукупності стає правовою підставою для захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення в судовому порядку заборгованості в розмірі 1 959,70 грн.

Як вже зазначалося, за умовами пункту 4.6. договору № 24101307 нарахування за комунальні послуги відбувається за їх фактичне споживання орендарем на підставі акту виконаних послуг.

Точний розмір таких витрат сторонами не обумовлений і підлягає вирахуванню позивачем у кожному конкретному місяці, шляхом надання відповідачу акту виконаних послуг.

Розділом 2 пунктом 2.1 підпунктом 2.1.3 договору № 24101307 встановлено зобов"язання Балансоутримувача, відповідно до умов договору надавати Орендарю акти виконаних послуг та податкові накладні в строк до 12 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з пунком 2.2 підпунктом 2.2.2. договору № 24101307 орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати відшкодування витрат Балансоутримувачу за фактично отримані комунальні послуги та земельний податок пропорційно до площі, яку займає орендар, на умовах, визначених договором.

Пунктом 4.9 договору № 24101307 встановлено, що оплата послуг на відшкодування витрат Балансоутримувачу (позивач) здійснюється щомісяця у відповідності з затвердженими тарифами на підставі актів виконаних послуг. Акти виконаних послуг надаються Орендарю не пізніше 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим. зобов`язаний надавати орендарю акти виконаних послуг та податкові накладні в строк до 12 числа місяця, наступного за звітнім.

Отже, можливість виконання відповідачем свого обов`язку по договору щодосплативитратза комунальні послуги, що мають відношення до орендованого майна, обумовлене виконанням позивачем свого обов`язку щодо надання відповідачеві інформації про розмір грошового зобов`язання у формі відповідних актів виконаних послуг.

Матеріали справи також містять акти відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП " Гриль №2" по договору № 24101307 від 13.10.2021 року за період з грудня 2021- лютий 2022 року; за липень, вересень, грудень 2022 року, з лютого-грудень 2023 року, на загальну суму 17 948,87 грн. з ПДВ., які складені та підписанні лише з боку позивача, при цьому, суд зазначає, що матеріали справи не місять доказів виконання позивачем своїх зобов"язань по договору (пункт 2.1. підпункт 2.1.3), а саме, надання відповідачеві актів по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна за зазначені періоди.

Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

А відтак, в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, позивач, як кредитор, прострочив виконання свого обов`язку в частині надання орендарю актів виконаних послуг,що в свою чергу позбавило відповідача можливості здійснити оплату витрат, що мають відношення до орендованого майна, в конкретному розмірі та у встановлений договором строк.

Крім того, позивачем представлено до матеріалів справи лист на ім"я Директора ПП "Гриль-2" Едуарду Подусу від 16.08.2024 року за № 07-27/710 про сплату заборгованості з орендної плати та інших платежів в якому пропонується відповідачу протягом 10 каледарних днів з моменту отримання листа, перерахувати заборгованість в сумі 21 622,34 грн. по договору № 24101307 від 13.10.2021 року.

Втім, доказів направлення цього листа, в тому числі поштовим зв"язком, позивачем до матеріалів справи не подано.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, саме звернення позивача з позовом до суду не може вважатись відповідною вимогою в розумінні частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки за умов договору, визначення точних сум боргу (розміру грошового зобов`язання) залишене на розсуд позивача, однак ця обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку із доказування перед судом розміру зобов`язання, яке він просить стягнути.

Позивачем також не представлено належних та достатніх доказів, на підставі яких можна встановити формування суми, яка зазначена в актах відшкодування витрат за відповідний період, як-то числових даних обліку наданих комунальних послуг у орендованому відповідачем приміщенні для визначення їх вартості.

Крім того, заявлений розмір грошової вимоги не може бути верифікованій, перевірений в ході судового розгляду (вірність заявленої до стягнення суми за правилами математики і формальної логіки), тобто розрахунки позивача в цій частині не мають здатності до арифметичної та логічної перевірки судом належними засобами доказування.

Оскільки позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку розміру грошового зобов`язанняпо договіру № 24101307 від 13.10.2021 року за період з грудня 2021 року-лютий 2022 року, за липень 2022 року, за вересень 2022 року, за грудень 2022 року, з лютого 2023 року по грудень 2023 року на загальну суму 17948,87 грн. з ПДВ, суд констатує недоказаність даної вимоги.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про недоведення позивачем належними, допустимими, достовірними та достатньо імовірними доказами наявності правових підстав для стягнення з відповідача витрат Балансоутримувачана комунальні послуги з грудня 2021 року-лютий 2022 року, за липень 2022 року, за вересень 2022 року, за грудень 2022 року, з лютого 2023 року по грудень 2023 року відшкодування витрат на утримання орендованого майна ПП «Гриль 2» по договору № 24101307 від 13.10.2021 року на загальну суму 17948,87 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про не доведення позивачем в порядку статей 76-79 ГПК України підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 17948,87 грн заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг з грудня 2021 року-лютий 2022 року, за липень 2022 року, за вересень 2022 року, за грудень 2022 року, з лютого 2023 року по грудень 2023 року, то відповідно, і позовна вимога про стягнення пені, яка охоплює період з серпня 2023 року по листопад 2023 року, є такою, що не задовольняється судом, оскільки пеня застосовується лише за наявності такого права у особи.

Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про задоволення позову частково.

У відповідності до частини 1статті 13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4статті 11 Господарського процесуального кодексу Українисуд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно зістаттею 129 Господарського процесуального кодексу Українисудові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями1-5, 8,10-12,20,41-46,73-80,86,123, 129,232,233,236-238,240,241,247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Гриль №2» (61052, місто Харків, вулиця Конторська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 35352901) на користь Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 31557119) основну заборгованість у сумі 1959,70 грн та витрати по сплаті судового збору 219,29 грн.

Видати наказ після набрання законної сили рішення суду.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей256,257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "14" січня 2025 р.

СуддяВ.С. Юрченко

справа № 922/4020/24