Справа 556/1339/24
Номер провадження 2/556/451/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
03.12.2024 дата розгляду справи
Володимирецький районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Іванків О.В.,
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець в порядку загального позовного провадження позов ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимирецької селищної ради, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказував, що у вказаній квартирі він зареєстрований з 17.05.2016 року, хоча фактично без реєстрації проживав в ній на протязі тривалого часу, разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , бабусею (матір`ю мами) ОСОБА_4 та братом матері, рідним дядьком позивача ОСОБА_2 . Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач отримав статус дитини сироти, оскільки його батько був позбавлений батьківських прав, бабуся ОСОБА_4 була призначена його опікуном, і він продовжив постійно проживати разом з бабусею та дядьком у вказаній квартирі. З 21.09.2021 року тимчасово вибув до м.Рівне у зв`язку із навчанням, де зареєстрований в гуртожитку навчального закладу. В той же час, у вихідні, а також в період канікул позивач перебував у смт.Володимирець. Що стосується бабусі та дядька, то вони продовжували проживати у вказаній квартирі, в т.ч. бабуся до часу своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а третя особа ОСОБА_2 до часу його затримання правоохоронними органами в липні 2023 року. Квартира АДРЕСА_1 була надана родині в користування за договором найму жилого приміщення, який укладено на підставі ордеру на жиле приміщення, проте оригінали цих документів втрачені за спливом значного періоду часу. На час подання позову у вказаній квартирі зареєстрований тільки ОСОБА_2 , який фактично в ній не проживає, оскільки відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а фактично використовує квартиру позивач, він не втратив зв`язку із даним житлом, яке є єдиним постійним місцем його проживання. В період приватизації державного та комунального житла дорослі члени сім`ї, в т.ч. опікун, не скористались правом приватизації, а сам позивач був позбавлений такої можливості в силу малолітнього віку. Вважає, що він та інші члени його сім`ї набули право власності на квартиру за набувальною давністю, у зв`язку з чим просив задоволити позов.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 10.05.2024.
Ухвалою суду від 10 травня 2024 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.
Ухвалою суду від 15 серпня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач у судове засідання надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, в т.ч. шляхом направлення процесуальних документів та судових викликів до електронного кабінету користувача системи "Електронний суд". Про причини неявки представник суд не повідомив, про перенесення часу судового засідання не клопотав, відзиву чи заперечень з приводу заявлених вимог не надав.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судових засідань був повідомлений через адміністрацію місць позбавлення волі, заперечень чи пояснень проти позову не надав.
Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 ст.3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні на підставі досліджених письмових доказів доведено факт постійного, відкритого, безтитульного і добросовісно користування ОСОБА_1 та членами його сім`ї спірною квартирою вже більше 12 років, що підтверджується витягами з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, витягом електронної обліково-статистичної картки дитини, що позбавлена батьківського піклування, розпорядженням голови Володимирецької РДА №232 від 28.09.2016 року, описом майна дитини-сироти, довідками Володимирецької селищної ради №825 та 826 від 28.03.2024 року.
Сукупністю вказаних доказів поза розумним сумнівом доведено, що позивач постійно, відкрито і добросовісно користується спірною квартирою. При цьому суд приймає до уваги також ту обставину, що в даний час за позивачем в силу п.2) ч.3 ст.71 ЖК України зберігається жиле приміщення, оскільки ОСОБА_1 вибув з квартири на час навчання, що підтверджується копією студентського квитка НОМЕР_1 .
Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертоїстатті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частинами 1, 4 ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно(набувальнадавність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Таким чином, зі змісту вказаної норми вбачається, що задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 334 ЦК України можливе лише за наявності таких умов: по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо).
По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.
По-четверте, необхідною умовою є відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.
При цьому, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Позивачкою доведено наявність всіх вказаних умов, що є підставою для задоволення позову.
Як вже зазначалось, в суді доведено відкритий та безперервний характер володіння квартирою, оскільки позивач ОСОБА_1 користується квартирою постійно, і не тільки відповідачеві, але й необмеженому колу осіб було про це відомо. Позивач та члени його сім`ї продовжують володіти квартирою і на час судового розгляду справи.
При цьому суд констатує, що практично протягом всього свого життя позивач ставиться до житлової квартири, як до своєї власної безперешкодно володіє нею, після досягнення повноліття приймає участь в утриманні, підтримує належний стан житла.
Також в суді доведено і безтитульність володіння ОСОБА_1 спірною квартирою.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач та члени його сім`ї належним чином, відкрито та безперешкодно користувались житловим приміщенням та виконували обов`язки квартиронаймачів у житловому будинку недержавної власності.
У відповідності до ст.1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду №2482-ХП від 19.06.1992 року, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Як вбачається зі ст.ст.5,8 цього ж Закону, право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках), при цьому квартира (будинок) передається у спільну часткову чи в спільну сумісну власність.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 та інші члени його сім`ї набули право на приватизацію квартири, в рівних частках, проте вказаним правом повнолітні члени сім`ї позивача не скористались, а сам позивач був позбавлений такої можливості. В даний час реалізація такого права в позасудовий спосіб є неможливою. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Питання про повернення сплаченогопри подачі позовної заяви судового збору позивач не ставить.
Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 76, 80, 81, 209, 212,214-215,218ЦПК України,ст.344 ЦК України,суд
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1
На рішення може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду. Апеляцію на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
С У Д Д Я :
Іванків О.В.
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2
Відповідач: Володимирецька селищна рада Вараського району Рівненської області, юридична адреса: сел. Володимирець, вул.Повстанців, 212, 34300, Вараський район Рівненська область код ЄДРПОУ 04388113.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2
Суд | Володимирецький районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124408279 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Володимирецький районний суд Рівненської області
Іванків О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні