Рішення

від 14.01.2025 по справі 569/22206/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/22206/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-ЛЗК»</a>, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про припинення трудових відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-ЛЗК»</a>, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про припинення трудових відносин.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з 08.04.2015 року він був працевлаштований вантажником в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛЗК»</a> згідно наказу №01/2015 від 08.04.2015 року та перебував у трудових відносинах з відповідачем до серпня 2018 року. Надалі ТОВ «ЗАХІД-ЛЗК» припинило свою господарську діяльність та неодноразово змінювало адресу реєстрації. Незважаючи на припинення трудових відносин, відповідач наказу на звільнення не приймав та не повернув позивачу трудової книжки із записом про звільнення. На прохання позивача звільнити його офіційно, керівник ТОВ «ЗАХІД-ЛЗК» не реагував. 02.08.2024 року засобами поштового зв`язку позивач надіслав заяву на звільнення його з роботи за власним бажанням, яка повернулася 17.08.2024 року без вручення. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємство ТОВ «ЗАХІД-ЛЗК» є діючим та не знаходиться в стані припинення. Позивач зазначає, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Відсутність даних про його звільнення із роботи в ТОВ «ЗАХІД-ЛЗК» впливає на можливість здійснення перерахунку його пенсії. Враховуючи факт порушення права позивача на припинення трудового договору вважає, що такі права можуть бути відновленні шляхом визнання припиненими трудових відносини між позивачем та ТОВ ЗАХІД-ЛЗК» з 02.08.2024 року у зв`язку зі звільненням із займаної посади за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою суду від 18.11.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просив суд розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «ЗАХІД-ЛЗК» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Від представника третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.

За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно наказу керівника ТОВ «Захід-ЛЗК» №1/2015 від 08.04.2015 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ТОВ «Захід-ЛЗК» на посаду вантажника.

Згідно відомостей Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 , наявні відомості про сплату ЄСВ роботодавцем ТОВ «ЛЗК-Захід» з квітня 2015 року по липень 2018 року.

Як зазначає позивач ТОВ «ЗАХІД-ЛЗК» припинило свою господарську діяльність та неодноразово змінювало адресу реєстрації. Незважаючи на припинення трудових відносин, відповідач наказу на звільнення не приймав та не повернув позивачу трудової книжки із записом про звільнення. На прохання позивача звільнити його офіційно керівник ТОВ «ЗАХІД-ЛЗК» не реагував.

02.08.2024 року засобами поштового зв`язку позивач ОСОБА_1 надіслав заяву на звільнення його з роботи за власник бажанням, яка повернулася 17.08.2024 року без вручення, що підтверджується поштовою квитанцією, описом вкладеного та трекінгом поштового відправлення.

Проте, на наданий час ОСОБА_1 не надійшло жодної відповіді від відповідача.

Частиною 2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14- рп/2004, від 16 жовтня 2007 року №8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ч. 1 ст. 3 КЗпП України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

У п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За змістом ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Враховуючи зазначені норми закону, позивач належним чином, у визначеному законом порядку повідомив відповідача ТОВ «ЗАХІД-ЛЗK» за місцем знаходження юридичної особи про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням.

Однак відповідач всупереч вимогам закону та у порушення прав позивача на припинення трудових відносин і звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, жодних дій не вчинило, наказ про звільнення останнього з роботи не видано.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана. Враховуючи дані обставини, те, що трудові обов`язки позивач з відповідачем припинив, що підтверджується поданою заявою, однак відповідачем не прийнято рішення відповідно до вимог діючого трудового законодавства у встановлені строки, що вбачає не припинення трудових відносин з відповідачем. А тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення трудових відносин підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, яка міститься в матеріалах справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 263, 265, 268, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-ЛЗК»</a>, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про припинення трудових відносин - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-ЛЗК» код ЄДРПОУ 35959976 на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням з 02.08.2024 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-ЛЗК»</a> на користь ОСОБА_1 1211,20 грн у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-ЛЗК»</a> код ЄДРПОУ 35959976, місцезнаходження: 33016, м.Рівне, вул.Будівельників, 1-В, оф.41.

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, код ЄДРПОУ 21084076, вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, 33028.

Суддя Харечко С.П.