Рішення

від 03.06.2024 по справі 572/3038/23

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/3038/23

Провадження № 2/572/156/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - Ведяніної Т. О.

при секретарі - Шевні І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу № 572/3038/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до КНП «Сарненська центральна районна лікарня Сарненської міської ради» про стягнення доплати за шкідливі умови праці у розмірі 22756,35 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 22476,44, а всього 42232,79 грн. провівши утримання податків та інших обов`язкових платежів, а також стягнути судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що вона з 28 листопада 1994 року працювала дезінфектором Сарненської ЦРЛ. Наказом №229-ос від 15 травня 2023 року була звільнена з посади дезінфектора у зв`язку зі скороченням штату . Її посада дезінфектора належить до посад із шкідливими умовами праці. За результатами засідання атестаційної комісії КЗ «Сарненська ЦРЛ» Сарненської районної ради від 22 липня 2015 року та від 17 липня 2020 року про встановлення пільг та компенсацій дезінфектору за роботу в шкідливих умовах праці, були встановлені підвищення посадового окладу в розмірі 15%. Перед звільненням позивачка дізналася, що раніше встановлення підвищення до її посадового окладу в розмірі 15% за шкідливі умови праці, включалися до нарахованої та виплачуваної їй мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік». Позивач вважає, що суми встановленого підвищення за шкідливі умови праці у розмірі 15% її посадового окладу, відповідачем нараховувалися і виплачувалися в межах законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, що є незаконним. Крім того, позивач вказує, що в зв`язку з порушенням відповідачем її трудових прав, порушення строків виплати заробітної плати вона має право на компенсацію.

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять в позові відмовити. У відзиві на позов зазначено, що працівникам КНП «Сарненська ЦРЛ» нараховується заробітна плата відповідно до Закону України «Про оплату праці». Позивачці згідно з протоколами атестаційної комісії КЗ «Сарненська ЦРЛ» встановлено пільги та компенсацію як дезінфектору за роботу в шкідливих та важких умовах праці в розмірі 15%. Із платіжних відомостей вбачається, що був нарахований оклад, підвищення до посадового окладу в розмірі 15% та нараховано доплату до мінімальної заробітної плати, що не є нижчим за мінімальну заробітну плату.

Також позивач вказує, що ним було дотримано строки виплати заробітної плати.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позовні вимоги підтримують, свої доводи правомірності позовних вимог вона виклала в позовній заяві, доповнень не має.

Отже, правовідносини між сторонами виникли з приводу оплати праці, тобто, із трудових правовідносин.

Вказані правовідносини регулюються нормами Кодексу законів про працю України.

Із копії трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що позивачка 28.11.1994 року зарахована на посаду дезинфектора Сарненської центральної лікарні відповідно до наказу №578-к від 15ю11.1994 року.

Та відповідно до витягу з наказу №229-ос від 15.05.2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади дезінфектора загальнолікарняного відділу у зв`язку зі скороченням штату з виплатою компенсації.

Згідно наказу №45 від 14 серпня 2015 року виданого головним лікарем КЗ «Сарненська ЦРЛ» «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, затверджено перелік робочих місць, професій, посад, працівникам яких надається щорічна додаткова відпустка за роботу в шкідливих умовах, інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до протоколу засідання атестаційної комісії від 22 липня 2015 року КЗ «Сарненська ЦРЛ» та відповідно до протоколу №58 від 17 липня 2020 року атестаційної комісії КНП «Сарненська ЦРЛ» централізоване стерилізаційне відділення засідання, постановлено дезінфектору (код професії 9142 11806) згідно спільного Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та МОЗ України №308/519 від 05.10.2005 року , в зв`язку з шкідливими та важкими умовами праці встановити підвищення посадового окладу в розмірі 15% (дод.3 п.2.24), додаткову відпустку за особливий характер праці терміном 7 календарних днів, та тривалість робочого тижня 36 годин.

Також в переліку структурних підрозділів і посад робота в яких надає право підвищення схемних посадових окладів у зв`язку з шкідливими умовами праці значиться структурний підрозділ загальнолікарняний, посада дезінфектор з 15% надбавки.

Таким чином було доведено, що позивачка ОСОБА_1 працювала дезінфектором з 28 листопада 1994 року по 15 травня 2023 року. Отримувала заробітну плату відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення» зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за № 1209/11489 відповідно додатка 3 Умов оплати праці. Згідно переліку закладів та їх підрозділів, а також посад, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15 відсотків.

Предметом даного спору є незгода позивача із розміром нарахованої заробітної плати, зокрема включення 15% її посадового окладу включалась в загальний розмір заробітної плати і виплачувалася на мінімальному рівні, встановленому Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік».

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у ст.1 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Статтею 15 Закону України «Про оплату праці» встановлено , що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Статтею 3-1 Закону «Про оплату праці» визначено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Із розрахунково-платіжних відомостей з січня 2017 року по квітень 2023 року вбачається, що заробітна плата позивачки складалася із окладу, доплати до мінімальної заробітної плати та доплати за шкідливі умови праці, тобто на мінімально встановленому законодавством рівні.

Таким чином, відповідачем дотримані як вимоги чинного законодавства, так і вимоги Колективного договору з додатками, тому в частині позову про стягнення доплати за шкідливі умови праці , слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача компенсації втрат частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати у сумі 22476,44 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати» визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

В зв`язку з тим, що, позивачкою не доведено порушенням строків і періодичності виплати заробітної плати відповідачем, судом відмовлено в позові про доплату за шкідливі умови праці, тому в цій частині позову також відмовлено.

Оскільки судом відмовлено в позові, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі ст.ст. 94, 116, 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 81, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "САРНЕНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" (м.Сарни вул.Я.Мудрого,3 Рівненської області, ідентифікаційний код юридичної особи 01999796) про стягнення доплати за шкідливі умови праці у розмірі 22 756 грн. 35 коп. та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 22 476 грн. 44 коп. - відмовити, за безпідставнісю заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: