Постанова

від 14.01.2025 по справі 580/3286/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 січня 2025 року

справа №580/3286/24

адміністративне провадження № К/990/48340/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року (колегія у складі суддів: Клюкович В.Ю., Беспалов О.О., Вівдиченко Т.Р.)

у справі №580/3286/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум"

до Державної податкової служби України, Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, скаржник у справі) до Державної податкової служби України, Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №8605433/38305367 щодо розрахунку коригування № 343 від 31 січня 2023 року, №8605413/38305367 щодо розрахунку коригування № 345 від 31 січня 2023 року, №8605415/38305367 щодо розрахунку коригування № 347 від 31 січня 2023 року, №8605412/38305367 щодо розрахунку коригування № 348 від 31 січня 2023 року, №8605414/38305367 щодо розрахунку коригування № 349 від 31 січня 2023 року.

Також Товариство просило суд зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування № 343, №345, №347, №348, №349 від 31 січня 2023 року, складені позивачем, датою його отримання податковим органом - 15 лютого 2023 року.

Крім того, позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, Товариство звернуло увагу на те, що 07 травня 2023 року при проведенні бойових дій військами Російської Федерації на території Біляївського району Холоднобалківської сільської ради відбувся обстріл території складських приміщень ТОВ «Одесалогістик», що спричинило виникнення масштабної пожежі об`єкту нерухомого майна та завдано шкоди АЗС ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», що знаходиться за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н., Холоднобалківська сільська рада, автошлях Київ-Одеса 452-800. Слідчий відділ Управління СБ України в Одеській області 01 грудня 2023 року виніс постанову про залучення позивача в якості потерпілого до кримінального провадження, внесеного 08 травня 2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023160000000172 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України.

Водночас о 23.05 год. 16 травня 2023 року у місті Миколаїв внаслідок військової агресії РФ проти України здійснено ракетний обстріл проспекту Богоявленський, в результаті чого пошкоджено АЗС ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» за адресою: пр.Богоявленський, 189/5. За результатами розгляду заяви слідчий відділ Управління СБ України в Миколаївській області залучив позивача в якості потерпілого до кримінального провадження, внесеного 17 травня 2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023150000000235 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України. У період здійснення ракетних обстрілів по інфраструктурі Одеської та Миколаївської областей частина первинних документів, що перебувала на автозаправних станціях, була знищена, у зв`язку з чим позивачу необхідний додатковий час для їх відновлення.

Оцінивши доводи викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, Черкаський окружний адміністративний суд в ухвалі від 08 квітня 2024 року, дійшов до висновку, що вказані вище обставини підтверджують, що позивач у період військових обмежень мав об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які прийняті 11 квітня 2023 року.

Цією ж ухвалою суд прийняв позовну заяву Товариства до розгляду та відкрив провадження у цій справі.

Крім того, податковим органом було подано письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване тим, що у позивача безліч нерухомості, офісів, АЗС на всій території України. Доказів перебування документів, на підставі яких формувалися розрахунки коригування та прийняті у подальшому оскаржувані рішення, позивач не надав. Тому його посилання на обставини втрати документів під час збройної агресії, знищення АЗС та кримінальне провадження не є достатніми вважати, що вказані документи були саме на знищених об`єктах.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання податкового органу про залишення адміністративного позову без розгляду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року адміністративний позов Товариства задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення від 11 квітня 2023 року про відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №8605433/38305367 щодо розрахунку коригування № 343 від 31 січня 2023 року, №8605413/38305367 щодо розрахунку коригування № 345 від 31 січня 2023 року, №8605415/38305367 щодо розрахунку коригування № 347 від 31 січня 2023 року, №8605412/38305367 щодо розрахунку коригування № 348 від 31 січня 2023 року, №8605414/38305367 щодо розрахунку коригування № 349 від 31 січня 2023 року. Зобов`язано комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути розрахунки коригування Товариства від 31 січня 2023 року № 343, № 345, № 347, №348 та № 349 з пакетом доданих до них документів і за наслідком прийняти щодо них обґрунтовані рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" та Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Державної податкової служби України, Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції вказав на те, що в травні, червні та вересні 2022 року позивач склав та подав до відповідача податкові накладні та в січні 2023 року подав розрахунки коригування до таких податкових накладних. Податковий орган в квітні 2023 року відмовив в реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, в той же час, позовна заява складена та зареєстрована судом першої інстанції 03 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що причини пропуску строку позивач вважає поважними, оскільки з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено військовий стан, що внесло суттєві зміни в роботу товариства. Зокрема, зберігач архівних документів позивача (ТОВ «ОСГ РЕКОРДЗ МЕНЕДЖМЕНТ») повідомив, що Центральне сховище компанії знаходиться в смт. Гостомель, де наявні знищення житлового фонду, працівники компанії переведені на дистанційну роботу. Позивач також несе негативні наслідки знищення майна, зокрема, на АЗС у м. Миколаєві та Одеській області.

Ухвалюючи спірне рішення, суд наголосив на тому, що воєнний стан в Україні введено 24 лютого 2022 року, тоді як податкові накладні складені позивачем в травні, червні та вересні 2022 року, розрахунки коригування складені до них в січні 2023 року.

Як зазначив суд, в матеріалах справи, відсутні докази подальшої передачі після 24 лютого 2022 року позивачем своїх документів до зберігача, їх чіткий перелік та обсяг. Окрім того, позивач не надавав доказів до матеріалів справи в яких саме сховищах зберігалися його документи: смт. Гостомель, м. Харків, м. Львів, м. Одеса.

Також, суд наголосив, що позивач не наводить обґрунтування яким чином пошкодження під час обстрілів двох автозаправних станцій в Одеській області та м. Миколаєві позначились на бухгалтерських документах.

Більш того, 27 та 28 березня 2023 року позивач надавав до податкового органу додаткові документи з поясненнями щодо спірних розрахунків коригування та не посилався на відсутність чи знищення таких.

Колегія суддів вказала, що лише така обставина, як організація внутрішньої роботи не може бути підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Водночас, строк на подання позову може бути поновлений за клопотанням особи, з одночасним наведенням у ньому причин неможливості вчинити певні процесуальні дії, що зумовлені обставинами пов`язаними із веденням на території України воєнного стану.

При цьому, суд враховує, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що пропуск строку звернення до суду з даним позовом позивачем не обґрунтовано, а запровадження воєнного стану не може бути беззаперечною підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження Товариство визначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

На переконання скаржника, нормою матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції є статті 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

На думку позивача у справі, суд апеляційної інстанції не застосував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 щодо уникнення судами надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм та щодо суворого застосування судами процесуальних строків звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами протягом дії воєнного стану може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. Також суд не застосував висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 серпня 2022 року у справі № 536/2248/17 щодо необхідності врахування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

При цьому Товариство наголосило на тому, що судом апеляційної інстанції не було враховано поважність причин пропуску позивачем процесуального строку на звернення до суду з позовною заявою та не враховано, поважність обставин, що призвели до пропуску процесуального строку, які безпосередньо унеможливили та ускладнили можливість своєчасного вчинення позивачем процесуальних дій.

При цьому Товариство звертає увагу Верховного Суду на тому, що частина первинної інформації позивача фактично перебуває в архівній установі (ТОВ «ОСГ РЕКОРДЗ МЕНЕДЖМЕНТ») та регіональних підрозділах Товариства, де проводяться бойові дії, або постійні ракетні обстріли, а саме: в Харківській області, Дніпропетровській області, Одеській області та Миколаївській області, у зв`язку з чим Товариству необхідний був додатковий час для її отримання, обробки, систематизації та узагальнення (з урахуванням регіонів) та подальшого подання позовної заяви.

В першу чергу, у відповідності до умов укладеного між ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» та ТОВ «ОСГ РЕКОРДЗ МЕНЕДЖМЕНТ» договору про надання послуг від 14 червня 2016 року, про надання послуги із збереження паперових документів, позивач, коли виникла необхідність оскарження рішення податкового органу, звернувся із запитом про надання копій необхідних на думку позивача первинних документів, додаткових угод, реєстрів, які стосуються виконання Договору № СКСК-0027 купівлі-продажу пального та надання послуг через мережу АЗС за смарт-картками від 01 липня 2015 року. Зокрема, запит стосувався архівних документів, які б додатково підтвердили реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «С КАРД СЕРВІС». На здійснений запит Товариство отримало відповідь про те що з початком військової агресії РФ та практичним знищенням житлового фонду смт. Гостомель у Київській області, де знаходиться Центральне сховище Компанії, більшість працівників ТОВ «ОСГ РЕКОРДЗ МЕНЕДЖМЕНТ», які обслуговують дане сховище, стали внутрішньо переміщеними особами та вимушено переведені на дистанційну роботу. У зв`язку з вищевикладеним, та приймаючи до уваги великий обсяг витребуваних документів, ТОВ «ОСГ РЕКОРДЗ МЕНЕДЖМЕНТ» повідомило про відсутність можливості надати доступ до первинних документів клієнта в межах приміщення компанії до завершення воєнного стану.

Окрім того, збір інформації та документів, необхідних для подання позовної заяви, ускладнився тим, що 07 травня 2023 року при проведенні бойових дій військами російської федерації на території Біляївського району Холоднобалківської сільської ради, внаслідок військової агресії рф проти України, відбувся обстріл території складських приміщень ТОВ «Одесалогістик», що спричинило виникнення масштабної пожежі об`єкту нерухомого майна та завдано шкоди АЗС ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район Холоднобалківська сільська рада, автошлях Київ-Одеса 452-800м.

Окрім того, о 23.05 год. 16 травня 2023 року в місті Миколаїв внаслідок військової агресії рф проти України здійснено ракетний обстріл проспекту Богоявленський, в результаті чого пошкоджено АЗС ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» за адресою: пр.Богоявленський, 189/5.

Так, в період здійснення ракетних обстрілів по інфраструктурі Одеської та Миколаївської областей, частина первинних документів, що перебувала на автозаправних станціях були знищенні, у зв`язку з чим Товариству необхідний був додатковий час для їх відновлення, що значно ускладнило позивачу можливість для своєчасного звернення до суду з позовною заявою у передбачений законом строк.

Позивач вважає, що наведені ним причини пропуску процесуального строку на звернення до суду, відповідають чотирьом ознакам, які сформульовані Верховним Судом щодо поважності цих причини, а саме: 1) зазначені обставини безпосередньо унеможливили та ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) зазначені обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі позивача; 3) зазначені причини виникли протягом строку, який пропущено; 4) зазначені обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не було враховано поважність причин пропуску позивачем процесуального строку на звернення до суду, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.

Верховний Суд ухвалою від 18 грудня 2024 року відкрив провадження у справі №580/3286/24 та витребував справу із Черкаського окружного адміністративного суду та з Шостого апеляційного адміністративного суду.

20 грудня 2024 року Верховним Судом отримано доступ до електронної справи №580/3286/24.

27 грудня 2024 року до Верховного Суду від Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому податковий орган просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Строк звернення до адміністративного суду врегульований статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 58.19 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 Податкового кодексу України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.

Повертаючи позовну заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні рішення податкового органу прийняті 11 квітня 2023 року, з позовом Товариство звернулося 03 квітня 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку для звернення до суду.

Вказане свідчить про те, що суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що Товариством пропущено строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасувати рішення, яким Товариству відмовлено у реєстрації розрахунків коригування та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування датою їх отримання.

Щодо доводів позивача, якими він обґрунтовує підстави пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, Суд звертає увагу на наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Станом на дату звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі дія воєнного стану в Україні продовжувалася і триває досі.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України, не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Щодо посилання податкового органу на те, що частина первинної інформації позивача фактично перебуває в архівній установі - ТОВ «ОСГ РЕКОРДЗ МЕНЕДЖМЕНТ», Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що податкові накладні складені позивачем в травні, червні та вересні 2022 року, тоді як розрахунки коригування складені до них в січні 2023 року.

В матеріалах справи, відсутні докази подальшої передачі після 24 лютого 2022 року позивачем своїх документів до зберігача, їх чіткий перелік та обсяг.

Більш того, відповідь на запит Товариства про те що з початком військової агресії РФ та практичним знищенням житлового фонду смт. Гостомель у Київській області, де знаходиться Центральне сховище Компанії, більшість працівників ТОВ «ОСГ РЕКОРДЗ МЕНЕДЖМЕНТ», які обслуговують дане сховище, стали внутрішньо переміщеними особами та вимушено переведені на дистанційну роботу, навпаки свідчить про те, що після 24 лютого 2022 року позивачем жодні документи ТОВ «ОСГ РЕКОРДЗ МЕНЕДЖМЕНТ» не передавалися.

Щодо посилання скаржника на те, що, зокрема, запит стосувався архівних документів, які б додатково підтвердили реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «С КАРД СЕРВІС», Суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений подавати до суду будь-які документи, які вважає за необхідне, проте, при розгляді справ про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування суди не перевіряють реальність господарський операцій, а досліджують правильність проведення процедури реєстрації таких документів.

Щодо посилання на те, що в період здійснення ракетних обстрілів по інфраструктурі Одеської та Миколаївської областей, частина первинних документів, що перебувала на автозаправних станціях були знищенні, у зв`язку з чим Товариству необхідний був додатковий час для їх відновлення, що значно ускладнило позивачу можливість для своєчасного звернення до суду з позовною заявою у передбачений законом строк, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем не наведено обґрунтування яким чином пошкодження під час обстрілів двох автозаправних станцій в Одеській області та м. Миколаєві позначились на бухгалтерських документах.

З огляду на вказане, суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що Товариство не зазначило про наявність обставин, які йому об`єктивно перешкоджали звернутися до суду з позовом про оскарження рішень від 11 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в строки визначені процесуальним законодавством.

Суд вказує на те, що доводи, якими позивач у даній справі обґрунтовує наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, це намагання штучно продовжити встановлений процесуальним законом строк звернення з позовом до суду.

Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Касаційна скарга не містить відомостей про обставини, які б свідчили про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №580/3286/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

В.В. Хохуляк