Номер провадження 2-о/754/127/25
Справа № 754/541/25
У Х В А Л А
14 січня 2025 року
м.Київ
Суддя Деснянського районного суду м.Києва Скрипка О.І., розглянувши питання відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська територіальна громада в особі Київської міської ради, Деснянська районна в м.Києві державна адміністрація, Сьома київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, -
ВСТАНОВИВ :
Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Свої вимоги заявник мотивує тим, що постановою державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контори від 18.06.2024 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , оскільки частка померлого ОСОБА_3 у справі спільної сумісної власності у квартирі АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 09.09.1996 року не визначена, а також в зв`язку з неможливістю виділити/визначити склад спадкового майна.
Посилаючись на неможливість оформлення своїх спадкових прав, заявник просить задовольнити його вимоги.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
З системного аналізу вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
У заяві заявник зазначає, що державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку квартири АДРЕСА_1 .
Із постанови нотаріуса вбачається, що розмір частки померлого у квартирі належним чином не визначений і неможливо визначити склад спадкового майна.
Таким чином, у поданій у порядку окремого провадження заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, по суті заявлено вимоги про визначення конкретної частки спадкового майна, тобто є спір про право, а тому правові підстави для відкриття провадження у справі в порядку окремого провадження відсутні, оскільки за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження не розглядаються справи, які мають розглядатись у порядку позовного провадження. Із вимогами, заявленими в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник має звертатись в порядку позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право.
На підставі викладеного, ст.ст.260-261, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ :
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська територіальна громада в особі Київської міської ради, Деснянська районна в м.Києві державна адміністрація, Сьома київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Роз`яснити заявнику його право подати позов на загальних підставах з певними вимогами до відповідних осіб, які повинні брати участь у розгляді справи.
Матеріали заяви з додатками до неї повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124409493 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Скрипка О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні