Ухвала

від 14.01.2025 по справі 756/14581/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2359/25

Справа № 756/14581/24

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вивчивши письмові матеріали справи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медпроф», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ТОВ «Дебт Форс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Медпроф», ТОВ «Вердикт Капітал», приватний нотаріус Горай О.С., приватний виконавець Малкова М.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи те, що позивач зареєстрований у Деснянському районі м. Києва та не надав докази виконання оскаржуваного напису на території Оболонського району м. Києва, вище вказану цивільну справу передано до Деснянського районного суду міста Києва за підсудністю, про що 25.11.2024 постановлено ухвалу.

Ознайомившись із письмовими матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

У постанові Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) викладено наступний правовий висновок: «Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.».

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відтак, місцем виконання виконавчих документів є місце провадження дій з їх примусового виконання.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання виконавчого документа не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

Таким чином, місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем та місце виконання виконавчого документа можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Предметом спору є виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 17260 від 14.08.2020.

З метою примусового виконання виконавчого напису № 17260 від 14.08.2020 відкрито виконавче провадження № 62928650.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.М. від 04.09.2024 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка долучена позивачем до позовної заяви, ОСОБА_1 отримує доходи від особи ТОВ «Медпроф» код ЄДРПОУ 41343093. Відтак приватний виконавець звернув стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Медпроф».

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТОВ Медпроф» код ЄДРПОУ 41343093 - м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 31 - Подільський район м. Києва.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконання спірного виконавчого напису здійснюється на території Подільського району м. Києва.

В свою чергу, письмові матеріали справи не містять жодних доказів того, що на території Деснянського району м. Києва проводяться будь які виконавчі дії в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «незалежний і безсторонній суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктивної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дебт Форс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Медпроф», ТОВ «Вердикт Капітал», приватний нотаріус Горай О.С., приватний виконавець Малкова М.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повинна бути передана на розгляд до Подільського районного суду міста Києва за місцем виконання виконавчого напису.

Відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 3, 4, 27, 28, 31, 32, 263, 353, 354 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медпроф», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передати на розгляд до Подільського районного суду міста Києва за підсудністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено: 14.01.2025.

Суддя В.О. Сенюта