Рішення

від 20.11.2024 по справі 761/14744/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14744/24

Провадження № 2/761/6942/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Лаврук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства ?Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня? про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства ?Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня? (надалі по тексту - КНП ?КМДКІЛ?, в якому просила суд:

- стягнути з КНП ?КМДКІЛ? на її ( ОСОБА_1 ) користь заборгованість по заробітній платі при звільненні у розмірі 35 691, 68 грн.; заборгованість за 24 календарних дні невикористаної відпустки у розмірі 13 439, 04 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в період часу з 01 лютого 2024 року по день ухвалення судового рішення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в період часу з 24 квітня 2020 року по 01 лютого 2024 року вона перебувала у трудових відносинах з КНП ?КМДКІЛ? обіймаючи посаду медсестри приймального відділення. Наказом7/к/тр від 23 січня 2024 року її було звільнено з займаної посади з 01 лютого 2024 року, відповідно до ст.38 КЗпП України. При звільненні відповідач не провів повний розрахунок по виплаті нарахованої заробітної плати. В добровільному порядку виниклу заборгованість по нарахованій заробітній платі відповідачем не виплачено, а тому, вона змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

30 травня 2024 року від позивачки на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року про залишення позовної зави ОСОБА_1 без руху надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Свою заяву позивачка обґрунтовує тим, що 25 травня 2024 року відповідачем, частково було проведено виплату виниклої заборгованості у розмір 44 353, 08 грн. у зв?язку з чим, залишок заборгованості по заробітній платі станом на 30 травня 2024 року складає 4 777, 64 грн. ( 49 130, 72 грн. - заборгованість яка існувала на день звернення до суд з вищезазначеною заявою - 44 353, 08 грн. - виплачена заборгованість = 4 777, 64 грн. -залишок наявної заборгованості).

08 липня 2024 року до загальної канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов. Свої заперечення представник відповідача обґрунтовує тим, що, 25 квітня 2024 року з боку відповідача було проведено повний розрахунок з ОСОБА_2 по нарахованій але не виплаченій заробітній платі та невикористаній відпустці у зв?язку із звільненням. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зазначив наступне. КНП ?КМДКІЛ? є комунальним підприємством та отримує бюджетне фінансування за пакетами медичних гарантій від НСЗУ. Отже, проведення виплати працівниками заробітної плати та здійснення повного розрахунку з працівниками при їх звільненні у повному обсязі залежить лише від моменту отримання фінансування та за умови достатності такого фінансування, а тому, на думку відповідача, зазначені обставини виключають вину відповідача у несвоєчасному розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні.

01 листопада 2024 року від позивачки надійшла відповідь на відзив, згідно якої, остання наполягає, що відповідачем не проведено повного розрахунку при звільненні. Станом на 01 листопада 2024 року наявна заборгованість у розмірі 4 777, 64 грн. З боку відповідача не надано належних доказів, що ним вживалися усі залежні від нього заходи щодо своєчасного проведення розрахунку з позивачкою при її звільненні. З огляду на зазначене, позивачка вважає, що посилання відповідача є безпідставними про звільнення останнього від відповідальності за несвоєчасно проведений розрахунок при звільненні ОСОБА_1

20 листопада 2024 року представником позивачки подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Свою заяву обґрунтовує тим, що дійсно 25 квітня 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у розмірі 44 353, 08 грн., що складають повний розрахунок заборгованості, яка повинна була виплачена останній при її звільненні. З урахування даної обставини, просила суд стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримку розрахунку при звільненні, а саме: з 02 лютого 2024 року по 24 квітня 2024 року, а також понесені судові витрати.

Позивачка та її представник в судове засідання не з?явилися; про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; представником позивачки подано заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивачки; на задоволенні позовних вимог в останній редакції, яка датована 20 листопада 2024 року, наполягали в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; направив письмовий відзив на позов; проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна сторона зобов?язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частинами першою та третьою статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч.1 ст.94 КЗпП України).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов?язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (ч.ч.2, 3 ст.97 КЗпП України).

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що Наказом № 45/к/тр від 15 квітня 2020 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду сестри медичної стаціонару приймального відділення КНП ?КМДКІЛ? з 24 лютого 2020 року (а.с.8).

Згідно Наказу №7/к/тр від 23 січня 2024 року ОСОБА_1 , сестру медичну стаціонару приймального відділення, звільнено 01 лютого 2024 року за власним бажанням, ст.38 КЗпП України.

При звільненні, відповідач не провів повного розрахунку з позивачкою внаслідок чого виникла заборгованість по нарахованій та невиплаченій заробітній платі, а також, заборгованість за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Під час розгляду справи судом, станом на 25 квітня 2024 року, відповідачем було проведено повний розрахунок по нарахованим сумам, які підлягали виплаті при звільненні ОСОБА_1 .

Вказані обставини знайшли своє підтвердження та не оспорювались і самою позивачкою, про що свідчить подана її представником заява про зменшення позовних вимог, яка датована 20 листопада 2024 року.

На підтвердження проведення повного розрахунку позивачкою було надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період часу з 01 квітня 2024 року по 27 травня 2024 року (а.с.30-35).

Згідно ст.47 КЗпП України, визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України (в редакції на день звільнення позивача) передбачено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом достовірно встановлено, що відповідачем проведено повний розрахунок з ОСОБА_1 саме 25 квітня 2024 року, а тому, відповідач повинен виплатити позивачці середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 02 лютого 2024 року по 24 квітня 2024 року ( як зазначено позивачкою у позовній заяві про зменшення розміру позовних вимог).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови ? Про практику застосування судами законодавства про оплату праці ? від 24 грудня 1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Середній заробіток розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року " Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати ".

Відповідно до п.2 зазначеної Постанови - середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.

Пунктом 8 зазначеної Постанови визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного ( годинного ) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі ( календарні ) дні на число відпрацьованих робочих днів ( годин ), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При проведенні нарахування середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , судом було взяті за основу нарахування за грудень 2023 року у розмірі 7 465, 75 грн. (без врахуванням 4 000, 00 грн. - безповоротна фінансова допомога (22 456, 75 грн. - 4 000, 00 грн. =7 465, 75 грн.) та за січень 2024 року у розмірі 8 000, 00 грн.

Розпорядженням Київського міського голови №103 ?Про надання безповоротної фінансової допомоги за січень 2024 року медичним працівникам закладів охорони здоров?я - комунальних некомерційних підприємств, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва ?, з метою соціального захисту медичних працівників закладів охорони здоров?я комунальної власності територіальної громади міста Києва, виплатити за січень 2024 року безповоротну фінансову допомогу у розмір 4 000, 00 грн.

Згідно п.п.е пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року " Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати ", при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку з 02 лютого 2024 року по 24 квітня 2024 року у розмірі 20 739, 09 грн. ( заробітна плата за грудень 2023 року - 7 465, 75 грн. ( 21 робочий день ) + січень 2024 року - 8 000, 00 грн. ( 23 робочих дні ) = 15 466, 61 грн. : 44 робочих дні = 351, 51 грн. (заробітна плата за один робочий день ) х 59 днів ( час затримки у виплаті заробітної плати за період з 02 лютого 2024 року по 24 квітня 2024 року = 20 739, 09 грн. ), без врахування відповідних податків і обов`язкових платежів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову (в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, з урахуванням уточнень, поданих з боку позивачки), з метою захисту порушеного права позивачки, суд вважає вірним, стягнути з відповідача КНП ?Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня? на користь ОСОБА_4 заборгованість з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 02 лютого 2024 року по 24 квітня 2025 року у розмірі 20 739, 09 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 47, 116, 117, 232, 233 КЗпП України; ст.1, 2, 5 Закону України "Про оплату праці"; Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" за № 13 від 24 грудня 1999р., суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства ?Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня? (ЄДРПОУ 01993664, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 23 ) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства ?Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня?на користь ОСОБА_1 заробіток за час затримки при звільненні за період часу з 02 лютого 2024 року по 24 квітня 2024 року у розмірі 20 739 (двадцять тисяч сімсот тридцять дев?ять) грн. 09 коп., без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів, судовийзбір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: