Ухвала

від 14.01.2025 по справі 185/9245/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2870/25 Справа № 185/9245/24 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

14 січня 2025 року м.Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Городничої В.С., ознайомившись з апеляційною скаргою Приватного акціонерноготовариства «ДТЕКПавлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я,-

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 22листопада 2024року позов ОСОБА_1 до ПрАТ«ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодуванняморальної шкоди,завданої працівникувнаслідок ушкодженняздоров`я,задоволено частково (а.с. 38-44).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник ПрАТ "ДТЕКПавлоградвугілля" СолодовникЮ.С.23.12.2024року засобамипоштового зв`язкунаправила апеляційнускаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, яка 25.12.2024 року надійшла до суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року витребувано з Павлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті цивільну справу №185/9245/24.

Матеріали цивільної справи №185/9245/24 надійшли до Дніпровського апеляційного суду 09.01.2025 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Разом з тим, вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина першастатті 47 ЦПК України).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК).

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі №740/2873/22 (провадження №61-8685св23).

У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Подібні висновки викладені Верховним судом в ухвалах від 10 березня 2023 року у справі №185/8512/21; від 12 вересня 2024 року у справі №761/26091/23; від 06 липня 2023 року у справі №541/1799/19, тощо.

За змістом апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів ОСОБА_2 не є керівником ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". У такому разі її повноваження діяти від імені ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що Солодовник Ю.С. має право діяти у порядку самопредставництва ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на підставі саме вказаних актів.

Визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за правилами самопредставництва, Солодовник Ю.С. не надано. Входження до кола власне трудових обов`язків Солодовник Ю.С. здійснення самопредставництва ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не підтверджено.

Надана Солодовник Ю.С. довіреність не засвідчують наявність у неї трудових відносин із ПрАТ "ДТЕКПавлоградвугілля" та входження до кола саме її трудових обов`язків здійснення самопредставництва цієї юридичної особи.

Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Так, частиною другою статті 15 ЦПК України передбачено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Також частиною першою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Разом із цим частиною другою статті 60 ЦПК України встановлено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу частиною першою статті 274 ЦПК встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частина третя статті 274 ЦПК України).

Аналогічні висновки зроблені Верховним судом в ухвалі від 24 квітня 2023 року у справі №185/8512/21.

Спір у справі №185/9245/24 виник у зв`язку з відшкодуванням позивачу моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я та визначив ціну позову 245 000,00 грн, тобто із правовідносин, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що Солодовник Ю.С. є адвокатом та має право на зайняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, у Солодовник Ю.С. відсутні повноваження на представлення інтересів ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в Дніпровському апеляційному суді в розумінні частини другої статті 60 ЦПК України.

Крім того, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження, було встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки апелянтом не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2024 року оскаржується ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в частині задоволених вимог та стягнення 100 000,00 грн, 1% від якої становить 1 000,00 грн, що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 року становив 1 211,20 грн (3 028,00 грн * 0,4).

Згідно п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, апелянту необхідно відповідно до Закону України «Про судовий збір» сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80грн (1211,20грн *150%) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;

Код отримувача(кодза ЄДРПОУ): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. Подат.);

Код банкуотримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA658999980313191206080004628;

Код класифікаціїдоходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 14, 43, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2024 року - залишити безруху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити апелянта, що недоліки необхідно усунути шляхом:

- подачі апеляційному суду визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за правилами самопредставництва, Солодовник Ю.С. або її повноваження на представлення інтересів ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в Дніпровському апеляційному суді в розумінні частини другої статті 60 ЦПК України;

- подачі апеляційному суду оригіналу документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Роз`яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана не поданою та повернута особі, яка її подала.

Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: В.С. Городнича