Постанова

від 13.01.2025 по справі 549/192/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 549/192/24 Номер провадження 22-ц/814/367/25Головуючий у 1-й інстанції Крєпкий С.І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Секретар: Старчик Є.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинська міжколгоспна пересувна механізована шляхобудівельна колона №23» на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року та додаткове рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 24 липня 2024 року по справі за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Чорнухинська міжколгоспнапересувна механізованашляхобудівельна колона№23» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківецьке» про визнання укладеним договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди нового орендаря,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «Чорнухинська МПМШК-23» адвокат Мартинюк О.С. звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ТОВ «Харківецьке» про визнання укладеним договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди нового орендаря, в якому прохав:

-визнати укладеним договір оренди землі від 26.05.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Чорнухинська МПМШК-23» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325185400:00:003:0040, площею 3,9357 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Харсіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області;

-визнати відсутнім право оренди у ТОВ «Харківецьке» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325185400:00:003:0040, площею 3,9357 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Харсіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Чорнухинська МПМШК-23» та ОСОБА_1 10.01.2007 було укладено Договір оренди землі (даліДоговір) щодо належної їй земельної ділянки площею 3,9357 га, кадастровий номер 5325185400:00:003:0040, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Харсіцької сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, строком на 15 років.

30 травня 2023 року ТОВ «Чорнухинська МПМШК-23» засобами поштового зв`язку направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення від 26.05.2023 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5325185400:00:003:0040, на новий строк.

Листом від 18.05.2023 ОСОБА_1 повідомила ТОВ «Чорнухинська МПМШК-23», що у зв`язку з закінченням Договору 02.07.2023 вона розриває Договір з орендарем.

07.07.2023 відбулася державна реєстрація права оренди земельної ділянкикадастровий номер 5325185400:00:003:0040, площею 3,9357 га, новим орендарем є ТОВ «Харківецьке».

Позивач вважає, що орендодавець порушив переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, а укладення договору з наступним орендарем вчинено з грубим порушенням норм законодавства України.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинська міжколгоспна пересувна механізована шляхобудівельна колона №23» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківецьке» про визнання укладеним договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди нового орендаря відмовлено.

Додатковим рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 24 липня 2024 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинська міжколгоспна пересувана механізована шляхобудівельна колона №23 на користь ОСОБА_1 4000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційному порядку рішення оскаржив позивач ТОВ «Чорнухинська МПМШК-23». Скарга мотивована тим , що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права та не в поній мірі досліджено факти недобросовісності дій відповідача.

Скаржник зазначає, що бажаючи надалі обробляти земельну ділянку відповідача він заздалегідь направив орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі та надав проект договору оренди землі.

Апелянт вказує на недобросовісність поведінки відповідача , оскільки ОСОБА_1 18.05.2023 та 23.05.2023 року направила орендарю повідомлення про припинення договору оренди землі, зазначивши , що вона не бажає здавати в оренду належну їй земельну ділянку. Проте , через чотири дні після припинення договору укладеного з позивачем , який мав переважне право на укладення договору оренди на новий строк, ОСОБА_1 уклала договір з іншим орендарем ТОВ «Харківецьке» . Така суперечлива поведінка орендодавця свідчить про її бажання надавати земельну в оренду , проте іншому орендарю.

Відтак , ОСОБА_1 безпідставно відмовилася укладати договір оренди землі з ТОВ «Чорнухинська МПМШК-23» на новий строк , чим порушила вимоги законодавства про оренду землі.

Зважаючи на вказане скаржник просить скасувати рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року та додаткове рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 24 липня 2024 року , ухвалити нове , яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судовим розглядом встановлено, що 10.01.2007 між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем ТОВ «Чорнухинська МПМШК-№23» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 надала в оренду ТОВ «Чорнухинська МПМШК-№23» в строкове платне користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 3,94 га, розташованої на території Харсіцької сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, з річною платою в розмірі 1,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 42194 грн за 1 га, що складало 632,91 грн за 1 рік оренди. Договір укладено строком на п`ятнадцять років.

10 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Чорнухинська МПМШК-23» складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду.

02 липня 2007 року Договір зареєстровано у Чорнухинському виїзному офісі Лубенського районного відділу Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040754500288.

Строк дії договору, враховуючи приписи Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" 24 березня 2022 року №2145-IX, який набрав чинності 02.07.2007, закінчився 02.07.2022, що фактично не заперечувалось представниками сторін.

Пунктами 6, 27 Договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В разі виконання умов договору орендар має пріоритетне право на продовження терміну оренди земельної ділянки (а.с.33).

Відповідач ОСОБА_1 направляла позивачу повідомлення, датоване 18.05.2023, щодо розірвання договору оренди землі з ТОВ «Чорнухинська МПМШК- №23», а також повідомлення від 23.05.2023 про припинення договору оренди після закінчення строку договору землі та її повернення, оскільки вона не має наміру здавати в оренду належну їй на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 5325185400:00:003:0040, що не заперечувалось представниками сторін .

ТОВ «Чорнухинська МПМШК -№23» повідомленням від 26 травня 2023 року повідомило орендодавця про намір скористатись своїм переважним правом оренди та продовжити дію договору оренди землі.

Повідомлення отримано ОСОБА_1 30 травня 2023 року. До листа було додано проект Договору оренди землі від 26 травня 2023 року .

07 липня 2023 року між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ «Харківецьке» укладений договір оренди спірної земельної ділянки строком на 10 років. Державну реєстрацію речового права проведено 10 липня 2023 року .

Відмовляючи у задовленні позову місцевий суд виходив з того, що відповідач чітко висловила свою позицію щодо небажання продовжувати (поновлювати) договір на новий строк , що підтверджується її неодноразовими повідомленнями про небажання укладення договору на новий строк, що свідчить про відсутність волевиявлення відповідача на продовження договірних відносин з ТОВ «Чорнухинська МПМШК -№23».

Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду вірним з слідуючих підстав.

Частиною четвертоюстатті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (частина першастатті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму при його поновлені на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

За частиною другоюстатті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, також Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положеньстатті 777 ЦК України, визначаються такожстаттею 33 Закону України «Про оренду землі», яка об`єднує два випадки поновлення договору оренди землі: укладання договору на новий строк з застосуванням переважного права орендаря перед іншими особами (частина перша - п`ята статті 33) та продовження договору за мовчазною згодою сторін на тих самих умовах та на той самий строк (частина шоста статті 33).

Так, відповідно до частини першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на невідповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першоїстатті 33 Закону України «Про оренду землі`та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другої - п`ятої цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Друга самостійна підстава для поновлення орендних відносин передбачена частиною шостоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з частинами шостою, восьмоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі» в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця із запереченням у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. А поновлення договору передбачає іншу ситуацію між сторонами договору, коли проти фактичного подальшого користування орендованою земельною ділянкою орендарем після закінчення строку дії договору не заперечує орендодавець, земля продовжує перебувати в користуванні орендаря та сторони уклали додаткову угоду про подальші орендні відносини, яка укладається на той же строк і на тих же самих умовах.

У зв`язку з цими відмінностями у застосуванні положень частин другої - п`ятої та положення частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх - частини другої - п`ятої) або ті самі (частина шоста) та строк, у який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати орендні відносини (в місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки - частини другої - п`ятої) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина шоста).

Зміна умов договору у будь-якій частині виключає продовження договору з підстав, передбачених частиноюстатті 33 Закону України «Про оренду землі».

Частиною 4 цієї норми також врегульовано, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до частини першоїстатті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно із положеннями, викладеними у абзаці 1 частини першоїстатті 31 Закону України «Про оренду землі`договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Тому, якщо одна із сторін договору не має наміру досягнути домовленості щодо змін істотних умов договору, переважне право припиняється як це унормовано частиною четвертою статті 33 спеціального Закону. Отже, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін, обумовлені ним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 312/344/17 (провадження № 61-41452св18), від 16 січня 2019 року у справі № 312/337/17 (провадження № 61-44899св18), від 23 січня 2019 року у справі № 312/265/17 (провадження № 61-43640св18), від 06 березня 2019 року у справі № 312/333/17 (провадження № 61-41192св18), від 06 березня 2019 року у справі № 312/246/17 (провадження № 61-43639св18).

Таким чином, у цій справі право ТОВ «Чорнухинська МПМШК -№23» на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 припинилося у зв`язку зі спливом строку дії договору та у зв`язку з відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

При цьому, не мають значення для розгляду цієї справи доводи заявника про переважене право на укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки орендодавець, завчасно, до закінчення строку дії договору оренди землі, повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди землі, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Незгода орендодавця на поновлення договору оренди землі відповідно до вимог частини п`ятоїстатті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим договору оренди землі, оскільки переважне право користування земельною ділянкою належить її власнику.

Місцевим судом враховано, що відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору.

Вказаного висновку дійшов і Верховний Суд у справі № 378/339/18-ц в постанові від 29 жовтня 2020 року.

Крім того, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею.

Вказаного висновку дійшов і Верховний Суд в постанові від 28 веренся 2020 року у справі № 272/440/18.

Встановивши те, що ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору в передбачений останнім термін повідомила орендаря про не бажання укладати договір на новий строк, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скаргипро те, що у встановлений законом строк заперечення відповідача стосовно продовження строку дії договору оренди на адресу позивача не надходило не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявні докази завчасного повідомлення про небажання укладення договору на новий строк .

Доводи апеляційної скарги про те, що вони виконали належним чином свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору, а тому вони мають переважне право на поновлення дії договору не заслуговують на увагу, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язуєсуди даватиобґрунтування своїхрішень,але цене можесприйматись як вимоганадавати детальнувідповідь накожен аргумент.Межі цьогообов`язкуможуть бутирізними,й міра,до якоїсуд маєвиконати обов`язокщодо обґрунтуваннярішення,може бутирізною залежновід характерурішення («Серявінта іншіпроти України»(SeryavinandOthersv.Ukraine)від 10.02.2010року,заява №4909/04).

Також , позивачем оскаржено й додаткове рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 24 липня 2024 року , проте апеляційна скарга не містить аргументів щодо його незаконності та необґрунтованості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Апеляційний суд дослідивши матеріали справи вважає додаткове рішення законним та обґрунтованим , а розмір стягнутої суми відповідає реальності таких витрат.

За таких обставин, апеляційну скаргу ТОВ «Чорнухинська МПМШК-23» слід залишити без задовлення, а рішення та додаткове рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинська міжколгоспна пересувна механізована шляхобудівельна колона №23» - залишити без задоволення.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року залишити без змін.

Додаткове рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 24 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 14 січня 2025 року.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов