Ухвала

від 09.01.2025 по справі 991/154/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/154/25

Провадження 1-кс/991/153/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_16 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 щодо підозри

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 255, частиною 3 статті 27/частиною 4 статті 28/частиною 5 статті 191,

ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 28/частинами 4,5 статті 191,

ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 2 статті 27/частиною 4 статті 28/частинами 4,5 статті 191,

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 28/частиною 5 статті 191,

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 28/частиною 5 статті 191,

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 2 статті 27/частиною 4 статті 28/частиною 5 статті 191,

ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 28/частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі -КК)

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

08.01.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 08.01.2025 детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) ОСОБА_16 , погоджене заступником Генерального прокурора ОСОБА_18 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким призначено судовий розгляд на 09.01.2025.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. В клопотанні детектив просила: «Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2, 3, 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_4 за ч. ч. 1, 2 ст. 255, 4. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_17 і ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України до одинадцяти місяців, тобто до 16.06.2025 включно»,

що обґрунтовувалось таким: «Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (описка, мало бути «Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України») проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 за фактом створення злочинної організації, керівництва такою та участі у ній з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, які було виділено впродовж 2023-2024 років для КЕВ міста Луганськ і Харківського КЕУ на закупівлю деревини (дров наступних порід: бук, береза, ясен, граб, в?яз, акація, клен, дуб, модрина), вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, у якому підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - 4. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - 4. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_19 У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - 4. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи в минулому керівні посади в Квартирно-експлуатаційному відділі міста Луганськ, ЄДРПОУ 07652214, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 20 (далі - КЕВ м. Луганськ), розуміючи специфіку фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, в тому числі щодо здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" у період чинності воєнного стану, а також механізмів, процедур та процесів проведення публічних закупівель для замовників шляхом укладання прямих договорів без застосування системи «Прозорро», без використання відкритих торгів або електронного каталогу, у виборі постачальників товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти тощо, володіючи інформацією про те, що па 2023-2024 роки для КЕВ м. Луганськ та Харківського квартирно-експлуатаційного управління (далі - Харківського КЕУ) виділено понад 350 млн. грн. бюджетних коштів для закупівлі деревини (дров наступних порід: бук, береза, ясен, граб, в`яз, акація, клен, дуб, модрина), не пізніше січня 2023 року, перебуваючи в м. Кременчук Полтавської області, організував незаконне заволодіння частиною цих коштів, з метою протиправного збагачення шляхом вчинення умисних, корисливих, тяжких та особливо тяжких злочинів.

До своєї протиправної діяльності ОСОБА_4 залучив близького знайомого ФОП ОСОБА_5 , начальника КЕВ м. Луганськ ОСОБА_17 , уповноважену особу з питань здійснення публічних закупівень КЕВ м. Луганськ ОСОБА_19 , начальника паливної групи КЕВ м. Луганськ ОСОБА_7 , начальника Харківського КЕУ ОСОБА_8 , начальника паливної групи Харківського КЕУ ОСОБА_9 та інших иевстановлених осіб, з якими перебуває в довірчих відносинах.

Так, вказані особи зорганізувалися в стійке ієрархічне об`єднання для вчинення умисних, корисливих тяжких та особливо тяжких злочинів, спрямованих на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах…

Заволодіння бюджетними коштами мало відбуватися шляхом укладення начальником КЕВ м. Луганськ ОСОБА_17 та начальником Харківського КЕУ ОСОБА_8 договорів на поставку деревини з ФОП ОСОБА_5 та іншими визначеними ним фізичними особами- підприємцями, пошук та підбір яких здійснював, як сам ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 , па попередньо створених ОСОБА_19 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 штучних та безконкурентних підставах за попередньо створеними ними штучно завищеними цінами за одиницю товару (дров)…

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 створив та очолив злочинну організацію, що представляла собою внутрішнє і зовнішнє стійке ієрархічне об`єднання з числа: самого ОСОБА_4 , а також ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та інших невстановлених, на даний час, осіб, які, діючи з корисливих мотивів, попередньо зорганізувались для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти державної власності за єдиним злочинним планом та з розподілом функцій, спрямованих на досягнення цього плану, який 6ув відомий та погоджений всіма її учасниками…

16 07 2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, українця, громадянина України, зареєстрованого за аресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму, повідомлено про підозру за ч.ч. 1,2 ст. 255, ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у створенні злочинної організації, керівництві такою, а також участі у ній, в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених повторно, в особливо великих розмірах у складі злочинної організації.

16.07.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Чугуїв,Харківської області, працюючого на посаді начальника Харківського Квартирно-експлуатаційного управління, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в участі у злочинної організації, а також у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах у складі злочинної організації.

16.07.2024 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Березань, Баришівського району, Київської області, працюючому на посаді начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в участі у злочинної організації, а також у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах у складі злочинної організації.

16.07.2024 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українку, громадянку України, уродженку м. Харків, працюючу на посаді начальника паливної групи Харківського квартирно-експлуатаційного управління, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судиму, повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в участі у злочинної організації, а також у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах у складі злочинної організації.

17.07.2024 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українку, громадянку України, уродженку м. Бахмут, працюючу на посаді уповноваженої особи з питань здійснення публічних закупівель Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судиму, повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в участі у злочинної організації, а також у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах у складі злочинної організації.

17.07.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українця, громадянина України, уродженця м. Луганськ, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого, повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст.191 КК України, а саме в участі у злочинної організації, а також у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах у складі злочинної організації.

18.07.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , українця, громадянина України, уродженця м. Ровеньки, Луганська область, працюючому на посаді начальника паливної групи Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_10 , раніше не судимого, повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в участі у злочинної організації, а також у пособпицтві в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах у складі злочинної організації.

Наявність обґрунтованих підозр та причетність підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 до вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності…

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.09.2024 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до п`яти місяців, тобто до 16.12.2024.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 13.12.2024 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 16.01.2025.

Незважаючи на зазначений комплекс проведених слідчих (розшукових) дій, заходів забезпечення кримінального провадження та інших процесуальних дій, завершити досудове розслідування в межах строків досудового розслідування не видається за можливе у зв`язку з винятковою складністю кримінального провадження.

Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 16.01.2025, проте, з метою забезпечення повного та всебічного досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу».

2.2. В судовому засіданні 09.01.2025 слідчий суддя поставив на обговорення питання щодо належності кримінального провадження №42024000000000168 від 26.01.2024 до підсудності ВАКС.

Прокурор ОСОБА_3 вважав, що кримінальне провадження №42024000000000168 від 26.01.2024 підсудне ВАКС, посилаючись на таке: 1) досудове розслідування, серед іншого, здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, яка відповідно до примітки статті 45 КК є корупційним кримінальним правопорушенням, та, на його думку, визначальним аргументом щодо підсудності ВАКС є сума збитків, що у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) ухвалою від 05.08.2024 колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №761/26446/24, провадження № 51-3739впс24 постановлено матеріали клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України про відсторонення від посади ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 2 статті 27, частиною 4 статті 28-частиною 5 статті 191 КК, направити з Шевченківського районного суду міста Києва до ВАКС.

Захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 зазначили, що в них теж є сумніви щодо підсудності цього кримінального провадження ВАКС, й тому варто звернутись до Апеляційної палати ВАКС із відповідним поданням.

Підозрювані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали позицію своїх захисників.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 №2447-VIII визначено, що завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства, а також здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства.

Стаття 4 того ж Закону №2447-VIII передбачає, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства; аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних та інших провадженнях, віднесених до його підсудності, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд та надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.

3.2. Статтею 2 КПК встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 32 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу. Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд..

3.2. Відповідно до частин 1-3 статті 33-1 «Предметна підсудність ВАКС» КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (КК), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті. Інші суди, визначені цим кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності ВАКС (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього кодексу).

В свою чергу, частиною 5 статі 216 КПК визначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

Згідно із приміткою до статті 45 КК, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.

3.3. В ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 14.12.2021 у справі №991/4989/21 викладена така правова позиція:

«Редакція частини 5 статті 216 КПК, якою визначалася підслідність Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), впроваджена Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII, у підпункті «и» пункту 3 Прикінцевих положень якого зазначено, що після частини четвертої статті 216 доповнити новою частиною.

Первісно ця частина складалася з двох абзаців, перший з яких законодавчо визначав предметну, персональну та предметно-персональну підслідність НАБУ, другий - надавав прокурору, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться слідчими Національного антикорупційного бюро України, право своєю постановою віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом 1 частини 5 статті 216 КПК, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам (імперативна підслідність).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» від 25 квітня 2015 року № 198 VIII стаття 216 КПК була викладена у новій редакції. У результаті таких змін частина 5 цієї статті складалася з чотирьох абзаців. Її було доповнено абзацом, який встановлював підслідність за зв`язком кримінальних проваджень та абзацом, який визначав підслідність підрозділу внутрішнього контролю НАБУ.

Наступні та останні на теперішній час зміни до частини 5 статті 216 КПК відбулися у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування» від 10 листопада 2015 року № 771-VIII.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 цього Закону в абзаці 3 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК слова «кримінальних правопорушень» та «кримінальні правопорушення» замінено відповідно словами «злочинів» і «злочини».

Суд звертає увагу на те, що зміни до структури частини 5 статті 216 КПК на кшталт «вважати абзац 2 частини 5 статті 216 КПК абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК» законодавцем не вносилися.

Отже, виходячи з тексту чинної редакції частини 5 статті 216 КПК, підстав вважати абзац 2 частини 5 статті 216 КПК абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК колегія суддів не убачає.

До такого висновку надає можливості дійти і використання логіко-граматичного та системного способів тлумачення цієї норми права.

Так, Український правопис, схвалений постановою Кабінету міністрів №437 від 22 травня 2019 року, передбачає певну систему правил пунктуації (членування написаного тексту розділовими знаками), за допомогою яких позначають змістовний та інтонаційний поділ висловленої думки. Згідно з цими правилами перелік певних складових може відкриватися знаком пунктуації «:» і має бути поєднаний з узагальнюючим словом. Складові відокремлюються знаком пунктуації «;». Завершення вичерпного переліку складових закінчується знаком пунктуації «.».

Відповідно аналіз абзацу 1 частини 5 статті 216 КПК крізь призму правил Українського правопису дає підстави констатувати:

- перелік умов відкривається знаком пунктуації «:», поставленим після узагальнюючого слова «умов»;

- умова , визначена у пункті 1, завершується знаком пунктуації «;», що відповідно до встановлених правил Українського правопису означає продовження переліку;

- умова, визначена у пункті 2, завершується знаком пунктуації «;», що відповідно до встановлених правил Українського правопису означає продовження переліку;

- умова визначена у пункті 3, завершується знаком пунктуації «.», що відповідно до встановлених правил Українського правопису означає завершення речення, тобто завершення вичерпного переліку викладених умов, на які йде посилання у частині 1 статті 33-1 КПК.

Складові пункту 3 частини 5 статті 216 КПК, згідно з правилами юридичної техніки, мають змістовно корелювати один з одним, мати якусь об`єднуючу ознаку, як це має місце, наприклад, у нормативній конструкції пункту 1 цієї ж статті, де визначені суб`єкти, щодо яких досудове розслідування здійснюється детективами НАБУ. Вони мають різний правовий статус, їх перелік закріплений в різних абзацах пункту 1, між тим їх об`єднує те, що усі вони є фізичними особами, які здійснюють певні державницькі функції.

При співставленні пункту 3 частини 5 статті 216 КПК та наступного за ним абзацу такої кореляції не простежується. Більш того, абзац 1 та наступний за ним абзац частини 5 статті 216 КПК закріплюють різні за своєю природою види підслідності. І якщо предметна (родова), персональна та предметно-персональна підслідності взаємопов`язані між собою і є відносно сталими, то імперативна підслідність визначається шляхом реалізації наданих відповідному прокурору дискреційних повноважень.

Більш того, аналізуючи зміст абзацу, відповідно до вимог якого прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами Національного антикорупційного бюро України, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам, і визначаючи його як абзац 2 пункту 3 частини 216 КПК, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дійшла висновку про необхідну наявність лише двох складових для її застосування - існування постанови прокурора, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, про віднесення кримінальних проваджень, передбачених абзацом 1 частини 5 статті 216 КПК до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, та встановлення факту, що відповідний злочин заподіяв або міг заподіяти тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам.

На думку колегії суддів таке тлумачення є сумнівним. Якщо вважати цей абзац абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК, то слід визначати і третю обов`язкову складову, а саме: кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.

Однак, вочевидь, такий підхід буде позбавлений будь-якої логіки, не буде відповідати волі законодавця, який надав повноваження відповідним прокурорам визначати підслідність за НАБУ кримінальних проваджень, які за загальним правилом йому непідслідні, і призведе до унеможливлювання реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повноважень щодо визначення імперативної підслідності.

Стосовно застосування положень пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до зазначеного пункту підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;

2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури… обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до Вищого антикорупційного суду.

Аналіз цих положень дає підстави вважати, що Перехідними положеннями не визначається підсудність Вищого антикорупційного суду. Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду. Проте, з огляду на останнє зазначене положення, усі без винятку кримінальні провадження, досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направляються до Вищого антикорупційного суду, який, у свою чергу, і має виключні повноваження направити кримінальне провадження до іншого суду у разі непідсудності йому цього провадження.

На погляд колегії суддів, зазначене є додатковою гарантією забезпечення незалежності Вищого антикорупційного суду, запровадженою законодавцем».

Таким чином, КПК визначено вичерпний перелік обов`язкових альтернативних умов належності кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС за такими критеріями: 1) спеціальний статус суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 1 частини 5 статті 216 КПК); 2) розмір предмету кримінального правопорушення у статтях 354, 368, 369, 369-2, або розмір предмету чи завданої шкоди у статтях 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410, у поєднанні зі спеціальним статусом суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 2 частини 5 статті 216 КПК); 3) спеціальний статус особи, стосовно якої вчинено кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 чи частиною 1 статті 369-2 КК (абзац 1 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК.

3.4. У цьому випадку з клопотання та додатків до нього вбачаються такі обставини:

1) 06.02.2024 постановою прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управлінь Спеціалізовано! прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 визначена підслідність у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 за Головним підрозділом детективів БЕБУ, що обґрунтовано таким: «Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Офісу Генерального прокурора на підставі повідомлення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42024000000000168 від 26.01.2024 за фактом привласнення бюджетних коштів службовими військовими особами виділених | на закупівлю товарів, робіт та послуг, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4єт. 191 КК України. Здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України. Разом із тим, відповідно до матеріалів виконаного доручення ДСР НП України, встановлено, що вказаним кримінальним правопорушенням завдано шкоди державному бюджету України на суму понад 2 млн. грн… За таких обставин з метою забезпечення всебічною, повного та неупередженого здійснення подальшого досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 от. 191 КК України, у вказаному кримінальному провадженні необхідно визначити підслідність за підрозділом детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів БЕБ України»;

2) 25.07.2024 постановою начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 визначена підслідність у кримінальному провадженні за детективами НАБУ (ця постанови лише згадується в матеріалах);

3) 23.09.2024 постановою прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_21 визначена підслідність у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 за Головним підрозділом детективів БЕБУ, що обґрунтовано таким: «Детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26*01,2024 за фактом створення злочинної організації» керівництва та участі у ній, заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, що виділялися упродовж 2023 - 2024 років КЕВ міста Луганська і Харківського КЕУ на закупівлю паливних дров, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом. Підслідність у вказаному кримінальному провадженні за детективами НАБУ визначено 25.07.2024 постановою начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ….У ході досудового розслідування на цей час не здобуто доказів для підтвердження причетності до вчинення злочину, передбаченого статтею 191 КК, осіб, щодо яких досудове розслідування уповноважені здійснювати детективи НАБУ. У той же час, відповідно до вимог частини 3 статті 216 КПК детективи органів економічної безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 191 КК, якщо досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності НАБУ. За таких обставин підслідність у цьому кримінальному провадженні слід визначити за Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України»;

4) 04.10.2024 постановою Генерального прокурора ОСОБА_22 про вирішення спору про підслідність визначено підслідність у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 за детективами Головного підрозділу детективів БЕБУ, що обґрунтовано таким: «Відповідно до вимог ч. 3 ст. 216 КПК України детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 191 КК України, якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України Таким чином, з метою забезпечення повного, неупередженого та ефективного досудового розслідування кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 необхідно визначити їх підслідність за Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України». Цією ж постановою нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 доручено прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.

3.5. Частиною 2 статті 38 КПК встановлено, що досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Тобто КПК визначено 5 органів досудового розслідування, які мають різну підслідність (визначену статтею 216), під якою розуміють визначені законом ознаки кримінального провадження, які обумовлюють належність такого до предмета того чи іншого слідчого органу, й само по собі існування предметної підслідності покликано впорядковувати діяльність слідчих органів з розслідування різноманітних кримінальних правопорушень, оптимізувати державні ресурси шляхом уникнення дублювання повноважень різних органів тощо.

Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, тому відповідно підслідність органів Служби безпеки України (СБУ) визначена частиною 2, Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) - частиною 3, органів Державного бюро розслідувань (ДБР) - частиною 4, НАБУ - частиною 5 статті 216 КПК.

Зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене статтею 191 КК, у вчиненні якого підозрюються 7 осіб у цьому кримінальному провадженні, загалом належить до корупційних кримінальних правопорушень, однак пунктом 2 частини 3 статті 216 КПК визначена підслідність цього кримінального правопорушення за органами БЕБУ у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.

Слідчий суддя твердо переконаний, що згадка у статті 33-1 КПК предметної підсудності ВАКС винятково за наявності хоча б однієї з умов, передбачених саме частиною 5 статті 216 КПК, означає те, що в разі здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні будь-яким іншим слідчим органом, ніж НАБУ, такі не підсудні ВАКС.

Інше тлумачення такої норми позбавлятиме будь-якого сенсу саму згадку про частину 5 статті 216 КПК, й також створюватиме правову невизначеність, оскільки надаватиме можливість іншим органам досудового розслідування, ніж НАБУ, свавільно і довільно на власний розсуд у будь-який час лише за формальними ознаками скеровувати до ВАКС будь-які кримінальні провадження, яких наразі в Україні нараховується десятки (або й сотні) тисяч, що призвело б до неможливості здійснення ВАКС ефективного судочинства, саме для запобігання чому і наявна така норма.

Ба більше, судова практика ККС ВС свідчить про те, що докази, зібрані органом досудового розслідування з порушенням правил підслідності, є недопустимими через їх збирання неуповноваженим органом у непередбачений кримінальним процесуальним законом спосіб.

Слідчий суддя також зазначає, що в кримінальному провадженні №42024000000000168 запобіжні заходи щодо ОСОБА_4 (у виді тримання під вартою), ОСОБА_5 (у виді тримання під вартою), ОСОБА_7 (у виді тримання під вартою), ОСОБА_8 (у виді тримання під вартою), ОСОБА_17 (у виді тримання під вартою), ОСОБА_9 (у виді цілодобового домашнього арешту) застосовувались ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду міста Києва, та наразі не існує будь-яких перешкод для звернення слідчого із відповідним клопотанням щодо продовження строку досудового розслідування саме до Шевченківського районного суду міста Києва, за місцезнаходженням БЕБУ.

Окрім того, відповідно до частини 5 статті 218 КПК спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).

Судом встановлено, що в цьому кримінальному провадженні №42024000000000168 спір про підслідність вирішено Генеральним прокурором ОСОБА_22 і в судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не навів нових аргументів, які в переконали в тому, що наявні нові обставини кримінального провадження, які б свідчили про те, що таке підслідне саме детективам НАБУ.

3.6. Слідчий суддя дослідив надану прокурором ухвалу від 05.08.2024 колегії суддів Першої судової палати ККС ВС у справі №761/26446/24 (провадження № 51-3739впс24), якою постановлено направити з Шевченківського районного суду міста Києва до ВАКС матеріали клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України про відсторонення від посади ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 2 статті 27, частиною 4 статті 28-частиною 5 статті 191 КК.

Як вбачається з цієї ухвали від 05.08.2024, питання про визначення підслідності клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України про відсторонення від посади ОСОБА_8 колегією суддів Першої судової палати ККС ВС розглядалось винятково в зв`язку з доданою до матеріалів клопотання захисником ОСОБА_23 в інтересах ОСОБА_8 постановою прокурора ОСОБА_3 про визначення підслідності кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 25.07.2024 за детективами НАБУ,, та не стосувалось цього провадження загалом.

Відтак, оскільки у подальшому спір про підсудність кримінального провадження №42024000000000168 від 26.01.2024 вирішено постановою Генерального прокурора від 04.10.2024, то висновки згаданої ухвали ККС ВС від 05.08.2024 юридично нерелевантні, й тому слідчий суддя вважає неспроможними доводи прокурора, що ухвалою колегії суддів ККС ВАС від 05.08.2024 нібито вирішено питання підсудності кримінального провадження №42024000000000168 від 26.01.2024 саме за ВАКС.

Також слідчий суддя дослідив витяг з реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадження №42024000000000168 від 26.01.2024, сформований 08.01.2025, де, у короткому викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК не вказано суму завданих збитків, як обов`язкову ознаку об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, що позбавляє слідчого суддю можливості зробити висновок про те, що в цьому кримінальному провадженні сума завданих збитків становить більше 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

3.6. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 §1», що віддзеркалює принцип правової держави, невід`ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом («Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64; «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41). Орган, не встановлений відповідно до волевиявлення законодавця, буде неодмінно позбавлений легітимності, яка є необхідною в демократичному суспільстві («Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114; «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia), § 67; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 38).

Відтак слідчий суддя висновує, що наявними матеріалами клопотання не доведено твердження про належність кримінального провадження №42024000000000168 до підслідності детективів НАБУ та підсудне ВАКС за ознаками, передбаченими пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.\

Тому розгляд клопотання слідчого знаходиться поза межами повноважень слідчого судді ВАКС зі здійснення ним судового контролю, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

Разом з тим, КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді в разі подання клопотання, які не належать до підсудності такого суду.

Однак, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

Також слідчий суддя враховує чинну наразі судову практику Апеляційної палати ВАКС, згідно із якою «положеннями ст.34 КПК визначено компетенцію судів, підстави та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. У нормах вказаної статті використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається», «до початку судового розгляду», «для судового розгляду», «обвинувачений», «судове провадження». Згідно з ч.6 ст.34 КПК суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першої цієї статті. Системний аналіз зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (п.10 ч.1 ст.3 КПК) та «судове провадження» (п.24 ч.1 ст.3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст.34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження». У зв`язку з цим направлення в порядку, передбаченому положеннями ст.34 КПК, кримінального провадження з одного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту (іншого документу, яким завершується досудове розслідування) до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК, що підтверджується позицією, викладеною в ухвалі ККС ВС від 15 березня 2018 року у справі №571/196/18-к (провадження №51-4493впс18). Тобто, передбачений ст.34 КПК порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не може застосовуватись до проваджень, які перебувають на стадії досудового розслідування. Вирішення питання щодо розгляду по суті заяв, клопотань чи скарг поданих під час досудового розслідування або залишення їх без розгляду, повернення тощо, належать до виключної компетенції слідчого судді того суду першої інстанції, до якого вони надійшли. Відтак, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування уповноважена переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду в випадках та порядку, передбачених КПК, проте за вищевказаними положення кримінального процесуального законодавства не має можливості направляти з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріали провадження, що знаходяться на стадії досудового розслідування» (ухвала АП ВАКС від 16.08.2024 в справі №991/7571/24).

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що оскільки вже розпочато судове провадження щодо поданого клопотання, то таке належить закрити. При цьому нормами статті 309 КПК не передбачено можливість оскарження такої ухвали слідчого судді під час досудового розслідування.

Керуючись статтями 32, 33-1, 216, 219, 294, 295-1, 369-372, 376, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити судове провадження щодо розгляду клопотання детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_16 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024.

Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 14.01.2025.

Слідчий суддя