13.01.2025 Єдиний унікальний номер 205/525/25
Провадження № 2-з/205/93/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2025 рік м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бізяєвої Н.О., за участі секретаря судового засідання Тімофєєвої І.В., розглянувши заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
10.01.2025 року заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури який діє в інтересах держави в особі: Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про витребування земельної ділянки.
Разом з позовом 10.01.2025 року було подано заву про забезпечення позову, відповідно до якої просить: накласти арешт на земельну ділянку площею 1,9435 га, кадастровий номер 1423985500:03:000:2727, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави і особі Мангушської селищної ради Маріуполського району Донецької області. Заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись земельною ділянкою з кадастровим номером 1423985500:03:000:2727, площею 1,9435 га, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.
Посилаючись наст.ст. 149, 150 ЦПК України, позивач зазначає, що невжиття вказаного заходу забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, враховуючи факт, що відповідачами по справі було здійснено правочини щодо набуття та відчуження нерухомого майна з порушенням норм чинного законодавства, та неодноразове його відчуження на сьогодні, тому заявник просить задовольнити заяву.
Заява розглядається в порядку ч.1 p:/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8478/ed_2020_01_15/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8478" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.153 ЦПК Українибез повідомлення учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2ст. 247 ЦПК України.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, із заявою про забезпечення позову та доданими до неї доказами, дійшов до висновку про те, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, та інших осіб, права яких можуть буди порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
З матеріалів справисудом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогами: про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки 15,7425 га та витребування земельної ділянки площею 2,0 га.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 330339417, об`єкт нерухомого майна земельна ділянка, кадастровий номер 1423985500:03:000:2727, що розташована на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області належить ОСОБА_1 .
Отже, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реального ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд вважає, що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом:
- заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) розпоряджатись земельною ділянкою з кадастровим номером 1423985500:03:000:2727, площею 1,9435 га, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.
Саме такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, забезпечить виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог і, в той же час відповідачі не позбавляються можливості володіти і користуватися належним майном.
При цьому, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до п.п. 166, 168 рішення Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 (заява № 19336/04) «Справа «East/West Alliance Limited» проти України», перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним.
Як вбачається з п.п. 52, 53, 63 рішення Європейського Суду з прав людини від 16.05.2013 (заява № 49317/07) «Справа Максименко та Герасименко проти України», самого існування юридичної підстави у національному законодавстві недостатньо для дотримання принципу законності має значення радше якість застосованих норм. Юридичні норми, на яких ґрунтується позбавлення майна, повинні відповідати національному законодавству договірної держави, включаючи відповідні положення Конституції... Якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як ті, що стосуються власності, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і, насамперед, послідовний спосіб.
Згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як передбачено ч.7ст.153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3ст. 154 ЦПК України.
За змістом ч.1ст.157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.149-151,153,157,247,258- 261,353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявоюзаступника керівника Маріупольської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про витребування земельної ділянкизадовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) розпоряджатись земельною ділянкою з кадастровим номером 1423985500:03:000:2727, площею 1,9435 га, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
За клопотанням учасника суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим або скасувати заходи забезпечення позову.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Н.О. Бізяєва
Суд | Ленінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124411254 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
Бізяєва Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні