Рішення

від 06.01.2025 по справі 206/5195/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/5195/24

Провадження 2/206/143/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокуСамарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

при секретареві Тимченко Ю.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпро впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька та Донецької міської ради, про визнання права власності,

за участі:

представника позивачів ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів адвоката Пуйда Є.Ю., звернувся до Самарського районного суду міста Дніпропетровська з позовною заявою до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька та Донецької міської ради, про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , подружжя мають сина ОСОБА_3 . Сім`я мешкала у своїй квартирі за адресою АДРЕСА_1 , яка належала Позивачам на праві спільної часткової власності по 1/3 частки кожний. На дану Квартиру було набуто право власності згідно Свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 08.12.1997 року, виданого представництвом фонду державного майна України в м. Донецьку, в якому вказано, що дана квартира приватизована та належить позивачам. Також у позивачів наявний технічний паспорт на Квартиру, у відповідності до якого квартира за адресою АДРЕСА_1 належить Позивачам на праві спільної часткової власності.

Квартира має загальну площу 44,6 кв.м. і розташована на 3 поверсі 5-ти поверхового будинку та має 2 кімнати. У м. Донецьк до 2014 року сім`я жила звичайним життям, вони працювали, виховували сина, робили ремонт у квартирі тощо. Після 2014 року як місто було окуповане, родина Позивачів була вимушено виїхати з міста з метою власної безпеки. Станом на теперішній час родина мешкає у АДРЕСА_2 , як тимчасово переміщені особи. З 1997 року по теперішній час Позивачі не реєстрували право власності на їх Квартиру, оскільки не знали про наявність державних реєстрів нерухомості та принципи роботи державних реєстраторів. З метою належної державної реєстрації прав, а саме Квартири, 22.07.2024 Позивачі звернулися до Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Одеської міської ради із відповідними документами. 26.07.2024 за № 74295098 державним реєстратором прав на нерухоме майно Лілією Карпухіною ухвалено рішення зупинення розгляду заяви, оскільки відсутні відомості в єдиних та державних реєстрах, а саме відсутня довідка з донецького БТІ. Державним реєстратором направлено запит до БТІ.

Так, 10.09.2024 року ухвалено рішення №74969400 про відмову в проведенні реєстраційних дій та у зв`язку з неможливістю підтвердження прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року проведення державної реєстрації права власності не має можливим.

Таким чином, позивачі позбавлені можливості належної реєстрації права власності. Тому позивачі звернулись до суду для отримання відповідного рішення суду про встановлення права власності на квартиру.

Враховуючи викладене позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право спільної часткової власності у рівних долях по 1/3 квартири за адресою АДРЕСА_1 та вважати підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно на праві спільної часткової власності по 1/3 у рівних долях квартиру за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Ухвалою суду від 09.10.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

11.10.2024року надійшлазаява проусунення недоліків.Недоліки позивачемусунуті.

Ухвалою від 16.10.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохає суд їх задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Представники відповідачів, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явились, причини неявки суду не повідомили, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходили.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до технічного паспорту на приватизовану квартиру АДРЕСА_3 , яка є окремою двохкімнатною розташованою на 3 поверсі 5-ти поверхового будинку та має 2 кімнати площею 28,6 кв.м. перша кімната 18,1 кв.м., друга 10,5 кв.м., кухня 5,9 кв.м., ванну кімнату спільною, вбиральню 2,8 кв.м., коридор 4,8 кв.м., вбудовану шафу 1,8 кв.м., квартира обладнана балконом 2,4/0,7/кв.м., загальною площа квартири 44,6 кв.м., висота приміщень 2,5 м., відновна вартість квартири 8 грн. 03 коп. Загальні відомості про будинок матеріали зовнішніх стін цегляні і матеріал перекриття з/б плитка, право власності на яку підтверджується свідоцтвом №8912 від 02 грудня 1997 року, що видане Представництвом Фонду державного майна України в м. Донецьку, зареєстроване у книзі реєстрації за № 8912 від 02 грудня 1997 року (а.с.10 зворот -11 зворот).

Квартира за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 44,6 кв.м., а відновна вартість на момент приватизації 8 грн. 03 коп., належить на праві спільної часткової по 1/3 частки кожному відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_1 від 02 грудня 1997 року ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.12).

Відповідно до рішення про зупинення розгляду заяви від 26.07.2024 за № 74295098 державним реєстратором прав на нерухоме майно Карпухіною Л.В., зупинено розгляд заяви до усунення обставин, оскільки відсутні відомості в єдиних та державних реєстрах, а саме відсутня довідка з Донецького БТІ. Державним реєстратором направлено запит до БТІ (а.с.12 зворот).

Рішенням від 10.09.2024 року за №74969400 державним реєстратором прав на нерухоме майно Карпухіною Л.В., відмовлено в проведенні реєстраційних дій та у зв`язку з неможливістю підтвердження прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року проведення державної реєстрації права власності не має можливим (а.с.13).

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), вся територіяДонецького району віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частина четверта статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1. Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2. На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладенідоводи,беручи доуваги всівстановлені судомфакти івідповідні їмправовідносин,належність,допустимість ідостовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язоку їхсукупності,суд приходитьдо висновкупро обґрунтованістьпозовних вимогза ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 статті 13 Закону України «Про судоустрійі статуссуддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Тобто перша вимога є остаточною та повною, а тому задоволення другою вимоги дублюватиме першу вимогу та є неналежним способом захисту.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька та Донецької міської ради, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право спільної часткової власності у рівних долях по 1/3 квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: В.В. Малихіна